01 лютого 2022 року Справа № 160/24408/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
03.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати неправомірними і незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної з 15.07.2021 року відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
- скасувати рішення відділу перерахунків пенсії №5 (віддалене робоче місце П'ятихатки) управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №6400-010308-8/115629 від 31.08.2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 02.07.1992р. по 20.05.1994р. у виробничому сільгосппідприємстві “Родючість”, відновити нарахування і виплату пенсії та виплатити заборгованість, що виникла з серпня 2021 року.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 15.07.2021р. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 1854 грн. У серпні 2021 року позивач отримав свою першу пенсію в розмірі 1854грн. Але вже у вересні 2021 року отримав листа Головного управління Пенсійного фонду
України в Дніпропетровській області №0400-010309-8/115629 від 31.08.2021р. із
повідомленням про те, що здійснювалась перевірка правильності нарахування розміру пенсії та в ході перевірки відповідач дійшов висновку, що право на призначення пенсії з 15.07.2021р. у позивача відсутнє. Причиною відмови у призначенні пенсії стала розбіжність в первинних документах прізвища, а саме, російською мовою значиться прізвище « ОСОБА_2 », а згідно паспорту НОМЕР_1 на російській мові значиться прізвище « ОСОБА_3 », внаслідок чого було відповідачем не було зараховано період роботи позивача з 02.07.1992р. по 20.05.1994р. у виробничому сільгосппідприємстві “Родючість”. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 06.01.2022 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
05.01.2022 року на адресу суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому він з вимогами, викладеними в позовній заяві не погоджується та вважає їх необгрунтованими з наступних підстав. Позивач надав до Головного управління довідку КЗ 'Трудовий архів” Криничанської селищної ради від 20.03.2021 року № 140-М, яка має розбіжності з документами ОСОБА_1 . Як свідчать документи, надані позивачем, у паспорті, виданому 14.12.2001 року серії НОМЕР_2 , зазначено прізвище, ім'я та по-батькові на українській і російській мові відповідно « ОСОБА_1 », “ ОСОБА_4 ”, що має розбіжність з архівною довідкою від 20.03.2021 року № 140-М, де зазначено, що "01.07.1992 года принят по переводу ОСОБА_4 ” та "20.05.1994 года уволен ОСОБА_4 ”. Отже, врахувати архівну довідку від 20.03.2021 року № 140-М, видану Комунальним закладом «Трудовий архів» Криничанської селишної ради Дніпропетровської області, для призначення пенсії ОСОБА_1 у Головного управління немає підстав, у зв'язку з не встановленням факту належності йому вищезазначеної довідки, про що йому було роз'яснено письмово листом від 31.08.2021 року №№0400-010309-8/115629. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
21.01.2022 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 - адвокат Верховська Ольга Вікторівна надійшла письмова відповідь на відзив, в якій зазначено, що згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Приписами пунктів 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 із змінами (далі Порядок № 637) передбачено, що основним документом, то підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Крім того зазначено, що у період з 14.11.1986 року по 20.05.1994 року позивач був звільнений та прийнятий на певні посади лише по переводу. Позивачем надана трудова книжка НОМЕР_3 , тому підставою для відмови у призначенні пенсії у зв'язку із невідповідністю у написанні прізвища у архівній довідці є безпідставною. В трудовій книжці позивача містяться відповідний запис, який підтверджує період роботи з 02.07.1992 року по 20.05.1994 року у Виробничому сільгосппідприємстві «Родючіст», що складає 1 рік 10 місяців 19 днів. Загальний стаж роботи складає 28 років 1 день, що дає право, відповідно до ст. 26 Закону України №1058, для призначення пенсії зі віком. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.07.2021 року призначено пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV та взято на облік до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.08.2021 року № 6400-010308-8/115629 ОСОБА_1 було повідомлено про наступні обставини. При проведенні перевірки правильності нарахування розміру пенсії в серпні 2021 року, виявлено розбіжність у наданих позивачем документах, а саме, у довідці від 20.03.2021 року № 140-М, в якій зазначено прізвище позивача російською мовою « ОСОБА_2 », а згідно паспорту НОМЕР_1 на російській мові значиться прізвище « ОСОБА_3 », та призначену пенсію з 15.07.2021 року було припинено через відсутність необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком, період роботи з 02.07.1992 року по 20.05.1994 року у Виробничому сільгоспідприємстві “Родючіст” не зараховано до стажу його роботи.
Не погоджуючись із припиненням виплати пенсії за віком, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Закон №1788 відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно із ст. 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, регулюються Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України № 1058-ІV).
Частиною 1 ст. 44 Закону України № 1058- ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до ст. 7 Закону №1788 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Відповідно до статті 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
У статті 49 Закону № 1058 зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення” та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Як вбачається із копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_4 від 13.07.1981 року вбачається, що позивач в період:
- з 14.11.1986 року - прийнятий на посаду бригадира Кудашівського мехотряду Криничанського районного виробничого об'єднання по споживчому обслуговуванню сільського господарства (запис №9);
- 01.01.1988р. переведено водієм 3-го класу Кудашівської виробничої дільниці у зв'язку з с/г організацією райсільгоспхімії у відповідності до Постанови Ради міністрів УРСР №208 від 30.07.1988 року, рішення АПО «Кринички» від 19.08.1988 року, у відповідності до технічних вимог (запис №10);
- з 01.10.1988 року згідно приказу №60-а від 01.10.1988 року був переведений в «Агросервіс» на підставі п. 5 ч.2 ст. 36 КЗпП УРСР (запис №11);
- з 01.10.1988 року Криничанським виробничо-технічним підприємством «Агросервіс» прийнятий водієм АТП по переводу (запис 12).
- з 01.07.1992 року у зв'язку з реорганізацією підприємства звільнений по переводу в виробниче сільгосппідприємство «Родючість» на підставі Приказу №2 п.2/54».
- 20.05.1994 року був звільнений з виробничого сільгосппідприємства “Родючість” у зв'язку з 2-ю групою інвалідності.
Як вбачається із листа відповідача від 31.08.2021 року №№0400-010309-8/115629, позивач надав до Головного управління довідку КЗ 'Трудовий архів” Криничанської селищної ради від 20.03.2021 року № 140-М, яка має розбіжності з документами ОСОБА_1 . Як свідчать документи, надані позивачем, у паспорті, виданому 14.12.2001 року серії НОМЕР_2 , зазначено прізвище, ім'я та по-батькові на українській і російській мові відповідно « ОСОБА_1 », “ ОСОБА_4 ”, що має розбіжність з архівною довідкою від 20.03.2021 року № 140-М, де зазначено, що "01.07.1992 года принят по переводу ОСОБА_4 ” та "20.05.1994 года уволен ОСОБА_4 ”. Отже, врахувати архівну довідку від 20.03.2021 року № 140-М, видану Комунальним закладом «Трудовий архів» Криничанської селишної ради Дніпропетровської області, для призначення пенсії ОСОБА_1 у Головного управління немає підстав, у зв'язку з не встановленням факту належності йому вищезазначеної довідки.
Частиною 3 статті 44 Закону №1058 передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідні положення кореспондуються і в Законі №1788.
Так, згідно з ч. 1 ст. 101 Закону №1788 органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1).
На підставі пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, чинним законодавством України передбачено право органів Пенсійного фонду при призначенні/перерахунку пенсії перевіряти обґрунтованість видачі документів та достовірність поданих відомостей.
Проте, в даному випадку відповідач не скористався своїм правом перевірки достовірності записів у трудовій книжці, натомість не зарахував спірний період роботи позивача без обґрунтованих підстав, пославшись лише на формальні неточності у записах.
Судом встановлено, що записи за спірні періоди в трудових книжках позивача виконані чітко та без будь-яких виправлень, а також наявний відтиск печатки підприємства.
Отже, суд не погоджується із висновком відповідача, що такі неточності можуть слугувати наслідком не зарахування певних періодів роботи.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі, також Інструкція).
Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктами 1.1, 2.2, 2.4, 2.14, 2.15 Інструкції передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника; до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення; у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства, під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу, у графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду; якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа перейменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.
Водночас, пунктами 2.6, 2.8 - 2.10 Інструкції передбачено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та ін. мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів. У розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)" і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу.
З трудової книжки позивача НОМЕР_4 від 13.07.1981 року вбачається, що він працював у виробничому сільгосппідприємстві “Родючість”. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірного періоду роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому зазначені відповідачем недоліки не можуть бути самостійною підставою для не зарахування вказаного періоду роботи до страхового стажу.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Також суд зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17.
Суд вважає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 року у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а.
Отже, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної з 15.07.2021 року відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не відповідає вимогам чинного законодавства та є протиправними.
З огляду на викладене, рішення відділу перерахунків пенсії №5 (віддалене робоче місце П'ятихатки) управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №6400-010308-8/115629 від 31.08.2021 року підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, відповідача належить зобов'язати зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 02.07.1992 року по 20.05.1994 року у виробничому сільгосппідприємстві “Родючість”, відновити нарахування і виплату пенсії та виплатити заборгованість, що виникла з серпня 2021 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 1816,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Згідно з ч.5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 72, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати неправомірними і незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної з 15.07.2021 року відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсії №5 (віддалене робоче місце П'ятихатки) управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №6400-010308-8/115629 від 31.08.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) періоди роботи з 02.07.1992 року по 20.05.1994 року у виробничому сільгосппідприємстві “Родючість”, відновити нарахування і виплату пенсії та виплатити заборгованість, що виникла з серпня 2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) сплачений судовий збір у розмірі 1816,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна