про залишення позовної заяви без руху
09 лютого 2022 року м. Чернігівсправа № 927/160/22
Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви №01/02-22 від 02.02.2022
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована будівельна компанія - Комфорт»,
ІПН 434333825265, вул. Шевченка, буд. 5, офіс 120, м. Чернігів, 14000
Відповідач: Приватне підприємство «Сіверпродукт»
ІПН 387094725262, вул. Індустріальна, 11-а, м. Чернігів, 14001
Предмет спору: про усунення перешкод в користуванні орендованим майном
Товариство з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована будівельна компанія - Комфорт» звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства «Сіверпродукт», у якому позивач просить суд усунути перешкоди у користуванні ТОВ “Спеціалізована будівельна компанія - Комфорт» орендованим майном, шляхом зобов'язання відповідача надати доступ до орендованого майна, згідно договору № 19 від 01.06.2020 суборенди нежитлового приміщення площею 600 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Індустріальна, 11-а.
Також, позивач у прохальній частині позовної заяви просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління поліції охорони в Чернігівській області (ІПН 401090225269).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач та третя особа (Управління поліції охорони в Чернігівській області) незаконно обмежили позивача в доступі до орендованого приміщення, яке ТОВ “СБК - Комфорт» орендувало у ПП «Сіверпродукт» на підставі договору суборенди не житлового приміщення № 19 від 01.06.2020, який на даний час і дійсним, не був розірваний та продовжений до 31.12.2022 згідно п. 26 спірного договору.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частинами 1, 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
У позовній заяві позивач зазначає, що 15 грудня 2021 року ТОВ “СБК - Комфорт» здало під охорону Управлінню поліції охорони в Чернігівській області приміщення, визначене договором № 112/1424 ОХ від 22.06.2020, але 17 грудня 2021 року позивач не зміг потрапити в орендоване приміщення, оскільки ПП «Сіверпродукт» за домовленістю з Управлінням поліції охорони в Чернігівській області зняло з охорони об'єкт, приміщення, яке орендовано позивачем згідно договору суборенди нежитлового приміщення № 19 від 01.06.2020.
Проте, доказів, на підтвердження наведених позивачем обставин до матеріалів позовної заяви не додано.
Також, у позовній заяві вказано, що позивач за згодою відповідача уклав договори суборенди на спірне нежитлове приміщення із ТОВ «СБК-Енергокомфорт» та ТОВ «Калідум».
Але, доказів наведеного позивачем до позовної заяви не додано.
Крім того, позивачем не надано доказів знаходження у спірному приміщенні майна ТОВ “СБК - Комфорт» і особистих речей його працівників на суму 1 100 000 грн, а також майна ТОВ «СБК-Енергокомфорт» та ТОВ «Калідум» на суму 60 000 грн.
Крім того, з викладених у позовній заяві обґрунтувань позовних вимог та правових підстав позову двозначним вбачається і безпосередній спосіб захисту інтересів позивача, а саме чи полягає він у доступі й повернені майна, що перебуває у спірному приміщенні, чи у подальшому користуванні орендованим приміщенням, у тому числі у розрізі термінів дії та пролонгації відповідних правовідносин.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Пунктом 1 частини 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У ч. 3 ст. 126 ГПК України зазначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 6 ст. 126 ГПК України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зокрема, пунктом 7 ч. 3 ст. 165 ГПК України передбачено що, відповідач у відзиві може надати заперечення щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зокрема на професійну правничу допомогу, передбачає надання саме математичного розрахунку із зазначенням обсягу і вартості усіх складових послуг, що планується надати (вивчення матеріалів справи, підготовка заяв по суті, збір доказів, участь у судових засіданнях тощо), необхідного часу на їх надання тощо, як це здійснюється під час укладення відповідного договору про надання правової допомоги.
При цьому надання такого деталізованого розрахунку при поданні позову не обмежує права позивача та його представника, оскільки в силу приписів ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Натомість, надання відповідного розрахунку та доказів, зокрема на стадії судових дебатів або після ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, обмежить права іншої сторони щодо підготовки та доведення неспівмірності таких витрат у розрізі п. 7 ч. 3 ст. 165, ч. 6 ст. 126 ГПК України та унеможливить порівняння судом попередніх (орієнтовних) з фактичними обсягами і вартістю надання адвокатом послуг у призмі ч. 2 ст. 124 ГПК України.
Таким чином, зазначення позивачем у позовній заяві про те, що він очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн не може вважатись виконанням позивачем вимог ч. 1 ст. 124 ГПК України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, ч. 8 ст. 129 встановлює строк подання доказів на підтвердження понесених судових витрат - до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови подання відповідної заяви, проте ч. 1 ст. 221 ГПК України регламентує умови, за яких такі докази можуть бути подані після ухвалення судом рішення - за наявності поважних причин неможливості їх подання до закінчення судових дебатів.
Однак, позивач у позовній заяві не обґрунтував поважних причин неможливості подання таких доказів до ухвалення судом рішення по суті позовних вимог, так само як і неможливості подання відповідного розрахунку одночасно з поданням позовної заяви.
Відповідно до приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
У справах "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany", "Kreuz v. Poland", “Пелевін проти України”, “Наталя Михайленко проти України” та інших Європейський суду з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (див. згадане вище рішення у справі “Вайт і Кеннеді проти Німеччини”, п. 59; рішення у справі “Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства” (T.P. and K.M. v. The United Kingdom) [GC], № 28945/95, п. 98, ECHR 2001; а також у справі “Z. Та інші проти Сполученого Королівства” (Z. And Others v. The United Kingdom) [GC], № 29392/95, п. 93, ECHR 2001). Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, шляхом подання до суду та відповідачу, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, заяви про усунення недоліків, яка повинна містити:
- зазначення обставин та доказів, що їх підтверджують, відповідно до мотивувальної частини ухвали;
- викладення та правове обґрунтування безпосередньої мети позовних вимог, зокрема, у призмі строків користування спірною нерухомістю, відповідно до наведених в мотивувальній частині ухвали висновків суду;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
До заяви мають бути додані докази на підтвердження викладених обставин.
Докази направлення відповідачу вказаних документів надати суду у встановлений судом п'ятиденний строк.
3. У разі зазначення у заяві про усунення недоліків нових обставин спірних взаємовідносин на обґрунтування своїх позовних вимог позивач повинен зазначити та надати відповідні докази, що підтверджують викладені обставини, а за необхідності і правові підстави позову щодо таких нових обставин.
Звернути увагу позивача, що повторне залишення позовної заяви без руху у разі зазначення нових обставин, але ненадання відповідних доказів, що підтверджують викладені обставини нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено.
Таким чином, недотримання вимог ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України при наведенні у заяві про усунення недоліків таких нових обставин тягнуть за собою наслідки у вигляді повернення позовної заяви.
4. Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 4, 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
5. Попередити позивача про те, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, у тому числі щодо неподання або несвоєчасного подання своїх доводів та доказів на їх підтвердження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 09.02.2022 та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Шморгун