17 грудня 2021 року Справа № 160/19691/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним дії відповідача у призначенні та виплати йому пенсії за віком на пільгових умовах, яка оформлена рішенням про відмову у призначенні пенсії від 01.07.2021 року № 047250010634;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 з 20.04.2021 року, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 08.08.83 р. по 13.08.84 р., з 16.08.84 р. по 01.06.85 р., з 25.09.87 р. по 05.11.87 р., з 04.12.87 р. по 20.06.90 р., з 09.07.90 р. по 07.08.2000 р., з 08.11.2000 р. по 09.01.2001 р. та з 02.02.2015 р. по 19.11.2015 року, а до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 01.01.2001 р. по 31.12.2008 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має необхідний загальний страховий і пільговий стаж і надав пенсійному органу достатню кількість документів, що у повній мірі визначають за ним право на отримання пільгової пенсії за Списком № 2. Відповідач безпідставно не визнає таке право та за результатами розгляду звернення позивача прийняв протиправне рішення про відмову у призначенні пенсії, мотивуючи це відсутністю достатньої кількості необхідного пільгового стажу та не можливістю зарахування до його (стажу) складу спірних періодів трудової діяльності внаслідок не надання додаткових документів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 року відкрито провадження у справі..
Відповідач проти задоволення позову заперечив та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для призначення позивачеві пільгової пенсії через відсутність необхідного страхового та пільгового стажу через недоліки, що містяться у поданих ним документів.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач (19.04.66 р.н.) 24.06.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за віком за Список №2 відповідно до п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.07.2021 року № 047250010634 позивачеві відмовлено у призначенні такої пенсії з відсутності у позивача необхідного страхового та пільгового стажу, при наявності у нього лише 17 років 05 місяців 11 днів страхового стажу при необхідних 28 років 6 місяців у чоловіків (на дату досягнення віку з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року) та 07 років 09 місяців 15 днів при необхідних 12 років 6 місяців. При цьому, у рішенні зазначено, що період роботи позивача з 10.01.2001 р. по 31.01.2008 року не зараховано до пільгового стажу, а також до страхового стажу періоди роботи згідно трудових книжок НОМЕР_1 , НОМЕР_2, оскільки по батькові не відповідає паспортним даним.
Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Спір між сторонами виник з приводу не зарахування органом Пенсійним фонду періоду роботи з 08.08.83 р. по 13.08.84 р., з 16.08.84 р. по 01.06.85 р., з 25.09.87 р. по 05.11.87 р., з 04.12.87 р. по 20.06.90 р., з 09.07.90 р. по 07.08.2000 р., з 08.11.2000 р. по 09.01.2001 р. та з 02.02.2015 р. по 19.11.2015 року до страхового стажу, а до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи позивача з 01.01.2001 р. по 31.12.2008 р. При цьому, відповідач не заперечує, що у період з 01.01.2001 р. по 31.12.2008 р. позивач виконував роботу, яка дає право на призначення пенсії за Списком № 2, проте зазначає, що ним надано документи, які містять неточності та помилки.
При вирішенні спору суд виходить із того, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Згідно із ст.24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
У відповідності до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п.2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників регулюється статтею 114 Закону № 1058-IV.
Пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах..
Суд, досліджуючи копію трудової книжки позивача відмічає, що напроти періодів його роботи з 08.08.83 р. по 13.08.84 р., з 16.08.84 р. по 01.06.85 р., з 25.09.87 р. по 05.11.87 р., з 04.12.87 р. по 20.06.90 р., з 09.07.90 р. по 07.08.2000 р., з 08.11.2000 р. по 09.01.2001 р. та з 02.02.2015 р. по 19.11.2015 року, наявні усі необхідні записи, які є належними та допустимими доказами підтвердження страхового стажу та пільгового стажу.
Більш того, суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Таким чином, враховуючи правову позицію Верхового Суду, а також встановлені у цій справі обставини справи, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 08.08.83 р. по 13.08.84 р., з 16.08.84 р. по 01.06.85 р., з 25.09.87 р. по 05.11.87 р., з 04.12.87 р. по 20.06.90 р., з 09.07.90 р. по 07.08.2000 р., з 08.11.2000 р. по 09.01.2001 р. та з 02.02.2015 р. по 19.11.2015 року підлягають зарахуванню до його загального страхового стажу для нарахування/призначення пенсії, тоді як оскаржені дії відповідача з цього приводу є протиправними.
Разом з цим, судом встановлено, що з 10.01.2001 р. по 14.06.2011 року позивач працював на ЗАТ «Нікопольський завод безшовних труб» слюсарем монтажником, тобто виконував роботу, яка дає право на призначення пенсії за Списком № 2. При цьому, відповідачем зараховано до пільгового стажу позивача по Списку № 2 з 01.02.2008 року по 14.06.2011 року до такого пільгового стажу, однак період з 10.01.2001 р. по 31.01.2008 р. до його складу не зарахований через допущену підприємством помилку у посаді позивача в довідці від 19.06.2021 року.
Однак, зважаючи на правову позицію Верхового Суду від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, а також враховуючи, що у період з 10.01.2001 р. по 31.01.2008 р. фактично працював на посаді, яка дає право на призначення пенсії за Списком № 2, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача за Списком № 2 період роботи з 10.01.2001 р. по 31.01.2008 р. Позивач же визначає такий період з 01.01.2001 року по 31.12.2008 року, однак матеріали справи містять докази, що з 01.02.2008 року по 14.06.2011 року зарахований до пільгового стажу позивача, а початком роботи позивача на ЗАТ «Нікопольський завод безшовних труб» є 10.01.2001 р., а не 01.01.2001.
Враховуючи, що звернення позивача до відповідача відбулось у межах встановленого статтею 45 Закону № 1058 тримісячного строку з моменту досягнення пенсійного віку, пенсію позивачеві слід призначити з 20.04.2021 року. Відповідно, відмовивши у її призначенні відповідач діяв протиправно, у зв'язку з чим прийняти ним рішення від 01.07.2021 року № 047250010634 підлягає скасуванню.
Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі
Згідно з ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 908,00 грн., які підлягають стягненню на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 9, 73, 90, 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.07.2021 року № 047250010634 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 10.01.2001 р. по 31.01.2008 р., а до страхового стажу періоди роботи з 08.08.83 р. по 13.08.84 р., з 16.08.84 р. по 01.06.85 р., з 25.09.87 р. по 05.11.87 р., з 04.12.87 р. по 20.06.90 р., з 09.07.90 р. по 07.08.2000 р., з 08.11.2000 р. по 09.01.2001 р. та з 02.02.2015 р. по 19.11.2015 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» віку починаючи з 20.04.2021 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна