11 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/10365/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Волинської митниці Держмитслужби (далі - Волинська митниця ДМС) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA 205030/2021/000040/2 від 18.08.2021 та картки відмови у митному оформленні товару №UA 205030/2021/02908.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларантом позивача за митною декларацією від 17.08.2021 №UA205030/2021/019478 було подано до Волинської митниці для митного оформлення товар - шини пневматичні гумові, що використовувались, із зношеним протектором, до легкових автомобілів, в кількості 1458 штук, вагою нетто 11887 кг, який позивач придбала відповідно до контракту №К2020-1 від 17.11.2020 у польської фірми “AVISO LOGISTICS sp.z.o.o”, де в графі 42 вказано ціну товару у розмірі 729,00 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару - за ціною контракту, а митну вартість згідно з графою 45 митної декларації визначено у розмірі 49522,65 грн, що згідно з курсом валюти, зазначеній в графі 23 декларації, становить 1579,00 Євро.
Однак відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю та 18.08.2021 видав карку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 205030/2021/02908 та прийняв рішення №UA 205030/2021/000040/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару за резервним 6 методом у розмірі 11620,26 Євро.
Позивач вважає, що вищевказане рішення та картка відмови підлягають скасуванню, оскільки вони є безпідставними, необґрунтованими, упередженими та такими, що суперечать чинному законодавству України з наступних підстав.
Як зазначила позивач, на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації від 17.08.2021 №UA205030/2021/019478 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.
Зокрема, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту №К2020-1 від 17.11.2020 (з додатками №1, №2 та №3), укладеного між позивачем як покупцем та фірмою “AVISO LOGISTICS sp.z.o.o” (Польща) як продавцем, загальна вартість якого складає 400000,00 Євро, сторонами погоджено фактуру №43/08/2021 від 16.08.2021, згідно з якою узгоджена вартість товару становить 729,00 Євро. Для перевезення даного товару з Польщі в Україну по вищезгаданому контракту відповідно до заявки на транспорт №1 від 12.08.2021, покупцем підписано договір з перевізником ПП «Супелокс» №516 від 12.08.2021 про перевезення вантажів. При цьому, декларантом 17.08.2021 через систему АСМО «Інспектор» митному органу було надано договір з перевізником ПП «Супелокс» №516 від 12.08.2021 про перевезення вантажів та заявку на перевезення вантажу №1 від 12.08.2021.
Безпідставним є посилання відповідача на п. 4.1 контракту №К2020-1 від 17.11.2020 згідно з яким, оплата за товар за даним контрактом проводиться на рахунок продавця авансом або платіж готівкою після отримання повідомлення від продавця про готовність замовлення до відвантаження, оскільки додатком №3 від 11.08.2021 до контракту №К2020-1 від 17.11.2020, редакцію п.4.1 контракту змінено та викладено у наступним чином: «платіж за товар проводиться на рахунки продавця авансом або післяплатою протягом 10 днів після відвантаження». На виконання вказаного пункту контракту позивачем на користь продавця платіжним дорученням №17JBKLL8 від 17.08.2021 проведено оплату товару у розмірі 729,00 Євро згідно з фактурою №43/08/2021 від 16.08.2021, а вказані документи подані митному органу 17.08.2021 через систему АСМО «Інспектор» разом з митною декларацією.
Щодо посилання митниці на різницю у відбитках печатки в товаротранспортній накладній №б/н від 13.08.2021 та довідці про транспортні витрати від 17.08.2021 №б/н, зазначає, що листом №1 від 21.08.2021 митному органу було надано довідку ПП «Супелокс» №210 від 20.08.2021 про належність ПП «Супелокс» печаток та штампів на товаротранспортній накладній та довідці про транспортні витрати.
Крім того, на вимогу відповідача про надання додаткових документів, ФОП ОСОБА_1 18.08.2021 надала митному органу додаткові пояснення та документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Таким чином, позивач вважає, що надані до митного оформлення документи в повній мірі відображають зовнішньоекономічну операцію, узгоджуються між собою, містять достатню інформацію про ввезений товар та підтверджують фактичну митну вартість зношених автомобільних шин, що ввозяться по контракту №К2020-1 від 17.11.2020 для подальшого їх відновлення. Відтак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови підлягають скасуванню.
Крім того, зазначає, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України (МК України), оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.
На підставі наведеного просить визнати протиправними та скасувати оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до вимог статті 262 КАС України.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 допущено заміну в даній адміністративній справі первісного відповідача Волинську митницю Держмитслужби на належного відповідача - Волинську митницю (як відокремленого підрозділу) (далі - відповідач).
У поданому до суду відзиві на позовну заяву від 26.01.2022 №1383/7.3-10-14 відповідач позовні вимоги заперечив та просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції вказав, що при проведенні митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією від 17.08.2021 №UA205030/2021/019478, встановлено, що у поданих до митного контролю та митного оформлення документах наявні розбіжності, а саме: у пункті 3.1 договору від 17.11.2020 МК2020-1 умови поставки зазначено FCA Wьrzburg та надано довідку про транспортні витрати від 17.08.2021 №б/н видану ПП «Супелокс», проте інформація щодо договірних зобов'язань між покупцем та перевізником у митного органу відсутня, а також відсутня заявка на перевезення товарів; у п. 4.1 контракту №К2020-1 від 17.11.2020 зазначено, що платіж за товар за даним контрактом проводиться на рахунок продавця авансом або платіж готівкою після отримання повідомлення від продавця про готовність замовлення до відвантаження, про що в митного органу відсутня; відбиток печатки перевізника у товаротранспортній накладній №б/н від 13.08.2021 відрізняється від відбитка печатки у довідці про транспортні витрати від 17.08.2021 №б/н.
Представник відповідача зазначає, що з огляду на вказане, декларанту направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також повідомлено, що декларант може подати інші документи для підтвердження заявленої митної вартості.
На вимогу митного органу декларантом подано до митного оформлення додаткові документи та документи, що зазначені в графі 44 МД №UA205030/2021/019478 від 17.08.2021 не у повній мірі та які містять розбіжності, а також заяву від 18.08.2021 №1 про відсутність додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості.
У зв'язку з цим, митницею проведена консультація з декларантом щодо вибору методу визначення митної вартості товару та у зв'язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України відповідно до цінової інформації ЄАІС, яку встановлено на підставі митної декларації від 31.05.2021 №UA204120/2021/83776 на рівні 7,97 євро/шт.
З огляду на наведене, вважає рішення про коригування митної вартості товару №UA 205030/2021/000040/2 від 18.08.2021 таким, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просить у задоволенні позову відмовити повністю, а справу розглянути в судовому засіданні за участю представника митниці.
У поданій до суду 03.02.2022 відповіді на відзив позивач підтримала доводи та аргументи викладені у позовній заяві.
Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд наголошує, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України.
Отже, заявлене у відзиві Волинської митниці клопотання про розгляд справи з викликом за участю сторін не підлягало судом вирішенню по суті. Додатково суд звертає увагу, що дана справа належить до справ незначної складності, а тому, з урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету доказування не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
17.11.2020 між ФОП ОСОБА_1 (покупцем) та польською фірмою “AVISO LOGISTICS sp.z.o.o” (Польща) (продавцем) укладено контракт №К2020-1 від 17.11.2020, за умовами якого продавець зобов'язується продавати, а покупець приймати та оплачувати автомобільні шини, які були в користуванні, далі товар, в кількості та асортименті, за цінами, які вказані в додатках, специфікаціях, які становлять невід'ємну частину цього договору. Товар надходить окремими партіями і оплачується покупцем відповідно до інвойсів, що виставляються продавцем на кожну партію товару. Як вказано в пункті 2.2 цього контракту, за обопільною згодою сторін ціни на товар можуть бути змінені.
На виконання умов контракту позивачу поставлено товар “Шини пневматичні гумові, що використовувались, із зношеним протектором, до легкових автомобілів, в кількості 1458 штук. Вага нетто 11887 кг. Призначені виключно для відновлення протектора гумових шин і покришок з подальшою реалізацією та використання за призначенням…”. Відповідно до фактури №43/08/2021 від 16.08.2021 вартість товару становить 729,00 Євро Євро, де ціна за 1 шт. становить 0,50 Євро.
З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митному органу митну декларацію від 17.08.2021 №UA205030/2021/019478, в якій визначено митну вартість товару в сумі 49522,65 грн, що згідно з курсом валюти, зазначеній в графі 23 декларації становить 1579,00 Євро, та включає вартість товару 729,00 Євро та вартість перевезення товару до кордону України 850,00 Євро.
Як зазначено у митній декларації від 17.08.2021 №UA205030/2021/019478, на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) №43/08/2021 від 16.08.2021 на суму 729,00 Євро; автотранспортну накладну (CMR) від 13.08.2021 №б/н; декларацію про походження від 16.08.2021 №43/08/2021; документ про вартість перевезення товару від 17.08.2021 №б/н на суму 900,00 Євро; договір (контракт) від 17.11.2020 №К2020-1; доповнення до договору (контракту) від 17.11.2020 №1; доповнення до договору (контракту) від 10.05.2021 №2; доповнення до договору (контракту) від 11.08.2021 №3; договір послуг брокера від 11.05.2021 №05/21; заяву декларанта про внесення до інформації від 19.02.2021 №14/14-03/441-21 (а.с.15-20,23,41,43-44).
Крім того, додатково через систему АСМО «Інспектор» до митного органу 17.08.2021 декларантом було надано договір з перевізником ПП «Супелокс» №516 від 12.08.2021 про перевезення вантажів; заявку на перевезення вантажу №1 від 12.08.2021 на суму 900,00 Євро; платіжне доручення №17JBKLL8 від 17.08.2021 про проведення оплати за товар на суму 729,00 Євро (а.с.21-22,37-39).
У зв'язку з тим, що на думку відповідача, документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також з наявними розбіжностями в товаросупровідних документах, декларанту запропоновано у 10-ти денний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно п. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме:
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерської документації;
ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
копію митної декларації країни відправлення;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
На вказаний запит декларант позивача ТзОВ “Термінал БК” подав митному органу заяву від 18.08.2021 №1, в якій вказав, що для підтвердження митної вартості товару надано додаткові документи та документи, що зазначені в графі 44 МД від 17.08.2021 №UA205030/2021/019478. У зв'язку з відсутністю інших додаткових документів, що підтверджують митну вартість, просив прийняти рішення про визначення митної вартості, без урахування термінів, згідно МК України (а.с.45).
Волинською митницею відмовлено у митному оформленні вказаного товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2021/000040/2 від 18.08.2021 (а.с.12).
Відповідно до графи 30 рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2021/000040/2 від 18.08.2021 митний орган визначив митну вартість товару у розмірі 11 620,26 Євро.
Як убачається із графи 33 оскаржуваного рішення, митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості містять наступні розбіжності: у пункті 3.1 договору від 17.11.2020 МК2020-1 умови поставки зазначено FCA Wьrzburg та надано довідку про транспортні витрати від 17.08.2021 №б/н видану ПП «Супелокс», проте інформація щодо договірних зобов'язань між покупцем та перевізником у митного органу відсутня, а також відсутня заявка на перевезення товарів; у п. 4.1 контракту №К2020-1 від 17.11.2020 зазначено, що платіж за товар за даним контрактом проводиться на рахунок продавця авансом або платіж готівкою після отримання повідомлення від продавця про готовність замовлення до відвантаження, про що в митного органу відсутня; відбиток печатки перевізника у товаротранспортній накладній №б/н від 13.08.2021 відрізняється від відбитка печатки у довідці про транспортні витрати від 17.08.2021 №б/н.
З оскаржуваного рішення вбачається, що декларантом було надано додаткові документи не в повній мірі, а також було подано до митного оформлення заяву від 18.08.2021 №1 про відсутність додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта та у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: товар 1 за МД від 31.05.2021 №UA204120/2021/83776 на рівні 7,97 євро/шт.
Крім того, Волинська митниця також видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2021/02908 (а.с.11).
Випуск товару у вільний обіг здійснено за митною декларацією від 18.08.2021 №205030/2021/019597 (а.с.14).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - “Шини пневматичні гумові, що використовувались, із зношеним протектором, до легкових автомобілів, в кількості 1458 штук. Вага нетто 11887 кг. Призначені виключно для відновлення протектора гумових шин і покришок з подальшою реалізацією та використання за призначенням…”- за основним методом - за ціною договору (контракту).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, що наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною контракту ФОП ОСОБА_1 подала разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього; фактуру (інвойс); банківський платіжний документ, що стосуються оплати придбаного товару (рахунок сплачено); документи що стосуються перевезення товару (договір на перевезення, заявку, документ що підтверджує надання послуг, банківський платіжний документ, що стосуються оплати послуг).
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другою статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом.
Так зовнішньоекономічний договір (контракт) від 17.11.2020 №К2020-1 (з доповненнями до договору (контракту) №1, №2, №3) містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки. Рахунок-фактура (інвойс) №43/08/2021 від 16.08.2021 визначає вартість товару 729,00 Євро. У цьому документі зазначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну. Доказом оплати є платіжне доручення в іноземній валюті №17JBKLL8 від 17.08.2021 на суму 729,00 Євро, за яким можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу та суму коштів, що відповідає вартості товару за рахунком-фактурою (інвойсом) №43/08/2021 від 16.08.2021.
Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 729,00 Євро та вони не мають будь-яких розбіжностей в числових значеннях вартості.
Також суд зазначає, що з інших документів, поданих до митного оформлення, вбачається, що продавцем товару є фірма “AVISO LOGISTICS sp.z.o.o” (Польща), а покупцем - ФОП ОСОБА_1 . Усі товаросупровідні документи оформлені саме цією компанією, а тому відсутні сумніви щодо учасників зовнішньоекономічної операції.
У графі 33 оскаржуваного рішення посадовою особою митного органу зазначено, про наявність розбіжностей у поданих документах, а саме: у пункті 3.1 договору від 17.11.2020 МК2020-1 умови поставки зазначено FCA Wьrzburg та надано довідку про транспортні витрати від 17.08.2021 №б/н видану ПП «Супелокс», проте інформація щодо договірних зобов'язань між покупцем та перевізником в митного органу відсутня, а також відсутня заявка на перевезення товарів.
Однак, з матеріалів справи слідує, що декларант ТзОВ “Термінал БК” разом з митною декларацією від 17.08.2021 №UA205030/2021/019478, надавав митному органу договір з перевізником ПП «Супелокс» №516 від 12.08.2021 про перевезення вантажів та заявку на перевезення вантажу №1 від 12.08.2021, які отримані відповідачем, що підтверджується витягом зі скриншоту листування та обміну документами в електронному вигляді між декларантом ТзОВ “Термінал БК” та митним органом (в системі АСМО “Інспектор”) (а.с.83 зворот).
Отже, наданими позивачем документами підтверджено надсилання митному органу договору з перевізником ПП «Супелокс» про перевезення вантажів та заявки на перевезення вантажу, які отримані відповідачем. Таким чином, Волинська митниця безпідставно запропоновала позивачу надати додаткові документи на підтвердження митної вартості товару.
Крім того, на підтвердження вартості перевезення товару надана довідка перевізника ПП «Супелокс» про транспортні витрати №б/н від 17.08.2021, відповідно до якої транспортні витрати з перевезення вантажу автомобілем АМ 7171-3/А8815 А-3 за маршрутом: Німеччина, м. Вюрцбург - п/п РП Дорохуськ (Україна, Ягодин) становлять - 850,00 Євро; п/п РП Дорохуськ (Україна, Ягодин) - Любомль (Україна) (розвантаження) - 50,00 Євро. При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 850,00 Євро (витрати з перевезення вантажу до кордону України).
Понесення вказаних витрат підтверджуються також іншими документами, а саме: рахунком-фактурою №461 від 13.08.2021 на суму 900,00 Євро; платіжним дорученням №21JBKLL8 від 17.08.2021 на суму 900,00 Євро.
З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації від 17.08.2021 №UA205030/2021/019478 митна вартість товару у розмірі 1579,00 Євро включає вартість товару (729,00 Євро) і вартість витрат на перевезення вантажу до кордону України ( 850,00 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.
Вказані документи надані Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації від 17.08.2021 №UA205030/2021/019478.
Суд вказує також на те, що безпідставним є посилання відповідача на п. 4.1 контракту №К2020-1 від 17.11.2020 згідно з яким оплата за товар проводиться на рахунок продавця авансом або платіж готівкою після отримання повідомлення від продавця про готовність замовлення до відвантаження, оскільки додатком №3 від 11.08.2021 до контракту №К2020-1 від 17.11.2020 змінено редакцію п.4.1 контракту та викладено її наступним чином: «платіж за товар проводиться на рахунки продавця авансом або післяплатою протягом 10 днів після відвантаження». На виконання вказаного пункту контракту позивачем на користь продавця платіжним дорученням №17JBKLL8 від 17.08.2021 проведено оплату товару у розмірі 729,00 Євро згідно з фактурою №43/08/2021 від 16.08.2021.
Посилання митниці на різницю у відбитках печатки в товаротранспортній накладній №б/н від 13.08.2021 та довідці про транспортні витрати від 17.08.2021 №б/н, спростовуються довідкою ПП «Супелокс» №210 від 20.08.2021 про належність ПП «Супелокс» печаток та штампів на товаротранспортній накладній та довідці про транспортні витрати.
З урахуванням наведеного, висновки у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, є безпідставними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.
Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію ЄАІС Держмитслужби та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Наявність лише посилання на митну декларацію від 31.05.2021 №UA204120/2021/83776, в якій митна вартість була взята за основу для визначення спірної митної вартості без наведення пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не може бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна обґрунтувати (довести) законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу, при цьому відповідач не надав жодного документа, який би підтвердив митну вартість товару, скориговану ним за резервним методом.
Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA 205030/2021/000040/2 від 18.08.2021 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення, з врахуванням вимог статті 245 КАС України, слід визнати протиправним та скасувати.
Як наслідок, підлягає визнанню протиправною та скасуванню карка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 205030/2021/02908.
Отже, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 4540,00 грн, що був сплачений квитанцією від 17.08.2021 №0.0.2269844872.1.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA 205030/2021/000040/2 від 18 серпня 2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 205030/2021/02908.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 4540,00 грн (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).
Суддя Т.М. Димарчук