м. Вінниця
14 лютого 2022 р. Справа № 120/16823/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення штрафних санкцій згідно рішення №044 від 15.09.2021.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що під час здійснення заходів по контролю за дотриманням законодавства про рекламу посадовими особами було встановлено порушення відповідачем вимог Закону України "Про рекламу", в зв'язку з чим до відповідача застосовано штраф в сумі 1700,00 грн. Разом із тим, станом на момент звернення позивача до суду, вказаний штраф відповідачем не сплачений.
З огляду на викладене, позивач зазначає, що у нього виникло право стягнення такого штрафу в судовому порядку.
Наведені вище обставини, слугували підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 01.12.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали від 01.12.2021 суд направив відповідачу на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( АДРЕСА_1 ). Однак до суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання". За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) копія ухвали від 01.12.2021 року вручена відповідачу належним чином. Разом із тим, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням вище викладене, на думку суду, наявні підстави для вирішення даної справи за наявними у ній матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 12.01.2021.
Відповідно до відомостей з Реєстру потужностей оператору ринку за відповідачем зареєстрована потужність за адресою: АДРЕСА_2 , вид діяльності: діяльність закладів громадського харчування за категорією - стаціонарна потужність (ресторан, бар, кафе, піцерія).
17.08.2021 посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області за наслідками контролю за дотриманням законодавства про рекламу виявлено рекламу алкогольного напою, що є порушенням вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 22 Закону України "Про рекламу".
Як наслідок, 17.08.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області винесено вимогу №02-07/599, у якій суб'єкт владних повноважень вимагав у термін до 02.09.2021 надати Головному управлінню Держпродспоживслужби у Вінницькій області ряд документів.
02.09.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області винесено вимогу №02-7/953, у якій повідомило ФОП ОСОБА_1 про те, що 15.09.2021 відбудеться розгляд справи щодо порушення законодавства про рекламу.
15.09.2021 Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, розглянувши наявні матеріали, винесло рішення №044 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1700 грн. за неподання вартості розповсюдженої реклами, за що передбачена відповідальність, згідно п. 1 ч. 2 та ч. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу".
При цьому, як зазначає позивач у позовній заяві, сума штрафу, визначена рішенням від 15.09.2021 №044, відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, а тому він звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами регулюються Законом України "Про рекламу" від 03.07.1996 № 270/96-ВР (далі Закон № 270/96-ВР).
Відповідно до ст. 1 Закону №270/96-ВР, реклама це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
За змістом ст. 7 Закону №270/96-ВР законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди є основними принципами реклами.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 270/96-ВР реклама тютюнових виробів, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, забороняється: на радіо та телебаченні, у тому числі за допомогою кабельного, супутникового, ІР-телебачення, онлайн-телебачення, мобільного телебачення, цифрового ефірного телебачення та інших засобів передавання сигналу; у наукових, науково-популярних, навчальних, громадсько-політичних, довідкових, літературно-художніх виданнях, виданнях для дітей та юнацтва, виданнях для організації дозвілля та відпочинку, спорту та інших виданнях, у тому числі в усіх друкованих засобах масової інформації; засобами внутрішньої реклами; на транспорті; за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів тютюнових виробів за умови, що на такі заходи допускаються лише працівники підприємств, які мають ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами або виробництво тютюнових виробів); засобами зовнішньої реклами; у місцях проведення масових заходів політичного, освітнього, релігійного, спортивного характеру та розважальних заходів, призначених для неповнолітніх осіб; у мережі Інтернет, крім веб-сайтів, призначених для повнолітніх осіб, обов'язковою умовою доступу до яких є попередня ідентифікація віку користувачів.
Крім того, положеннями ч. 2 ст. 22 Закону № 270/96-ВР визначено, що реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється: на радіо та телебаченні з 6 до 23 години; на перших і останніх сторінках газет, на обкладинках журналів та інших видань, в усіх виданнях для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих видань; в усіх друкованих засобах масової інформації (крім спеціалізованих видань); засобами внутрішньої реклами; за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв); на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену; засобами зовнішньої реклами.
Як уже було встановлено судом вище, 11.07.2018 посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області за наслідками контролю за дотриманням законодавства про рекламу виявлено рекламу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що є порушенням вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 22 Закону України "Про рекламу".
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 270/96-ВР, особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть, зокрема, рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно (п.1 ч.2 ст.27 Закону № 270/96-ВР).
За неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 6 ст.27 Закону № 270/96-ВР).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 270/96-ВР, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.
Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу регулюється Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок № 693).
Відповідно до п. п. 9, 10 Порядку № 693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів. Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення.
Згідно з пунктами 11-12, 14, 18 Порядку № 693, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день. За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Відповідно до п. 20 Порядку № 693, сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
В силу приписів ч.11 ст.27 Закону № 270/96-ВР рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.
В даному ж випадку, жодних доказів оскарження чи/або скасування рішення від 15.09.2021 №044 матеріали справи не містять.
Таким чином, станом на сьогодні, рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 15.09.2021 №044 є чинним та підлягає обов'язковому виконанню.
Разом із тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували сплату відповідачем суми штрафу, накладеного згідно з рішенням позивача від 15.09.2021 №044.
Відповідно до абзацу 16 підпункту 12 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 12.04.2017 № 209, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.05.2017 за № 604/30472, Головне управління Держпродспоживслужби відповідно до покладених на нього завдань звертається у порядку та строки, встановлені законом, до суду.
З огляду на викладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України штрафні санкції згідно з рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.09.2021 №044 у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (вул. Максимовича, 19, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40310643);
Фізична особа-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складено 14.02.2022.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна