02 лютого 2022 року Справа 160/27428/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рянської В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у справі №160/27428/21 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ДЕРЖАВНОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ІНСТИТУТУ ВЕЛИКОГАБАРИТНИХ ШИН про стягнення заборгованості, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ДЕРЖАВНОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ІНСТИТУТУ ВЕЛИКОГАБАРИТНИХ ШИН, у якій позивач просить стягнути з відповідача до бюджету податковий борг у сумі 1 107 338,17 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2022 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
12.01.2022 у встановлений строк в порядку усунення недоліків до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Ухвалою суду від 17.01.2022 прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/27428/21, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, а також встановлено строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення. Крім того, вищезазначеною ухвалою витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інтегровані картки платника податків - відповідача з податку на додану вартість та земельного податку з дати виникнення податкового боргу по дату виконання ухвали суду.
25.01.2022 до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залучення до матеріалів справи інтегрованих карток платника податків - відповідача з податку на додану вартість та земельного податку з дати виникнення податкового боргу по дату виконання ухвали суду. Також надійшла заява позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, в обґрунтування якої зазначено, що з огляду на суму позовних вимог, необхідність детального дослідження доказів, для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, забезпечення можливості представникам сторін надати додаткові пояснення, необхідним є розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Оскільки предметом спору є кошти, які беруть участь у бюджетному процесі, справа має значний суспільний інтерес. Крім того, позивач зазначав, що у випадку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження позивач може бути позбавлений права на касаційне оскарження.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).
Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Приписами частини 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто суми, яка перевищує 1240500 грн (2481,00 грн х 500).
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.
Проте, предмет спору у даній справі не належить до категорій, визначених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.
Доводи позивача, зазначені в обґрунтування необхідності переходу до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження з огляду на суму позовних вимог, не можуть бути враховані судом як обґрунтована підстава для вирішення питання про перехід до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, оскільки предметом спору у цій справі не є рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто суми, яка перевищує 1240500 грн (2481,00 грн х 500).
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що предметом даної справи є кошти, які беруть участь в бюджетному процесі, тому справа має значний суспільний інтерес. Відповідно до змісту позовних вимог предметом спору є заборгованість у сумі 1107338,17 грн, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також суд зазначає, що у заяві не зазначено та не обґрунтовано в чому полягає для позивача важливе значення розгляду справи саме в порядку загального позовного провадження, дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Крім того, сторони не обмежені у своєму праві подавати відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, та вважає за можливе продовжити розгляд справи №160/27428/21 у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись ст.ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд -
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі №160/27428/21 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ДЕРЖАВНОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ІНСТИТУТУ ВЕЛИКОГАБАРИТНИХ ШИН про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя В.В. Рянська