Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14.02.2022 р. № 520/8035/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 нового розрахунку матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував під час проходження військової служби за період 2016-2017 рік;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 , яку отримував під час проходження військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди під час проходження військової служби за 2016-2017 рік з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди з урахуванням раніше виплачених сум за період 2016-2017 рік.
Ухвалою суду від 17.05.2021 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Ухвалою суду від 14.06.2021 року зупинено провадження у справі за вищевказаним позовом до набрання законної сили рішенням Судової палати для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по справі № 825/997/17.
Ухвалою суду від 06.12.2021 року поновлено провадження у справі.
Суд, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, вважає за необхідне зазначити наступне.
Зі змісту поданого позову вбачається, що спірним у даній справі є питання розрахунку матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 2016 року по 2017 рік в частині врахування при її обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди.
Відповідно до п. 33.1 розд. XXXIII Інструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 825/997/17 10.11.2021 винесено постанову, в якій зроблено такі висновки: «…до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Інструкції №260 в частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Відтак щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом України в постановах від 04 листопада 2014 року у справі № 21-473а14, від 03 березня 2015 року у справі № 21-32а15 та від 19 травня 2015 року у справі № 21-466а15.
Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду повторює, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17).
Як слідує з матеріалів справи, щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалась ОСОБА_1 постійно щомісяця з 01 червня 2015 року до дня звільнення її із військової служби.
Тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що розрахунок грошової допомоги при звільненні позивачки повинен був проводитися з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.».
Суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вказане, суд вирішує справу з урахуванням висновків, зроблених Великою Палатою Верховного Суду.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів як призначення та виплати позивачу матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у період з 2016 року по 2017 рік, так і доказів призначення та виплати йому щомісячної додаткової грошової винагороди в місяцях, в яких було видано наказ про виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене та з метою всебічного та повного розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність витребування від позивача та відповідача належним чином засвідчені копії доказів:
- призначення та виплати позивачу матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у 2016 - 2017 роках із зазначенням дат наказів про виплату;
- докази призначення та виплати позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди у 2016 - 2017 роках, зокрема, в місяцях, в яких було видано наказ про виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за вказані роки.
Також, суд зазначає, що відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Одночасно, суд попереджає позивача та відповідача про наслідки невиконання судового рішення та відповідальність, передбачену законодавством за невиконання судового рішення.
При цьому, суд наголошує, що приписами п.9 ч.1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Керуючись ст. ст. 77, 80, 243, 260, 263 КАС України, суд, -
Витребувати від ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) належним чином засвідчені копії доказів:
- призначення та виплати позивачу матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у 2016 - 2017 роках із зазначенням дат наказів про виплату;
- докази призначення та виплати позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди у 2016 - 2017 роках, зокрема, в місяцях, в яких було видано наказ про виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за вказані роки.
Витребувані документи надати безпосередньо до Харківського окружного адміністративного суду у строк протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали суду з дня отримання зазначеної ухвали з дотриманням вимог ч.9 ст. 79 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мельников Р.В.