02 лютого 2022 року Справа №160/3453/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №160/3453/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 року по справі №160/3453/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги відмовлено.
21.10.2021 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 року скасовано; позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-271361-13 від 19.11.2020 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
26.01.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку від ОСОБА_1 , в порядку ст.383 КАС України, надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №160/3453/21. У вказаній заяві позивач просить: визнати протиправними дії відповідача, які повязані з виготовленням та направленням до Державної виконавчої служби заяви для примусового виконання вимоги про сплату боргу від 16.02.2021 року № Ф -71361-13 У на суму 7 469, 50 грн. від 02.01.2022 року вх. номер № 340/5/04/-36-13-07-11; зобов'язати відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання постанови Третього апеляційного суду від 21.10.2021 року справа № 160/3453/21, звернутися до Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з приводу закриття виконавчого провадження ВП № 68221232 від 19.01.2022 року за фактом стягнення з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати ЄСВ у розмірі 7 495, 50 грн.
При розгляді заяви суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема, зазначено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи (ч. 3 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з ч.ч. 4 та 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
У разі невідповідності заяви вказаним вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Одним із обов'язкових документів, що додається до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень, передбачений статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, є документ про сплату судового збору.
Однак до заяви не додано квитанцію про сплату судового збору.
При цьому, суд не бере до уваги постанову Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 440/207/19 на яке посилається заявник, обґрунтовуючи відсутність підстав для сплати судового збору за подання заяв, які передбачені статтями 382-383 КАС України, оскільки зазначена постанова стосується питання сплати судового збору за заявами, поданими у порядку статті 382 КАС України, а спірні правовідносини виникли з інших питань.
Суд звертає увагу, що п. 9 ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України прямо передбачено надання документу про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.
У свою чергу, як визначено в ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до вимог ст. 2 вказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
При цьому, подана у цій справі, в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, заява до передбаченого ч. 2 ст. 3 Закону "Про судовий збір" вичерпного переліку заяв, за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.
З системного аналізу викладених положень, видно, що на позивача покладено обов'язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України "Про судовий збір".
Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача, закріплених у ст. 5 Закону "Про судовий збір", пільг представник позивача не надав.
Таким чином, враховуючи те, що подана позивачем, в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, заява не відповідає вимогам, визначеним п. 9 ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням чого останню слід повернути позивачу, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України відображені також у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 року у справі № 807/220/18 (провадження №К/9901/6667/19) та у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі № 0240/2226/18-а (провадження №К/9901/32201/19).
З огляду на викладене, заява представника позивача не відповідає критеріям, визначеним в п. 9 ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Враховуючи, що заявником не дотримано в повній мірі вимоги ч.ч. 2-3 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд робить висновок, що така заява підлягає поверненню заявнику.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №160/3453/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги - повернути заявнику.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська