02 лютого 2022 року Справа № 160/22984/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛозицької І.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі наданого Дніпропетровським ОТЦК та СП листа - повідомлення про надання підстав для перерахунку пенсії та надання оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення від 19.08.2021р. № ФД 99643, станом на 05.03.2019р., для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 станом на 05.03.2019р. та виплати пенсію з 01.04.2019р., виходячи з розрахунку 52% від грошового забезпечення для обчислення основного розміру пенсії, на підставі наданого Дніпропетровським ОТЦК та СП листа - повідомлення про надання підстав для перерахунку пенсії та на підставі наданого оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 19.08.2021р. № ФД 99643, станом на 05.03.2019р, для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019р., без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених платежів;
- встановити судовий контроль за виконання рішення суду, шляхом подання відповідачем звіту про виконання рішення суду.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки, якою включено додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило про відсутність підстав для перерахунку пенсії. Тому, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 25.11.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Заперечуючи проти позову, відповідач надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522 та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 року.
Приписами ст.63 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 визначено, що довідки про зміну розміру грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій подаються державним органом, звідки було звільнено особу, на підставі списків осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії, та сформованими органами Пенсійного фонду України після отримання відповідних повідомлень від державних органів на підставі прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правового акта про перерахунок пенсій.
Крім того, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. № 3-1, також передбачено, що довідки про зміну розміру грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій подаються після отримання відповідних повідомлень від державних органів на підставі прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правового акта про перерахунок пенсій.
Відповідач також посилається на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням у справі № 826/3858/18 від 12.12.2018 року визнав протиправними та не чинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. № 45. Відповідно до статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Крім того, відповідач посилається на те, що постанову Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі № 160/8324/19, в якій суд дійшов висновку, оскільки рішенням Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням у справі № 826/3858/18 від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 та додатку 2 Порядку № 45, а тому, зміни, внесені постановою № 103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, а отже, з 05.03.2019 року діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Таким чином, формування довідки Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки здійснено всупереч приписам ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, Порядку № 45 та Порядку № 3-1, оскільки порушено алгоритм дій під час проведення перерахунку пенсій.
З урахуванням означеного довідка Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки від 19.08.2021р. № ФД 99643 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії має виключно інформаційний характер, оскільки в ній не зазначено назву, дату та номер акта, що є підставою для перерахунку пенсії, а також не зазначено розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на яку саме дату, тобто день, з якого змінено розмір грошового забезпечення особам, що проходять службу.
Також відповідач зазначає, що після скасування з 05.03.2019 року постанови № 103 та на час розгляду адміністративної справи Урядом України не приймалось відповідного рішення про зміну грошового забезпечення військовослужбовців, що були б підставою для проведення перерахунку пенсії військовослужбовцям та не вносились зміни до Постанови № 704. Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від Пенсійного фонду України не отримувало повідомлень про прийняття Кабінетом Міністрів України нових рішень щодо перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям.
Таким чином, відповідач зазначає, що заявлені позовні вимоги є передчасними, оскільки у пенсійного органу ще не виникло обов'язку здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки з іншими складовими.
З-поміж іншого, відповідач посилається на те, що позивачем був пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом.
Зважаючи на викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
01.02.2022 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи. Позивач вважає, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є повністю необґрунтованими, а тому просить задовольнити його позовні вимоги.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є пенсіонером Міністерства оборони України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
З огляду на те, що 24.06.2020 року набрало чинності рішення Великої Палат Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19, яким рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019 року про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії щодо виготовлення та надання до управління Пенсійного фонду України нової довідки про розмір грошового забезпечення, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії, призначеної згідно Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки була виготовлена та направлена до пенсійного органу оновлена довідка про розмір грошового забезпечення від 19.08.2021р. № ФД 99643.
Позивач звернувся із заявою до відповідача щодо проведення перерахунку пенсії на підставі, зокрема, довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.08.2021р. № ФД 99643, яка була надіслана до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на виконання.
Листом від 29.10.2021 року № 38275-30977/Є-01/8-0400/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило позивачу у перерахунку пенсії на підставі означеної довідки, оскільки 05.03.2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103. Також відповідач зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" № 713 від 14.07.2021 року з 01.07.2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року на підставі до Закону № 2262-ХІІ, до розмірів їх пенсій встановлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21, 36 Закону.
Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 року.
Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Норма статті 43 Закону міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 826/3858/18.
Суд зазначає, що питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Так, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Суд зазначає, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45.
Водночас, зміни внесені постановою № 103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, а тому, з 05.03.2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Разом з тим, алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та уповноважені органи у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.
Так, на час звернення позивача до пенсійного органу пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Тобто, на вказані органи покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.
Також суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до вимог Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постанова правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, встановленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно пункту 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють пенсійний орган.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 553/3619/16-а.
30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Так, приписами постанови № 704 встановлено додаткові види грошового забезпечення, а саме: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704).
Водночас, положеннями п.п. 2 п. 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Отже, з 05.03.2019 року, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із приписами Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року у зразковій справі № 160/8324/19.
Крім того, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/3858/18 було залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019 року, в якій суд касаційної інстанції, зокрема, зазначив на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно частин другої і третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Вказані правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі № 160/8324/19.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996 року, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005р.) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Щодо посилання відповідача на те, що довідка Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки від 19.08.2021р. № ФД 99643 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії має виключно інформаційний характер, оскільки в ній не зазначено назву, дату і номер акта, що є підставою для перерахунку пенсії, не зазначено день, з якого змінено розмір грошового забезпечення особам, що проходять службу, то суд зазначає, що це є надмірним формалізмом відповідача, який є неприпустимим.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, зокрема, на підставі наданого Дніпропетровським ОТЦК та СП листа-повідомлення про настання підстав для перерахунку пенсії, то суд зазначає, що підставою для перерахунку пенсії є саме довідка від 19.08.2021р. № ФД 99643. Тому, перерахунок має бути проведений не на підставі листа-повідомлення, а на підставі означеної довідки.
Щодо посилання відповідача на те, що 14.07.2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", якою передбачено перерахунок пенсій з 01.07.2021 року пенсіонерам з числа колишніх військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейських та деяких інших осіб - автоматизованим шляхом проведено перерахунок пенсій, призначених до 01.03.2018 року, то суд не приймає їх до уваги, оскільки вказаною постановою встановлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень (а також визначено величину з якої слід виходити при перерахунку пенсії), що враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, тоді як позивач звернувся до пенсійного органу щодо здійснення перерахунку пенсії відповідно до оновленої довідки про грошове забезпечення, що є предметом спору в цій справі.
З приводу тверджень відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Так, за загальним правилом, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, про порушення свого права на перерахунок пенсії у відповідному розмірі позивач дізнався після отримання відповіді пенсійного органу від 29.10.2021 року № 38275-30977/Є-01/8-0400/21 на своє звернення від 01.10.2021 року. При цьому, за захистом порушеного права позивач звернувся до адміністративного суду 23.11.2021 року, тобто не пропустивши встановленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 30.01.2018 року справа № 234/9660/17 та від 24.04.2018 року справа № 646/6250/17, пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу до Конвенції). Разом з тим, при визначені права позивача на звернення до адміністративного суду слід керуватись також строками, визначеними в інших законах, зокрема, Законах України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Також суд зазначає, що в Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 46).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
При цьому, Основний Закон містить імперативну норму, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень, зокрема, за ознаками місця проживання або іншими ознаками (стаття 24).
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що доводи відповідача щодо пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду є безпідставними.
Щодо вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розрахунку 52% від грошового забезпечення для обчислення основного розміру пенсії та без обмеження її максимального, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Тобто, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що перерахунок пенсії позивача відбудеться із розміру меншого, ніж 52% грошового забезпечення або з обмеженням максимального її розміру, оскільки такий перерахунок ще не проводився. Тому, позовні вимоги у вказаній частині є передчасними.
Щодо позовної вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у відповідності до ст. 382 КАС України, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 КАС України).
Також судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (частина 8 КАС України).
Відтак, аналіз статті 382 КАС України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень - відповідача подати звіт про виконання судового рішення є однією із форм судового контролю за виконанням ухваленого судового рішення та може бути застосовано судом під час прийняття рішення у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, надати звіт про виконання судового рішення, після його надходження - розгляду поданого звіту, а за наслідками розгляду поданого звіту або в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту або накладенням штрафу на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
З огляду на ненаведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору, як ветеран війни - інвалід війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 , дата видачі 04.07.1996 року, що наявна в матеріалах справи. Тому, питання щодо розподілу судових витрат у вигляді судового збору судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 19.08.2021р. № ФД 99643, станом на 05.03.2019р., для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплатити пенсію з 01.04.2019р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 19.08.2021р. № ФД 99643, станом на 05.03.2019р, для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019р., з урахуванням проведених платежів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювався.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 02.02.2022 року.
Суддя І.О. Лозицька