Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
14 лютого 2022 року № 520/25904/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сервіс-Пневматика" (вул. Краснодарська, буд. 194,м. Харків,61179, код ЄДРПОУ 22716394) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС України в Харківській області за формою “Ш” від 13.05.2021 р. №00/7168/1817, яким зобов'язано ТОВ фірма “Сервіс Пневматика” сплатити штраф у розмірі 50%, що дорівнює 230523,17 грн.
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС України в Харківській області за формою “III” від 13.05.2021 р. №00/7165/1817, яким зобов'язано ТОВ фірма “Сервіс Пневматика” сплатити штраф у розмірі 25%, що дорівнює 39425,31 грн.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що 29.03.2021 року за результатами камеральної перевірки ТОВ «Сервіс-Пневматика» з питань дотримання термінів сплати податкових зобов'язань з ПДВ ГУ ДПС у Харківській області складено Акт №5165/20-40-18-17-10/22716394 (надалі - акт перевірки), яким встановлено, що ТОВ «Сервіс-Пневматика» несвоєчасно сплатив узгодженні податкові зобов'язання з ПДВ по податковим деклараціям та уточнюючим розрахункам податкових зобов'язань у зв'язку з чим порушено п.п. 57.1, п.п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Харківській області сформовано податкові повідомлення - рішення:
-№00/7168/1817 від 13.05.2021 р., яким за порушення визначені п. 57.1 ст. 57 ПКУ в період фінансово-господарської діяльності листопад 2018, лютий 2019, квітень 2019, червень 2019, травень 2020 за затримку сплати грошового зобов'язання сплатити штраф у розмірі 50%, що становить 230523,17 грн.
-№00/7165/1817 від 13.05.2021 р., яким за порушення визначені п. 57.1 ст. 57 ПКУ в період фінансово-господарської діяльності грудень 2018, лютий 2019 за затримку сплати грошового зобов'язання сплатити штраф у розмірі 25%, що становить 39425,84 грн.
Позивач вважає не правомірними та не погоджується з винесеним податковими повідомленням-рішеннями за недотримання термінів сплати податкових зобов'язань на додану вартість, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, дослідивши надані матеріали справи, суд вказує наступне.
Відповідно до пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до приписів ст. 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДПС проведено камеральну перевірку ТОВ «Сервіс-Пневматика» з питання дотримання термінів сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість, якою встановлено порушення пп. 57. 1 ст. 57 Податкового кодексу України , про що складено акт перевірки від 29.03.2021 № 5165/20-40-18-17-10/29.03.2021р.
Вказаною перевіркою встановлено, що ТОВ «Сервіс-Пневматика» в порушення вимог Кодексу протягом граничних строків не сплачено узгоджені суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям. Фактично сплату здійснено несвоєчасно з порушеннями граничного строку сплати.
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС винесено податкові повідомлення-рішення від 13.05.2021 № 00/7168/1817 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати ПДВ у розмірі 50% у сумі 230 523, 17 грн. (на підставі п. 124.3 ст. 124 ПК України) та від 13.05.2021 № 00/7165/1817 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати ПДВ у розмірі 25% у, сумі 39 425, 31 грн. (на підставі п. 124.2 ст. 124 ПК України).
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань Митної справи.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПКУ податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Як визначено підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за Дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У відповідності до пункту 54.1 статті 54 ГІКУ, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПКУ).
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ГІКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 31.1 ст. 31 ПКУ передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПКУ виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. .
Відповідно до п. 203.2 ст. 203 ПКУ сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних1 днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Так, відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків Не сплачує узгоджену Суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за Яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.
Згідно з п. 124.2 ст. 124 ПКУ діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів. - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що про можливість ТОВ «Сервіс-Пневматика» виконати обов'язок по своєчасній сплаті податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених у податкових деклараціях свідчить таке: наявність в Кодексі інформації про граничні строки подання податкової звітності; наявність інформації про електронний рахунок, на який здійснюється сплата податкового зобов'язання визначеного в податковій звітності з податку на Додану вартість; обізнаність платника податків власне із наявністю обов'язку щодо сплати податкового зобов'язання, а саме позивачем сплачено суму податкового зобов'язання за вище вказаний період із запізненням, тобто такий платник усвідомлював, що такий обов'язок в нього існує; платником податків було самостійно визначено суму податковою зобов'язання, тобто на етапі підготовки податкової звітності платник усвідомлював про обов'язок в подальшому сплатити дані зобов'язання.
Судом встановлено, що позивач не вжив достатніх заходів щодо дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, діяв недобросовісно, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов'язань на місяць при обізнаності платника податків із наявністю обов'язку щодо своєчасної сплати податкового зобов'язання. А в разі затримки сплати вказаних зобов'язань -- нарахування штрафу за вказане правопорушення.
Створення платником податків удавано, цілеспрямовано умов які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог, є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно.
Саме вказані дії особи (створення удавано, цілеспрямовано умов які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог), визначають її вину (можливість: дотримуватися встановлених Кодексом правил, через вчинення дій (бездіяльності), які можуть характеризуватися як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності) у вчиненні податкового правопорушення.
Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов'язків закріплених за платником податків у ст. ст. 16. 36 Кодексу.
Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм.
Суд також вказує, що з 01.01.2021 законодавцем введено новий інститут, що надає право контролюючим органам звільнити від відповідальності платника податків або застосувати санкцію у розмірі меншому ніж передбачений нормою статті за наявності окремо визначених обставин. Такі положення нададуть можливість контролюючим органам при розрахунку штрафних санкцій за результатами розгляду заперечень до акта перевірки платника податків чи у процедурі адміністративного оскарження можливість враховувати наявність /відсутність об'єктивних обставин у платника податків, що зумовили вчинення ним правопорушення та/або наявність вини останнього.
Платник податків, відповідно до п.п. 17.1.16 п. 17.1 ст. 17 Кодексу, має право надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому Кодексом.
Положення ПК України закріплюють на законодавчому рівні повноваження Комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень (п. п. 86.7.1. п.86.7 ст.86 Кодексу).
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки, .з фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу), вони мають право подати до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки): свої заперечення: додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відповідно до Кодексу: відсутність вини (п.42-1.10 ст.42 Кодексу); наявність пом'якшуючих обставин (ст.112-1Кодексу);обставин, що звільняють від фінансової відповідальності (п.112.8 ст.112 Кодексу).
Судом також встановлено, що заперечення на акт камеральної перевірки, де позивач міг би спростувати наявність умислу у своїх діях, вчинених всупереч положенням законодавства, до ГУ ДПС від ТОВ «Сервіс-Пневматика» не надходило. '
Суд вказує, що відповідно до п. 112.1 та п. 112.2 ст. 112 ПКУ особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податковою правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених ним Кодексом.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Отже, позивач затримує сплату по узгодженим податковим зобов'язанням на 564 . 297. 278 дні тощо, тобто на дуже великий строк, що саме свідчить про невжиття позивачем достатніх заходів щодо дотримання норм ПКУ.
Також позивачем у своїй позовній заяві жодним чином не спростовується протиправність дій ТОВ «Сервіс-Пневматика» щодо несвоєчасної сплати узгоджених зобов'язань.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність винесених податкових повідомлень - рішень.
Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сервіс-Пневматика" (вул. Краснодарська, буд. 194,м. Харків,61179, код ЄДРПОУ 22716394) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зінченко А.В.