14 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/11150/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною щодо не проведення нарахування та виплати у період з 01 липня 2015 року по 30 листопада 2018 року індексації грошового забезпечення та зобов'язання нарахувати та виплатити, з врахуванням раніше проведених виплат, індексацію грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по день виключення із списків особового складу прикордонного загону (01.08.2021) з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року, як місяців для розрахунку наростаючим підсумком індексу споживчих цін (базового місяця) - із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44 (із змінами).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом начальника 6 прикордонного загону від 30.07.2021 № 446-ос, позивача виключено зі списків особового складу, усіх видів забезпечення. Проте, виходячи з відомостей, які були надані військовою частиною НОМЕР_1 , а саме довідки про нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року по серпень 2021 року, встановлено: у період з липня 2015 року по листопад 2018 року нарахування та виплата індексації не здійснювалось.
При цьому позивач зазначає, що базовим місяцем для нарахування індексації у період з липня 2015 року по березень 2018 року є січень 2008 року, а з березня 2018 року - березень 2018 року. Однак відповідач протиправно не застосовує січень 2008 року як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць).
Такі протиправні дії відповідача призвели до того, що позивачу в неповному обсязі здійснювалося нарахування та виплата індексації грошового забезпечення, а в деякий період і взагалі не здійснювалася виплата індексації, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Водночас зазначає, що відповідач зобов'язаний компенсувати йому суму податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, так як право на вказані виплати позивач набув у зв'язку з виконанням своїх обов'язків під час проходження військової служби.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав та просив у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування цієї позиції вказав, що позивач в період з 01.07.2015 по 01.08.2021 проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 . Під час проходження військової служби позивачу виплачувалось належне грошове забезпечення під час проходження військової служби, яке обчислювалось та нараховувалось у межах виділених коштів. Зазначив, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. Разом з тим, проведення індексації грошових доходів населення з 01.01.2015 (у зв'язку з внесенням змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” Законом України від 28.12.2014 №76-VІІІ) здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Також відповідач зауважив, що нарахування суми індексації доходів у повному розмірі за відсутності бюджетних асигнувань у кошторисі, вважається порушенням бюджетного законодавства, що є недопустимим.
У зв'язку з цим, військовою частиною НОМЕР_1 як бюджетною установою нарахування та виплата позивачу індексації в період з 01.07.2015 по 01.03.2018 не здійснювалось.
З 01.03.2018 бюджетні асигнування від розпорядника бюджетних коштів вищого рівня почали надходити на рахунки військової частини НОМЕР_1 , що й стало наслідком виплати індексації грошового забезпечення, в тому числі і позивачу.
Щодо визначення базових місяців зазначає, що за період з липня 2015 року по липень 2021 року для обрахунку індексації грошового забезпечення було застосовано базовий місяць жовтень 2012 року, березень 2018 року відповідно.
З врахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 у період з серпня 1997 року по 01.08.2021 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Відповідно до наказу начальника 6 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 30.07.2021 № 466-ос штаб-сержанта ОСОБА_1 , звільненого з військової служби в запас наказом начальника 6 прикордонного загону від 05.07.2021 №374-ос за підпунктом “а” пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ “Про військовий обов'язок і військову службу”, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01.08.2021.
31.08.2021 позивач звернувся до командира військової частини із заявою про здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 2015 року по 2021 рік та повідомити, які місяці біли/будуть застосовані для нарахування індексації грошового забезпечення за вказаний період.
Листом від 06.09.2021 № 11/9264 відповідач повідомив позивача про те, що після встановлення правових підстав для виплати та надходження коштів на рахунок військової частини, виплата індексації грошового забезпечення буде здійснена на картковий рахунок позивача.
З довідки про нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року по серпень 2021 року ОСОБА_1 вбачається, що у період з липня 2015 року по грудень 2018 року індексація грошового забезпечення позивачу ОСОБА_1 не була нарахована та виплачена. В той же час нараховувалась та виплачувалась індексація у грудні 2018 - 71,08 грн., у січні - лютому 2019 - 71,08 грн., у березні - червні 2019 - 134,47 грн, у липні - листопаді 2019 - 206,72 грн, у грудні 2019 - червні 2020 - 216,51 грн, у липні-листопаді 2020 - 226,29 грн, у грудні 2020 - 233,81 грн, у січні-березні 2021 - 331,42 грн, у квітні - червні 2021 - 415,41 грн, у липні 2021 - 540,03 грн та у серпні 2021 - 17,42 грн.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Як визначено пунктом 2 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011-ХІІ), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Згідно зі статтями 18, 19 Закону України від 05.10.2000 №2017-III “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Преамбулою Закону України від 03.07.1991 №1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон №1282-ХІІ) передбачено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
За змістом статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За приписами статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно зі статтею 3 Закону №1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому відповідно до визначення, яке міститься в абзаці третьому статті 1 Закону №1282-ХІІ, індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1282-XII (зі змінами, внесеними Законом України від 24.12.2015 №911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який набрав чинності 01 січня 2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно зі статтею 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частини перша, друга, шоста статті 5 Закону №1282-XII).
Статтею 9 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення встановлено Порядком №1078.
Як визначено пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.
Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Абзацами першим-п'ятим пункту 5 Порядку №1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 (застосовується з 01 грудня 2015 року, далі - Постанова №1013) установлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Аналіз наведених норм дає підстави суду дійти висновку, що за загальним правилом для індексації заробітної плати необхідно знати два взаємопов'язаних елемента: базовий місяць та коефіцієнт індексації. При цьому базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів) незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.
Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
До набрання чинності Постановою №1013 абзац перший пункту 5 Порядку №1078 був викладений та застосовувався у такій редакції: “У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації”.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №1013 істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови №1013 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування. Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі, коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Починаючи з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.
Крім того, пунктом 1 Постанови №1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників. При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою №1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери, окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
Схеми посадових окладів військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб були затверджені відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова №1294), яка набрала чинності у січні 2008 року. Надалі зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 у зв'язку з набранням 01.03.2018 чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Тобто, підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, в тому числі у період перебування позивача на військовій службі, зокрема в період з 01.07.2015 по 30.11.2018, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося.
Таким чином, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача з 01.07.2015 по 30.11.2018 є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, а не як зазначалося відповідачем у відзиві на позовну заяву від 04.11.2021 № 14/04-3/б/н - жовтень 2012 року.
У такому порядку нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовців, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, яка набрала чинності 01.03.2018 та наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 “Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України”.
Отже, якщо підвищення тарифних ставок (окладів) мало місце у січні 2008 року, то для розрахунку індексації з 01.12.2015 цей місяць і є базовим, а обчислення індексу споживчих цін слід проводити з лютого 2008 року (наступного місяця після місяця підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець). Відповідно до положень пункту 10-2 Порядку №1078, з 01.12.2015 це правило застосовується і для новоприйнятих працівників.
Надаючи оцінку доводам сторін, судом встановлено, що відповідач не застосував для обчислення індексації грошового забезпечення позивача з 01.07.2015 по 28.02.2018 як базовий місяць січень 2008 року і це він підтвердив у відзиві на позовну заяву від 04.11.2021 № 14/04-3/б/н, вказавши, що місяцем підвищення доходу (базовим місяцем) при нарахуванні індексації за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 враховано жовтень 2012 року, й нарахована у такий спосіб індексація за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 становить 0,00 грн.
З наведеного слідує, що цей спір стосується розміру нарахованої індексації грошового забезпечення з 01.07.2015 по 01.08.2021.
Суд наголошує, що згідно з абзацом п'ятим пункту 5 Порядку №1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.
Пунктом 14 Порядку №1078 визначено, що роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики від 08.08.2017 №48/о/66-17 на запит Департаменту фінансів Міноборони від 18.07.2017 №248/3/9/1/863 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
У роз'ясненні Мінсоцполітики від 18.04.2018 №28/о/66-18 також вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
З урахуванням наведеного суд погоджується із доводами позивача про те, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 повинна здійснюватися із застосуванням базового місяця січень 2008 року, а з 01.03.2018 по 0.08.2021 - із застосуванням базового місяця березень 2018 року.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, у період з липня 2015 року по грудень 2018 року індексація грошового забезпечення позивачу ОСОБА_1 не була нарахована та виплачена, а у грудні 2018 - 71,08 грн., у січні - лютому 2019 - 71,08 грн., у березні - червні 2019 - 134,47 грн, у липні - листопаді 2019 - 206,72 грн, у грудні 2019 - червні 2020 - 216,51 грн, у липні-листопаді 2020 - 226,29 грн, у грудні 2020 - 233,81 грн, у січні-березні 2021 - 331,42 грн, у квітні - червні 2021 - 415,41 грн, у липні 2021 - 540,03 грн та у серпні 2021 - 17,42 грн.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, взаємопов'язані позовні вимоги щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення належить задовольнити частково шляхом визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у здійсненні нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по листопад 2018 року включно, та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 (із встановленням січня 2008 року як базового місяця), за період з 01.03.2018 по листопад 2018 року включно (із встановленням березня 2018 року як базового місяця), та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.
Зокрема, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період грудень 2018 - серпень 2021 року належить відмовити, оскільки з довідки нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 з січня 2015 року по серпень 2021 року чітко вбачається, що позивачу нарахована та виплачена індексація у грудні 2018 - 71,08 грн., у січні - лютому 2019 - 71,08 грн., у березні - червні 2019 - 134,47 грн, у липні - листопаді 2019 - 206,72 грн, у грудні 2019 - червні 2020 - 216,51 грн, у липні-листопаді 2020 - 226,29 грн, у грудні 2020 - 233,81 грн, у січні-березні 2021 - 331,42 грн, у квітні - червні 2021 - 415,41 грн, у липні 2021 - 540,03 грн та у серпні 2021 - 17,42 грн, стосовно правильності обчислення розміру такої індексації у позовній заяві відсутні заперечення. при цьому у відзиві на позовну заяву відповідач вказує на застосування березня 2018 року - як базового місяця.
Крім того, у задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення саме із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44, належить відмовити, з огляду на таке.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
За приписами статей 4, 7 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
На думку суду, позаяк спір у цій справі виник щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із застосуванням відповідного базового місяця, вказана індексація виплачена не була у повному розмірі, тому вимоги щодо виплати грошової компенсації відповідно до пункту 2 Порядку № 44 та стягнення компенсації втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення є передчасними та заявлені на майбутнє, на даний час права позивача щодо отримання вказаних компенсацій не є порушеними.
Як вбачається з матеріалів справи за подання даного позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 908,00 грн. згідно з квитанцією від 07.10.2021 № 5.
Оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подання даного позову, тому питання про повернення судового збору, сплаченого за подання цього адміністративного позову може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону України “Про судовий збір”.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 257, 262 КАС України, на підставі Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по листопад 2018 року включно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року (із встановленням січня 2008 року як базового місяця), за період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року (із встановленням березня 2018 року як базового місяця).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Стрілецька, 6, код ЄДРПОУ 14321661).
Суддя Р.С. Денисюк