18 січня 2022 року Справа № 160/23505/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
25.11.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови виплати перерахованої з 01.04.2019 року пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки Дніпропетровського ОТЦК та СП від 18.11.2020 року №ФД109525 станом на 05.03.2019 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/8585/21 від 01.07.2021 року без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням раніше виплачених коштів, а також провести доплату (заборгованості) пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.05.2021 року в розмірі 157 604,30 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що на виконання рішення суду від 01.07.2021 року №160/8585/21 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року на підставі довідки Дніпропетровського ОТЦК та СП від 18.11.2020 року №ФД109525 станом на 05.03.2019 року, при цьому обмежено пенсії максимальним розміром, також вказано, що існує заборгованість пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.05.2021 року в розмірі 157 604,30 грн., яка відповідачем виплачена не була. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром та щодо нездійснення доплати пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.05.2021 року в розмірі 157 604,30 грн. протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
02.12.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та витребувано у відповідача матеріали пенсійної справи позивача.
Ухвала від 02.12.2021 року була отримана відповідачем - 10.12.2021 року, що підтверджується розпискою долученою до матеріалів справи.
18.01.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду закрито провадження у справі в частині позовних вимог зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести доплату (заборгованості) пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.05.2021 року в розмірі 157 604,30 грн.
Станом на дату винесення рішення по справі відповідачем відзив на позовну заяву та витребувані судом докази до суду не надано, про причини такого неподання суд не повідомлено.
Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
29.09.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про здійснення перерахунку без обмеження максимальним розміром.
28.10.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №38163-30351/М-01/8-0400/21 повідомлено позивача, що на виконання рішення суду від 19.03.2021 року по справі №160/421/21 було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року у розмірі 70% від грошового забезпечення, яке зазначено у довідці про розмір грошового забезпечення від 18.11.2020 року №ФД109525. Доплата пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.05.2021 року склала в розмірі 157 604,30 грн.
Також, вказано, що на виконання рішення від 01.07.2021 року у справі №160/8585/21, було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року у розмірі 86% від грошового забезпечення. Доплата пенсії на виконання рішення суду обчислена з урахуванням обмеження передбаченого статтею 43 Закону №2262 та становить 2773,50 грн.
Так, судом встановлено, що обмеження виплати пенсії з 01.10.2021 року складає 18540,00
Позивач не погоджується із бездіяльністю відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром та щодо нездійснення доплати пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.05.2021 року в розмірі 157 604,30 грн. протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 p. (надалі - Закон №2262-XII), який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України зокрема із числа осіб, які перебували на військовій службі.
Преамбулою Закону №2262-XII передбачено, що закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
При цьому при перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ, її розмір має обчислюватися, виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію, і їх розмір не може бути зменшений наступними змінами в законодавстві.
Так, під час вирішення справи №160/8585/21 судом задоволено позовні вимоги позивача та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії в розмірі 86% від відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки від від 18.11.2020 року №ФД109525.
Рішення суду виконано та Позивачу перераховано основний розмір пенсії у 86% грошового забезпечення, при цьому застосовано обмеження пенсії максимальним розміром.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Відповідно до ч.7 ст. 43 Закону №2262-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, зокрема, частини сьомої статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту, а обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Відповідно до п.2 резолютивної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 року ч.7 ст.43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність.
Разом з тим, згідно зі ст.2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 р. №3668-VІ (в редакції Закону України від 24.12.2015 за №911-VІІІ) максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати 10 740,00 грн.
Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень цього ж Закону обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI, цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.
Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 за №911-VІІІ дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.
Викладене узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними постанові від 15.04.2019 р. у справі №127/4270/17 (провадження №К/9901/33880/18).
Судом встановлено, що пенсія позивачу призначена ще у 2007 році, що свідчить про безпідставність обґрунтування відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром на підставі вимог Закону №3668-VІ.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром при проведенні її перерахунку позивачу з 01.04.2019 року на підставі довідки Дніпропетровського ОТЦК та СП від 18.11.2020 року №ФД109525 станом на 05.03.2019 року, а порушене право позивача слід поновити зобов'язавши відповідача здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром.
Суд звертає увагу, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 року по справі №160/8585/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.11.2020 №ФД 109525 станом на 05.03.2019 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених коштів, у зв'язку з чим встановлені у вказаному рішенні правові висновки не підлягають доведенню та є встановленими.
При цьому, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача врахувати рішення від 01.07.2021 року по справі №160/8585/21, під час перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, а саме здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.11.2020 №ФД 109525 станом на 05.03.2019 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених коштів та без обмеження максимальним розміром.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.2355533697.1 від 25.11.2021 року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов'язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 454,00 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови виплати перерахованої з 01.04.2019 року на підставі довідки Дніпропетровського ОТЦК та СП від 18.11.2020 року №ФД109525 станом на 05.03.2019 року пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.11.2020 №ФД 109525 станом на 05.03.2019 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених коштів та без обмеження максимальним розміром.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв