11 лютого 2022 року м. Чернігівсправа № 927/135/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" від 10.02.2022 про відвід судді Моцьора В.В. у справі
за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТ КОНТРОЛ"
вул. Молодіжна, буд. 18, с. Лучка, Липоводолинський р-н, Сумська обл., 42574
боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ-АГРО-ТРЕЙД", код ЄДРПОУ 41260075, вул. Князя Чорного, 4, офіс 119, м. Чернігів, 14014, e-mail: bf.agro.ua@gmail.com
розпорядник майна: Іванюк О.М., а/с 707, м. Черкаси, 18003, 3131822657@mail.gov.ua
кредитори: ТОВ "Хім-Агро-Сервіс" (вул. Сільгосптехніки, 1-В, м. Яготин, Київська обл., 07700, e-mail vnlaw16@ukr.net), ТОВ "А-Б-В" (вул. Декабристів, 5 офіс 249, м. Київ, 02121), ТОВ "БФ-КОНСАЛТИНГ" (вул. Князя Чорного, 4 офіс 119, м. Чернігів, 14014)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
без виклику (повідомлення) учасників справи
У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТ КОНТРОЛ" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ-АГРО-ТРЕЙД".
Востаннє, ухвалою суду від 01.02.2022 відмовлено ТОВ "Хім-Агро-Сервіс" у задоволенні клопотання про витребування доказів; достроково припинено повноваження арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича за його заявою; призначено арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича розпорядником майна ТОВ "БФ-АГРО-ТРЕЙД"; відмовлено ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" у задоволенні клопотання про припинення повноважень директора ТОВ "БФ-АГРО-ТРЕЙД" Пилипенка Ю.М. та покладення виконання його обов'язків на розпорядника майна; відкладено підсумкове засідання на 31.03.2022 на 10:00 год.
10.02.2022 на електронну пошту суду від ТОВ "Хім-Агро-Сервіс" надійшла заява про відвід судді.
У заяві зазначено, що про підстави для відводу судді представнику кредитора стало відомо тільки 10.02.2022 після ознайомлення з текстом ухвали суду від 01.02.2022. Заяву вмотивовано тим, що у судовому засіданні 01.02.2022 представник ТОВ "Хім-Агро-Сервіс" просив суд розглянути першим клопотання від 31.01.2022 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, так як таке рішення прийнято комітетом кредиторів ще 24.05.2021 і вже неодноразово відкладалось судом. На думку заявника, клопотання щодо зміни розпорядника майна і зміни директора доцільно розглядати лише у випадку, якщо не буде відмовлено у задоволенні клопотання про визнання боржника банкрутом, так як з відкриттям ліквідаційної процедури повноваження і директора і розпорядника майном припиняються. Заявник зазначає, що "суддя сказав, що сам визначає черговість розгляду клопотань представника голови комітету Кредиторів.", що після заслуховування учасників процесу, аргументації щодо доцільності переходу до ліквідації, суд видалився до нарадчої кімнати та прийняв рішення відкласти підсумкове засідання аж на два місяці до 31.03.2022, хоча інші справи у межах провадження будуть розглянуті 16.02.2022.
Також заявник вважає, що протягом усього процесу по справі №927/135/21 вбачалась не зрозуміла зацікавленість суду у продовженні процедури розпорядження майном та ухвалення рішень на користь директора боржника: 12.11.2021 у справі №927/135/21 (927/1155/21) на забезпечення майбутнього (немайнового) позову суд задовольнив клопотання боржника і наклав арешт на майно (посіви); неодноразове відкладення підсумкового засідання та задоволення клопотань боржника про продовження процедури розпорядження майном і відкладення підсумкового засідання; суд самостійно, за наявності заперечень представника комітету кредиторів, визначив порядок розгляду клопотань голови комітету кредиторів і відклав розгляд головного клопотання про визнання боржника банкрутом; суд зобов'язав нового розпорядника майном провести ще одні загальні збори кредиторів і винести рішення щодо ліквідації боржника, при тому, що вже існує діюче, не скасоване, не відкликане рішення зборів кредиторів по даному питанню; суд відмовив у задоволенні клопотання голови комітету кредиторів щодо відсторонення директора від повноважень.
На думку заявника, суддя Моцьор В.В. приймає рішення заангажовано, упереджено та відданням переваги боржнику на шкоду кредиторам.
Відповідно до частин 1-3, 7, 11 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Заяву про відвід судді подано заявником у строк, встановлений ст.38 ГПК України.
Заява представника голови комітету кредиторів від 10.02.2022 про відвід судді Моцьора В.В. не містить обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об'єктивності або неупередженість судді Моцьора В.В. З її змісту вбачається, що доводи фактично зводиться до незгоди з процесуальними діями судді, тобто, до оцінки застосування судом норм процесуального законодавства України.
Однак, в силу ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Розглядаючи кожну конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Крім того, законом встановлено право учасників судового процесу на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням з мотивів саме невірного застосування матеріального чи (або) процесуального права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява N21722/11) від 09.01.2013 було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (Заява N33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Вирішення питань про застосування чинного законодавства є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа. При цьому результат вирішення вказаних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до позивача чи відповідача, інших учасників судового процесу, оскільки наявність чи відсутність підстав для відводу судді не може ставиться в залежність від результату застосування судом норм чинного законодавства.
Крім того, суд наголошує, що суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Таку суддівську дискрецію або суддівський розсуд визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені заявником обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 ГПК України, для відводу судді Моцьора В.В., а визначені підстави задля відводу зводяться до незгоди заявника з процесуальними рішеннями судді.
За таких обставин, заявлений відвід судді Моцьора В.В. є необґрунтованим.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу і наступне судове засідання у справі призначено на 31.03.2022, заяву ТОВ "Хім-Агро-Сервіс" про відвід судді Моцьора В.В. від участі у справі слід передати на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Керуючись ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Агро-Сервіс" від 10.02.2022 про відвід судді Моцьора В.В. від участі у справі визнати необґрунтованою.
Передати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Агро-Сервіс" для вирішення питання про відвід судді Моцьора В.В. на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 11.02.2022 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебдресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор