Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 лютого 2022 р. № 520/25892/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17.03.2017 по 31.10.2017;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17.03.2017 по 31.10.2017;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не встановлення, не нарахування та не виплати ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків посадового окладу за період з 14.05.2018 по 28.08.2019;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області встановити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків посадового окладу за періоди з 14.05.2018 по 28.08.2019;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період з 17.03.2017 по 28.08.2019;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у повному обсязі доплату за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період з 17.03.2017 по 28.08.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що після звільнення з Національної поліції України ОСОБА_1 встановила, що відповідачем порушено її права внаслідок непроведення в окремі період часу індексації грошового забезпечення, а також внаслідок безпідставного ненарахування надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та не здійснення доплати за службу в нічний час. Вказує, що в період проходження служби позивач мав допуск до державної таємниці, проте відповідачем не здійснено відповідних виплат з нею шляхом нарахування та виплати позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків посадового окладу за період з 14.05.2018 по 28.08.2019. Також зазначає, що за час служби позивач неодноразово перебувала на службі в нічний час, про що свідчить лист ХРУП №1 ГУНП в Харківській області від 19.11.2021 №422/119-61/2021, де зазначено, що позивач ніс службу у складі слідчо-оперативних груп за період часу з 2016 по 28.08.2019 у кількості 34 раз. Однак, позивачу доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час не здійснювалась, про що свідчить лист УФЗБО ГУНП в Харківській області №188аз/119/05/29-2021 від 09.11.2021, де зазначено про нараховане та виплачене грошове забезпечення, серед складових якого відсутня у повному обсязі доплата за службу в нічний час.
Ухвалою суду від 16.12.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що від початку функціонування Національної поліції України з 07.11.2015 до 18.10.2017 індексація виплат заробітної плати поліцейським не проводилось, через відсутність зазначених змін у Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Також вказує, що облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 260. З листа УФЗБО ГУНП в Харківській області від 22.12.2021 №5085/119-29/02-2021 вбачається, що до УФЗБО ГУНП в Харківській області довідки обліку несення служби в нічний час за період з 17.03.2017 по 28.08.2019 не надходили, тому підстав для нарахування і виплати доплати за службу в нічний час не було. Також зазначає, що надбавка до посадових окладів установлюється тільки тим поліцейським, які постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю - тобто займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці в умовах режимних обмежень. Як вбачається з тексту листа ХРУП №1 ГУНП в Харківській області від 28.12.2021 № 61/5218 згідно журналів обліку підготовлених та вхідних документів відділу поліції ОСОБА_1 не працювала з документами, які мають гриф секретності «Цілком таємно» та «таємно».
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оскільки в період з 07.02.2022 по 11.02.2022 суддя Волошин Д.А. перебував на онлайн підготовці суддів окружних адміністративних судів для підтримання кваліфікації, тому розгляд справи здійснюється з урахуванням днів онлайн підготовки.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що в період часу з 17.03.2017 по 28.08.2019 ОСОБА_1 проходила службу в Національній поліції України.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28.08.2019 №309/ос «по особовому складу», звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0127103), слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, слідчого відділу Київського відділу поліції ГНП в Харківській області, з 28.08.2019.
В матеріалах справи наявний лист ГУНП в Харківській області №188аз/119/05/29-2021 від 09.11.2021 з довідками про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача з 17.03.2017 по 28.08.2019, в яких відсутня інформація стосовно нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та доплати за службу у нічний час за спірні періоди.
Вважаючи, що на час звільнення з Національної поліції України відповідачем не проведено в окремі періоди часу індексацію грошового забезпечення, а також безпідставно ненараховано надбавку за роботу в умовах режимних обмежень та не здійснено доплату за службу в нічний час, позивач звернулась до суду.
Щодо позовних вимог про протиправність ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, слід зазначити таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Згідно з ч. 5 ст. 94 Закону №580-VIII, грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).
Приписами ст. 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом ст. 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до положень ч.1 ст. 4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону №1282-XII, порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою КМ України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), з урахуванням змін внесених постановою КМ України від 18.10.2017 року №782.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; допомога по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей (п. 2 Порядку).
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до абз. 8 п. 4 Порядку №1078.
Приписами п. 6 Порядку №1078 визначено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Положення ч. 6 ст. 95 КЗпП України визначають, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати, як складова належної працівникові заробітної плати, спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
У зв'язку з цим доводи відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів пункту 11 розділу І Порядку № 260, відповідно до яких грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення, є безпідставними та суперечать висновкам Конституційного Суду України, викладеним в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Судовим розглядом встановлено, що позивачу під час проходження служби не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення за період з 17.03.2017 по 31.10.2017 включно, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача з 17.03.2017 по 31.12.2017. Вказаною довідкою також підтверджується, що нарахування позивачу індексації розпочалося з листопада 2017 року.
Суд не бере до уваги посилання відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з 01 листопада 2017 року - після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», якою абз. 5 п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, після слова «військовослужбовців» доповнено словом «поліцейських», оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.
Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року №17-рп (щодо повноважності Верховної Ради України) визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.
Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно частини 3 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Оскільки право на індексацію грошового забезпечення позивача, передбаченого Законами України «Про індексацію грошових доходів населення» і «Про Національну поліцію» та порушено, воно підлягає відновленню в судовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 по справі №160/35/20, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
З огляду на викладене та враховуючи вищенаведені правові норми, суд дійшов висновку, що позивач має право на індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 включно, а тому бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період є протиправною.
Щодо позовних вимог про нарахування та виплату позивачу доплати за службу у нічний час за період з 17.03.2017 по 28.08.2019 слід зазначити таке.
Згідно з частиною 2 статті 94 Закону №580-VIII, порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 постанови КМУ від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Приписами підпункту 3 пункту 5 постанови КМУ № 988 передбачено обов'язок виплачувати поліцейським доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
За пунктом 8 постанова КМУ № 988 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Закон України "Про Національну поліцію" прийнятий 02 липня 2015 року та набрав чинності 07 листопада 2015 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016 року затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799. Порядок № 260 був опублікований та набрав чинності 27 травня 2016 року (Офіційний вісник України від № 39).
Отже, в період з 17.03.2017 по 28.08.2019, за який позивач просить зобов'язати відповідача здійснити доплату за службу у нічний час, діяли постанова Кабінету Міністрів України № 988 та Порядок № 260.
Так, пунктом 3 розділу 1 вказаного Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 11 Порядку №260, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Відповідачем до суду надано інформаційний лист за підписом начальника ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області Плотнікова Д. на запит відповідача про надання інформації щодо відпрацьованих ОСОБА_1 нічних змін за період часу з 17.03.2017 по 28.08.2019, в якому зазначено, що в період з 17.03.2017 до 29.01.2018 ОСОБА_1 проходила службу в Батальйоні конвойної служби поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, за цей період підрозділом БКС Головного управління Національної поліції в Харківській області надавались до УФЗБО ГУНП в Харківській області довідки обліку несення служби в нічний час поліцейськими БКС ГУНП в Харківській області в яких прізвище ОСОБА_1 не було зазначено, тому виплата вищезазначеної доплати не проводилась.
В період з 30.01.2018 до 28.08.2019 ОСОБА_1 проходила службу в Київському ВП Головного управління Національної поліції в Харківській області та згідно книг нарядів позивачем в лютому 2018 року відпрацьовано 12 годин у нічну зміну, в березні 2018 року - 18 годин, в квітні 2018 року - 6 годин, в травні 2018 року - 12 годин, в червні 2018 року - 12 годин, в липні 2018 року - 6 годин, в серпні 2018 року 6 годин, в вересні 2018 року - 6 годин, в жовтні 2018 року - 6 годин, в листопаді 2018 року - 12 годин, в грудні 2018 року - 12 годин, в січні 2019 року - 6 годин, в лютому 2019 року - 12 годин, в березні 2019 року - 6 годин, в квітні 2019 року - 6 годин, в травні 2019 року - 12 годин, в червні 2019 року - 12 годин, в липні 2019 року - 12 годин.
Отже матеріалами справи підтверджено, що позивач у досліджуваний період ніс службу у нічний час за період з лютого 2018 року по липень 2019 року в загальній кількості 174 години.
Зважаючи, що матеріалами справи підтверджено несення позивачем служби у нічний час з лютого 2018 року по липень 2019 року в загальній кількості 174 години, та доплат за цей період відповідачем не здійснювалось, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача доплату за службу у нічний час за період з лютого 2018 року по липень 2019 року за фактично відпрацьовані 174 години в нічну зміну.
Водночас, даних щодо інших періодів роботи позивача у нічний час, а саме з 17.03.2017 до 29.01.2018, ані позивачем ані відповідачем до суду не подано. У інформаційному листі за підписом начальника ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області Плотнікова Д. зазначено, що в період з 17.03.2017 до 29.01.2018 ОСОБА_1 проходила службу в Батальйоні конвойної служби поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, за цей період підрозділом БКС Головного управління Національної поліції в Харківській області надавались до УФЗБО ГУНП в Харківській області довідки обліку несення служби в нічний час поліцейськими БКС ГУНП в Харківській області в яких прізвище ОСОБА_1 не було зазначено. Доказів протилежного позивачем до суду не подано.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період з 17.03.2017 до 29.01.2018.
Щодо правомірності нарахування та виплати позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, суд зазначає наступне.
У період служби в поліції, щомісячно, позивачем отримувалося грошове забезпечення, яке складалося з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, що підтверджується розрахунковими листами.
Поряд із тим, з матеріалів справи судом встановлено, що згідно листа ХРУП №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28.12.2021 №61/5218, та листа ХРУП №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 22.11.2021 №61/4670 позивач мав допуск до державної таємниці з 14.05.2018 по 04.09.2019.
Позивач, звертаючись до суду, зазначає, що відповідачем протиправно у спірному періоді не виплачувалась надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, незважаючи на наявність допуску до державної таємниці та фактичне виконання роботи, пов'язаної з доступом до державної таємниці.
Порядок установлення надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції передбачений п. 4 розд. II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260.
Відповідно до п. 4 розд. II Порядку № 260 надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції поліцейським виплачується в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби. Розмір надбавки встановлюється кожному поліцейському індивідуально залежно від специфіки умов проходження служби (успішне виконання повноважень, якість, складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції та оголошується наказом по особовому складу.
Виплата надбавки проводиться на підставі наказу про її встановлення з дня, зазначеного в наказі, у разі відсутності дати - з дня підписання наказу.
Таким чином, керівник відповідних органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення має право відповідним наказом установлювати надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в межах 100 % від посадового окладу того чи іншого працівника залежно від специфіки умов проходження служби, яка проводиться в свою чергу, на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу.
Відповідно до п. 7 розділу II Порядку № 260 поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень та за своїми функціональними обов'язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці (далі - поліцейські, які проходять службу в умовах режимних обмежень)), установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.
Установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови надання їм допуску та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю.
Надбавка за службу в умовах режимних обмежень керівнику Національної поліції встановлюється наказом Міністра внутрішніх справ України.
Таким чином, надання права доступу до роботи з інформацією, яка має ступінь секретності цілком таємно та таємно, ще не свідчить про здійснення особою функціональних обов'язків та завдань, при виконанні яких така особа працює із інформацією, яка має ступінь секретності цілком таємно та таємно.
Для отримання надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, особа не тільки повинна проходити службу в умовах режимних обмежень, за своїми функціональними обов'язками вона повинна постійно працювати з відомостями, що становлять державну таємницю, а саме: займатися розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів та інших матеріальних носіїв секретної інформації.
При цьому, установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови їх призначення на посаду, яку включено до номенклатури посад відповідного органу поліції, перебування на яких потребує оформлення та надання допуску до державної таємниці.
Судовим розглядом встановлено, що у листі ХРУП №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28.12.2021 №61/5218 зазначено, що наказом начальника Київського ВП ГУНП в Харківській області від 14.05.2018 № 19ос позивачу було надано доступ до державної таємниці за формою допуску 2. За період роботи слідчим Київського ВП ГУНП в Харківській області у ОСОБА_1 в провадженні перебувало чотири справи щодо питань листування та проведення НСРД по ЄРДР.
Окрім того, згідно журналів обліку підготовлених та вхідних документів Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 не працювала з документами які мають гриф секретності «цілком таємно» та «таємно». Клопотання щодо призначення їй надбавки за роботу в умовах режимних обмежень до РСС Київського ВП не надходило.
Відповідно до довідок про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача №1210, №1211 та №1212 від 05.11.2021 нарахування та виплата надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 % ОСОБА_1 не виплачувалась, оскільки встановлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови надання йому допуску та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю, що прямо зазначено в абз. 1 п.7 Розділу II Порядку № 260.
Отже, надання права доступу до державної таємниці ще не свідчить про здійснення позивачем функціональних обов'язків та завдань, при виконанні яких позивач постійно працює із інформацією, яка має ступінь секретності. Окрім того, ОСОБА_1 не працювала з документами які мають гриф секретності «цілком таємно» та «таємно».
Позивачем доказів постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю, до суду не подано, позовна заява та матеріали справи таких даних не містять.
У зв'язку з тим, що надбавка позивачу за службу в умовах режимних обмежень наказами керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу - не встановлювалася, відтак, на підставі вищевикладеного суд доходить до висновку про відсутність у відповідача обов'язку здійснити вказані виплати позивачу.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №820/5122/17, в пункті 46 якої зазначено «...до УРТЗІ ГУНП в Харківській області не надходило мотивованого рапорту щодо встановлення надбавки позивачу за роботу в умовах режимних обмежень, а тому Верховний Суд погоджується з висновками судів щодо відсутності правових підстав для виплати позивачу надбавки в умовах режимних обмежень».
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За наведених обставин суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог у вказаній частині.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17.03.2017 по 31.10.2017.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17.03.2017 по 31.10.2017.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період з лютого 2018 року по липень 2019 року включно.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за фактично відпрацьовані 174 години за період з лютого 2018 року по липень 2019 року включно.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.А. Волошин