Єдиний унікальний номер 341/107/22
Номер провадження 3/341/130/22
15 лютого 2022 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р., за участю
секретаря судового засідання Матейко О. С.,
захисниці Федоляка А. Р. - Шевчук-Філімон Н. М,
розглянув справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
встановив:
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 19 січня 2022 року серії ДПР 18 № 459970 ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння за наступних обставин, викладених у протоколі.
19 січня 2022 року о 22 годині 20 хвилин по вул. Миру, 5, в с. Німшин, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 2109, н. з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер».
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2. 9 «А» ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
15.02.2022 у судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. На запитання судді: чи бажає особа особисто надавати пояснення у судовому засіданні, захисниця відповіла, що особа не буде надавати пояснення. Всі пояснення буде надавати в судовому засіданні вона особисто.
У судовому засіданні захисниця ОСОБА_1 - Шевчук-Філімон Н. М. вину особи в описаному правопорушенні заперечила. Пояснила, що ОСОБА_1 19.01.2022 дійсно керував транспортним засобом, однак в стані алкогольного сп'яніння не перебував, алкогольні напої взагалі не вживає. Вважає, що у поліцейських причини зупинки транспортного засобу були відсутні, оскільки автомобіль не рухався. Крім цього, на відео немає процедури огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння особи. Особі не було роз'яснено його процесуальних прав, а також, особі не пропонували огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі. Тобто поліцейські порушили вимоги щодо процедури проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 . Просила провадження у справі закрити за відсутністю складу правопорушення.
Надаючи правову оцінку наявним у справі матеріалам, поясненням представниці особи, суддя виходить з такого.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Таким чином, згідно з Конституцією України та рішеннями Європейського суду з прав людини винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумними сумнівами. Усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Таким чином, суд зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх допустимості і достовірності.
КУпАП не визначає поняття належності доказів, однак належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України).
Таким чином, отримані з порушенням установленого порядку докази не можуть бути покладені в основу судового рішення за результатами розгляду справи. Особа не може бути притягнута до відповідальності на підставі неналежних доказів, а наявні докази повинні виключати будь-які розумні сумніви щодо винуватості особи.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог пункту 2. 9 «А» ПДР України водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частиною 1 статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно з статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно зі статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У судовому засіданні були оглянуті відеофайли працівників патрульної поліції. На відео №1 з відеореєстратора автомобіля поліцейських час 22 години 20 хвилин 19.01.2022. відображено рух поліцейського автомобіля на зустріч автомобілю марки ВАЗ 2109, під керуванням ОСОБА_1 , який поліцейськими був зупинений шляхом подання сигналу проблисковими маячками.
На відео №2 в автомобілі за кермом сидів ОСОБА_1 . На вимогу поліцейський надає посвідчення водія. Транспортний засіб стоїть, не рухається. Особа не заперечує, що керувала транспортним засобом. Зовнішні ознаки сп'яніння в особи відсутні. ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, поліцейські перевіряють реєстрацію транспортного засобу. На запитання поліцейського, чи вживав алкогольні напої, відповів, що не вживав. Особу запитують, чи пройде огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відповідає, що транспортний засіб зупинили без причини і він не бажає проходити огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння. Особі повідомляють, що у нього немає страхового полісу на транспортний засіб. При цьому пояснюють обов'язок пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння,а у випадку відмови за порушення п. 2.5 ПДР України його буде притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будь-які інші відеозаписи у матеріалах справи відсутні.
Зі змісту протоколу вбачається, що свідки під час огляду на стан сп'яніння були відсутні.
Таким чином, на відеозаписах відсутні докази про те, що особі було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі. Не зафіксовано технічними засобами також і саму процедуру проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Оцінивши усі наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представниці особи, доходжу висновку про те, що наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, не доведено належними доказами з огляду на таке.
Згідно з частинами другою, третьою статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
У частині п'ятій статті 266 КУпАП імперативно вказано, що огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Оскільки матеріали справи не містять обов'язкового відеозапису проведення огляду особи, такий огляд проводився без участі свідків, суддя констатує грубе порушення вимог статті 266 КУпАП під час проведення огляду ОСОБА_1 , наслідком чого є встановлення недійсності результатів такого огляду.
Також матеріали справи не містять доказів того, що особі у встановленому порядку було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, тоді як захисниця ОСОБА_1 отримання такої пропозиції від працівників поліції заперечує. Всі сумніви тлумачаться на користь особи, тому суддя дійшов висновку про порушення працівниками поліції визначеного у статті 266 КУпАП порядку проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння ще й у цій частині.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.
Досліджуючи всі наявні докази, суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеня підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Оцінка вказаних доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Суд не може перебирати на себе функції обвинувачення та вчиняти процесуальні дії, які за законом покладено на відповідну уповноважену особу, яка висуває обвинувачення, складаючи протокол про адміністративне правопорушення.
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, суддя позбавлений можливості самостійно витребувати у органу поліції додаткові докази винуватості особи.
Аналізуючи всі дані в сукупності і взаємозв'язку, у тому числі враховуючи відсутність обов'язкового відеозапису процедури проведення огляду особи, відсутність доказів надання особі пропозиції пройти огляд у медичному закладі, доходжу висновку про відсутність належних доказів того, що у цій справі в установленому законодавством порядку доведено поза всяким розумним сумнівом керування ОСОБА_1 транспортним засобом саме у стані алкогольного сп'яніння 19.01.2022.
Окремо звертаю увагу на те, що саме працівники поліції не виконали обов'язок, покладений на них частиною 2 статті 251 КУпАП щодо збирання та надання суду доказів наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 УпАП.
Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, провадження у справі щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП необхідно закрити за відсутністю доказів наявності у діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 130, 247, 266, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