Провадження № 1кп-932-348-20
Справа № 200/4676/19
Іменем УКРАЇНИ
15 лютого 2022 року Бабушкінський районний суд
м.Дніпропетровська
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю:
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
представника потерпілих ОСОБА_9
потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11
розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, який мешкає в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-
У провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки в даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України. ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення і існує ризик, що обвинувачений може переховуватися від суду. Також з урахуванням того, що свідки по справі судом не допитані, існує ризик, що обвинувачений може впливати на свідків. Проти задоволення клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт заперечував.
Представник потерпілих ОСОБА_9 , потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтримали клопотання прокурора. Проти задоволення клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт заперечували.
Захисник ОСОБА_12 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки воно подано з порушенням порядку, передбаченому главою 18 КПК України. Клопотання є необгрунтованим, прокурором не надані докази наявності ризиків, на які він посилається. ОСОБА_8 має постійне місце проживання, він має на утриманні двох неповнолітніх дітей, бабусю та дідуся, він працював та позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, він тривалий час перебуває під вартою. На підставі викладеного просить змінити ОСОБА_8 запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, оскільки прокурор наявність ризиків не обгрунтував та належним чином не оформив клопотання. Просила клопотання захисника ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_13 підтримав думку захисника.
Вислухавши учасників кримінального процесу, суд вважає необхідним клопотання сторони захисту залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з тих підстав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали. Обвинувачений ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, пов'язаного з спричиненням смерті іншій особі, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років і усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини може переховуватися від суду, що дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_13 може ухилитися від суду або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також враховуючи стадію судового провадження, коли судовий розгляд по справі продовжується, свідки сторони обвинувачення не допитані судом, існує висока вірогідність вчинення з боку обвинуваченого ОСОБА_13 впливу на свідків, що також дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_13 може впливати на свідків.
Оцінюючи вищевказані обставини, колегія суддів, приймає до уваги, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Суд враховує характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Суд вважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого звинувачення ОСОБА_13 , а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, коли дослідження доказів по справі судом не закінчено, а саме не допитані свідки сторони обвинувачення, підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який не вбачається, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи в тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого, а обраний відносно ОСОБА_8 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Посилання захисту, що обвинувачений ОСОБА_8 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, бабусю та дідуся, працював, позитивно характеризується, суд не може розцінювати як підставу задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, так як вищезазначені обставини з урахуванням серйозності обвинувачення та обставин скоєння злочину, та суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його вини, не свідчать про наявність у обвинуваченого ОСОБА_8 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду.
Посилання захисту на те, що клопотання прокурора не відповідає вимогам КПК України, суд вважає необгрунтованим, оскільки відповідно ст.350 КПК України, під клопотанням слід розуміти офіційне звернення до суду особи, яка наділена таким правом, викладене в усній чи письмовій формі. Відповідно діючого Кримінально-процесуального Кодексу, не дотримання форми поданого клопотання про продовження строку запобіжного заходу на даній стадії процесу не є підставою для відмові в його задоволенні.
Твердження захисту, що кримінальне провадження тривалий час розглядається судом, не можна вважати підставою для зміни запобіжного заходу, так як тривалість розгляду справи залежить від складності справи, об'єму наданих суду доказів та процесуальної поведінки учасників кримінального провадження.
На підставі викладеного суд вважає необхідним клопотання сторони захисту залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з метою запобігання можливості обвинуваченого переховуватися від суду та вчинення впливу на свідків кримінального провадження.
Також, оскільки ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що спричинило загибель людини, суд не вбачає підстав для визначення застави.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 194, 331, 370, 372 КПК України, колегія суддів -
Клопотання захисника ОСОБА_7 щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 з тримання під вартою на домашній арешт залишити без задоволення.
Клопотання прокурора задовольнити, продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 квітня 2022 року, включно.
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Судді
ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3