02 лютого 2022 року Справа № 160/24057/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіональне управління
Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: начальник Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лєгостаєв І.М. про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заяво до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: начальник Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лєгостаєв І.М., у якій з урахуванням уточнень просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) О. Більчук від 28.09.2021 року № 3942-к "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ", яким ОСОБА_1 звільнено з посади Начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно -Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, пункт 7 ч.2 ст.65, п.4 ч.І, ч. 5 ст.87 Закону України "Про державну службу";
визнати протиправним та скасувати наказ начальника Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) І. Легостаєва від 08.11.2021 року № 4322-к, відповідно до якого вважати дату звільнення ОСОБА_1 від 08.11.2021 року;
поновити ОСОБА_1 на посаду Начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно -Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з 08.11.2021 року;
стягнути з Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.11.2021 по час винесення рішення включно з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року прийнято уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: начальник Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лєгостаєв І.М. про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що за час роботи в Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Позивач до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Порушень правил внутрішнього трудового розпорядку та посадової інструкції - не вчиняв. 08.11.2021 року, після закінчення курсу лікування, що є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, Позивача повідомили про те, що його звільнено і вручено копію наказу №4322-к від 08.11.2021 року та трудову книжку. Відповідно до наказу №4322-К від 08.11.2021 року підставою для звільнення Позивача стало пункт 1 наказу Південо-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 28.09.2021 року №3942-К «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 »; листок непрацездатності №1236528-2002200251-1. Позивач вважає, що відповідачем при застосуванні до нього ОСОБА_2 найсуворішого дисциплінарного стягнення, фактично не було враховано ні характер його дисциплінарного проступку, ні обставини, за яких він був вчинений, ні його особу, ні ступінь його вини, ні його попередню поведінку та ставлення до служби, а також жодним чином не мотивовано неможливості застосування до позивача іншого, передбаченого Законом «№889-VIII виду дисциплінарного стягнення, окрім як звільнення з посади, з урахуванням того, що позивач не має діючих дисциплінарних стягнень та позитивно характеризується по службі, мав заохочення та позитивну оцінку результатів службової діяльності.
24 грудня 2021 року до суду надійшов відзив відповідача, в якому зазначено, що за результатами проведення комплексної перевірки Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було складено довідку від 06-11.08.2021, згідно якої стан роботи Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було визнано недостатнім та встановлено порушення. Так, в ході проведення перевірки, встановлені факти, що свідчать про порушення Позивачем пункту 1 частини другої та частини третьої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 1, 2, 11, 12, 14-18 розділу III Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за № 1126/29256 (із змінами), посадової інструкції начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), затвердженої в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Більчуком О.А. 28.12.2019, Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23.06.2011 № 1707/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 за № 759/19497, пункту 9 Типового положення про відділи державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 20.04.2016 № 1183/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.04.2016 за № 618/28748. Відтак, начальнику Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було внесено подання від 11.08.2021 про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності.
Наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 12.08.2021 № 3304-к «Про дисциплінарне провадження у відношенні ОСОБА_1 » було порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та затверджено склад дисциплінарної комісії. Під час дисциплінарного провадження було встановлено, що на думку ініціатора дисциплінарного провадження мають місце порушення статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) в частині об'єктивного та неупередженого розподілу виконавчих документів між державними виконавцями, який забезпечується автоматизованою системою виконавчого провадження та пунктів 12, 14-18 розділу III Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за № 1126/29256 (із змінами) (далі - Положення про АСВП), в частині передачі виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого. Враховуючи вищезазначене, Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що вищевикладене є фактами, які підтверджують вчинення начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення. Таким чином, з огляду на результати дисциплінарного провадження, а саме, встановлення в діях начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, відповідно до рішення прийнятого на засіданні 16.09.2021, та враховуючи всі обставини справи, які містяться у матеріалах дисциплінарного провадження, а також наявність обставин, що обтяжують відповідальність, Дисциплінарна комісія запропонувала вирішити питання про застосування до начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Циганка О. такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення, передбачений пунктом четвертим частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу». Таким чином, у спірних правовідносинах, Відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом, а отже жодним чином не порушив прав та законних інтересів Позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року заяву представника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про розгляд справи за правилами загального провадження та заяву про розгляд справи у судовому засіданні залишено без задоволення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року заяву Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про залишення позову без розгляду, залишено без задоволення.
30 грудня 2021 року до суду наданні пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лєгостаєв І.М., згідно яких, просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування пояснень зазначено аналогічні доводи, які викладенні у відзиві відповідача на позов, посилаючись на те, що Наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 28.09.2021 № 3942-к «Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » було звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, пункт 7 частини другої статті 65, пункт 4 частини першої та частина п'ята статті 85 Закону України «Про державну службу». А посилання позивача на те, що при застосуванні дисциплінарного стягнення не було враховано характеру дисциплінарного проступку, обставин його вчинення, ступеня вини, попередньої поведінки, ставлення до служби тощо є безпідставними та необґрунтованими.
10 січня 2022 року на електрону адресу суду надійшла відповідь на відзив, доводи якої відповідають доводам викладеним в уточненій позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 перебував на посаді начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відповідно до наказу Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 26.12.2019 №184-К.
Наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 04.08.2021 № 698/8 «Про проведення позапланової комплексної перевірки» призначено позапланову комплексну перевірку Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 06.08.2021, та утворено відповідну комісію та затверджено план проведення перевірки (том 3 а.с. 172-173).
За результатами проведення комплексної перевірки Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було складено довідку від 06-11.08.2021, згідно якої стан роботи Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було визнано недостатнім та встановлено порушення (том 3 а.с. 174-218).
Начальнику Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було внесено подання від 11.08.2021 про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності (том 1 а.с. 218-225, том 3 а.с. 37).
Наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 12.08.2021 № 3304-к «Про дисциплінарне провадження у відношенні ОСОБА_1 » було порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) строком до 24.09.2021 року та затверджено склад дисциплінарної комісії (том 1 а.с. 213-214).
Наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 14.09.2021 № 3842-к продовжено тривалість здійснення дисциплінарного провадження до 60 календарних днів у відношенні ОСОБА_1 , начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (том 3 а.с. 36).
20 вересня 2021 року складено Подання Дисциплінарної комісії, згідно якого, дисциплінарною комісією було встановлено, що начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Циганко Олександром Васильовичем порушено вимоги статті 19 Конституції України, пункту 2 частини першої статті 4, частину першу статті 8, частину першу статті 9 Закону України «Про державну службу», пункт 1 частини другої та частини третьої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», пункти 1, 2, 11, 12, 14-18 розділу III Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за № 1126/29256 (із змінами), посадової інструкції начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23.06.2011 № 1707/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 за № 759/19497, пункту 9 Типового положення про відділи державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 20.04.2016 № 1183/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.04.2016 за № 618/28748 (із змінами).
З урахуванням характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, обставин, за яких воно було вчинено, а також ставлення до виконання посадових обов'язків та керуючись статтями 64-67 Закону України «Про державну службу», дисциплінарна комісія дійшла висновку, що викладені факти знайшли своє підтвердження та свідчать про перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, що є дисциплінарним проступком, передбаченим пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу». Виходячи із зібраної інформації та матеріалів дисциплінарного провадження, дисциплінарна комісія встановила наявність вини начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
За результати дисциплінарного провадження, а саме, встановлення в діях начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) дисциплінарного проступку, Дисциплінарна комісія запропонувала вирішити питання про застосування до начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_3 такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення, передбачений пунктом четвертим частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу».
Листом Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 20.09.2021 № 02-72/3910 направлено на електрону адресу позивача подання Дисциплінарної комісії від 20.09.2021 року та повідомлено про необхідність надання пояснень (том 3 а.с. 54).
Наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 28.09.2021 № 3942-к «Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, пункт 7 частини другої статті 65, пункт 4 частини першої та частина п'ята статті 85 Закону України «Про державну службу» (том 3 а.с. 57-61).
Відповідно до наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 08.11.2021 року № 4322-к «З особового складу» підставою для звільнення ОСОБА_1 стало пункт 1 наказу Південо - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 28.09.2021 року №3942-К «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 »; листок непрацездатності №1236528-2002200251-1.
Не погодившись із вказаними наказами Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За змістом частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах з приводу звільнення громадян з публічної служби, а згідно з положеннями пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України до публічної служби відноситься, зокрема, державна служба.
Як вбачається з обставин справи, даний спір виник у зв'язку із накладенням на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади державної служби.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII у редакції, на час виникнення спірних відносин).
Статтею 1 Закону №889-VIII передбачено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно пункту 7 частини першої статті 2 Закону №889-VIII суб'єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, є дисциплінарним проступком.
Частиною першою статті 66 Закону України «Про державну службу» передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до частини п'ятої статті 66 Закону України «Про державну службу» звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
За приписами статті 68 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
Відповідно до частин першої, другої, дев'ятої - одинадцятої статті 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», є Комісія. Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі. Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Частиною першою статті 73 Закону України «Про державну службу» визначено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Процедура здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначена Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок № 1039).
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Пунктами 31 - 33 Порядку № 1039 передбачено, що Комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.
Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Відповідно до пункту 34 Порядку № 1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії. Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.
Статтею 74 Закону України «Про державну службу» передбачені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до якої дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
Із наданої довідки про середній заробіток ОСОБА_1 за два місяці до звільнення 08.11.2021 року, судом встановлено, що позивач у вересні та жовтні не працював, а відтак Наказ Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 28.09.2021 № 3942-к «Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » винесено під час відсутності державного службовця на службі.
При цьому, суд ставиться критично до наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) № 3304-к від 12.08.2021 року «Про дисциплінарне провадженні у відношенні ОСОБА_1 » оскільки в матеріалах справи міститься дві копії вказаного наказу (том 1 а.с. 213 та том 3 а.с. 16 ), які відрізняються за змістом, а саме в Наказі № 3304-к від 12.08.2021 року, який міститься у томі 1 а.с. 213 наявний пункт 2 «Відсторонити від виконання посадових обов'язків ОСОБА_4 , начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на час дисциплінарного провадження», проте Наказ № 3304-к від 12.08.2021 року «Про дисциплінарне провадженні у відношенні ОСОБА_1 » у томі 3 на а.с. 16, такий пункт відсутній.
Крім того, слід наголосити на тому, що у частині 2 статті 65 Закону «Про державну службу», наводиться вичерпний перелік видів дисциплінарних проступків, серед яких в контексті даної справи заслуговують на увагу: невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону); перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення (п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону); прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення (п. 14 ч. 2 ст. 65 Закону); прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу (п. 15 ч. 2 ст. 65 Закону).
Дійсно, Закон України «Про державну службу» не дає визначення терміну «перевищення службових повноважень», однак, у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 15 «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» зазначено, що під перевищенням влади або службових повноважень треба розуміти: а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства; б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов; в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально; г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.
Тож, перевищення службових повноважень виражається у тому, що державний службовець вчиняє те чи інше діяння, яке не входить до його компетенції. У той же час, невиконання чи неналежне виконання посадових обов'язків полягає у не вчиненні чи неналежному вчиненні особою дій у межах наданих йому законом прав та обов'язків.
Із наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 28.09.2021 № 3942-к «Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » вбачається, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, за порушення вимог: пункту 1 частини 2 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» в частині об'єктивного та неупередженого розподілу виконавчих документів між державними виконавцями, який забезпечується автоматизованою системою виконавчого провадження; частини 5 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень; пунктів 1, 2, 11, 14-18 розділу Ш Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за №1126/29256 (із змінами), в частині передачі виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого; посадової інструкції.
Позивачем були наданні пояснення голові Дисциплінарної комісії Постоловській О. згідно яких позивач з приводу виявлених порушень, зазначив, що визначені виконавчі провадження передавилися в «ручному» режимі від одного державного виконавця до іншою на підставі пункту 18 розділу 111 Положення про АСВП щодо передачі виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого та на підставі доручення начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 10 від 11.01.2021 року. Крім того, зазначив що він, як керівник відділу має відповідні функції контролю, так за для уникнення ігнорування з боку державних виконавців засад виконавчого провадження, лише в нього та у заступника начальника Відділу, було відкрито відповідні доступи дій в АСВП один з яких, це повернення виконавчого провадження з архіву та ін. У період його, відпустки, виникли обставини, які змусили його скористатися системою АСВП в частині здійснення повернення виконавчого провадження з архіву та ін.., за для уникнення порушень прав сторін виконавчого провадження, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження», та з урахуванням звернень громадян щодо надання інформації за завершеними виконавчими провадженнями (том 2 а.с. 43-46).
Враховуючи вищезазначене позивач, мав право вчиняти вищевказані дії, проте, вони були вчиненні під час перебування його у відпустці, а позивач не здійснив жодних заходів щодо відкриття необхідного доступу особі, яка за його відсутністю виконувала його обов'язки начальника Відділу. Тобто, виявленні порушення свідчать про неналежне виконання посадових обов'язків у межах наданих йому законом прав та обов'язків, оскільки перевищення службових повноважень виражається у тому, що державний службовець вчиняє те чи інше діяння, яке не входить до його компетенції.
Ураховуючи означення поняття «перевищення службових повноважень» у розрізі положень Закону № 889-VIII, а також беручи до уваги правове регулювання спірних правовідносин і встановлені судами обставини справи, суд дійшов висновку, що дії позивача не може кваліфікуватися, як перевищення службових повноважень.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду у справі від 30 червня 2021 року у справі 200/10988/19-а.
Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, предметом судового контролю у цій справі є накази відповідачів про застосування до позивача дисциплінарного стягнення та про його звільнення, які належить оцінити на предмет відповідності вимогам частини другої статті 2 КАС України, а саме: чи прийняті вони 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення державним службовцем дій, які містять склад дисциплінарного проступку. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини державного службовця з'ясовуються під час дисциплінарного провадження, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у його діях складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. При цьому таке рішення повинно бути обґрунтоване у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Разом із тим, звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п'ята статті 66 Закону № 889-VIII).
Судом в ході розгляду справи не встановлено, а відповідачем належних доказів не надано про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності протягом року, що свідчить про безпідставність посилань на систематичність порушень.
Суд зазначає, що відповідач приймаючи рішення про застосування до позивача найсуворішого заходу у вигляді звільнення зі служби, не врахував характеристику ОСОБА_1 згідно якої останній з 27.09.2004 року працює в органах юстиції Дніпропетровської області. З 24.10.2014 року по момент звільнення перебував на посаді начальника, зокрема, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). За весь період служби до дисциплінарної відповідальності не притягався. Має відзнаки від Головного управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі наказу від 16.12.2009 № 2194-к та Міністерства юстиції України від 17.05.2020 року № 431/7. За результатами щорічної оцінки виконання державним службовцем посадових обов'язків і завдань за 2020 рік - «відмінно» (том 1 а.с. 226, том 2 а.с. 29-30). Крім того, в оскаржуваному наказі від 28.09.2021 року не зазначено, які тяжкі наслідки було спричинено діями або бездіяльністю позивача, та в чому полягала тяжкість проступку.
Суд вважає, що звільнення державного службовця, як найсуворіший вид дисциплінарного стягнення має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять, тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Поряд з цим, на думку суду, відповідачем, в даному випадку, при застосуванні до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення, фактично не було враховано ні характер його дисциплінарного проступку, ні обставини, за яких він був вчинений, ні його особу, ні ступінь його вини, ні його попередню поведінку та ставлення до служби, а також жодним чином не мотивовано неможливості застосування до позивача іншого, передбаченого Законом "Про державну службу" виду дисциплінарного стягнення, окрім як звільнення з посади, з урахуванням того, що позивач не має діючих дисциплінарних стягнень та позитивно характеризується по службі, мав заохочення та відміну оцінку результатів службової діяльності.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що Дисциплінарною комісією у поданні не доведено та не встановлено саме факту перевищення позивачем своїх службових повноважень, що вказує на безпідставність висновків подання Дисциплінарної комісії від 20.09.2021 року. Крім того, з урахуванням характеру дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків, висновки дисциплінарної комісії не відповідають обставинам та змісту подання Дисциплінарної комісії. Тому, відповідачем протиправно звільнено позивача з посади начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у зв'язку з вчиненням дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частин другої статті 65 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, правові позиції, що викладені у рішенні "Ляшко проти України", зі змісту яких, вбачається, що обов'язок судового органу перевіряти, чи було втручання з боку суб'єкта владних повноважень виправданим та необхідним у демократичному суспільстві, та, зокрема, чи було воно пропорційним, і чи були причини, надані національними органами влади на його виправдання, важливими та достатніми. Тому суд вважає, що до ОСОБА_1 застосований найсуворіший вид стягнення непропорційно та необґрунтовано.
Накази відповідачів, що є предметом судового контролю у даній справі, не відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а саме, обґрунтованості, розсудливості та пропорційності.
Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, у відповідності до приписів частини другої статті 77 КАС України не довели правомірність наказів про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та про його звільнення.
Відповідно до положень частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Виходячи з того, що позивача звільнено протиправно, то існують достатні підстави для його поновлення на посаді з якої його було звільнено.
Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ч.2ст.235 КЗпП України).
Порядок обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (далі - Порядок № 100).
Відповідно до п.2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно Довідки Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає - 704,73 грн. Період вимушеного прогулу триває з 08.11.2021 року по день постановляння судового рішення (том 3 а.с. 159).
Відтак, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу 42283 грн. 80 коп. за час вимушеного прогулу 60 робочих днів з 08.11.2021 по 02.02.2022 включно (сума без сплати податків та інших обов'язкових платежів, які стягуються під час виплати даної суми працівнику).
Приписами п.п.2, 3 ч. І ст.371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць - 15 151,70 грн; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на таке.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн. (том 1 а.с. 29), при цьому позовні вимоги останнього задоволено у повному обсязі, суд, керуючись приписами ч.1 ст.139 КАС України, дійшов висновку про те, що сума судових витрат зі сплати судового збору, сплачена позивачем, підлягає відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цих витрат з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі, суд вважає про відсутність підстав для їх відшкодування, оскільки витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19. Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (ЄДРПОУ-43314918), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: начальник Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лєгостаєв І.М. про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 28.09.2021 року № 3942-к "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ", яким ОСОБА_1 звільнено з посади Начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, пункт 7 ч.2 ст.65, п.4 ч.І, ч. 5 ст.87 Закону України "Про державну службу".
Визнати протиправним та скасувати наказ Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 08.11.2021 року № 4322-к.
Поновити ОСОБА_1 на посаду Начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з 08.11.2021 року.
Стягнути з Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 42283 грн. 80 коп (сорок дві тисячі двісті вісімдесят три гривні 80 копійок) з 08.11.2021 по 02.02.2022 року з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (ЄДРПОУ-43314918) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн
Допустити до негайного виконання судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Допустити до негайного виконання судового рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в сумі 15 151,70 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев