01 лютого 2022 року Справа 160/1898/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
встановив:
Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в якій просить:
- визнати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС № Ю-554-46 від 19.07.2021 року протиправною;
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС № Ю-554-46 від 19.07.2021 року на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені у розмірі 66 066142,08 (шістдесят шість мільйонів шістдесят шість тисяч сто сорок дві гривні вісім копійок).
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.8 ст.171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
При зверненні з позовною заявою представником позивача було подано заяву про відстрочення сплати та зменшення судового збору у порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства, що спричинене скороченням виробництва ракетно-космічної продукції, яка для підприємства є профілюючою.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Водночас, із системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18.
Також у цьому судовому рішенні йдеться про те, що у нормах частини 2 статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України "Про судовий збір", зокрема щодо підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
З огляду на це Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Надаючи оцінку тим обставинам, що наведені у клопотанні про відстрочення та зменшення сплати судового збору як такі, що створюють перешкоди для сплати судового збору саме при зверненні до суду з позовом, вважаю, що відсутні підстави для відстрочення та зменшення сплати такого, адже заявником не надано доказів у підтвердження наявності таких обставин (зокрема не надано доказів відсутності коштів на рахунках, що позбавило позивача можливості сплатити судовий збір у необхідному розмірі).
На підставі зазначеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого представником позивача клопотання про відстрочення сплати та зменшення судового збору за подання адміністративного позову, у зв'язку із чим воно не підлягає задоволенню.
Для звернення до суду в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства обов'язковою умовою є сплата судового збору, що передбачено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року у розмірі 2481,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову є оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-554-46 від 19.07.2021 року на загальну суму 66066142,08 грн. (позовні вимоги майнового характеру).
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 24810, 00 грн. за вимоги майнового характеру, за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету- 22030101, із зазначенням номера справи.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Отже, до спірних правовідносин застосовується десятиденний строк встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Частиною 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що у разі пропущення строку для звернення до суду, позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. При цьому, необхідною рисою таких підстав повинна бути саме поважність причин пропуску строку.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки), винесену 19.07.2021 року, при цьому з даним адміністративним позовом звертається лише 19.11.2021 року, тобто з пропуском 10-денного строку встановленого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17, від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18, від 26 лютого 2020 року у справі №826/14417/18.
Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Разом з позовною заявою позивачем надано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яке обґрунтовано тим, що у зв'язку з відсутністю фінансової можливості оплатити судовий збір, яка склалася через скорочення виробництва ракетно-космічної продукції, світової економічної кризи і внутрішньо-економічні проблеми України, ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/15708/21 від 26.10.2021 та по справі №160/22783/21 від 31.12.2021, підприємству поверталися позовні заяви.
Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, доводи позивача на обґрунтування поважності причин пропуску строку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
При цьому, у визначенні моменту виникнення права на позов має значення, коли особа дізналася про факт порушення свого права, інтересу (у даному випадку - день отримання рішення Державної податкової служби України від 20.08.2021 №19131/6/99-00-06-02-01-06, прийняте за результатом адміністративного оскарження Вимоги № Ю-554-46 від 19.07.2021 року) або коли вона повинна була дізнатись про це, і обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.
Так, згідно з правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-1763цс16 та у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-895цс15, перебіг строку звернення до суду не переривається, якщо суд відмовив у прийнятті позовної заяви або повернув її. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підсудності, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.
Аналогічної позиції дотримується Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 14 липня 2020 року у справі № 400/3065/19, від 15 травня 2020 року у справі № 922/1467/20 та від 17 червня 2020 року у справі № 916/1689/17.
Таким чином, Верховний Суд однозначно підкреслює, що якщо особа неправильно подала позовну заяву і є ухвала про її повернення, або подала цю заяву з недодержанням правил підсудності, цей строк не переривається, не зупиняється та не поновлюється, оскільки неправильне подання позовної заяви не є поважною причиною.
Крім того, процесуальним законом передбачена можливість оскарження ухвали суду про повернення позовної заяви в разі не погодження з підставами залишення позовної заяви без руху.
Більше того, суду не надано доказів оскарження ухвал Дніпропетровського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви по справі №160/15708/21 від 26.10.2021 та по справі №160/22783/21 від 31.12.2021. Отже, позивач вважав ухвали законними, а відтак посилання на них, як на підставу для поновлення строку, суд визнає необґрунтованими.
Відтак, в задоволенні клопотання позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду слід відмовити.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Ухвалив:
У задоволенні заяви Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» про відстрочення та зменшення сплати судового збору за подання адміністративного позову - відмовити.
У задоволенні заяви Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме:
- документу про сплату судового збору за подання позовної заяви майнового характеру у розмірі 24810, 00 гривень.
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом з письмовими обґрунтуваннями причин пропуску такого строку, якщо він був пропущений з поважних причин.
Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Суддя Н.В. Турлакова