Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 лютого 2022 р. № 520/25636/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРЕЙД ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРЕЙД ПЛЮС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області №3188441/41545602 від 01.10.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №22 від 25.08.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з рішенням комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.10.2021 №3188441/41545602, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТРЕЙД ПЛЮС" відмовлено у реєстрації податкової накладної №22 від 25.08.2021 на суму 37100,16 грн в т.ч. ПДВ 6183,36 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних по операціях з контрагентом ТОВ «ІНТРЕЙД МІКС» та з рішенням комісії центрального рівня №49362/41545602/2 від 27.10.2021 з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Позивач вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено в реєстрації податкової накладної, оскільки ним надано всі необхідні документи для розблокування реєстрації податкової накладної, реєстрація якої відповідачем була зупинена. Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване рішення є неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, у зв'язку з чим, просить зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №22 від 25.08.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРЕЙД ПЛЮС».
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачам надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачам - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія зазначеної ухвали надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового та електронного відправлення.
Представник першого відповідача, Головного управління ДПС у Харківській області, згідно наданого до суду відзиву на позов, заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що приймаючи спірні рішення про відмову у реєстрації податкової накладної контролюючий орган виходив з того, що позивачем не надано первинних документів на розблокування податкової накладної, що є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.
Представник другого відповідача, Державної податкової служби України, відзив на позов не надав, причин неможливості подання не повідомив.
Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ТОВ "ІНТРЕЙД ПЛЮС" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 41545602.
Головним управлінням ДПС у Харківській області було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.11.2020 №2131537/36223513.
Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ “ІНТРЕЙД ПЛЮС” була виписана податкова накладна №22 від 25.08.2021 на суму 37100,16 грн в т.ч. ПДВ 6183,36 грн, яка виписана за правилами першої події (поставки товару) та яку було внесено до Єдиного реєстру податкових накладних для її подальшої реєстрації та сплати ПДВ.
Проте, позивачем було отримано від Головного управління ДПС у Харківській області квитанцію від 22.09.2021 про зупинення реєстрації податкової накладної №22 від 25.08.2021, з посиланнями на вимоги п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1806 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
При цьому, суд зауважує, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено переліку документів, які потрібно надати позивачу до контролюючого органу, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі по тексту - Порядок №520).
Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналізуючи вище зазначені положення суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.
Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.
Так, судом встановлено, що контролюючим органом реєстрація податкової накладної №22 від 25.08.2021 була зупинена та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТРЕЙД ПЛЮС" 27.09.2021 до контролюючого органу було надіслано повідомлення №6 щодо надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким надано пояснення щодо здійснення господарської операції з ТОВ «ІНТРЕЙД МІКС» та всі копії наявних документів на підтвердження реальності господарської операції (а.с. 9).
Вказані пояснення та повідомлення було отримано Головним управлінням ДПС у Харківській області та прийнято до розгляду, що не заперечується сторонами по справі.
Комісією Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення від 01.10.2021 №3188441/41545602 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №22 від 25.08.2021 на загальну суму - 37100,16 грн, в тому числі ПДВ - 6183,36 грн (а.с. 11).
Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «ІНТРЕЙД ПЛЮС» було надіслано до Державної податкової служби України скаргу від 21.10.2021 на рішення комісії регіонального рівня, в якій обґрунтовано правомірність складення податкової накладної №22 від 25.08.2021 (а.с. 12).
Рішенням комісії Державної податкової служби України від 27.10.2021 №49362/41545602/2 скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної без змін. Підставою для залишення рішення без змін зазначено: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних» (а.с. 14).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ "ІНТРЕЙД ПЛЮС" є: код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний).
Судом встановлено, що 07.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТРЕЙД ПЛЮС» (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТРЕЙД МІКС» (даті - Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 07/08/19-3 (а.с. 15-16).
Відповідно до п. 1.1. цього Договору Продавець зобов'язується поставити Покупцю кондитерську глазур, надалі по тексту Договору «Товар», а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору.
Відповідно до п. 1.3. Договору найменування, асортимент, кількість, ціна Товару визначаються за домовленістю Сторін і вказуються у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною Договору. Накладні складаються та оформляються на підставі погоджених Сторонами Договору заявок: письмових або електронних.
Відповідно до п. 5.2. Договору моментом продажу товарів Продавцем є їх отримання Покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна).
Відповідно до п. 6.3. Договору плата за товар проводиться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в наступні строки, виходячи із домовленості сторін з відстрочкою платежу до 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару. За узгодженням сторін можливі інші, не заборонені законодавством, умови оплати товару.
Отже, відповідно до умов Договору купівлі-продажу № 07/08/19-3 від 07.08.2019 Продавцем було поставлено відповідний товар Покупцеві, про що свідчить підписана обома сторонами видаткова накладна № 259 від 25 серпня 2021 р. на загальну суму 37 100,16 грн у тому числі ПДВ 20% - 6183,36 грн, товаро-транспортна накладна №Р259 від 25.08.2021.
Факт сплати товару підтверджується реєстром банківських операцій за період з 01.08.2021 по 27.09.2021 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ».
Наявність товарно-матеріальних цінностей підтверджується Наказом №30/07-інв. від 30.07.2021 про проведення інвентаризації, актом інвентаризації готової продукції та товарних запасів склад смт. Буди, смт. Васищеве від 01.08.2021, актом інвентаризації готової продукції та товарних запасів склад м. Харків від 01.08.2021.
Суд зазначає, що вказані первинні документи та пояснення стосовно здійсненої господарської операції позивачем було надано до контролюючого органу, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі.
Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагенту позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру цієї операції матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів до суду не надано.
Суд зазначає, що відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення податкових зобов'язань та права виписки податкової накладної позивачем.
Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від №3188441/41545602 від 01.10.2021, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТРЕЙД ПЛЮС" відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних по операції з контрагентом ТОВ «ІНТРЕЙД МІКС» є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено, а тому є таким, що підлягає скасуванню, а вимога зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 25.08.2021 №22, складену Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНТРЕЙД ПЛЮС” є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Суд вказує, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
А згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень не довели правомірності прийнятих ними рішень.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, 22.12.2021 представник позивача подав до суду заяву про розподіл судових витрат, в якій просив суд стягнути належну позивачу суму судових витрат з відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 7000,00 грн.
Представником відповідача, Головним управлінням ДПС у Харківській області, 12.01.2022 до суду подано заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, в якому зазначено, що складання адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів не потребує значного часу, оскільки дана справа є малозначною, такі послуги не є послугами значного обсягу, з огляду на що заявлена сума витрат не підлягає задоволенню. Також, дана справа розглядалася в спрощеному провадженні. Документи, які зазначені позивачем, не містять інформацію про підготовку позовної заяви саме по цій справі. Водночас вартість послуг адвоката, як того вимагає ч. 1 ст. 134 КАС України, наданими документами також не підтверджується. Жодного посилання на адміністративну справу, у межах якої заявлені витрати до відшкодування. На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу, оскільки обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, п. 269).
За приписами ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).
Отже, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, має визначатися згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та підтверджуватися доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Тобто, договором про надання правової допомоги має бути визначено вартість робіт (послуг) адвоката.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат представником позивача надані до суду договір про надання професійної правничої допомоги від 01.10.2021 між позивачем та адвокатом Жадановим Ігорем Геннадійовичем; додаткова угода №3 від 06.12.2021 до договору про надання професійної правничої допомоги від 01.10.2021; акт виконаних робіт №3 від 20.12.2021 до договору про надання професійної правничої допомоги від 01.10.2021; ордер на надання правової допомоги серії ВВ №1017654, згідно з яким адвокат Жаданов І.Г. був уповноважений на представництво ТОВ "ІНТРЕЙД ПЛЮС" у даній справі.
В акті виконаних робіт №3 від 20.12.2021 до договору про надання професійної правничої допомоги від 01.10.2021 визначено, що на виконання умов Договору про надання правової допомоги надані наступні послуги:
1) консультування позивача щодо можливих шляхів захисту його прав, перспектив та порядку судового шляху захисту 1 год. - 1000,00 грн;
2) аналіз та дослідження наданих позивачем документів та документів зібраних з інших джерел 1 год. - 1000,00 грн;
3) аналіз та дослідження практики Верховного Суду щодо спірних питань 1 год. - 1000,00 грн;
4) складання адміністративного позову із врахуванням актуальної практики Верховного Суду та рішень Європейського суду з прав людини; виготовлення копій позовної заяви відповідно до кількості учасників справи 4 год. - 4000,00 грн. Всього 7000,00 грн.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст. 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 7000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих послуг, оскільки такі послуги, як консультування, аналіз судової практики та аналіз документів клієнта охоплюються загальною адвокатською діяльністю та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а отже такі дії охоплюються складанням позовної заяви, за яку визначено вартість 4000,00 грн.
При цьому суд звертає увагу, що дана справа є справою незначної складності, а також враховує відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що наведені у позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного позову.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд приходить до переконання про недотримання вимог ч. 3, 5 ст. 134 КАС України, а тому, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, стягнута має бути сума витрат, пов'язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн за складення позовної заяви.
Відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір у даній справі підлягав сплаті у розмірі 2270,00 грн, проте позивачем було сплачено 4540,00 грн.
Суми судового збору, зайво сплачені позивачем при поданні позовної заяви, можуть бути повернуті за заявою позивача.
Оскільки позов задоволено, стягнута має бути сума витрат, пов'язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн та витрати по сплаті судового збору розмірі 2270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРЕЙД ПЛЮС" (вул. Слобідська, буд. 26/2, смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область, 62495, ЄДРПОУ 41545602) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ ВП 43983495), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3188441/41545602 від 01.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №22 від 25.08.2021.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №22 від 25.08.2021, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТРЕЙД ПЛЮС».
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРЕЙД ПЛЮС" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області суму сплаченого судового збору у розмірі 1135,00 грн (тисячу сто тридцять п'ять гривень 00 коп.) та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 (дві тисячі гривень 00 коп.).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРЕЙД ПЛЮС" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України суму сплаченого судового збору у розмірі 1135,00 грн (тисячу сто тридцять п'ять гривень 00 коп.) та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 (дві тисячі гривень 00 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.А. Волошин