справа № 380/3501/22
про залишення позовної заяви без руху
15 лютого 2022 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку одноразової виплати до 05 травня за 2020 та 2021 роки;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 невиплачену частину одноразової грошової допомоги до 05 травня з урахуванням норм Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону від 25.12.1998 №367-ХІV.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 123, 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як видно з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу до 05 травня за 2020 рік одноразової виплати в розмірі, що не відповідає Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону від 25.12.1998 №367-ХІV.
Відповідно до абзацу 4 статті 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 №3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, 30 вересня 2020 року встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Тому перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
Саме до такого висновку щодо початку перебігу строку звернення до суду з позовом у аналогічних правовідносинах дійшов Верховний Суд у справі №607/7919/17, виклавши його у своїй постанові від 06.02.2018.
Відповідно до частини третьої статті 120 КАС України строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Таким чином, строк встановлений законом для звернення позивачем до суду з даним позовом закінчився 30.03.2021.
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою шляхом подання такої засобами поштового зв'язку 04.02.2022, тобто з порушенням строку звернення до суду.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У справах “Стаббігс та інші проти Великобританії” та “Девеер проти Бельгії” Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі “Мельник проти України” зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Суд зазначає, що спірна виплата є регулярною та разовою. Позивач про порушення своїх прав щодо неповноти виплати оспорюваної грошової допомоги за 2020 рік мав можливість дізнатися у квітні - травні 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Посилання позивача про не пропущення ним строку звернення до суду, оскільки він дізнався про порушення своїх прав з відмови відповідача, підлягають відхиленню, зважаючи на те, що Верховний Суд в постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 вирішив відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді, а не після отримання виплати за відповідний період.
Так Верховний Суд зазначив, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен мав дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
При цьому позивач не надав будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Відтак, суд приходить до висновку, що позовна заява в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року підлягає залишенню без руху.
Для усунення вказаних недоліків і приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 123 та 161 КАС України, позивачу необхідно надати певний строк.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року.
Позивачу протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску.
У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Гулкевич І.З.