справа№ 380/710/22
з питань продовження процесуальних строків щодо залишення позовної заяви без руху
15 лютого 2022 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Р.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області, Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання протиправними дій та бездіяльності, -
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області, Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області згідно якого просить суд:
- визнати протиправними вимоги Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області Червоноградської об'єднаної державної інспекції Головного управління ДФС у Львівській області Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області про нарахування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонерці з 2007 року, платежів до сплати єдиного соціального внеску за період: Відповідно до вимоги про сплату боргу № Ф-5581-53-У 2019 р -26539,26 грн.; Відповідно до вимоги про сплату боргу № Ф-5581-53-У 2021 р. - 9849,48 грн. виданої ГУ ДПС у Львівській області.
- відмовити у вимогах про стягнення з позивача :
- виконавчого збору зборуосновної винагороди приватного виконавця у розмірі 984.94 грн.
- виконавчого зборуосновної винагороду приватного виконавця у розмірі 2653.92 грн.
- розміру мінімальних витрат виконавчого провадження 218.30 грн.
- скасувати Постанову про накладення арешту на належне на праві власності все майно.
У зв'язку з тим, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.161,287 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою судді від 13.01.2022 позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків.
14.02.2022 позивач звернулася до суду із заявою щодо усунення недоліків позовної заяви, до якої долучила копію листка непрацездатності та позовну заяву в одному екземплярі, згідно якої вилучила відповідачів Червоноградську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області, Кам'янка-Бузьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області, при цьому змінивши позовні вимоги та виклавши їх у наступній редакції, а саме:
поновити пропущений строк для звернення до суду в зв'язку з хворобою.
- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області по нарахуванню ОСОБА_1 , 1952 р.н., пенсіонерці за віком з 2007 року, коштів по сплаті єдиного соціального внеску (ЄСВ), та скасувати вимоги, про стягнення коштів за несплату ЄСВ в 1919,1920 роках, а саме:
- вимогу № Ф-5581-53 У ГУ ДПС у Львівській області станом на 04.11.2019 року про стягнення 26539.26 грн.;
- вимогу № Ф-5581-53 У видану ГУ ДПС у Львівській області станом на 12.02.2021 р. про стягнення 9849,48 грн. як такі що суперечать вимогам чинного законодавства України.
скасувати вимоги про стягнення:
- виконавчого збору збору основної винагороди приватного виконавця у розмірі 984,94 грн.
- виконавчого збору основної винагороди приватного виконавця у розмірі 2653.92 грн.
- скасувати Постанову про накладення арешту на належне на праві власності все майно.
- виключити з позовної заяви, як відповідачів у справі, Червоноградську об'єднану податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області і Кам'янка-Бузьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Вивчивши матеріали справи та подану позивачем заяву на усунення недоліків та додані до такої письмові докази суд приходить до наступних висновків.
Згідно з частиною 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Кодекс адміністративного судочинства України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, чинним законодавством України встановлено 6-місячний строк звернення до суду термін, який обраховується з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів дати надходження рішення про нарахування пені та застосування штрафів, для оскарження його в судовому порядку.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову у даній справі є оскарження дій Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області по нарахуванню позивачу коштів по сплаті єдиного соціального внеску (ЄСВ), а також вимоги ГУ ДПС у Львівській області: № Ф-5581-53 У від 04.11.2019 про стягнення 26539.26 грн ЄСВ та вимога № Ф-5581-53 У та від 12.02.2021 про стягнення 9849,48 грн ЄСВ.
Однак, до суду позивач звернулася засобами поштового зв'язку 29.12.2021 згідно відбитку штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті відправника.
Таким чином, позивач, звернувшись до суду 29.12.2021 з вказаною позовною вимогою, пропустила шестимісячний строк звернення.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Водночас, у заяві на усунення недоліків про визнання причини пропуску строку звернення до суду позивач долучає виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03.11.2021 у зв'язку з чим просить поновити строк звернення до суду. Проте дана виписка свідчить лише про перебування позивача у поліклініці лише 03.11.2021 року, проте доказів за інший період позивачем не надано.
Однак, такі докази до уваги суд не приймає, оскільки позивач оскаржує вимогу № Ф-5581-53 У ГУ ДПС у Львівській області від 04.11.2019 і строк оскарження такої відповідно закінчився 05.05.2020.
