справа№ 380/2271/22
про повернення заяви про збільшення позовних вимог без розгляду
15 лютого 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі його заяви від 05.12.2021р. та довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 20.12.21 №с/8657.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у відповідності до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ здійснити з 01 лютого 2020 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 89 відсотків сум грошового забезпечення, зазначеного в довідці Львівського ОТЦК та СП від 20.12.21 №с/8657, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням рішень Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.20 у справі №1.380.2019.006707, від 03.06.20 у справі №380/2651/20 та від 18.10.21 у справі №14095/21. та раніше проведених виплат.
Ухвалою суду від 31.01.2022 року було відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.
Позивачем було подано до суду заяву про збільшення позовних вимог у якій просить:
- визнати протиправними дії Львівського ОТЦК та СП щодо скасування довідки від 20.12.21 за №с/8657 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
-відновити дію довідки від 20.12.21 за №с/8657 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 та скасувати дію довідки 17.01.22 за №с/289.
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі його заяви від 05.01.2022р. та довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 20.12.21 №с/8657.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у відповідності до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ здійснити з 01 січня 2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 89% сум грошового забезпечення, зазначеного в довідці Львівського ОТЦК та СП від 20.12.21 №с/8657, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням рішень Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.20 у справі №1.380.2019.006707, від 03.06.20 у справі №380/2651/20 та від 18.10.21 у справі №14095/21 та раніше проведених виплат.
Частинами першою - третьою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Згідно з частиною першою статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За правилами статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву. При цьому, норми КАС України дозволяють позивачу скористатись таким правом до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Так, предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову.
Подання такої заяви не повинно призводити до заявлення по суті нового адміністративного позову.
Натомість, доповнення позову додатковими вимогами не вважається зміною розміру позовних вимог та, відповідно, не є зміною позовних вимог, оскільки тлумачення заміни передбачає заміну, наприклад, однієї вимоги іншою, а не доповнення раніше заявлених вимог.
Дотримання зазначених вимог забезпечує дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
У первісному позові позивач оскаржував лише бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі його заяви від 05.12.2021р. та довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 20.12.21 №с/8657
Разом з тим, у заяві про уточнення (збільшення) позовних вимог позивач оскаржує дії Львівського ОТЦК та СП щодо скасування довідки від 20.12.21 за №с/8657 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 та відновити дію довідки від 20.12.21 за №с/8657 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 та скасувати дію довідки 17.01.22 за №с/289.
Отже, зі змісту поданої позивачем заяви випливає, що позивач обрав інший, на відміну від первісно обраного, спосіб захисту порушеного права у межах спірних правовідносин.
У вказаному випадку, подавши заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог у якій заявлено додаткові вимоги із власним окремим предметом та підставами оскарження (нові вимоги та нові підстави оскарження) позивачем по суті заявлено новий позов в рамках вказаної справи, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 47 КАС України, а така заява (позов) може розглядатися в окремому порядку, встановленому КАС України для розгляду позовних заяв.
Така позиція суду ґрунтується на правовому підході щодо застосування норми процесуального права - статті 47 КАС України викладеному у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16, від 30 серпня 2021 року у справі №520/11672/19.
Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, суд повертає без розгляду заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог.
Керуючись статтями 44-47, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про уточнення (збільшення) позовних вимог повернути без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Р.М. Брильовський