14 лютого 2022 року
Київ
справа №420/7302/21
адміністративне провадження №К/990/4209/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року в справі № 420/7302/21 за позовом ОСОБА_1
до Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Тринадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправними та скасування рішення та наказу,
28 грудня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
У травні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Тринадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Тринадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 2 від 19.02.2021 про неуспішне проходження прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Одеської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
- визнати протиправними та скасувати наказ керівника Одеської обласної прокуратури від 11.03.2021 № 406к, про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 Одеської області та органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30 грудня 2020 року (ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури);
- поновити ОСОБА_1 з 25 березня 2021 року на посаді прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси або на посаді в Одеській обласній прокуратурі, що є рівнозначною (рівноцінною) посаді, з якої звільнено та яка буде існувати на час винесення рішення (ідентифікаційний код Одеської обласної прокуратури 03528552);
- стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 25.03.2021 по дату постановлення судового рішення;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 суму судового збору;
- судові витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані з витребуванням доказів покласти на відповідачів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Одеської обласної прокуратури від 11.03.2021 № 406к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 Одеської області та органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" з 25 березня 2021 року.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси з 26.03.2021 року.
Стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.03.2021 року по 03.08.2021 року у сумі 97063,12 грн з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 року по справі № 420/7302/21 було скасовано.
Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2022 року касаційну скаргу повернуто скаржнику.
24 січня 2022 року скаржник повторно звернувся до Верховного Суду.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд вважає зазначити наступне.
Разом із касаційною скаргою, позивачем подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).
Заява обґрунтована тим, що вперше з касаційною скаргою позивач звернувся 23 грудня 2021 року. Однак, ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2022 року касаційну скаргу повернуто скаржнику у зв'язку із відсутністю підстав касаційного оскарження. 24 січня 2022 року скаржником отримано вищевказану ухвалу та в той же день подано нову касаційну скаргу до Верховного Суду.
З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана первісна касаційна скарга протягом 30 днів з дня ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а також повторно подана касаційна скарга після повернення Верховним Судом, без зволікань та перевищення строків касаційного оскарження, що свідчить про цілеспрямованість дій позивача щодо касаційного оскарження.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У касаційній скарзі позивач зазначив, що вона подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі № 280/5009/20 від 24 червня 2021 року, а саме стосовно правильного застосування положень пунктів 16, 17 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо позачергових заходів із реформування органів прокуратури», пункту 7 Розділу 1, пунктів 1-5 розділу II, пунктів 1, 2 Розділу V Порядку проходження атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора № 221 від 03 жовтня 2019 року, пунктів 12, 16 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого Генеральним прокурором від 17 жовтня 2019 року № 233 у спорах, предметом яких є питання законності рішень кадрових комісій за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, що стосується атестації (перший етап атестації).
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.
Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року в справі № 420/7302/21.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року в справі № 420/7302/21.
Витребувати із Одеського окружного адміністративного суду справу №420/7302/21.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова