24 січня 2022 року Справа № 160/22513/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.,
розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
16.11.2021 року "Промислова компанія "ДТЗ" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2021/000109/1 від 08.06.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки зазначені митницею у них зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості. Надані документи мають числові значення, які дозволяють здійснити перевірку розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом за основним методом визначення митної вартості, не мають розбіжностей, явних ознак підробки та містять усі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Позивач вважає, що відповідач, протиправно, безпідставно, в порушення діючих правових норм та висновків Верховного Суду, витребує у нього додаткові документи, а не здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість та не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідності витребування додаткових документів. Надані ТОВ “ПК “ДТЗ” документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростована контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, є необґрунтованими і суперечать наданим до позову доказам.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
09.12.2021 на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 року відповідачем у строк, встановлений судом, надано відзив, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає зокрема, що за результатами перевірки документів та відомостей виявлені розбіжності, зокрема: не надана копія митної декларації країни відправлення; надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості навантаження на борт судна чи включення вказаних витрат до ціни товару; вимога у разі здійснення оплати за товар надати банківські платіжні документи; наявність перевантаження судна на судно свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався; в рахунках на оплату фрахту, актах виконаних робіт, довідках про транспортні витрати зазначена інформація щодо включення додаткових витрат не відповідає цій же інформації, зазначеній в заявках на здійснення перевезення; прохання надати банківські платіжні документи разі якщо рахунки на оплату фрахту сплачено; прайс-лист та комерційна пропозиція виробника, цінову інформацію виключно на товари які декларуються;
Позивачем, 09.12.2021р. було подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якого позивач підтримує свою правову позицію та просить задовольнити позов у повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.11.2019 року, ТОВ «ПК «ДТЗ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією «ZHEJIANGLINGBENMACHINERYANDELECTRONICS» Co., Ltd (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № LNGB-1-2020 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Партії товару, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту та додатків (специфікацій) до нього.
В подальшому, компанією - продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту було здійснено поставку ТОВ «ПК «ДТЗ» товарної партії (двигунів внутрішнього згоряння та електрогенераторів) на підставі Специфікації №7 від 12.03.2021р. до нього на загальну суму 26429,00 дол. США.; враховуючи що зазначений товар складав частину місць в контейнері, вартість транспортних витрат до кордону України склала 620,00 дол. США.
07.06.2021 р. За ЕМД №UA110150/2021/008822 товариством до Дніпровської митниці Держмитслужби товар було задекларовано в установленому законом порядку .
Митна вартість підприємством була визначена відповідно до вимог п.1 ч.1ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.
Митна вартість товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України в розмірі 27049,00 дол. США, складовими якої стали 26429,00 дол. США (загальна фактурна вартість товарної партії за Специфікацією) + 620,00 дол. США. (вартість транспортних витрат до кордону України). Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, та транспортних витрат підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації.
Листом №05-07/06 від 07.06.2021р., ТОВ «ПК «ДТЗ» додатково надало митниці: прайс-лист виробника від 24.02.2021, інформацію щодо технічних характеристик товару а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
08.06.2021 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2021/000109/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № UA 110150/2021/008891 від 08.06.2021р.
Загальна різниця митних платежів (ввізне мито та ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 7810,96 грн. Розрахунок різниці в митних платежах зазначено в гр. 47, “В” “Подробиці розрахунків” ЕМД№ UA 110150/2021/008891 .
Як встановлено судом, зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB-NINGBO, Китай згідно міжнародних торговельних правил “ІНКОТЕРМС 2010”.Базис поставки FOB Інкотермс 2010 покладає на продавця обов'язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.
Покупець зобов'язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.
Ціна FOB (FOBprice) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Складовими митної вартості товару на даних умовах поставки є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.
При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують число визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем розбіжностей у поданих декларантом документах, а також відсутності у них усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1. ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» до митного контролю та оформлення за ЕМД від 07/06/2021 №UA110150/2021/008822 заявлено партію товару, імпортовану на підставі контракту від 15.11.2019 № LNGB-1-2020 з компанією - виробником (код 4104 в гр..44) з ""ZHEJIANG LINGBEN MACHINERY AND ELECTRONICS" CO., LTD., специфікацією від 12.03.2021№ 7, інвойсом від 24.03.2021 № LB1124-2020. Відповідно до статті 58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МКУ. Відповідно до специфікації від 12.03.2021 № 7, оплата здійснюється протягом 90 днів від дати отримання товару. Враховуючи умови поставки FOB, Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 16.04.2021 № UTRUST21040162D, товар було завантажено на судно - 16.04.2021. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). У повідомленні №1 від митниці наголошувалось, що у наданій декларантом Специфікації №7 від 12.03.2021 зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару. Митницею лише запитано банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару. Станом на 08.06.2021 банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару декларантом не надано.
Суд вважає ,що зазначене митницею зауваження не може вважатись розбіжністю у розумінні положень ч.3 ст.53 МК України і протирічить, документам , що надавались митниці. Згідно до ч.4, 5 ст.58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Надана для митного оформлення Специфікація №7 від 12.03.2021р визначає термін сплати валютних коштів за товар, узгоджений сторонами - 90 днів від дати фактичного отримання товарів. Дата фактичного надходження товарів у митницю призначення - 07.06.2021р.
Таким чином, на момент декларування термін сплати за товар не сплинув. Оплата не здійснювалась. Надання банківських платіжних документів не можливе з об'єктивних причин.
На підставі наданих документів вартість товарів обчислюється як ціна що підлягає сплаті за товари.
Оплата коштів за поставлений товар була здійснена після митного оформлення товарів, що підтверджується платіжними дорученнями №532 від 18.06.2021,№694 від 14.09.2021 та Заявою на купівлю валюти №880 від 14.06.2021, №766 від 27.10.2021 та Заявою н купівлю валюти №966 від 27.10.2021. У своїй сукупності платіжні доручення та Заяви підтверджують повну сплату коштів за товар, поставлений за специфікацією №7 , і додатково підтверджують правильність та обґрунтованість числових значень митної вартості товарів, визначених декларантом.
Верховний Суд щодо умов оплати висловив наступну правову позицію ,зазначивши у постановах від 11.04.18 по справі №804/4680/16,від 11.06.2019 по справі 813/1755/17, що «у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта».
2. Відповідач зазначає, що відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - NINGBO, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, Продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Водночас, відповідно до п.4.2 контракту від 15.11.2019 № LNGB-1-2020 у ціну товару включена виключно вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару.
Зазначене зауваження не відповідає відомостям, які містяться у наданих до митного оформлення документах і не може бути підставою для коригування митної вартості товарів.
Відповідно до п. 3.1.1. Контракту, його сторонами погоджено, що у разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов'язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна на узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець зобов'язаний за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження , назву, час прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ ргісе) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Партія товарів поставляється на умовах FОВ - Ningdo (Китай) згідно міжнародних торговельних правил «Інкотермс 2010».
Базис поставки FОВ «Інкотермс 2010» покладає на продавця обов'язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.
Покупець зобов'язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.
Таким чином складовими митної вартості відповідно до умов поставки товару є інвойсна вартість товару та вартість міжнародного морського перевезення (фрахту) товару з порту відправлення в порт призначення (до кордону України).
Верховний Суд, в постановах від 02.03.18р. по справі № 804/2997/17, від 12.03.19 по справі №817/604/17 висловив наступний правовий висновок: «Суд апеляційної інстанції вказав, що термін FOB Інкотермс 2010 передбачає оплату продавцем витрат на завантаження вантажу на борт судна, а тому доводи позивача щодо відсутності як підстав, так і доказів сплати ним зазначених витрат є обґрунтованими».
«У розумінні "Інкотермс 2010" термін "вартість і фрахт" означає, що постачальник оплачує, всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори в зв'язку з вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця.
Суди попередніх інстанцій вірно встановили, що витрати на транспортування по країні продавця та завантаження на борт судна не потребують додаткового підтвердження для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов договору поставки та за інвойсом.
Таким чином зазначені митницею витрати на навантаження товару на борт судна не потребують додаткового підтвердження в даних випадках.»
3. Щодо тверджень митниці про неподання декларантом копії декларації країни відправлення, суд зазначає, що Копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Контрактом №LNGB-1-2020 (п.3.5,3.6) сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару,серед яких митна декларація відсутня. Таким чином підприємство , в рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.
Змінами, внесеними до частини першої ст. 53 МКУ (згідно ЗУ від 02 жовтня 2019 року № 141-IX"Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів"), виключено вимогу щодо подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією. Відповідно, з урахуванням внесених змін, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, - декларація митної вартості згідно з частиною другою ст. 264 МКУ.
Закон КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затверджений маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року не є міжнародно-правовим актом і не підлягає виконанню суб'єктами декларування на території України. Цим Законом встановлено виключно порядок заповнення митної декларації виключно для суб'єктів декларування КНР. Також Законом не встановлено обов'язку для суб'єкта декларування КНР надавати митну декларацію українському підприємству, або обов'язку суб'єкту декларування України подавати митну декларацію КНР митному органу України.
Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу.
Зазначаючі в якості розбіженості ненадання митниці копії декларації країни відправлення митний орган не зазначив, які розбіжності у наданих документах дають підставу вимагати таку копію.
Інформація щодо товару та умов поставки (кількість,вага,вартість та інші) зазначена у наданих митниці для підтвердження визначеної митної вартості документах.
Верховний Суд в постанові від 19.03.19 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення зазначивши : «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
4. Щодо доводів відповідача стосовно того, що прайс-лист та комерційна пропозиція виробника містять цінову інформацію виключно на товари, що декларуються за ЕМД від 22.04.2021 суд зазначає.
Чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми комерційної пропозиції та прайс-листа. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Враховуючи те, що комерційна пропозиція містить посилання на особу, якій надається пропозиція, та вказівку на найменування товару, кількість, умови поставки, ціну одиниці товару, а інформація, що міститься в комерційній пропозиції та прайс-листі відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, не виникає ніяких сумнівів що надані документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України стосуються саме задекларованого товару і містять інформацію щодо ціни товару, яка пропонується для придбання.
Відповідно до положення п. 4 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Яким закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. І з наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.
Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності митним органам заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв'язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).
Аналогічна правова позиція не одноразово висловлювалась в рішеннях Верховного Суду (постанові N 804/14558/15 від 07.08.2018 року, N 804/1755/17 від 21.08.2018 року, N 820/859/17 від 13.09.2019 року, N 520/10709/18 від 06.02.2020 року, N 810/690/17 від 23.20.2020 року).
5. В наданому рахунку про надання послуг перевезення від 28.05.2021 № L41478 зазначена вартість морського фрахту частини контейнеру №TCKU7973275 з урахуванням перевантаження, на загальну суму - 620 дол. США. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався.
Суд зазначає, що таке зауваження не може вважатись розбіжністю в наданих документах, яка дає підстави для коригування митної вартості, оскільки ніяким чином не впливає на числові значення транспортних витрат як складової частини митної вартості.
Поставка контейнерів здійснювалась відповідно до укладеного договору міжнародного морського перевезення (фрахта) N 1510/912/2019 від 15.10.2020 року. Перевізником (фрахтувальником) за договором виступає компанія "Global Container Lines Latvija SIA", яка відповідно до п. 2.2 договору зобов'язана видати та надати замовнику коносамент, який є достатнім доказом здійснення перевезення та підставою для вивантаження та подальших операцій з вантажем в порту призначення.
Перевізником "Global Container Lines Latvija SIA" в рамках укладеного договору видано коносамент, як основний транспортний документ, що підтверджує факт перевезення контейнерів відповідно до узгодженої заявки. Договором не передбачено надання перевізником інших перевізних документів.
Вимога митного органу про надання іншого транспортного документу посилаючись на факт перевантаження, ґрунтується на припущеннях. Факт наявності такого документу нічим не підтверджується.
Що стосується перевантаження, то відповідно до п. 4.3 Договору міжнародного морського перевезення (фрахту) у випадку перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), що зазначена в рахунку (іновайсі) та акті виконаних робіт.
Отже, перевантаження контейнерів на інше судно в порту перевалки відноситься до основних умов перевезення, узгоджених сторонами контракту і не є додатковими послугами перевізника.
Загальна вартість транспортних витрат включаючи перевантаження контейнерів, як складова митної вартості товару, підтверджується наданими документами договором фрахту, іновайсом на сплату вартості перевезення, актом виконаних робіт, заявкою на перевезення.
6. Також, в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи митного органу про те, що у наданій до митного оформлення Заявці № 1/58-2від 12.03.2021 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 11 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 620 дол. США. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості підтверджені документально, визначені кількісно і достовірні (ст..58 МКУ). Відповідно до ч. 2 ст.52 МКУ декларант зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Виявлені невідповідності викликають сумніви у достовірності наданих даних, що унеможливлює перевірку числового значення всіх понесених витрат на транспортування на визначеному у Заявці № 1/40 маршруті перевезення. Проте, у наданій до митного оформлення Заявці № 1/58-2 від 12.03.2021 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 11 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з урахуванням перевантаження на загальну суму 620 дол. США. Декларантом не надано документального підтвердження включення додаткових витрат або спростування виявлених невідповідностей. Враховуючи вищезазначене, в наданих документах містяться суперечні відомості щодо включення додаткових витрат та надбавок до загальної вартості транспортування, що є складовими митної вартості у розумінні ч.10 ст.58 МКУ.
Згідно пункту 1.2 Договору №1510/912/2019 детальні умови морського перевезення визначаються в заявках,підписаних Замовником,які є невід'ємною частиною договору. Пунктом 4.3 Договору Сторони , враховуючи особливості морського перевезення контейнерів в порт України океаньскими контейнеровозами, окремо передбачили, що у разі перевантаження контейнера на інше судно в проміжному порту,вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту),зазначену в рахунку і акті виконаних робіт.
Твердження відповідача суд вважає необґрунтованими, виходячи з нижчевикладеного.
Форма Заявки узгоджена сторонами договору фрахту. Ця форма передбачає внесення у відповідні пункти заявки відповідної інформації. Пункт 10 форми передбачає зазначення вартості послуги з перевезення (включаючи додаткові витрати), а пункт 11 заявки передбачає внесення інформації щодо наявності(або відсутності) додаткових витрат. В даному випадку в пункті 10 Заявки зазначена вартість фрахту ( виключаючи додаткові витрати) за один контейнер в розмірі 1070 дол. США і зазначено, що вартість перевантаження включена у загальну вартість фрахту . Пункт 11 містить інформацію про відсутність додаткових витрат (оформлення додаткових документів, страхування,конвой та інше). Таким чином ніяких суперечних відомостей у наданих документах не існує.
У заявці, інвойсі, акті виконаних робіт зазначено, що вартість витрат на перевантаження входить у загальну вартість фрахту. Таким чином, перевантаження контейнерів на інше судно у порту перевалки відноситься до основних умов перевезення, узгоджених сторонами контракту, включається у загальну вартість перевезення зазначену у рахунку та акті виконаних робіт, і не потребує окремого зазначення таких витрат в інвойсі як додаткових.
7. В оскаржуваному Рішенні Відповідачем зазначається ,що відповідно до наданого декларантом рахунку від 28.05.2021 № L41478, термін його оплати спливає 06.07.2021. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). Вказані документи до митного оформлення не надано.
Зазначене в Рішенні митницею зауваження, яке стало однією з підстав для коригування протирічить документам, наданим для підтвердження митної вартості, визначеної декларантом, суд вважає необґрунтованим та безпідставним. На день декларування товару термін оплати коштів за транспортування товару, передбачений умовами договору фрахту (06.07.2021), не сплинув. Оплата не здійснювалась і надання банківського платіжного документа було не можливим.
Фактично оплата фрахту була здійснена 09.07.2021 платіжним дорученням №60. Наявне в матеріалах позову платіжне доручення в доповнення до наданих митниці документів, підтверджує правильність визначення декларантом митної вартості товару.
Суд вважає, що враховуючи надання митниці позивачем первинних документів, які в своїй сукупності підтверджують митну вартість товарів, зазначені митним органом підстави для коригування митної вартості, як розбіжності, що впливають на числові значення митної вартості та її розрахунок є необґрунтованими.
З наведеного, суд дійшов до висновку, що зазначенні митницею в Рішенні про коригування митної вартості товарів розбіжності не можуть бути підставою для коригування митної вартості, оскільки по своїй суті не є розбіжностями в документах.
Також, відповідач не довів суду обов'язкову (в силу частини 1 статті 55 Митного кодексу України) наявність передбачених частиною 6 статті 54 Митного кодексу України випадків, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам статті 58 Митного кодексу України. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.
Окрім того, як вбачається з оскаржуваних рішень митниці, в них містяться посилання лише на раніше оформлені митні декларації і не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами. В графі 33 оскаржуваних рішень зазначено лише номер митної декларації за якою раніше здійснювалось митне оформлення товарів, дата її складання, порядковий номер задекларованого товару, сума митної вартості. При цьому, відповідачем не зазначені загальна кількість партії товару у штуках, вага одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведені технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась не виходячи з ваги товару, а з його характеристик.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.04.2019 року по справі №815/6242/17, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 MК України.
У постанові від 29.01.2019 року по справі № 815/6827/17 Верховний Суд зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Суд вважає, що надані ТОВ “ПК “ДТЗ” документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про те, що надані позивачем в ході митного оформлення товару документи містили вказані вище розбіжності, за таких обставин, відповідач безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товару від 08.06.2021р. № UA110150/2021/000109/1, які за встановлених обставин, є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2270 грн., що документально підтверджується платіжними дорученнями № 1581 від 10.11.2021 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК “ДТЗ” до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів в № UA110150/2021/000109/1 від 08.06.2021 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110150/2021/000109/1 від 08.06.2021.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» сплати (49000, м. Дніпро, вулиця Надії Алексеєнко, будинок 100, прим. 1, код ЄДРПОУ 42634661) документально підтверджені судові витрати у розмірі 2270 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Княгині Ольги, будинок 22, код ЄДРПОУ 43971371).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко