Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 лютого 2022 р. справа № 520/23708/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження заяву представника позивача - адвоката Лихачова Р.Б. з питань відшкодування судових витрат на професійну правничу правову допомогу по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» про визнання протиправною відмову та зобов'язання надати інформацію на запит про надання публічної інформації ,-
встановив:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2021р. позов - задоволено частково. Визнано протиправною відмову Комунального підприємства “Благоустрій міста Ізюма” щодо надання інформації на запит ОСОБА_1 від 03 листопада 2021 року №16, оформлену листом Комунального підприємства “Благоустрій міста Ізюма” від 12.11.2021 року № 1097. Зобов'язано Комунальне підприємство “Благоустрій міста Ізюма” розглянути по суті запит ОСОБА_1 від 03.11.2021р. №16 про доступ до публічної інформації. Позов у решті вимог - залишено без задоволення.
Згідно змісту позовної заяви позивач просив суд всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України стягнути з відповідача.
Через канцелярію суду 28.12.2021 р. представником ОСОБА_1 , адвокатом Лихачовим Р.Б., подано заяву з питань відшкодування судових витрат пов'язаних з правничою допомогою адвоката у сумі 19800,00 грн., з відповідними доказами.
02.02.2022р. представником відповідача подані заперечення на заяву заяву з питань відшкодування судових витрат з посиланням на неспівмірність обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також значним завищенням суми судових витрат.
Період відпустки з 28.12.2021р. по 31.12.2021р., з 01.01.2022р. по 06.01.2022р., з 25.01.2022р. по 26.01.2022р., вихідні та святкові дні з 25.12.2021р. по 27.12.2021р., з 07.01.2022р. по 09.01.2022р., знаходження на лікарняному з 10.01.2022р. по 14.01.2022р., з 01.02.2022р. по 11.02.2022р. зумовили розгляд поданої заяви - 14.02.2022р.
Дослідивши матеріали справи, зміст поданої заяви та заперечень на неї, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. 3, 5 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З матеріалів справи вбачається, що рішення по справі №520/23708/21 прийнято судом у порядку письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України 21.12.2021 року, яке було отримано позивачем на електронну адресу 21.12.2021р., документи на підтвердження понесених витрат подані адвокатом через "Електронний суд" 26.12.2021 року (зареєстровано 28.12.2021 року), отже в межах строку встановленого ч.7 ст.139 КАС України.
У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАСУ до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАСУ).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАСУ).
Відповідно до ч.3 ст.134 КАСУ для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4, 5 ст.134 КАСУ).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 9 статті 139).
При цьому з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України суд вважає за необхідне взяти до уваги правову позицію постанови Верховного Суду від 17.09.2019р. по справі №810/3806/18 (адміністративне провадження №К/9901/11333/19, №К/9901/12479/19), де указано, що за положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р. №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним за параметрами, зокрема, складності справи, витраченого адвокатом часу, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вказані висновки також наведені у Постановах Верховного Суду від 17 вересня 2019 року по справі 810/3806/18, по справі №1740/2428/18 від 24 березня 2020 року, по справі №320/3271/19 від 07 травня 2020 року.
Частиною 5 статті 242 КАС України визначається, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд також зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16.
На підтвердження понесених витрат позивачем, адвокатом Лихачовим Р.Б. надано до суду: копію договору про надання правничої допомоги від 13.08.2021 року, копію додаткової угоди №32 від 15.11.2021р. до договору про надання правничої допомоги від 13.08.2021р., копію акту №32 від 15.11.2021 р., копію довідки-розрахунку №07 від 26.12.2021р.
Згідно акту №32 від 15.11.2021 р. та довідки-розрахунку №07 від 26.12.2021р., адвокатом Лихачовим Р.Б. надані наступні послуги: правнича допомога у зв'язку з складанням позовної заяви вартістю 3 мінімальні заробітні плати станом на 01 січня 2021 року (18000 грн.); правнича допомога у зв'язку з складанням клопотання про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження вартістю 20% мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2021 року (1200 грн.); правнича допомога у зв'язку з складанням клопотання про звільнення від сплати судового збору вартістю 10% мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2021 року (600 грн.). Загалом вартість наданих послуг становить 19.800,00 грн.
Однак, з вказаних документів неможливо встановити скільки часу витрачено адвокатом на надання вказаних послуг та вартість 1 години наданих послуг.
Строк оплати згідно наданих адвокатом документів - не пізніше 15 днів з моменту набранням судовим рішенням законної сили.
Отже, докази оплати за надану правничу допомогу, на час розгляду питання про відшкодування судових витрат пов'язаних з правничою допомогою, відсутні.
Вирішуючи питання щодо співмірності заявлених до відшкодування витрат, суд зважає, що даний спір за жодними ознаками не може бути визнаний складним, до того ж сама по собі причина виникнення спору не вимагає вжиття будь-яких додаткових зусиль для з'ясування обставин фактичної дійсності.
Крім того, дана справа ухвалою суду від 22.11.2021р. була віднесена до малозначних та слухалась за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України.
Тому, підсумовуючи викладені вище міркування, враховуючи заперечення представника відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу, відсутність фактичної сплати наданих послуг, часткове задоволення позову, і беручи до уваги правову позицію постанови Верховного Суду від 17.09.2019 р. по справі №810/3806/18 (адміністративне провадження №К/9901/11333/19, №К/9901/12479/19), суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума у розмірі 1000,00 грн.
Відповідно до положень ч.5 ст. 252 КАС України, додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 252, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Заяву представника позивача подану в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» (ідентифікаційний код - 34978610; місцезнаходження - 64303, Харківська обл., м. Ізюм, вул. Червоногірська, буд. 7) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) частину витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок).
Заяву у решті вимог - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Старосєльцева