Справа № 750/696/22
Провадження № 6/750/43/22
16 лютого 2022 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Маринченко О.А.,
секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про заміну сторони стягувача в справі № 2-7533/10,
19 січня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» засобами поштового зв'язку звернулося до суду із заявою, в якій просить замінити сторону стягувача у виконавчих листах, що видавалися у справі № 2-7533/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про визнання договору поруки недійсним.
Представник заявника у судове засідання не з'явився, просив заяву розглянути за його відсутності.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви сповіщені завчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомили.
Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся завчасно та належним чином.
Відповідно до частини третьої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка учасників справи та інших осіб не перешкоджає вирішенню питання про заміну сторони виконавчого провадження.
На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 грудня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість по кредитному договору в сумі 244682 грн. 13 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» 1820 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат, з яких - 1700 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом. У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 - відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» - задоволено частково. Визнано недійсним договір поруки від 19 червня 2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 для забезпечення виконання зобов'язання по договору кредитування комерційного автотранспорту №54/МК/2007-980 від 19 червня 2007 року. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_2 1804 грн. 70 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат, з яких - 08 грн. 50 коп. на оплату державного мита, 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом, 1088 грн. 40 коп. витрат на правову допомогу та 670 грн. 80 коп. витрат на судову експертизу. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 75-78).
Вказане рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 грудня 2010 року набрало законної сили і на його виконання стягувачу - Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Надра» було видано виконавчі листи.
05 серпня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (Новий кредитор) був укладений договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, за умовами якого новий кредитор набув право вимоги банку до позичальників за кредитними договорами, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 54/МК/2007-980 від 19 червня 2007 року (а.с. 102-104, 105).
У подальшому, а саме 14 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (первинний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (новий кредитор) було укладено договір № GL48N718070_blank_06 про відступлення прав вимоги (а.с. 107-108).
Згідно із пунктом 1 вказаного договору за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первинний кредитор відступає новому кредитору належні первинному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первинного кредитора до позичальників за кредитними договорами, та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у нового кредитора у зв'язку із набуттям прав на умовах цього договору, зазначених у додатку № 1 до цього договору (боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами про відкриття карткових рахунків, договорами поруки, договорами застави, та всіма іншими похідними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору (основні договори). Новий кредитор сплачує первинному кредитору за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.
Відповідно до пункту 2 договору № GL48N718070_blank_06 про відступлення прав вимоги новий кредитор в день укладення цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» грошові кошти (ціну договору), як це передбачено умовами договору, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 110-114).
З витягу з додатку № 1 до договору № GL48N718070_blank_06 про відступлення прав вимоги від 14 квітня 2021 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 54/МК/2007-980 від 19 червня 2007 року (а.с. 109).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва, яке можливе на будь-якій стадії процесу.
Статтею 1291 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Питання процесуального правонаступництва врегульовані нормами статті 55 ЦПК України, якою встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно зі статтею 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника.
Отже, підставою для заміни сторони, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає положенням законодавства, а тому суд знаходить підстави для задоволення заяви.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 55, 258-261, 353, 354, 442 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про заміну сторони стягувача в справі № 2-7533/10 - задовольнити.
Замінити стягувача - Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» щодо виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 грудня 2010 року у справі № 2-7533/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя