Справа № 420/1441/22
21 січня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) заяву представника позивача за вхід. № 4635/22 від 20.01.2021 р. про забезпечення позову,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАФФІК» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно господарчого штрафу Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 330064 від 28 грудня 2021 року.
Разом із позовом подано заяву про забезпечення позову в якій заявник просить:
- зупинити стягнення з підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАФФІК» на підставі Постанови про застосування адміністративно господарчого штрафу № 330064 від 28 грудня 2021 року на користь Держави (Казначейства України) в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), до розгляди справи по суті.
Заява обґрунтовано, наступним:
05 січня 2022 на юридичну адресу «Траффік» ТОВ було отримано листа від Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу № 330064 від 28 грудня 2021 року.
Від 12 листопада 2021 року, в Херсонській області о 9 год 45 хв. старшим державним інспектором ВДК Єршовим Д.В. була проведена перевірка транспортного засобу MAN, державний № НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , про що було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №325063.
На підставі вищевказаного Акту перевірки Південним міжрегіональним управлінням Укратрансбезпеки Херсонської області прийнято постанову №330064 від 28 грудня 2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. по відношенню до «Траффік» ТОВ за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Відповідачем було встановлено, що на момент настання події 12 листопада 2021 року транспортний засіб MAN, державний № НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 згідно Договору оренди №01/01/21 від 01 січня 2021 року та Акту прийому - передачі транспортного засобу від 12 листопада 2021 року перебував у власності ТОВ «Модерн - Рітейл» для здійснення перевезень для власних потреб.
«Траффік» ТОВ від 06 січня 2022 року відправив запит про надання відомостей та пояснень стосовно обставин зазначених в Акті та Постанові до ТОВ «Модерн - Рітейл».
У відповідь на запит ТОВ «Модерн - Рітейл» підтвердили договірні відносини з «Траффік» ТОВ, здійснення переміщення засобів між складами для власних потреб 12 листопада 2021 року транспортним засобом НОМЕР_1 та надали засвідчені копії документів (ттн, подорожній лист).
Отже, аналізуючи надану інформацію та фактичні обставини справи, можна зробити висновок, що адміністративно-господарських штраф, накладений на «Траффік» ТОВ, став наслідком неправомірних дій з боку певного кола осіб та не відповідає ознакам безспірності стягнення.
З урахуванням вказаного вище роз'яснення Пленуму Верховного суду України, вважаю, що зупинення стягнення на підставі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 330064 від 28 грудня 2021 року, не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересів відповідача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадження якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи зазначену норму КАС України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду клопотання про забезпечення позову без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Частина 6 ст. 13 цього Закону визначає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Такий же законодавчий припис міститься і у ч. 5 ст. 242 КАС України, а саме, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На виконання вказаних приписів закону, судом при розгляді заяви про забезпечення позову застосовано правовий висновок, викладений у постнові Верховного Суду від 16.12.2020 року по справі № 640/6840/20.
«Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, колегія суддів зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Водночас, ознаки протиправності оспорюваних рішень відповідача не були очевидними, а фактичні обставини справи підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.
Сам по собі факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Проте відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.».
Відтак, оцінюючи доводи заявника, з урахуванням цього висновку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви.
Крім того, суд відзначає, що у разі забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАФФІК» на підставі Постанови про застосування адміністративно господарчого штрафу № 330064 від 28 грудня 2021 року на користь Держави, до розгляди справи по суті у адміністративній справі за позовом підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАФФІК» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 330064 від 28 грудня 2021 року до вирішення справи по суті, і якому ще не надано офіційну правову оцінку в межах оскарження та без застосування принципів адміністративного судочинства, зокрема, таких як гласності і відкритості, змагальності тощо, суд фактично ухвалює рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача за вхід. № 4635/22 від 20.01.2021 р. про забезпечення позову.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена.
Приписами ч. 2 ст. 256 КАС України встановлено, що ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу.
Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.