Крім цього, позивач також оскаржує вимогу № Ф-5581-53 У ГУ ДПС у Львівській області від 12.02.2021 строк оскарження якої завершився 13.08.2021.
Тобто жодна із вимог не була винесена відповідачем у період тимчасової непрацездатності позивача, і обставини на які посилається позивач як на підставу для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними судом до уваги не приймаються.
Відтак, суд не приймає зазначені позивачем обставити у якості поважних причин пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач звернувся до суду більше як через рік після винесення спірної вимоги № Ф-5581-53 У ГУ ДПС у Львівській області від 04.11.2019 та через десять місяців після винесення оскаржуваної вимоги № Ф-5581-53 У ГУ ДПС у Львівській області від 12.02.2021 без зазначення жодної поважної причини пропуску такого строку.
Також, суд наголошує, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Суддя також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, тому заявникові належить окрім заяви про поновлення строку звернення до суду подати докази поважності причин пропуску процесуального строку.
Частинами 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу слід подати заяву про визнання причин пропуску строку звернення поважними з належними та допустимими письмовими доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.
На виконання вимог ухвали суду від 13.01.2022 року позивачем надано квитанцію про сплату судового збору в сумі 908,00 грн.
Однак суд зазначає, що така виконана позивачем лише частково, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається із позовної заяви позивачем заявлено як позовні вимоги майнового характеру, так і дві позовні вимоги немайнового характеру.
Таким чином з метою усунення недоліків позовної заяви, позивачу слід доплатити судовий збір в сумі 1816,00 грн. (908*2 позовні вимоги немайнового характеру).
Сплата судового збору здійснюється за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; код отримувача: 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA128999980313101206084013951 , код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі “Креуз проти Польщі” (“Kreuz v.Poland”) від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів.
Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Як встановлено із первинної позовної заяви та заяви на усунення недоліків позовної заяви, позивачем заявлено позовні вимоги наступного змісту, а саме: скасувати вимоги про стягнення: - виконавчого збору збору основної винагороди приватного виконавця у розмірі 984,94 грн. - виконавчого збору основної винагороди приватного виконавця у розмірі 2653.92 грн. - скасувати Постанову про накладення арешту на належне на праві власності все майно.
Зі змісту позовних вимог, судом встановлено, що позивачем заявлено позовні вимоги про скасування постанов державного виконавця Кам'янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28.01.2020 року ВП №61085781 та від 03.08.2021 року ВП №66351031.
Крім цього, суд також звертає увагу позивача і на те, що звертаючи позовні вимоги до державного виконавця Кам'янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України позивачу слід зазначити такого відповідачем по справі та зазначити обставини яким чином вказані оскаржувані рішення порушують права позивача.
Натомість позивачем в порушення норм ст. 160, 161 КАС України не зазначено такого позивачем, не долучено копії позовної заяви з додатками у відповідності до кількості сторін по справі.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду:1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Таким чином, суд зазначає, що позивачем пропущено десятиденний строк для оскарження постанов державного виконавця Кам'янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28.01.2020 року ВП №61085781 та від 03.08.2021 року ВП №66351031.
Суд звертає увагу, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям:
- це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об'єктивні перешкоди, які перешкоджали зверненню до суду;
- це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
- ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
- ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд не встановив обставин, які би свідчили про поважність пропущення строку звернення до суду та наявність правових підстав для поновлення строку звернення з даним позовом.
Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Суд зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Наведене вище у сукупності свідчить про часткове виконання вимог ухвали суду від 13.01.2022 про залишення позовної заяви без руху та недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Захищене статтею 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків, з метою повного, об'єктивного, всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку для усунення недоліків позовної заяви поза межами строків, визначених КАС України, застосувавши ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відповідності до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- оформленої позовної заяви з узгодженням змісту позовних вимог з наведеними положеннями КАС України;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску
- оригіналу документу про сплату судового збору в належному розмірі та на належні реквізити суду.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, КАС України, суддя,-
Продовжити строк ОСОБА_1 для усунення недоліків позовної заяви.
Особі, що звернулася із позовною заявою встановити п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду позовної зави з приведенням такої у відповідність до вимог ст. 160,161,287 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М. Брильовський