про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
15 лютого 2022 р. Справа № 120/1817/22-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного накляду (контрою) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Сауляком Є.В., до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного накляду (контрою) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві, з поміж іншого, в обов'язковому порядку зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи. При цьому, якщо стороною спору є фізична особа, яка має статус підприємця і такий статус пов'язаних із предметом даного спору, то в позовній заяві має бути про це зазначено.
Із тексту позовної заяви слідує, що позивач звернувся до суду з цим позовом як фізична особа. Однак суд зазначає, що за визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.
Водночас статтею 60 вказаного Закону встановлено відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт у виді адміністративно-господарських штрафів.
Таким чином, суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, є автомобільний перевізник, який надає послуги чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів.
Крім того, відповідно до ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Як видно з оскаржуваної постанови за № 293991 від 25.01.2022, на позивача накладено адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн. саме як на фізичну особу-суб'єкта господарювання на підставі положень абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Той факт, що у спірних правовідносинах позивач виступає як суб'єкт господарювання підтверджується також відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з якими ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець (дата запису: 05.06.2018, номер запису: 21530000000005675) за основним видом діяльності 49.41 "Вантажний автомобільний транспорт".
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивачу необхідно уточнити свій процесуальний статус (фізична особа-підприємець), або ж навести додаткові обґрунтування (надати пояснення) щодо того, чому позивач вважає, що в цьому спорі він звертається до суду саме як фізична особа.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви, які вказані у цій ухвалі.
Керуючись ст. 94, 160, 161, 169, 171, 172, 256, 293 КАС України -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного накляду (контрою) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.
Встановити позивачеві 5-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали направити (надати) позивачу (представнику позивача).
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович