Справа №295/1921/22
1-кс/295/1221/22
Іменем України
14.02.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі заяву слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_3 про самовідвід у розгляді скарги ОСОБА_4 на бездіяльність керівника Житомирської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
У провадженні слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_3 перебувають матеріали клопотання (скарги, заяви) ОСОБА_4 та слідчим суддею 10.02.2022 за наслідками вивчення матеріалів складено заяву про самовідвід у справі. В обґрунтування заяви слідчий суддя вказав, що за змістом скарги ОСОБА_4 просить вирішити питання про внесення відомостей до ЄРДР відносно дій судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_5 , яка є колегою по роботі слідчого судді ОСОБА_3 , особи перебувають у товариських відносинах, розгляд скарги під головуванням такого судді може вбачати з боку стороннього спостерігача упереджене ставлення. З метою недопущення даних наслідківслідчий суддя вважає за доцільне заявити самовідвід.
У судове засідання скаржник ОСОБА_4 не з'явився, його неявка не перешкоджає розгляду заяви про самовідвід.
Вивчивши й дослідивши зміст заяви про самовідвід та клопотання (скарги, заяви) ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості доцільно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплене право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення у справі Веттштайн (Wettstein v. Switzerland)).
З огляду на зміст заяви про самовідвід, положення п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя ОСОБА_1 дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про самовідвід у зв'язку із не встановленням обставин, які викликають сумнів у об'єктивності та неупередженості слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_3 . Крім цього, на думку слідчого судді ОСОБА_1 , ОСОБА_4 10.02.2022 фактично звернувся до Богунського районного суду м. Житомира засобами електронної пошти не зі скаргою на бездіяльність керівника Житомирської окружної прокуратури, а із клопотанням на ім'я голови Богунського районного суду м. Житомира, в якому послався на відсутність відповідей на раніше направлені заявником клопотання та на не виконання головою суду Закону України «Про звернення громадян».
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 35, 75, 80, 81 КПК України, -
У задоволенні заяви слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_3 про самовідвід від 10.02.2022 відмовити.
Справу №295/1921/22 повернути до канцелярії Богунського районного суду м. Житомира з метою її передачі для вирішення питання щодо подальшого розгляду (відмови у відкритті провадження, повернення тощо).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя