про залишення позовної заяви без руху
Справа №500/855/22
14 лютого 2022 рокум. Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мартиць О.І. розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі
08 лютого 2022 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 75663,45 грн витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі.
Відповідно до пунктів 3, 5, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із позовною заявою, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам КАС України.
До позовної заяви позивачем додано заяву, в якій просить суд поновити строк на подання позовної заяви Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з триманням у навчальному закладі.
В обґрунтування підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду із цим позовом позивач у заяві вказав, що ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 17.01.2022 у відкритті провадження в справі за позовом НАВС до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі відмовлено у зв'язку з тим, що справу належить розглядати у порядку адміністративного судочинства. Відповідно, для НАВС, строк на звернення до адміністративного суду починається з наступного дня після отримання ухвали Борщівського районного суду Тернопільської області від 17.01.2022, тобто з 18.01.2022.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, суд зазначає наступне.
Частинами першою, другою статті 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У цій справі спірні правовідносини виникли у зв'язку зі звільненням відповідача з публічної служби та виникненням у нього, на підставі укладеного договору, зобов'язання щодо відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з його утриманням у Національній академії внутрішніх справ.
Спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних із утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятоїстатті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Правову позицію щодо застосування у такій категорії справ місячного строку звернення до суду неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема у постановах від 11 лютого 2021 року в справі №360/917/19, від 30 вересня 2019 року в справі №340/685/19, від 10 жовтня 2019 року в справі №140/721/19, від 24 грудня 2019 року в справі №824/284/19-а, від 29 квітня 2020 року в справі №560/1942/19, від 18 червня 2020 року в справі №140/2024/19, від 01 липня 2020 року в справі №400/1758/19, від 13 серпня 2020 року в справі №1.380.2019.001192, від 19 листопада 2020 року в справі №400/2654/19, від20 листопада 2020 року в справі №160/11957/19, від 21 січня 2021 року в справі №520/1559/2020 та від 28 січня 2021 року в справі №520/6265/2020.
Згідно позовної заяви та доданих до неї документів наказом ректора НАВС від 10.08.2015 №102о/с ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання НАВС.
Між НАВС, комплектуючим органом ГУ МВС України в Тернопільській області та відповідачем укладено Договір №Пр 15-224 про підготовку фахівця у НАВС (далі - Договір). Відповідно до Договору, Відповідач навчався за рахунок коштів державного бюджету і зобов'язувався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу в органах внутрішніх справ а у разі відмови - відшкодувати витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі.
Пунктом 2.1.3. Договору передбачено, що, виконавець зобов'язаний забезпечити Особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами України. Відповідач під час навчання перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг.
Після закінчення навчання, відповідно до наказу НАВС від 05.07.2019 №741 Відповідачу видано диплом за напрямком підготовки "Правознавство" та направлено до місця проходження служби.
Наказом ГУНП в Тернопільській області від 17.07.2020 №163о/с відповідача звільнено зі служби в поліції за власним бажанням до відпрацювання трирічного терміну після закінчення навчання.
Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що Національна академія внутрішніх справ починаючи з 17.07.2020 знала про існування боргу по відшкодуванню відповідачем фактичних витрат на підготовку фахівця, але звернулась до суду з цим позовом 08.02.2022, тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Поряд з цим, посилання позивача на ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 17.01.2022, якою відмовлено у відкритті провадження в справі за позовом НАВС до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у зв'язку з тим, що справу належить розглядати у порядку адміністративного судочинства також не заслуговують на увагу, оскільки до районного суду позивач звернувся теж із порушенням місячного строку звернення до суду.
При цьому, позивач не зазначає, коли йому стало відомо про наказ ГУНП в Тернопільській області від 17.07.2020 №163о/с про звільнення відповідача зі служби в поліції за власним бажанням до відпрацювання трирічного терміну після закінчення навчання, як і не дає доказів того, коли він звернувся до Борщівського районного суду Тернопільської області.
Пропуск строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними, і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними і допустимими доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Таким чином, на переконання суду, позивач не вказав на обставини непереборного і об'єктивного характеру, що перешкодили йому дізнатись про порушення своїх прав, яке фактично мало місце 17.07.2020 та існування яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію права на судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду.
Відтак, зважаючи на тривалість строку, який пропущено, поведінку позивача, яка передувала зверненню до суду з даним позовом, вказані у заяві підстави пропуску строку звернення до суду з даним позовом не є поважними.
Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, враховуючи факт пропуску позивачем місячного строку звернення до адміністративного суду, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду, ніж у поданій заяві та надати належні докази.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС України, суд
Позовну заяву Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання необхідних документів на адресу суду: 46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мартиць О.І.