02 лютого 2022 року Справа 160/2075/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» з позовом до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд:
- визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0002560403 від 19.08.2021 року, в якому контролюючий орган вимагає сплатити грошове зобов'язання у розмірі 150707,62 грн., яке рахується як 10% штрафної санкції до суми несвоєчасно погашеного податкового боргу у розмірі 1507076,22 грн.;
- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002560403 від 19.08.2021 року, в якому контролюючий орган вимагає сплатити грошове зобов'язання у розмірі 150707,62 грн., яке рахується як 10% штрафної санкції до суми несвоєчасно погашеного податкового боргу у розмірі 1507076,22 грн.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд, вивчивши подану позовну заяву, встановив, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених ст. 161 КАС України, а саме, до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі. При цьому, позивач звернувся до суду з заявою про відстрочення сплати судового збору та зменшення судового збору, відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік”, з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” та ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік”, за подання до адміністративного суду позовної заяви, у тому числі юридичною особою, майнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (24810,00 грн).
Натомість, позивач не надав суду документ про сплату судового збору на підтвердження його сплати. З урахуванням зазначеного вище, суд доходить висновку, що позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру у встановлених порядку і розмірі.
Водночас, позивач звертається до суду з клопотання про відстрочення сплати та зменшення сплати судового збору, в якому зазначає про глобальну світову економічну кризу, а також про те, що сплата судового збору вплине, зокрема, на поглиблення фінансової кризи підприємства та унеможливить виплату першочергових платежів, до яких відноситься і виплата сум заробітної плати. Крім того, позивач вказує на те, що він має заборгованість зі сплати заробітної плати у розмірі 175546000,00 грн., а залишок грошових коштів становить 25000,00 грн. Тому, позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Натомість, зазначені позивачем у клопотанні підстави для відстрочення сплати судового збору не відповідають тим умовам, які відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір», надають суду правові підстави для відстрочення сплати судового збору.
Також, суд зазначає, що ст. 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі і фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Зазначена правова позиція також збігається з висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення позивачу сплати судового збору, суд з урахуванням правових позицій, викладених у Постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року № 3674-VІ “Про судовий збір”, а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року № 2 виходить із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. При цьому, якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Окрім того, зокрема, невмотивоване відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом. З урахуванням викладеного, суд не бере до уваги посилання позивача на ухвалу Верховного Суду України від 25.02.2016 року по справі № 826/16796/14, бо викладені в зазначеній ухвалі мотиви відстрочення сплати судового збору стосуються конкретного випадку.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації № В (81) 7 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, ухваленій 14 травня 1981 року: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Так, ч. 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити судовий збір, та перелік суб'єктів, до яких таке відстрочення застосовується, установлено статтею 8 Закону, про що зазначено судом вище. Однак, судом було встановлено, що позивач не навів умов відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», які б свідчили про наявність у суду правових підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору.
Таким чином, недоліки позовної заяви у цій частині можуть бути усунені шляхом надання документа про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову майнового характеру, у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Крім того, у прохальній частині позову вимоги викладені до контролюючого органу, але не зазначено до якого саме.
Тому, позивачу слід надати виправлену редакцію позовної заяви із зазначенням у прохальній частині позову повного найменування відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху та надати позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви позивача про відстрочення та зменшення сплати судового збору в адміністративній справі - відмовити.
Позовну заяву Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- виправленої редакції позовної заяви із зазначенням у прохальній частині позову повного найменування відповідача;
- оригіналу документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Надати копії виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.
Суд роз'яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька