Рішення від 13.01.2022 по справі 160/15727/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року Справа № 160/15727/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю представника позивача - Кисельова А.В., представника відповідача - Авілова Р.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна компанія «Сігран»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимогу про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду найшов позов Приватного підприємства «Виробничо-комерційна компанія «Сігран» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПН» від 17.08.2021 року №0120660702 на суму 3 400 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 17.08.2021 року №0120650702 на суму 535 328 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.08.2021 року №0120640702 на суму 732 245 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.08.2021 року №0120610702 на суму 487 657,25 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 17.08.2021 року №0120590717 на суму 61 454,62 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 17.08.2021 року №0120600717 на суму 4 199,30 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 17.08.2021 року №0120580717 на суму 1020 грн.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 серпня 2021 року №10-0118260717 на суму 427,64 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 10 серпня 2021 року №0118280717 на суму 213,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки №2449/04-36-07-24/20245005 від 26.07.2021 року, на підставі висновків акту було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «ПН» від 17.08.2021 року №0120660702 відповідно до якого застосовано штраф на суму 3 400,00 грн., форми «В4» від 17.08.2021 року №0120650702 відповідно до якого застосовано суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 535 328 грн., форми «Р» від 17.08.2021 року №0120640702 відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 732 245 грн., форми «Р» від 17.08.2021 року №0120610702 відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 487 657,25 грн., форми «Д» від 17.08.2021 року №0120590717 відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, штрафні санкції та пеня на суму 61 454,62 грн., форми «Д» від 17.08.2021 року №0120600717 відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, штрафні санкції та пеня на суму 4 199,30 грн., форми «ПС» від 17.08.2021 року №0120580717 застосовано штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді з/п на суму 1020,00 грн., вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 серпня 2021 року №10-0118260717 на суму 427,64 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій від 10 серпня 2021 року №0118280717 на суму 213,82 грн. Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій, є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки не відповідають чинному законодавству та прийняті на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

10.09.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

29.09.2021 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій. Відповідач вважає податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій правомірними, та такими, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, підстави для їх скасування відсутні.

29.09.2021 року у підготовчому судовому засіданні задоволено клопотання представника позивача та відкладено підготовче судове засідання.

19.10.2021 року від представника позивача надійшли додаткові докази по справі.

19.10.2021 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву у підготовчому провадженні.

03.11.2021 року від представника відповідача надійшли пояснення по справі щодо завищення суми амортизаційних відрахувань, яка не підтверджена підприємством.

03.11.2021 року у підготовчому судовому засіданні витребувано у відповідача додаткові докази по справі, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

19.11.2021 року від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі та витребувані судом докази.

23.11.2021 року у судовому засіданні задоволено клопотання відповідача про допит свідка, отримано пояснення від головного державного ревізора-інспектора Нікопольського відділу перевірок платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Петрової Тетяни Іванівни, розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву на стадії розгляду справи по суті.

08.12.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було витребувано у відповідача додаткові докази по справі.

20.12.2021 року від відповідача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи, із витребуваною судом інформацією.

13.01.2022 року у судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, при цьому посилаючись на доводи наведені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог при цьому, посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «ВКФ «Сігран», за результатами якої складено акт перевірки №2449/04-36-07-24/20245005 від 26.07.2021 року (далі - акт).

Згідно висновків акту №2449/04-36-07-24/20245005 від 26.07.2021 року перевіркою було встановлено наступні порушення:

1) п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на вчинення правопорушення), в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 на загальну суму 450 463 грн., в тому числі: за 2017 рік - 8 211 грн.; за 2018 рік - 34 795 грн; за 2019 рік - 105 771 грн.; за 1 квартал 2020 року - на суму 149 456 грн., за перше півріччя 2020 року - на суму 149 456 грн., за 9 місяців 2020 року - на суму 149 456 грн., за 2020 рік - на суму 301 686 грн.;

2) п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, абзацу «г» п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (в редакції, що на момент вчинення правопорушення), в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 535 328 грн., в т.ч.: грудень 2020р. - 535 328грн.;

3) п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, абзацу «г» п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 585 796грн., в тому числі за: - липень 2020 р. - 97 214 грн., - серпень 2020 р. - 66 748 грн., - грудень 2020р. - 421 834 грн.

4) п.201.10 статті 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого ПП «ВКФ «Сігран» не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, податкові накладні за товарами/послугами, які починають використовуватися в операціях, не пов'язаних із господарською діяльністю підприємства, на податкові зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 654 452,95 грн., в тому числі: січень 2018 року - 84 296,67 грн., січень 2018 року - 3 942 грн., травень 2020року - 77 214,50 грн., листопад 2020 року - 85880,17 грн., грудень 2020р. - 403 119,61 грн.

Відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення).

5) абз. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, р. III Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, зареєстровано в Мін'юсті №111/26556 від 30.01.2015р. «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 26.05.2020 №241 «Про затвердження змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (зареєстровано у Мін'юсті від 12.06.2020 за №514/34797), в частині подання до ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Нікопольська ДПІ) податкових розрахунків за формою №1-ДФ з недостовірними відомостями за І кв. 2017 року (від 04.05.2017 №9080204371), ІІІ кв. 2017 року (від 27.10.2017 №9224253373), ІV кв.2017 (від 03.01.2018 №9284085249), І кв.2018 року (від 03.04.2018 №9057174125), ІІІ кв.2018 року (від 02.10.2018 №9212171185)

6) пп.164.1.2 п.164.1, абз. «е» 164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 36299,93 грн., у тому числі: лютий 2017 - 2890,95 грн., серпень -2017 - 8750,77 грн., жовтень 2017 - 426,69 грн., листопад 2017 - 8026,08 грн., грудень 2017 - 9239,24 грн., січень 2018 - 717,36 грн., вересень 2018 - 6248,84 грн.

7) пп.1.6 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ, пп.164.1.2 п.164.1, абз. «е» 164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору в загальній сумі 2480,52 грн., у тому числі: за лютий 2017 - 197,55 грн., серпень 2017 - 597,98, жовтень 2017 - 29,16, листопад 2017 - 548,45 грн., грудень 2017 - 631,35 грн., січень 2018 - 49,02 грн., вересень 2018 - 427,01 грн.

8) п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VІ, у результаті чого донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 427,64 за жовтень 2017 року.

На підставі висновків акту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «ПН» від 17.08.2021 року №0120660702 відповідно до якого застосовано штраф на суму 3 400,00 грн., форми «В4» від 17.08.2021 року №0120650702 відповідно до якого застосовано суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 535 328 грн., форми «Р» від 17.08.2021 року №0120640702 відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 732 245 грн., форми «Р» від 17.08.2021 року №0120610702 відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 487 657,25 грн., форми «Д» від 17.08.2021 року №0120590717 відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, штрафні санкції та пеня на суму 61 454,62 грн., форми «Д» від 17.08.2021 року №0120600717 відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, штрафні санкції та пеня на суму 4 199,30 грн., форми «ПС» від 17.08.2021 року №0120580717 застосовано штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді з/п на суму 1020,00 грн., вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 серпня 2021 року №10-0118260717 на суму 427,64 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій від 10 серпня 2021 року №0118280717 на суму 213,82 грн.

Позивач вважає, що вищевказані податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок, відповідно до вимог цього Кодексу, а також, перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів.

Щодо порушень встановлених під час перевірки в частині податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Так, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення рішення від 17.08.2021 року №0120610702 відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 487 657,25 грн.

Щодо порушення в частині заниження суми фінансового результату за 2020 рік у розмірі 817 432,01 грн., що призвело до збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 147137,00 грн., суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що податковим органом, під час перевірки, встановлено, що за період з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року ПП «ВКФ «Сігран» задекларовано фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у загальній сумі 1 383568 грн.

Перевіркою повноти визначення фінансового результату до оподаткування за період з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року встановлено його заниження в загальній сумі 2 502 577 грн., в тому числі: - за 2017 рік - 45 617 грн.; - за 2018 рік - 193 306 грн.; - за 2019 рік - 587 618 грн.; - за І квартал 2020 року - на суму 830 310 грн.; - за перше півріччя 2020 року - на суму 830 310 грн.; - за 9 місяців 2020 року - на суму 830 310 грн.; за 2020 рік - на суму 1 676 036 грн., яке утворилось в результаті виявлених перевіркою порушень.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Контролюючим органом, перевіркою повноти визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або литок) за період діяльності з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року, під час перевірки було встановлено його заниження всього у сумі 817 432,01 тис. грн., в тому числі: - 2020 рік - 817 432,01 грн.

З акту перевірки вбачається, що в ході перевірки підприємству було надано запит від 09.07.2021 року (вх.№03 від 09.07.2021), про надання письмових пояснень та підтверджуючих документів щодо заниження суми фінансового результату за 2020 рік у розмірі 817 432,01 грн. (з розшифровкою суми визначених згідно наданих до перевірки оборотів по бухгалтерським рахункам доходів, витрат та фінансового результату).

Посадовою особою (директором) листом від 14.07.2021 року №9 надано відповідь, згідно якої зазначено за період з 2017 року по 2020 рік у розрізі бухгалтерських проводок річні суми доходів, витрат та фінансового результату, та зазначено, що за вказаний період ПП «ВКФ «Сігран» заплатив податок на прибуток в сумі 249 042,30 грн. і має запас витрат 613 511,59 грн.

При цьому, підприємство згідно наданої відповіді (у розрізі бух. проводок) підтвердило заниження фінансового результату до оподаткування за 2020 рік у сумі 817 432,01грн.

Під час перевірки підприємству було надано повторний запит від 16.07.2021 року (вх.№09 від 16.07.2021) про надання документів та пояснень щодо питань, які стосуються предмету перевірки, в т.ч. щодо заниження суми фінансового результату за 2020 рік у розмірі 817 432,01 грн. та контролюючий орган просив конкретизувати суму запасу витрат (які саме виграти, за який період, та підтверджуючі документи щодо їх виникнення та не включення до складу витрат у звітному періоді).

Посадовою особою (директором) листом від 19.07.2021 року №11 надано відповідь, згідно якої було зазначено, що за 2020 рік згідно бухобліку фінансовий результат склав 1 346 932,01 грн, задекларовано в декларації з податку на прибуток 529 800,00 грн., відхилення 813 432,01 грн., але за попередні періоди сумарний запас витрат склав 1 430 943,60 грн., в т.ч.: 2017 р. - 423 454,05грн., 2018 рік -658 877,57 грн., 2019 рік - 348 611,98 грн. Тобто запас витрат на 01.01.2021 року становить 1 430 943,60 - 817 432,01 = 613 511,59 грн. Таким чином, запас витрат розраховується так само, як розраховано суму заниження суми фінансового результату за 2020 рік у сумі 817 432,01 грн, а саме запас витрат розраховується на підставі наданих до перевірки оборотів по бух.рахунках.

Аналогічна позиція вказана позивачем у позовній заяві та не заперечується позивачем про неповне відображення витрат ПП «ВКФ «Сігран» за 2017, 2018, 2019 роки.

Так, згідно п.4 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Фінансовий результат до оподаткування прибуток (ряд.2290)/збиток (ряд.2295) задекларований у Звітах про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (Форма2) взагалі не відповідає даним бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, у зв'язку з невідображенням суми витрат попередніх періодів та не декларуванні їх у податковій звітності при визначенні фінансового результату у звітному періоді, сума таких витрат вважається самостійним коригуванням шляхом збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Таким чином, перевіркою задекларованих ПП «ВКФ «Сігран» та встановлених в ході проведення перевірки показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма №2) встановлено відхилення таких показників за період з 01.01.2020 по31.12.2020 всього у сумі 817 432,01 грн., що в свою чергу призвело до порушення вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за період з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року та який підлягав зазначенню в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні звітні періоди, на загальну суму 817 432 грн.

Так, долученими до матеріалів справи документами не підтверджено конкретизації суми запасу витрат, які саме витрати, за який період та підтверджуючі документи щодо їх виникнення та підстави не включення до складу витрат у звітному періоді, при цьому позивачем не заперечується факт неповного відображення витрат.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 17.08.2021 року №0120610702 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 147137,00 грн. є правомірним, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо порушення в частині списання безнадійної дебіторської заборгованості, що призвело до заниження фінансового результату на 830 310,41 грн., та як наслідок збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 149456,00 грн., суд зазначає наступне.

Так, перевіркою задекларованих ПП «ВКФ «Сігран» та встановлених в ході проведення перевірки показників контролюючим органом встановлено завищення інших операційних витрат визначених за правилами бухгалтерського обліку, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток на суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості по якій не надано первинні документи щодо її виникнення, договори та інші документи які є підставою для визначення терміну позовної давності та визнання її безнадійною у розмірі 830 310,41 грн., що в свою чергу призвело до порушення вимог п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого ПП «ВКФ «Сігран» занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 та який підлягав зазначенню в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні податкові звітні періоди, на загальну суму 830 310 гри. (в одиницях податкової звітності), в т.ч.: 1 квартал 2020року - 830 310 грн.; півріччя 2020року - 830 310 грн.; 3 квартали 2020року - 830 310 грн.; 2020 рік - 830 310 грн.

Формування зазначеної вище суми відбувалось в зв'язку із встановленням відповідачем наступних обставин:

- ПП «АЛЕГРИ» (код 21941304, ІПН 219413004079) - стан платника - 0_ платник податків за основним місцем обліку; остання подана податкова звітність за грудень 2020 року. В податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2019р. (вх. від 04.03.2020 №13766222 (уточнююча); задекларовано дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку (по рядку 01 декларації) у розмірі 8 088грн. В податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2020р. (вх. від 02.03.2021 № 11899508 уточнююча); задекларовано дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку (по рядку 01 декларації) у розмірі 57грн. Тобто суму у розмірі 123 830,03грн. ПП «АЛЕГРИ» не визнана безнадійною, та не включена до складу доходів у податковій звітності. На вказану суму заборгованості в єдиному реєстрі податкових накладних ПП «ВКФ «Сігран» зареєстровано податкову накладну № 40 від 20.07.2016 року (загальна сума - 123 830,03грн., в т.ч. ПДВ - 20 638,34грн., сума без ПДВ - 103 191,69грн.). Згідно ІС «Податковий блок» за липень 2016р. розбіжності між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту між ПП «ВКФ «Сігран» та ЛП «АЛЕГРИ» відсутні.

- ПАТ «АЛЧЕВНСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» (код 5441447, ІПН 54414412064) - стан платника - 4_ порушено провадження у справі про банкрутство; остання подана податкова звітність за грудень 2018 року. Тобто суму у розмірі 320 700,00грн. ПАТ «АЛЧЕВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» не визнано безнадійною, та не включено до складу доходів у податковій звітності ні в 2019 ні в 2020 році. На вказану суму заборгованості в єдиному реєстрі податкових накладних ПП «ВКФ «Сігран» зареєстровано податкові накладні № 26 від 14.07.2016, №31 від 15.07.2016 та №32 від 25.08.2016 (на загальну суму - 320 700,00грн., в т.ч. ПДВ - 53 450,00грн., сума без ПДВ - 267 250,00грн.). Згідно ІС «Податковий блок» за липень 2016р. та серпень 2016р. розбіжності між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту між ПП «ВКФ «Сігран» та ПАТ «АЛЧЕВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» відсутні.

- ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДНІПРОАЗОТ» (код 5761620, ІПН 7616204034) стан платника - 0_ платник податків за основним місцем обліку; звітує. Згідно даних єдиного реєстру податкових накладних ПП «ВКФ «Сігран» зареєстровано останню податкову накладну на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДНІПРОАЗОТ» №13 від 28.10.2014 року (загальна сума - 284 314,50грн, в т.ч. ПДВ - 47 358,75 грн, сума без ПДВ -236 928,75грн.). Згідно ІС «Податковий блок» за жовтень 2014 року розбіжності між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту між ПП «ВКФ «Сігран» та ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДНІПРОАЗОТ» відсутні.

- ТОВ «КОЙЛБОКС» (код 39660450, ІПН 396604508290) стан платника - 16 припинено (Ліквідовано, закрито); дата запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи - 13.08.2018 №11031170009037664. Остання подана податкова звітність за січень 2018р. (з ПДВ та єдиного внеску). Податкова звітність з податку на прибуток за 2018 рік не подавалася взагалі. тобто суму у розмірі 383 778,02грн. ТОВ «КОЙЛБОКС» не визнана безнадійною, та не включена до складу доходів у податковій звітності. На суму заборгованості у розмірі 383 778,02 грн. в єдиному реєстрі податкових накладних ПП «ВКФ «Сігран» зареєстровано податкову накладну № 50 від 22.07.2016 року (загальна сума - 383 778,02грн., в т.ч. ПДВ - 63 963,00 грн., сума без ПДВ - 319 815,02грн.). Згідно ІС «Податковий блок» за липень 2016р. розбіжності між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту між ПП «ВКФ «Сігран» та ТОВ «КОЙЛБОКС» відсутні.

-ТОВ «ПРОМБУДЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» (код 23944595, ІПН - 239445904617) - стан платника - 0_ платник податків за основним місцем обліку; остання подана податкова звітність за грудень 2020 року. Податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2019 року (вх. від 14.02.2020 № 7186) та за 2020 року (вх. від 12.02.2021 № 5941) подані з прочерками. Згідно даних єдиного реєстру податкових накладних ПП «ВКФ «Сігран» зареєстровано останню податкову накладну на ТОВ «ПРОМБУДЗАБЕЗПЙЧЕННЯ» №19 від 18.12.2013 року (загальна сума - 60 000,00грн, в т.ч. ПДВ -10 000,00грн., сума без ПДВ - 50 000,00грн.). Згідно ІС «Податковий блок» за жовтень 2013р. розбіжності між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту між ПП «ВКФ «Сігран» та ТОВ «ПРОМБУДЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» відсутні.

- ТОВ «Папір-люкс» (код ЄДРПОУ 34822765, ІПН 348227604618) - стан платника - 0, платник податків за основним місцем обліку звітує. По контрагенту ТОВ «Папар-люкс» за період з 01.01.2012 по теперішній час не встановлено жодної зареєстрованої податкової накладної в ЄРПН. Тобто, невідома дата виникнення дебіторської заборгованості, та за який вид товарів, робіт чи послуг вона виникла.

Відповідачем зазначено, що первинні документи, угоди та інші наявні документи що є підставою для визнання такої заборгованості безнадійною до перевірки не надано. У зв'язку з чим неможливо здійснити відлік позовної давності та визнати таку заборгованість безнадійною. Підприємством не доведено правомірність включення до складу інших операційних витрат, а саме «Сумнівні та безнадійні борги» вказаної заборгованості у січні 2020 року.

За визначенням підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із статтею 36 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов'язання є недійсними.

Згідно з підпунктами 139.2.1, 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» (далі - П(С)БО 10), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237 визначено, що дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності. Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Пунктом 5 П(С)БО 10 визначено, що дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю (пункт 6 П(С)БО).

Відповідно до пункту 7 П(С)БО № 10 «Дебіторська заборгованість» поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Таким чином, величина резерву сумнівних боргів створюється виключно для дебіторської заборгованості, яка є фінансовим активом.

Згідно з пунктом 11 П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Отже, на дату списання такої заборгованості з моменту її виникнення має пройти щонайменше 3 роки, тобто 1095 днів.

У зв'язку з викладеними обставинами, у 2020 році позивачем було списано безнадійної дебіторської заборгованості на суму 830310,41 грн., як зазначено вище, вказана заборгованість виникла у 2016 році, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами та податковими накладними зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, суд звертає увагу, що по всіх вказаних боргах станом на дату списання минув строк позовної давності, а тому у зв'язку з спливом трьох-річного строку, після проведення такого списання первинні документи вже не повинні зберігатися позивачем, оскільки у контролюючого органу не виникало сумніву у їх достовірності на дату складання та не виникало сумніву щодо їх відображення у бухгалтерському обліку за попередні періоди.

Таким чином, виходячи з викладеного вище, суд дійшов висновку, що станом на момент проведення перевірки вказані документи не охоплювались періодом перевірки, а тому у позивача відсутній обов'язок щодо збереження первинних документів за вказані періоди.

Крім того, з аналізу матеріалів справи судом встановлено, що позивачем надавалися документи та пояснення щодо списання безнадійної заборгованості.

Згідно з пунктом 52.6 статті 52 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення індивідуальних податкових консультацій, а також аналізує обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом надання узагальнюючих податкових консультацій, які затверджуються наказом цього органу.

Так, відповідно до узагальнюючої податкової консультації щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до підпункту "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 03.04.2018 № 400, підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною. Ця норма Кодексу не передбачає необхідності здійснення платником податку - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. Тож, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійної згідно з підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є сплив строку позовної давності зобов'язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Таким чином, у разі якщо заборгованість відповідає ознаці, визначеній підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, платники податку не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам, передбаченим підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що висновок контролюючого органу про необхідність надання платником податків доказів проведення претензійно-позовної роботи для підтвердження правомірності списання безнадійної заборгованості, суперечить наведеним вище положенням ПК України.

Зважаючи на те, що позивачем з дотриманням норм чинного законодавства правомірно відобразив у бухгалтерському та в податковому обліку списання безнадійної заборгованості, суд дійшов висновку про безпідставність висновків акта перевірки.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.08.2021 року №0120610702 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 149 456,00 грн. не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо порушень в частині завищення суми амортизаційних відрахувань у розмірі 854 835,85 грн., що призвело до збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 153870,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 37 194,25 грн., суд зазначає наступне.

Під час перевірки встановлено нарахування амортизаційних відрахувань на наступні об'єкти основних засобів: автомобіль Audi Q7 VIN НОМЕР_1 , автомобіль Audi Q8, автомобіль Mitsubishi Pajero Sport. Згідно облікової політики підприємства - метод нарахування амортизаційних відрахувань прямолінійний.

В акті перевірки зазначено, що 16.07.2021 року підприємству вручено запит про надання документів та пояснень щодо питань, які стосуються предмету перевірки (вх. №09 від 16.07.2021), згідно якого, з метою встановлення зжитих підприємством заходів, спрямованих на дотримання правил та норм податкового законодавства, зокрема щодо їх розумності, добросовісності та належної обачності, а також втримання інформації щодо фактів і обставин, які підтвердять або спростують наявність вини платника податків було запропоновано надати обґрунтовані та суттєві відповіді, в т.ч. щодо нарахування амортизаційних відрахувань по ускореному методу наступних об'єктів основних засобів.

19.07.2021 року підприємство листом №11 надано відповідь на Запит від 16.07.2021 року, згідно якої повідомлено, що рішення про застосування ускореного методу нарахування амортизаційних відрахувань за наступними об'єктами основних засобів було прийнято директором ОСОБА_1 . Також підприємством повідомлено, що за ведення господарської діяльності, бухгалтерського та податкового обліку у вказаних періодах був відповідальний директор Марченко С.О.

Станом на кінець дня 19.07.2021 року ніякі підтверджуючі первинні документи щодо нарахування амортизаційних відрахувань по ускореному методу до перевірки надано не було. Помісячні відомості нарахування амортизаційних відрахувань у розрізі об'єктів основних засобів за весь перевіряємий період також надано не було. Накази на прийняття рішення про застосування ускореного методу амортизаційних відрахувань до перевірки не надано, у зв'язку з чим неможливо перевірити правильність нарахування амортизаційних відрахувань, (з якого періоду застосовується та правильність розрахунків).

У зв'язку з чим, головним державним ревізором-інспектором Нікопольського відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Петровою Тетяною Іванівною та головним державним ревізором-інспектором Нікопольського відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Задорожньою Наталею Миколаївною складено Акт «Про ненадання ПП «ВКФ «Сігран» документів для проведення планової виїзної документальної перевірки» №756/04-36-07-24/20245005 від 19.07.2021 року.

Згідно наданих до перевірки окремих місяців нарахування амортизаційних відрахувань контролюючим органом було встановлено нарахування амортизаційних відрахувань прямолінійним методом.

До перевірки ПП «ВКФ «Сігран» було надано наступні накази «Про облікову політику підприємства», а саме: на 2017 рік-№1 від 01.01.2017 року; на 2018 рік - №1 від 01.01.2018 року; на 2019 рік -№1 від 01.01.2019 року; на 2020 рік - № 1 від 01.01.2020 року, відповідно до яких вказано амортизацію об'єктів основних засобів нараховувати прямолінійним методом.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 ПК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів.

Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.2 ст.138 ПК України, розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової діяльності.

Підпунктом 138.3.3 п. 138.2 ст.138 ПК України, встановлено мінімально допустимі строки корисного використання: для будівель - 20 років; для машин та обладнання 5 років, а також встановлено, що:

- у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.

- у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Відповідно до затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 №92 П(С)БО 7 "Основні засоби":

Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації);

Вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості;

Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг);

Залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу);

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта;

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта;

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання;

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) може нараховуватися із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання;

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Позивачем було надано до суду пояснення від 01.10.2021 року, відповідно до яких зазначено, що в лютому 2016 року підприємством був придбаний автомобіль Audi Q7 VIN НОМЕР_1 , який був введений в експлуатацію 24.02.2016 року. Згідно ПКУ п.138.3.3. на витрати списувалася сума амортизації, яка нараховувалась за прямолінійним методом, а саме розрахована на 5 років. Первісна вартість автомобіля Audi Q7 VIN НОМЕР_1 склала 2 059 892,04 грн. Термін корисного використання склав 60 місяців. Тобто, сума амортизації за місяць склала 2 059 892,04/60=34 331,53 грн.

В березні 2018 року підприємством був придбаний автомобіль MITSUBISHI Pajero Sport 2/4 TD AT Ultimat VIN НОМЕР_2 , який був введений в експлуатацію 31.03.2018 року. Згідно ПКУ п.138.3.3. на витрати списувалася сума амортизації, яка нараховувалась за прямолінійним методом, а саме розрахована на 5 років. Первісна вартість автомобіля MITSUBISHI Pajero Sport 2/4 TD AT Ultimat VIN НОМЕР_2 склала 1 145 174,79 грн. Термін корисного використання склав 60 місяців. Тобто , сума амортизації за місяць склала 1 145 174,79/60=19 086,25грн.

В жовтні 2018 року підприємством був придбаний автомобіль Audi Q8 3.0 TDI Tiptronic VIN НОМЕР_3 , який був введений в експлуатацію 17.10.20218 року. Згідно ПКУ п.138.3.3. на витрати списувалася сума амортизації, яка нараховувалась за прямолінійним методом, а саме розрахована на 5 років. Первісна вартість автомобіля Audi Q8 3.0 TDI Tiptronic VIN НОМЕР_3 склала 2 705 793,58 грн. Термін корисного використання склав 60 місяців. Тобто, сума амортизації за місяць склала 2 705 793,58/60=45 096,56 грн.

При цьому, у відповідях на запит контролюючого органу позивачем було вказано про застосування ускореного та прямолінійного методу та до перевірки було надано річні відомості нарахування амортизаційних відрахувань, до суду позивачем надано лише картки рахунків за 2017-2020 роки.

Суд зазначає, що позивачем, як до перевірки так і до суду не надано помісячні відомості нарахування амортизаційних відрахувань у розрізі об'єктів, також не надано первинні документи, докази на підтвердження вартості автомобілів, витрат на проведення технічного обслуговування, тощо. Тобто вищевказані пояснення позивача, не підтвердженні належними доказами.

Згідно наданих до перевірки річних відомостей нарахування амортизаційних відрахувань у розрізі об'єктів встановлено наступні суми нарахування амортизаційних відрахувань:

- автомобіль Audi Q7 VIN НОМЕР_1 - дані підприємства за 2017 рік - 686 630,70 грн. відхилення - 45617,38 грн., дані підприємства за 2018 рік - 34 331,54 грн. - відхилення - -68663,05 грн.

- автомобіль Audi Q8 - дані підприємства за 2018 рік - 180386,21 грн. відхилення - 90193,12 грн., дані підприємства за 2019 рік - 1010162,88 грн. відхилення - 496004,16 грн., дані підприємства за 2020 рік - 606097,80 грн. відхилення - 64939,08 грн.

- автомобіль Mitsubishi Pajero Sport дані підприємства за 2018 рік - 343552,41 грн. відхилення - 171776,16 грн., дані підприємства за 2019 рік - 320649,00 грн. відхилення - 91614,00 грн., дані підприємства за 2020 рік - 192389,40 грн. відхилення - -36645,00 грн.

Пояснень щодо підстав відхилення амортизаційних відрахувань позивачем не надано.

Таким чином, перевіркою задекларованих ПП «ВКФ «Сігран» та встановлених в ході проведення перевірки показників встановлено завищення інших загальновиробничих та адміністративних витрат визначених за правилами бухгалтерського обліку, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток на суми безпідставно нарахованих амортизаційних відрахувань, по яких не надано первинні документи що визначають методи нарахування амортизаційних відрахувань та їх розрахунки (з якого періоду та помісячні суми нарахувань) у розмірі 854 835,85грн., в т.ч.: 2017 рік - 45 617,38 грн, 2018 рік - 193 306,23 грн., 2019 рік - 587 618,16 грн., 2020 рік - 28 294,08 грн.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 17.08.2021 року №0120610702 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 191064,55 грн. є правомірним, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо порушень встановлених під час перевірки в частині податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Так, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.08.2021 року №0120640702 відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 732 245,00 грн.

Щодо порушення в частині списання товарно-матеріальних цінностей, а саме граніту слябі 20 мм., плити гранітної та плити мармурової на загальну суму 2 015 598,07 грн., що призвело до збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 403 120,00 грн., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що придбання граніту слябі було здійснено у постачальника TOB «АКАМ», код товару: 6802: КИТАЙ, ІСПАНІЯ, ТУРЕЧЧИНА, ІНДІЯ: Оброблений камінь для монументів або будівництва. Сляби гранітні поліровані в асортименті.

Придбання плити гранітної та плити мармурової було здійснено у постачальника ТОВ «ВТФ «ЕКОРЕСУРС», - Код товару: 6802230000: ІНДІЯ: Вироби з природного каменю, оброблені, не штучно забарвлені, для будівництва, гранітні плити: POLISH GRANITE SLABS -2см -84.10кв.м, POLISH GRANITE SLABS -3см -48.03кв.м, POLISH GRANITE SLABS -3см -46.74кв.м, POLISH GRANITE SLABS -3cm -36.4 (RSG STONE (100% EOU)). -Код товару: 6802210000: ПОРТУГАЛІЯ: Вироби з природнього каменю, оброблені, не штучно забарвлені, для будівництва: плити (сляби) шліфованні з мармуру: 6 CH. CALACATA ARABESCATO 2.10X1.40X0.02- 17.644в.м, 7 СН. CALACATA ARABESCATO 2.10X1.50X0.02- 22.050кв.м, 13 СН. CALACATA ARABES (STONIMPAR UNIPESSOAL LDA) ІТАЛІЯ: Вироби з природнього каменю, оброблені, не штучно забарвлені, для будівництва (сляби), мармур: DAINO REALE POLISHED: N. 17 SLABS (285x175x2см) [FQ404]-84,79kb.m„ N. З SLABS (280x175x2см) [FQ404]-14,70кв.м, N. 5 SLABS (278x175x2см). (MARMI VALPOLICELLA S.A.S.). -Код товару: 6802910000: ІТАЛІЯ, ІСПАНІЯ, Туреччина: Вироби з природнього каменю, оброблені, не штучно забарвлені, для будівництва: плити (сляби) шліфованні з мармуру в асортименті.-Код товару: 6802910000: ІТАЛІЯ, ІСПАНІЯ, Туреччина: Вироби з природнього каменю, оброблені, не штучно забарвлені, для будівництва: плити (сляби) шліфованні з мармуру в асортименті.

Придбання позивачем придбання граніту слябі, плити гранітної та плити мармурової підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, суми ПДВ по придбаним тмц включені до складу податкового кредиту у відповідних періодах.

Згідно наданих до перевірки оборотно-сальдових відомостей по бух.рах. 209 «Інші матеріали» за 2020 рік встановлено списання наступних тмц: - граніт слябі 20 мм. на суму 265 597,89грн.; - плита гранітна на суму 1 064 455,58грн.(у кількості 456,912шт.) - плита мармурова на суму 685 544,60грн. (у кількості 358,617шт).

Позивачем зазначено, що граніт слябі було використано для поточного ремонту підлоги виробничого приміщення (цеху), який було виконано своїми силами. Плита гранітна та плита мармурова були використані на ремонт та реставрацію покрівлі виробничого приміщення (цеху), які були проведені ТОВ ПСК «Флагман» у грудні 2020 року. Для робітників ТОВ «ПСК «Флагман» було виписано тимчасові перепустки, для ремонту підлоги були задіяні робітники підприємства, яких тимчасово було увільнено від виконання основних обов'язків з збереженням заробітної плати. Матеріали відпускалися зі складу, який знаходиться в приміщенні виробничого цеху комірником за розпорядженням директора ОСОБА_1 окремих табелів робочого часу на виконання робіт не велось.

Відповідачем було надано позивачу запити від 09.07.2021 року вх.№03 та від 16.07.2021 року вх.№9, позивачем у відповідь на вказані запити було надано пояснення, при цьому, первинних документів на підтвердження здійснення вказаної операції до відповіді на запит та до перевірки надано не було.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено Акт «Про ненадання ПП «ВКФ «Сігран» документів для проведення планової виїзної документальної перевірки» №711/04-36-07-24/20245005 від 12.07.2021 року та Акт №712/04-36-07-24/20245005 від 12.07.2021 року «Про відмову від підпису директора ПП «ВКФ «Сігран» Марченко Сергія Олександровича від підпису Акту «Про ненадання ПП «ВКФ «Сігран» документів для проведення планової виїзної документальної перевірки», складеного 12.07.2021 року за №711/04-36-07-24/20245005 та отримання вищезазначеного акту та Акт «Про ненадання ПП «ВКФ «Сігран» документів для проведення планової виїзної документальної перевірки» №756/04-36-07-24/20245005 від 19.07.2021 року.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підприємство підготовлено запит щодо забезпечення доступу до обстеження приміщень, територій, складів, інших місць до 16:00год. по наступних об'єктах: - щодо використання граніту слябі, який згідно наданої відповіді підприємства від 14.07.2021р. було використано для поточного ремонту підлоги виробничого приміщення (цеху), який було виконано своїми силами; - щодо використання плити гранітної та плити мармурової, які згідно наданої відповіді підприємства від 14.07.2021р. були використані на ремонт та реставрацію покрівлі виробничого приміщення (цеху), та були проведені ТОВ ПСК «Флагман» у грудні 2020р.

Огляд покрівлі виробничого приміщення (Цеху) за адресою м.Нікополь, пр. Трубників, 56, а саме капітального ремонту покрівлі виконаного ТОВ «ПСК ФЛАГМАН» у грудні 2020 року.

15.07.2021 року головними державними ревізорами-інспекторами Нікопольського відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Петровою Тетяною Іванівною та Задорожньою Наталею Миколаївною складено акт №741/04-36-07-24/20245005 від 15.07.2021 року «Про відмову 15.07.2021 директора ПП «ВКФ «Сігран» ОСОБА_1 від підписання отримання запиту від 15.07.2021 року про надання доступу до обстеження приміщень, територій, складів, інших місць по вищезазначеним об'єктам».

19.07.2020 року директором ПП «ВКФ «Сігран» Марченко Сергієм Олександровичем було запропоновано здійснити огляд виробничих потужностей підприємства, які знаходяться за адресою: м.Нікополь, пр. ТрубДМбв 56, а саме: приміщення цеху з виробничим обладнанням (на правах оренди).

Здійснений огляд зафіксовано Актом від 19.07.2021 року №752/04-36-07-24/20245005 «Про огляд об'єктів ПП «ВКФ «Сігран», відповідно до якого вказано, що фотофіксація оглянутих об'єктів не здійснювалася. Оглядом цеху встановлено наявність цеху, виробничого обладнання, залишків готової продукції. На момент огляду цеху виробничі потужності не працювали. Щодо огляду об'єктів, а саме: 1) використання граніту слябі, який згідно наданої відповіді підприємства від 14.07.2021 року було використано для поточного ремонту підлоги виробничого приміщення (цеху), який було виконано своїми силами - в цеху не встановлено ремонту підлоги з використанням граніту слябі. Візуально - підлога частково бетонна, частково земляна, з дерев'яними піддонами. Брудна. 2) Щодо використання плити гранітної та плити мармурової, які згідно наданої відповіді підприємства від 14.07.2021р. були використані на ремонт та реставрацію покрівлі виробничого приміщення (цеху), та були проведені ТОВ ПСК «Флагман» у грудні 2020р. - візуальним оглядом покрівлі виробничого приміщення цеху не встановлено здійснення капітального ремонту покрівлі взагалі, у тому числі з використанням гранітних та мармурових плит. 3) Огляд покрівлі виробничого приміщення (Цеху) за адресою м.Нікополь, пр. Трубників, 56, а саме капітального ремонту покрівлі виконаного ТОВ «ПСК ФЛАГМАН» у грудні 2020 року - візуальним оглядом покрівлі виробничого приміщення цеху не встановлено здійснення капітального ремонту покрівлі взагалі, у тому числі з використанням гранітних та мармурових плит.

Вищевказане також було зазначено, допитаним у судовому засіданні свідком головним державним ревізором-інспектором Нікопольського відділу перевірок платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 , зокрема, під час огляду виробничого приміщення не було встановлено наявність та використання гранітних та мармурових плит, візуально - підлога частково бетонна, частково земляна, з дерев'яними піддонами.

У зв'язку з неможливістю вручення Акту від 19.07.2021 року №752/04-36-07-24/20245005 контролюючим органом складено Акт від 19.07.2021 року №754/04-36-07-24/20245005 «Неможливості вручення Акту Про огляд об'єктів ПП «ВКФ «Сігран».

Таким чином, візуальним оглядом виробничого приміщення цеху під час перевірки, відповідачем не встановлено здійснення поточного ремонту підлоги із застосуванням граніту слябі та візуальним оглядом покрівлі виробничого приміщення цеху не встановлено здійснення капітального ремонту покрівлі, у тому числі з використанням гранітних та мармурових плит. У зв'язку з чим не доведено зв'язок з господарською діяльністю операцій зі списання з балансу підприємства в 2020 році: - по бух.рах. 209 «Інші матеріали» - граніт слябі 20 мм. на суму 265 597,89 грн.; - по бух.рах. 205 «Будівельні матеріали»: - Плита гранітна на суму 1 064 455,58грн.(у кількості 456,912шт.), - Плита мармурова на суму 685 544,60грн. (у кількості 358,617шт).

Вказана операція по бухгалтерському обліку прирівнюється до нестачі, тобто з балансу підприємства вищевказані тмц списані на поточний ремонти підлоги та капітальний ремонт покрівлі виробничого приміщення цеху, а фактично не встановлено їх за вказаним місцезнаходженням, а саме у виробничому приміщенні - цеху.

Щодо порушення в частині оформлення операцій з введення в експлуатацію основних засобів, а саме котлів марки MaxPell 80 kW Aut.POG/paln.PH+Air/ та обладнання до них - HT-tronic Connet у кількості 2 шт., що призвело до збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 163095,00 грн., судом встановлено наступне.

Так, між ТОВ «ДІ Енерджи» (Постачальник) та ПП «ВКФ «Сігран» (Покупець) укладено договір поставки №06/01/04/20 ДІЕ від 01.04.2020 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставляти (передавати у власність) Покупцеві товари, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари у відповідності до положень цього договору. Предметом поставки є товари за найменуванням та кількістю, зазначеною у погоджених сторонами рахунках-фактурах та видатково-прибуткових накладних товару Постачальника.

Відповідно до наданих позивачем податкових накладних, видаткових накладних та платіжних доручень встановлено, що позивач придбав у ТОВ «ДІ Енерджи» котли марки MaxPell 80 kW Aut.POG/paln.PH+Air/odpopielanie/pneum.wycz.wyrniennika та обладнання до них - HT-tronic Connet у кількості 2 шт.

Суми податкового кредиту включені ПП «ВКФ «Сігран» до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ у відповідних періодах, що не заперечується відповідачем.

Обладнання до котлів HT-tronic Connet - також обліковується на бух. рах. 104 «Машини та обладнання», метод нарахування амортизації - прямолінійний, кількість років - 5 років або 60 місяців.

09.07.2021 року та 16.07.2021 року підприємству вручено запити про надання документів та пояснень щодо питань, які стосуються предмету перевірки (вх. №03 від 09.07.2021), згідно якого просили надати до перевірки складський облік на оприбуткування придбаних котлів, пояснення та первинні документи щодо їх використання (застосування) у господарській діяльності ПП «ВКФ «Сігран». При цьому, запитувані документи до перевірки не надано.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено Акт «Про ненадання ПП «ВКФ «Сігран» документів для проведення планової виїзної документальної перевірки» №711/04-36-07-24/20245005 від 12.07.2021 та Акт №712/04-36-07-24/20245005 від 12.07.2021р. «Про відмову від підпису директора ПП «ВКФ «Сігран» Марченко Сергія Олександровича від підпису Акту «Про ненадання ПП «ВКФ «Сігран» документів для проведення планової виїзної документальної перевірки», складеного 12.07.2021 року за №711/04-36-07-24/20245005 та отримання вищезазначеного акту та Акт «Про ненадання ПП «ВКФ «Сігран» документів для проведення планової виїзної документальної перевірки» №756/04-36-07-24/20245005 від 19.07.2021 року.

Крім того, в ході проведення перевірки підготовлено запит щодо забезпечення доступу до обстеження приміщень, територій, складів, інших місць до 16:00год. по наступних об'єктах: Щодо встановлення котлів придбаних у ТОВ «ДІ ЕНЕРДЖИ» (код 42465036) у кількості 2шт. та обладнання до них (котли марки MaxPell 80 kW Aut.POG/paln.PH+Air/odpopielanie/pneum.wycz.wymiennika), які обліковуються на балансі підприємства як основні засоби.

15.07.2021 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт №741/04-36-07-24/20245005 від 15.07.2021 року «Про відмову 15.07.2021 директора ПП «ВКФ «Сігран» ОСОБА_1 від підписання отримання запиту від 15.07.2021р. про надання доступу до обстеження приміщень, територій, складів, інших місць по вищезазначеним об'єктам».

19.07.2020 року директором ПП «ВКФ «Сігран» Марченко Сергієм Олександровичем було запропоновано здійснити огляд виробничих потужностей підприємства, які знаходяться за адресою: м.Нікополь, пр. Трубників 56, а саме: приміщення цеху з виробничим обладнанням (на правах оренди).

Відповідачем було здійснено огляд, зафіксовано Актом від 19.07.2021 року №752/04-36-07-24/20245005 «Про огляд об'єктів ПП «ВКФ «Сігран». У зв'язку з неможливістю вручення Акту від 19.07.2021р. №752/04-36-07-24/20245005 складено Акт від 19.07.2021р. №754/04-36-07-24/20245005 «Неможливості вручення Акту Про огляд об'єктів ПП «ВКФ «Сігран».

Оглядом цеху встановлено наявність цеху, виробничого обладнання, залишків готової продукції. На момент огляду цеху виробничі потужності не працювали. Щодо огляду об'єктів, а саме: Щодо встановлення котлів придбаних у ТОВ «ДІ ЕНЕРДЖИ» (код 42465036) у кількості 2шт. та обладнання до них які обліковуються на балансі підприємства як основні засоби - вищевказані котли в приміщенні цеху не встановлені. В наданих до перевірки картках обліку основних засобів -місцезнаходження вказаних об'єктів не зазначено. Первинні документи на їх транспортування та встановлення не надані.

Таким чином візуальним оглядом виробничого приміщення цеху не встановлено наявності котлів придбаних у ТОВ «ДІ ЕНЕРДЖИ» (код 42465036) у кількості 2шт. та обладнання до них (котли марки MaxPell 80 kW Aut.POG/paln.PH+Air/odpopielanie/pneum.wycz.wymiennika). Директором не надано відповідь щодо їх фактичної наявності та місцезнаходження. У зв'язку з чим не доведено зв'язок з господарською діяльністю операцій з придбання котлів у ТОВ "ДІ ЕНЕРДЖИ" (код 42465036) у кількості 2шт. та обладнання до них.

Вищевказане також було зазначено, допитаним у судовому засіданні свідком головним державним ревізором-інспектором Нікопольського відділу перевірок платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 , що під час огляду виробничого цеху вищевказані котли були відсутні.

Вказана операція по бухгалтерському обліку прирівнюється до нестачі, тобто на балансі підприємства вищевказані тмц обліковуються на бух.рах.104 «Машини та обладнання», підприємством нараховується амортизація на вказані об'єкти, а фактично в цеху котли відсутні.

Щодо порушення в частині безпідставного списання шин 385/65 R22.5Д706 APLUS, що призвело до збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 3942,00 грн., судом встановлено наступне.

Під час відповідачем перевірки встановлено взаємовідносини з постачальником ТОВ «ТБ «ОМЕГА» (код 40998760) та з'ясовано що ТОВ «ТБ «ОМЕГА» (код 40998760) було змінено назву на ТОВ «Атлантичний вектор» (код 40998760) шляхом перереєстрації. При цьому первинні документи щодо фактичного використання шин 385/65 R22.5 Т706 APLUS у кількості 4 шт. на суму 19 710,00 грн. не надано.

Вказана операція по бухгалтерському обліку прирівнюється до нестачі на складі шин немає, і куди фактично використано - невідомо.

Так, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, (тут і далі у редакції чинній на час вирішення спору, далі - КАС України), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Суд звертає увагу, що підтверджуючі первинні документи щодо списання (видачі) граніту слябі, плити гранітної та плити мармурової, як до перевірки та і до суду надано не було. Також не було надано ніяких документів, які б підтверджували фактичне використання на конкретних об'єктах вказаних тмц, витрати людино-годин у розрізі власних робітників та залучених із підтверджуючими документами також не надавалися, не було надано складський облік тмц помісячно (в т.ч. відомості по бух.рах. 205 - у розрізі номенклатури в грошовому та кількісному виразі) та первинні документи (внутрігосподарські накладні тощо), які є підставою для оприбуткування та вибуття (списання).

Позивачем до суду на підтвердження своєї позиції в цій частині позовних вимог надано податкові накладні, рахунки на оплату, видаткові накладні, акт-прийому передачі виконаних робіт (послуг), договір поставки по ТОВ «АКАМ» та ТОВ «ДІ Енерджи», що підтверджують придбання вищевказаних товарно-матеріальних цінностей, при цьому, відповідач не заперечує факт придбання граніту слябі, плити гранітної та плити мармурової.

При цьому, належних доказів, щодо списання та використання вказаних граніту слябі, плити гранітної та плити мармурової у господарській діяльності, позивачем, як до перевірки так і до суду не надано. Згідно з наданих позивачем фотознімків використання граніту слябі, плити гранітної та плити мармурової, також не встановлено.

Щодо посилань позивача на те, що роботи по ремонту підлоги та покрівлі у виробничому приміщенні було здійснено ТОВ «ПСК ФЛАГМАН» з використанням граніту слябі, плити гранітної та плити мармурової, суд зазначає, що дослідивши надані позивачем договори підряду, акти виконаних робіт, розрахунки, дефектні акти судом встановлено, що такі роботи проводились підрядником на свій ризик, самотужки та з власних матеріалів, при цьому у наданих позивачем документах відсутнє будь-яке посилання та докази щодо використання ТОВ «ПСК ФЛАГМАН» саме - граніту слябі, плити гранітної та плити мармурової.

Суд звертає увагу, що надані позивачем акти виконаних робіт, розрахунки, дефектні акти по взаємовідносинам з ТОВ «ПСК ФЛАГМАН», місять детальну інформацію, щодо використаних матеріалів та здійснених робіт відповідно до договору.

Крім того, позивачем не надано первинні документи щодо оприбуткування котлів та їх застосування у господарській діяльності ПП «ВКФ «Сігран» та не надано документів, які б підтверджували використання на конкретних об'єктах, зокрема не надано технічні характеристики на котли, норми списання палива на них, складський облік тмц помісячно та первинні документи (внутрігосподарські накладні тощо), які є підставою для оприбуткування та вибуття (списання).

Щодо списання шин, суд зазначає, що позивачем не надано жодних пояснень з цього приводу та не надано жодного доказу на підтвердження придбання та фактичного використання їх в господарській діяльності.

Суд зазначає, що із наданих платником на підтвердження використання в господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, документів неможливо встановити місце зберігання товару, пункти навантаження та розвантаження товару, місце їх доставки, осіб, уповноважених на прийняття товару, тощо. Також у матеріалах справи відсутні будь-які докази фактичного використання придбаного позивачем товару у своїй господарській діяльності.

Таким чином, надані позивачем первинні бухгалтерські документи є недостатніми для підтвердження отримання економічного ефекту від придбання вказаних товарів (робіт, послуг) шляхом використання їх у власній господарській діяльності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення є необхідною умовою для реалізації платником податків права на податковий кредит та в силу положень податкового законодавства надає платнику податків право зменшити податкові зобов'язання на суму витрат, сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів при здійсненні господарської діяльності, а отже відсутність економічної доцільності господарських операцій є підставою для зменшення в податковому обліку платника податків сум податкового кредиту.

Наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/робіт/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність доказів на підтвердження використання тмц у власній господарській діяльності, суд дійшов висновку, що надані позивачем бухгалтерські документи такими, що не підтверджують фактичне здійснення фінансово-господарських операцій у періоді, що перевірявся, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо порушення в частині віднесення до складу основних засобів придбаних товарно-матеріальних цінностей, а саме металопластикових виробів, та щодо здійснення господарських операцій ПП «ВКФ «Сігран» з контрагентом-постачальником ТОВ «ПСК ФЛАГМАН» в частині робіт з капітального ремонту покрівлі, суд зазначає наступне.

Так, перевіркою встановлено безпідставне віднесення до складу основних засобів придбаних тмц, а саме металопластикових виробів, по яким не встановлено їх фактичного місцезнаходження та відсутні первинні та супутні документи щодо руху вказаних тмц на суму 421 483,34 грн., в т.ч. січень 2018року. Отже, за операціями з введення в експлуатацію основних засобів, а саме металопластикових виробів, по яким не встановлено їх фактичного місцезнаходження та відсутні первинні та супутні документи щодо руху вказаних тмц та зв'язок з господарською діяльністю підприємства яких не доведено, підприємством повинно бути нараховано податкове зобов'язання в загальній сумі 84 296,67 гри., в тому числі: - січень 2018року 84 296,67 грн.(421 483,34 грн. х 20%). (Порушено п.189.1 ст.189, абзацу «г» п.198.5 ст.198 ПКУ)

Також, перевіркою непідтверджена реальність здійснення господарських операцій ПП «ВКФ «Сігран» з контрагентом-постачальником ТОВ «ПСК ФЛАГМАН» в частині робіт з капітального ремонту покрівлі. Отже, фінансово-господарські операції ПП «ВКФ «Сігран» з ТОВ «ПСК ФЛАГМАН» за грудень 2020 року в частині капітального ремонту покрівлі фактично не здійснювалися, тому ПП «ВКФ «Сігран» в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПКУ (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення) завищено суму податкового кредиту у розмірі 466670,17грн., в т.ч. у грудні 2020 року.

Так, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Монтажстрой» (Постачальник) та Приватним підприємством «Виробничо-комерційною фірмою «Сігран» (Покупець), укладено договір №659 від 01.09.2017 року, відповідно до якого, Постачальник зобов'язується передати у власність та встановити, а Покупець прийняти і оплатити металопластикові вироби, склопакети, фурнітуру, підвіконники, ворота, ролети, москітні сітки та іншу продукцію (далі усе разом або окремо, у відповідності до замовлення Покупця і іменується в договорі, як «Товар»), що є наявною у Постачальника, у відповідності до замовлення Покупця, на умовах визначених в даному Договорі. Асортимент, ціна та кількість Товару визначається Сторонами згідно акту здачі-приймання виконаних робіт та/або в Специфікації. З моменту підписання цього Договору будь-яка поставка Товару Постачальником Покупцю вважається здійсненою на підставі та в межах цього Договору.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні документи, а саме копії: договору №659 від 01.09.2017 року, обороти рахунку 631 за 2017 рік, податкових накладних від 07.09.2017 року №885, 897, 882, виписки по рахунку від 06.09.2017 року, податкової накладної від 19.09.2017 року №2521, виписки по рахунку від 19.09.2017 року, рахунок-фактура №КЕ-644666 від 18.09.2017 року, податкової накладної від 03.10.2017 року №528, виписки по рахунку від 03.10.2017 року, видаткової накладної №8382 від 17.10.2017 року, видаткової накладної №8363 від 17.10.2017 року, видаткової накладної №8383 від 17.10.2017 року, видаткової накладної №8384 від 17.10.2017 року, видаткової накладної №8385 від 17.10.2017 року, дефектний акт, наказ № 39 від 29.12.2017 року, акт приймання-передачі основних засобів від 22.01.2018 року, обороти рахунку 1521 за вересень 2017-січень 2018 року.

Між Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «СІГРАН» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПСК Флагман» укладено договір підряду №19 від 02.1.2020 року, відповідно до якого Підрядник приймає на себе обов'язки за завданням Замовника, на свій ризик, самотужки та з власних матеріалів виконати роботи, зазначені в Договірній ціні (Додаток №1) та Локальному кошторисі (Додаток №2), що є невід'ємною частиною даного Договору, а саме - «Капітальний ремонт покрівлі виробничого приміщення (Цеху) за адресою м. Нікополь, пр. Трубників, 56». Замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконані Підрядником роботи.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні документи копії: договору підряду №19 від 02.1.2020 року, податкової накладної від 07.12.2020 року №1, платіжного доручення №704 від 07.12.2020 року, договірної ціни на капітальний ремонт покрівлі виробничого приміщення, підсумкової відомості ресурсів, розрахунку загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в №36, підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису №2-1-1, дефектного акту, локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 року, акту №36 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з вказаною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); - ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Дослідивши надані позивачем первинні документи, що були підставою внесення відповідних записів до документів бухгалтерського та податкового обліку, встановлено, що вони в повній мірі відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також, судом встановлено, що в акті перевірки контролюючим органом зроблені висновки про те, що суб'єкт підприємницької діяльності (контрагент) не мав достатніх ресурсів, основних фондів, найманих працівників, транспортних засобів для здійснення даних робіт, зазначені вище контрагенти створені з метою лише оформлення документообігу господарських операцій, а не їх фактичного проведення, і мінімізації сплати податків іншим підприємствам. Виконання робіт та послуг, передбачає наявність на підприємстві основних засобів, найманих працівників або залученім сторонньої організацій які б мали на балансі відповідну техніку та кваліфікований персонал для виконання даних видів робіт. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності / силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Крім того, зазначений вище контрагент взагалі не подавав декларації з податку на прибуток, тобто взаємовідносини не відображено у податковому обліку (по ним не сплачено податок).

Вказані висновки контролюючого органу були зроблені на підставі проведеного аналізу інформаційних баз контролюючих органів (ІС «Податковий блок», Архів електронної звітності (ЄРПН) та інше).

Щодо вищевказаного твердження відповідача, суд зазначає, що розглянувши матеріали Акту судом встановлено, що викладені в акті доводи податкового органу про вчинення платником податків порушення закону стосуються діяльності контрагента платника, тобто третьої особи та допущених ним правопорушень у сфері податкового, цивільного чи іншого законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посадові особи податкового органу зробили висновок про незаконність віднесення позивачем витрат з виконання зобов'язань на підставі інформаційних баз, які жодним чином не є доказом, що підтверджує податковий кредит.

Використана відповідачем податкова інформація стосовно контрагента позивача не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій, і як, наслідок, порушення позивачем норм податкового законодавства, оскільки жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язок платників податків - покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти та правильності ведення ними податкового обліку, сплати податків за окремою операцією придбання товарів (надання послуг), відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

Крім того, відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За визначенням, наведеним в п.2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.3 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на податкову інформацію щодо контрагента позивача не має правових наслідків, тобто не може вважатись доказом у розумінні ст.72 КАС України.

Посилання контролюючого органу на відсутність у контрагента позивача необхідних ресурсів судом не приймається, оскільки вказана обставина документально не підтверджена, крім того, сама по собі не впливає на реальність здійснених господарських операцій з надання послуг.

Крім того, суд звертає увагу на принцип персональної відповідальності платника податку, згідно якого, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Порушення контрагентом позивача правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення позивачем вимог закону щодо формування податкового кредиту. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - позивача, будь-які порушення його контрагентами податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Таким чином, позивач не може нести відповідальність за господарську діяльність контрагентів. Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Крім того, щодо доводів відповідача, що здійсненим перевіряючими візуальним оглядом виробничого приміщення цеху не встановлено наявність металопластикових виробів у кількості 365,098м.кв., придбаних у ТОВ «Підприємство «Монтажстрой», що зафіксовано актом від 19.07.2021 року №752/04-36-07-24/20245005 «Про огляд об'єктів ПП «ВКФ «Сігран», суд зазначає наступне.

Так, у судовому засіданні було допитано свідка головного державного ревізора-інспектора Нікопольського відділу перевірок платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 , яка вказала, що під час огляду виробничих приміщень, було здійснено огляд окремих об'єктів, зокрема щодо наявності металопластикових виробів, у цеху були наявні вікна, які розміщені під стелею, при цьому було не можливо встановити чи металопластикові вони чи ні, оскільки вони знаходились високо та їх було погано видно та оскільки документально не було підтверджено встановлення та використання вказаних вікон, перевіряючі дійшли висновку про їх відсутність.

Тобто, із свідчень свідка встановлено припущення, щодо відсутності металопластикових виробів у кількості 365,098м.кв., та основною підставою для висновку щодо відсутності вікон було те, що на думку відповідача документально не підтверджено встановлення таких виробів.

При цьому, суд звертає увагу, що наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського обліку сформовані за наслідками господарських відносин з вказаними контрагентами відповідають вимогам Закону щодо своєї форми та змісту, та підтверджують право позивача на формування витрат за рахунок господарських операцій та їх врахування при визначенні об'єкта оподаткування, що спростовує вищевказані доводи відповідача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 17.08.2021 року №0120640702 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 84297,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 21 074,25 грн.

Також, враховуючи, що відповідачем було занижено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, у зв'язку із порушенням щодо невстановлення господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ «ПСК ФЛАГМАН» на суму 466 670,00 грн., яке не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, суд дійшов висновку, податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 17.08.2021 року №0120650702 підлягає скасуванню в частині застосування суми зменшення від'ємного значення, суми податку на додану вартість у розмірі 466670,00 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «ПН» від 17.08.2021 року №0120660702 відповідно до якого застосовано штраф на суму 3 400,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Судом встановлено, що штрафну санкцію застосовано у розмірі 3400 відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Враховуючи, що судом у даному рішенні встановлено часткову відсутність підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 17.08.2021 року №0120640702, суд дійшов висновку про протиправність нарахування штрафної санкції, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 17.08.2021 року №0120660702 підлягає скасуванню, як таке, що є похідним від податкового повідомлення-рішення, відповідно до якого нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Щодо порушень в частині відображення у податковій звітності сум доходів нарахованих (сплачених) на корить платників податків-фізичних осіб і сум утриманого з них податку, суд зазначає наступне.

Так, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 17.08.2021 року №0120590717 відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, штрафні санкції та пеня на загальну суму 61 454,62 грн.

За результатами перевірки визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі - 61454,62 гри., в т.ч.: основний платіж -36299,93 грн., штрафна санкція - 9074,98 грн., пеня - 16079,71 грн.

На підставі наданих до перевірки документів, а саме: оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» щомісячно за весь період перевірки та первинних документів: акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.10.2017 №ГС-62938, деталізації до акту наданих послуг по рахунку № 62938 від 05.10.2017, платіжного доручення на перерахування коштів за надані послуги від 03.10.2017 № 1223, в перевіряємому періоді, а саме: в жовтні 2017 року ПП «ВКФ «СІГРАН» сплачені кошти на адресу ПАТ «Готель «Салют» за надані послуги (проживання, туристичний збір, паркова авто) працівника підприємства ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 ) в загальній сумі 1943,83 грн. при фактичному перебуванні на робочому місці працівника, що підтверджується табелями обліку робочого часу, відомостями нарахування заробітної плати.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 36 ПК України - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.37.2. ст.37 ПК України - податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Відповідно до пп. 14.1.180 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу

Згідно пп.164.1.2. п. 164.1 ст.164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід, складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Згідно абз.«е» пп. 164.2.17. п. 164.2. ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті.165 цього Кодексу.

Пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV Кодексу)

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.

Відповідно до п.164.5 ст.164 під час нарахування (надання) доходів у будь-якій не грошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який дорівнює 1,2195.

При цьому, як до перевірки та і до суду позивачем не було надано будь-яких пояснень, щодо вказаного порушення та доказів на підтвердження, зокрема накази на відрядження з обґрунтованими підставами виїзду, оборотно-сальдові відомості по рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» з авансовими звітами та з первинними документам, які підтверджували би витрати коштів.

Таким чином, підприємством було надано дохід працівнику підприємства як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих послуг в загальній сумі 1943,83 грн., у зв'язку з чим висновок акту перевірки про непідтвердження у порядку, встановленому ПК України витрат на відрядження, є правомірним, у зв'язку із чим висновок про оцінку вказаних платежів як додаткове благо, яке підлягає оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військового збору є правомірним, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, перевіркою достовірності та повноти включення доходів (як у грошовій, так і не грошовій формах) до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу встановлено, що згідно договору оренди автотранспортних засобів від 08.11.2018 року., який нотаріально зареєстрований в реєстрі за №886: громадянин П.І.Б.,іменований далі як «Орендодавець» та ПП'ВКФ «СІГРАН», іменоване далі як «Орендар»:, в особі комерційного директора, П.І.Б, уклали цей договір про таке: Орендодавець передає в оренду Орендарю автотранспортні засоби: автомобіль марки, модель MAN TGX 26.440, 2010 року випуску, шасі(кузов, рама) № НОМЕР_5 , тип ТЗ вантажний сідловий тягач -Е, реєстраційний номер НОМЕР_6 , напівпричіп марки, модель KRONE SD, 2007 року випуску, шасі(кузов, рама) № НОМЕР_7 , ТИП ТЗ напівпричіп н/пр - бортовий-тентований, реєстраційний номер НОМЕР_8 . Строк оренди автотранспортних засобів десять років.

На підставі наданих до перевірки документів, а саме: оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» щомісячно за весь період перевірки та первинних документів: актів виконаних робіт про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу, рахунків до сплати, платіжних доручень на перерахування коштів за виконані роботи, в перевіряємому періоді, а саме : в лютому 2017 року, серпні 2017 року, листопаді 2017 року, грудні 2017 року, січні 2018 року, вересні 2018 року ПП «ВКФ «СІГРАН» сплачені на адресу ТОВ «Онікс» (код ЄДРПОУ 32724088 ) послуги ремонту автотранспортних засобів, які прийняті підприємством в тимчасове платне користування (в оренду) 08.11.2018 року.

Також, в актах виконаних робіт про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу представником від ПП «ВКФ «СІГРАН» зазначений ОСОБА_3 , який в вищезазначені періоди не перебував в трудових відносинах з підприємством. Таким чином, на думку відповідача сплачені послуги ремонту автотранспортних засобів проведені за рахунок ПП «ВКФ «СІГРАН» не пов'язані з виробничою діяльністю підприємства в вище зазначені періоди та підприємством було надано дохід не працівнику підприємства як додаткове благо у вартості безоплатно отриманих послуг в загальній сумі 163424,12 грн.

При цьому, судом встановлено, що 30.09.2016 року між ПП «ВКФ «Сігран» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір №30/09/2016 про оренду автотранспорту, відповідно до якого Орендодавець передає в оренду Орендарю автотранспортні засоби: автомобіль марки, модель MAN TGX 26.440, 2010 року випуску, шасі(кузов, рама) № НОМЕР_5 , тип ТЗ вантажний сідловий тягач -Е, реєстраційний номер НОМЕР_6 , напівпричіп марки, модель KRONE SD, 2007 року випуску, шасі(кузов, рама) № НОМЕР_7 , ТИП ТЗ напівпричіп н/пр - бортовий-тентований, реєстраційний номер НОМЕР_8 .

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що у позивача з 2016 року перебували в тимчасовому користуванні вищевказані автотранспортні засоби, по яким сплачені на адресу ТОВ «Онікс» (код ЄДРПОУ 32724088 ) послуги ремонту.

Зазначення в актах виконаних робіт про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу представником від ПП «ВКФ «СІГРАН» Марченко Д.С., відповідачем не підтверджено належними доказами, при цьому зазначені акти не можуть бути визнані належним доказом отримання додаткового блага саме ОСОБА_3 .

Суд звертає увагу, що предметом доказування в межах даного порушення є з'ясування обставин того, кому саме було надано послуги з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу у спірний період, при цьому, як вказано в акті перевірки та не заперечується відповідачем кошти за виконані роботи, в перевіряємому періоді, ПП «ВКФ «СІГРАН» сплачені саме на адресу ТОВ «Онікс».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про протиправність висновків контролюючого органу в цій частині правопорушення, у зв'язку з чим дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 17.08.2021 року №0120590717 підлягає скасуванню в частині збільшення суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 35 873,24 грн., штрафні санкції в сумі 8968,31 грн та пеня 15876,78 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 17.08.2021 року №0120580717, відповідно до якого застосовано штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді з/п на суму 1020,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.119.1 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Вказану штрафну санкцію було застосовано за порушення:

- не відображено отриманий дохід працівника підприємства ОСОБА_1 у вигляді додаткового блага за ознакою доходів «126» в загальній сумі 1943,83 грн. в податковому розрахунку за ІV кв.2017 року ( від 03.01.2018 № 9284085249);

- не відображено отриманий дохід не працівника підприємства ОСОБА_3 у вигляді додаткового блага за ознакою доходів «126» в загальній сумі 163424,12 грн. в податкових розрахунках: за І кв.2017 року в сумі 13170,00 грн. ( від 04.05.2017 № 9080204371), III кв.2017 року - 39865,00 грн., ( від 27.10.2017 № 9224253373), ІV кв.2017 року - 78 653,90 грн.( від 03.01.2018 № 9284085249), І кв. 2018 року - 3268,00 грн.( від 03.04.2018 № 9057174125), III кв.2018 року - 28467,22 грн. ( від 02.10.2018 № 9212171185).

Враховуючи, що судом у даному рішенні встановлено відсутність підстав для нарахування позивачеві податку на доходи фізичних осіб в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 35 873,24 грн. та наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2021 року №0120590717, суд дійшов висновку про протиправність нарахування штрафної санкції, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 17.08.2021 року №0120580717 підлягає скасуванню, як таке, що є похідним від податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 17.08.2021 року №0120590717.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Д» від 17.08.2021 року №0120600717 відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, штрафні санкції та пеня на суму 4 199,30 грн., суд зазначає наступне.

За результатами перевірки визначено суму податкових зобов'язань з військового збору в загальній сумі - 4199,35 грн., в т.ч..: основний платіж -2480,52 грн., штрафна санкція -620,13 грн., пеня - 1098,70 грн.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність нарахування позивачеві податку на доходи фізичних осіб в частині, що стосується порушення про отримання ОСОБА_3 додаткового блага, податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 17.08.2021 року №0120600717 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 2451,36 грн., штрафних санкцій у розмірі 612,84 грн. та пені на суму 1084,86 грн., також підлягають скасуванню, оскільки мають похідний характер від суми нарахованого доходу.

Щодо позовних вимог в частині вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10 серпня 2021 року №10-0118260717 на суму 427,64 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій від 10 серпня 2021 року №0118280717 на суму 213,82 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

п.1 ч.1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною сьомою ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, в якому не зазначено додаткове благо у вигляді безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Враховуючи зазначене, суми безоплатно отриманих товарів , включаються до бази нарахування ЄСВ.

Відповідно ч. 3 ст. 7 Закону № 2464: «Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачу ваті єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст. 9 Закону № 2464)

Перевіркою повноти, правильності нарахування єдиного внеску на суми інших виплат встановлено його заниження за перевіряємий період на загальну суму 427,64 грн., у зв'язку з тим, що ПП «ВКФ «СІГРАН» в перевіряємому періоді надано додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих послуг (послуги проживання в готелі) працівнику підприємства ОСОБА_1 в загальній сумі 1943,83 грн.

Враховуючи, те, що судом встановлено правомірність висновків акту перевірки в частині надання додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих послуг (послуги проживання в готелі) працівнику підприємства ОСОБА_1 в загальній сумі 1943,83 грн., у зв'язку з чим в порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464 позивачем протиправно не включено до бази нарахування єдиним внеском вартість отриманого додаткового блага у вигляді вартості безоплатно отриманих послуг ( проживання в готелі) працівника підприємства ОСОБА_1 в загальній сумі 1943,83 грн. та внаслідок, не нараховано, не сплачено до бюджету єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 427,64 грн. за жовтень 2017 року.

Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10 серпня 2021 року №10-0118260717 на суму 427,64 грн. є правомірною та такою, що винесено відповідно до вимог законодавства та скасуванню не підлягає.

Фінансові санкції розраховуються на підставі вимог п.3 ч.11 ст.25 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пп.3 п.2 розділу VII Інструкції про Порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування наказ Міністерства фінансів України від 20.04.2015р. №449 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015р. за №508/26953 за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10 серпня 2021 року №0118280717 було застосовано штрафні санкцій на суму 213,82 грн. за несплату єдиного внеску, яке є похідним від вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10 серпня 2021 року №10-0118260717, а отже суд дійшов висновку про правомірність такого рішення та відсутністю підстав для його скасування.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду за вимоги майнового характеру в розмірі 22700,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №830 від 26.08.2021 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов'язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в розмірі 9831,37 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Виробничо-комерційна компанія «Сігран» (53201, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Трубників, буд.38, код ЄДРПОУ 20245005) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, ву.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимогу про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Р» від 17.08.2021 року №0120610702 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 149 456,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Р» від 17.08.2021 року №0120640702 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 84297,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 21 074,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «В4» від 17.08.2021 року №0120650702 в частині застосування суми зменшення від'ємного значення, суми податку на додану вартість у розмірі 466670,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «ПН» від 17.08.2021 року №0120660702 відповідно до якого застосовано штраф на суму 3 400,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Д» від 17.08.2021 року №0120590717 в частині збільшення суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 35 873,24 грн., штрафних санкцій в сумі 8968,31 грн та пені 15876,78 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «ПС» від 17.08.2021 року №0120580717 застосовано штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді з/п на суму 1020,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Д» від 17.08.2021 року №0120600717 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 2451,36 грн., штрафних санкцій у розмірі 612,84 грн. та пені на суму 1084,86 грн.

У задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Виробничо-комерційна компанія «Сігран» (код ЄДРПОУ 20245005) судові витрати в розмірі 9831,37 грн. (дев'ять тисяч вісімсот тридцять одну гривні тридцять сім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02.02.2022 року.

Суддя М.В. Дєєв