02 лютого 2022 року Справа № 160/24095/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення” Дніпропетровської обласної ради” про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
01.12.2021 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального закладу “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення” Дніпропетровської обласної ради” (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 42643875), в якій позивач просить, а саме:
- визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно - консультативної допомоги з питань соціального захисту населення” Дніпропетровської обласної ради” щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2020 та 2021 роки;
- зобов'язати Комунальний заклад “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно - консультативної допомоги з питань соціального захисту населення” Дніпропетровської обласної ради” нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2020 рік у розмірі 6800 гривень, та за 2021 рік у розмірі 7354 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені ст.ст.12, 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” - щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі п'яти мінімальних пенсій, проте, позивачем в 2020 та 2021 роках недоотримано щорічну разову допомогу у розмірах, встановлених законодавством. Позивач вважає, що при виплаті щорічної одноразової допомоги до 5 травня відповідачем не враховано рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституцій України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VІ “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, та допущена бездіяльність, яка призвела до порушення прав позивача щодо значного зменшення розміру виплати до 5 травня, передбаченої положеннями статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, відзив на позовну заяву не надав.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 17.09.2015 року.
Листом Комунального закладу “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань захисту населення” Дніпропетровської обласної ради” від 16.08.2021 року № Н-2251/01/4880-01-08 підтверджено, що в 2020 році зазначену допомогу до 5 травня позивачу нараховано в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань” за відповідний рік, а саме: в квітні 2020 року в розмірі 1390,00 грн. (відповідно до постанови КМУ від 19.02.2020 № 112).
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що у 2021 році позивачу була виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 1491,00 грн., що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі -Закон № 3551-XII).
Відповідно до статті 12 частини 5 Закону № 3551-XII (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом “б” підпункту 1 пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 12 частину 5 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: “Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту “б” підпункту 1 пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VI від 28 грудня 2007 року.
У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України “Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1390 гривень.
У постанові Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 “Про розміри разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань” визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій на 2021 рік - 1491 гривень.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” № 294-IX від 14 листопада 2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році становить 8190 грн. (1638 грн х 5).
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році становить 8845 грн. (1769 грн х 5).
Відповідна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
13.01.2021 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Центру по нарахування та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №440/2722/20 (№Пз/9901/14/20) залишено без задоволення, а рішення Верховного Суду від 29.09.2020 без змін.
За приписами п. 22 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (ч. 3ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України).
Водночас відповідачем не доведено правомірності своїх дій, які полягли у виплаті позивачеві одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2020 та 2021 роки у меншому розмірі. У зв'язку із чим, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня 2020 та 2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Як наслідок підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 та 2021 роки, відповідно до ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про задоволення позовної заяви.
Розподіл судових витрат, у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду цієї справи не здійснюється, оскільки позивач згідно із частиною 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір” звільнений від сплати судового збору, а докази понесення ним інших судових витрат у матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення” Дніпропетровської обласної ради” про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно - консультативної допомоги з питань соціального захисту населення” Дніпропетровської обласної ради” щодо не нарахування та не виплаті ОСОБА_1 недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2020 та 2021 роки.
Зобов'язати Комунальний заклад “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно - консультативної допомоги з питань соціального захисту населення” Дніпропетровської обласної ради” (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 42643875) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2020 рік у розмірі 6800 гривень, та за 2021 рік у розмірі 7354 гривень.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна