Іменем України
31 січня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/1096/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом: ОСОБА_1 ;
до відповідача: Сосницької селищної ради Корюківського району Чернігівської області;
співвідповідач: Державний реєстратор Корюківської районної державної адміністрації Грищенко Тетяна Григорівна;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Киріївська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області;
третя особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради;
предмет спору: про визнання протиправним та скасування рішення
За участю представників:
від позивача: Мірошниченко О.А., адвокат;
від відповідача: не прибув;
від співвідповідача: не прибув;
від третіх осіб: не прибули.
Позивачем подано позов, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Сосницької селищної ради Чернігівської області від 07.04.2021 "Про ліквідацію Киріївської загальноосвітньої школи I-II ступенів Сосницької селищної ради" та скасувати запис № 100057110001000006651 від 09.04.2021, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.10.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 01.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.12.2021.
Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується особистим підписом представника позивача про отримання 03.11.2021 ухвали про відкриття провадження у справі та рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу 12.11.2021 поштового відправлення №1400052652091.
18.11.2021 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов вих.№04-20/1326 з додатком, який прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.
23.11.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив від 22.11.2021, яка прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.
У судовому засіданні 06.12.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про залучення за власною ініціативою до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Киріївську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області та зобов'язання третю особу надати суду належним чином завірену копію статуту вказаної школи; продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого судового засідання на 15.12.2021, про що повідомлено позивача під розписку від 06.12.2021, а відповідача ухвалою від 06.12.2021.
14.12.2021 представником відповідача Кузьменком І.М. через систему «Електронний суд» подано заяву про розгляд справи без його участі.
Суд залишив без розгляду заяву представника відповідача у зв'язку з ненаданням останнім належних повноважень представляти інтереси відповідача в суді.
14.12.2021 позивачем подані клопотання: про залучення співвідповідача - державного реєстратора Корюківської районної державної адміністрації Грищенко Т.Г. та витребування у нього реєстраційну справу юридичної особи: Киріївська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області № 105700006658; про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради; про приєднання додаткових доказів, визнання поважними причинами їх не подання та встановлення строку для їх подання.
Ухвалою суду від 15.12.2021 поновлено позивачу строк для подання доказів, які долучені до клопотання від 10.12.2021; залучено до участі у справі в якості співвідповідача державного реєстратора Корюківської районної державної адміністрації Грищенко Тетяну Григорівну; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради; встановлено співвідповідачу та третім особам строк для подання до суду та іншим учасникам справи відзиву на позов та письмових пояснень по справі; повторно зобов'язано третю особу - Киріївську загальноосвітню шкоду І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області надати у строк до 11.01.2022 належним чином завірену копію статуту школи; витребувано у Державного реєстратора Корюківської районної державної адміністрації Грищенко Т.Г. для огляду у судовому засіданні реєстраційну справу Киріївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області; підготовче засідання відкладено на 12.01.2022.
11.01.2022 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі у зв'язку з її зайнятістю в іншому судовому засіданні. Представник позивача в заяві зазначив про те, що позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Суд задовольнив заяву представника позивача, оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони відповідно до п.2 ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України.
12.01.2022 співвідповідач подала клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з позовною заявою та доданими до неї документами у зв'язку з тим, що позовна заява їй не направлялась.
Суд відмовив у задоволенні клопотання співвідповідача, оскільки в матеріалах справи містяться докази направлення позивачем копії позовної заяви на її адресу.
12.01.2022 від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат і витрат на правничу допомогу.
Суд прийняв клопотання відповідача до розгляду та долучив його до матеріалів справи.
На виконання вимог суду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача надано належним чином завірену копію статуту школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області, яку суд долучив до матеріалів справи.
Крім того, відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача подані клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Суд задовольнив клопотання та долучив документи до матеріалів справи.
У судовому засіданні 12.01.2022 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 31.01.2022, про що повідомив відповідача, співвідповідача та третю особу на стороні відповідача під розписки від 12.01.2022, а позивача та третю особу на стороні позивача ухвалою від 12.01.2022, отриманою останніми 17.01.2022 та 18.01.2022 відповідно.
28.01.2022 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат.
Суд задовольнив клопотання та долучив документи до матеріалів справи.
28.01.2022 від відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача надійшли заяви №04-20/78 та №01-15/43 від 26.01.2022, в яких останні просять проводити розгляд справи за відсутності їх представників з урахуванням поданих заперечень та клопотання про зменшення адвокатських послуг.
Суд задовольнив заяви відповідача та третьої особи на стороні відповідача, оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони і явка в судове засідання обов'язковою судом не визнавалась.
28.01.2022 до суду надійшов від співвідповідача відзив на позовну заяву №6 від 24.01.2022 з доказами його направлення іншим учасникам справи.
Відповідно до рекомендованого повідомлення №1400053803441 про вручення державному реєстратору Корюківської РДА Грищенко Т. Г. поштового відправлення, ухвала суду від 15.12.2021 отримана співвідповідачем 17.12.2022.
Отже останнім днем строку для подання співвідповідачу відзиву на позовну заяву є 03.01.2022.
Відзив на позовну заяву було надіслано співвідповідачем до суду та іншим учасникам справи 26.01.2022, тобто з пропущенням строку, встановленого для його подання.
Згідно з ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву та доказів із зазначенням поважних причин пропуску такого строку співвідповідач суду не надав.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Передбачивши право учасникам спору на подання своїх доводів та підтверджуючих певні обставини доказів, законодавець встановлює й процесуальні обов'язки таких учасників шляхом визначення певного процесуального порядку реалізації відповідних прав (у тому числі з метою уникнення затягування судового процесу), у разі недотримання яких без поважних причин настають відповідні негативні наслідки для такого учасника у вигляді неприйняття судом його аргументів і доказів, оскільки несвоєчасне подання відповідних матеріалів найчастіше пояснюється не дійсно поважними причинами, а лише неналежною підготовкою сторони до розгляду справи.
Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи те, що відзив на позовну заяву співвідповідач подав не у встановлений судом строк, заяви про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву та пояснень щодо поважності причин несвоєчасного його подання позивач суду не надав, суд не прийняв поданий співвідповідачем відзив на позовну заяву до розгляду, а спір вирішується без його врахування.
У судовому засіданні 31.01.2021 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Позиції учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є батьком двох синів: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживає в с. Киріївка Корюківського району Чернігівської області, що входить до Сосницької об'єднаної територіальної громади Чернігівської області.
Рішенням Сосницької селищної ради Чернігівської області «Про ліквідацію Киріївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області» від 07.04.2021 № 6-419-VIII вирішено припинити діяльність шляхом ліквідації юридичної особи - Киріївська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26513412). Позивач вважає, що оспорюваним рішенням порушено права та інтереси членів територіальної громади с. Киріївка Корюківського району Чернігівської області та права дітей позивача на освіту, оскільки оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог ст. 1, 4, 11, 12, 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності», п. 5 та п. 12 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого Постановою КМУ 03.11.2010 №966, ч.3 ст.66 Закону України «Про освіту», ч.2 ст.32 Закону України «Про повну загальну середню освіту», оскільки належним чином не було дотримано процедури громадського обговорення проекту рішення. Крім того, позивач стверджує, що оспорюване рішення приймалося з порушенням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» без оприлюднення проекту цього рішення як нормативно-правового акта та Закону України «Про місцеве самоврядування» у зв'язку з відсутністю у публічному доступі розпорядження селищного голови про скликання шостої сесії восьмого скликання. Також позивач звертає увагу, що оскаржуване рішення прийнято всупереч Перспективному плану оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти Сосницької селищної ради на 2021-2022 роки, згідно з яким у графі шлях оптимізації Киріївської загальноосвітньої школи І-ІІ ст. Сосницької селищної ради вказано: призупинення у 2021 році, а не закриття.
Ліквідація Киріївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів і примусове переведення дітей до Кудрівської школи призведе до порушення прав та інтересів дітей членів громади села Киріївка, оскільки це рішення є небезпечним для здоров'я дітей та не гарантує безпеки навчання і психологічного комфорту дітей. Отже, позивач вважає, що спірне рішення прийняте відповідачем є протиправним та підлягає скасуванню.
Позивач також звертає увагу на те, що на момент прийняття оспорюваного рішення кількість дітей шкільного віку та дітей віком до 6 років, які проживають у с. Киріївка, становила 43 особи ( з них 21 дошкільнят), тоді як у с. Кудрівка 26 осіб, що не було враховано при прийнятті оспорюваного рішення.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Перед прийняттям рішення селищною радою проекти усіх рішень, в тому числі і проект оскаржуваного рішення, було викладено на офіційному сайті селищної ради (посилання), але у зв'язку з оновленням сайту всі проекти рішень та, зокрема оскаржуване рішення, оновлення не зберегло. На виконання вимог закону, селищним головою та начальником відділу освіти, культури, молоді та спорту були проведені зустрічі з мешканцями с. Киріївка та педагогічним колективом навчального закладу, батьками учнів даної школи, які носили характер громадських обговорень щодо прийняття оскаржуваного рішення, де останніми було надано обґрунтування причин необхідності ліквідації Киріївської ЗОШ. Крім того, на зборах в с. Киріївка Сосницької селищної ради керівництвом громади висвітлювалось питання щодо ліквідації Киріївської ЗОШ, де була присутня батьківська громадськість, працівники вищезгаданого закладу освіти. Ці питання висвітлені на офіційному веб-сайті селищної ради. Публікація в газеті «Вісті Сосниччини» за 08.03.2021, де в статті «Прийміть правильне рішення» зазначено про оптимізації закладів освіти Сосницької селищної ради, також свідчить про оприлюднення інформації з метою залучення громадян до її обговорення. Крім того, головою ради було проведено зустріч з журналістом, яка опублікована в youtube.
Також відповідач зазначає, що оскаржуване рішення не є нормативно-правовим актом, а є актом індивідуальної дії, оскільки вказаним рішенням регулюються правовідносини між конкретними суб'єктами, визначено окрему процедуру проведення реорганізації юридичної особи з метою вчинення реєстраційних дій, тобто має разовий характер, що свідчить про те, що це рішення не входить до переліку актів, які повинні проходити обговорення з громадськістю.
Позивачем не надано суду доказів того, яким саме чином оскаржуване ним рішення відповідача порушило його права та інтереси його дітей, чи призвело до отримання дітьми/учнями погіршення освітнього процесу, неналежним викладанням вчителями освітньої програми школи, погіршення соціально-побутових умов учнів, або доказів позбавлення учнів прав на освіту гарантованих Конституцією України внаслідок реорганізації закладу.
У відповіді на відзив позивач, зокрема, зазначає, що твердження відповідача про те, що оскаржуване рішення не є нормативно-правовим актом, а є актом індивідуальної дії є помилковим, оскільки оспорюване рішення, в розумінні пункту 3 Порядку стосується суспільно-економічного розвитку держави та реалізації прав і свобод громадян та впливає на конституційні права жителів громади, батьків дітей, які мали право навчатися у даному навчальному закладі, права учнів та працівників навчального закладу.
Прийняттю рішення не передувало обговорення доцільності ліквідації навчального закладу з членами громади с. Киріївка. 12.03.2021 на зустрічі, присвяченій знайомству зі старостами Східного старостинського округу, жителям громади було лише донесено про факт закриття сільської школи. Роздруківка скріншоту, подана в додатках відповідачем, датована 08.04.2021, тобто вже після дати прийняття оскаржуваного рішення: 07.04.2021. Заяви від батьків дітей, додані до відзиву, також написані перед початком нового навчального року. Тому додані до відзиву додатки не підтверджують законності та правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення. Не проведення обговорень проекту рішення про фактичну ліквідацію навчального закладу та прийняття рішення про його ліквідацію в ігнорування заперечень з боку батьків, свідчить про незаконність оскаржуваного рішення.
Пояснення від третіх осіб щодо позову або відзиву до суду не надходили.
Обставини справи встановлені судом, оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.
Обставинами, що є предметом доказування у справі є наявність чи відсутність порушень закону при ухвалені оспорюваного рішення, порушень прав та інтересів позивача вказаним рішенням.
Рішенням п'ятої сесії восьмого скликання Сосницької селищної ради від 23.02.2021 затверджено Перспективний план оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти Сосницької селищної ради на 2021-2022 роки, у таблиці «Перспективний план розвитку мережі закладів загальної середньої освіти Сосницької селищної ради на 2021 рік» якого визначено шлях оптимізації Киріївської загальноосвітньої школи І-ІІ ст. Сосницької селищної ради - призупинення у 2021 році (т.1 а.с.36-42).
Рішенням шостої сесії восьмого скликання Сосницької селищної ради Чернігівської області «Про ліквідацію Киріївської загальноосвітньої школи І-II ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області» №6-419-VIII від 07.04.2021 вирішено: припинити діяльність шляхом ліквідації юридичної особи - Киріївська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26513412), місцезнаходження: Чернігівська область, село Киріївка, вул. Перше Травня, будинок 9; створити ліквідаційну комісію з припинення діяльності у складі згідно з додатком 1; ліквідацію юридичної особи завершити не пізніше 31 серпня 2021 року. (т.1 а.с.43).
У додатку 1 затверджено склад ліквідаційної комісії з припинення діяльності Киріївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26513412).
09.04.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис №100057110001000006651 про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації (т.1 а.с.29).
Мешканцями села Киріївка Корюківського району Чернігівської області у складі 28 осіб було направлено звернення до голови Сосницької селищної ради та депутатів Сосницької селищної ради про скасування рішення Сосницької селищної ради Чернігівської області «Про ліквідацію Киріївської загальноосвітньої школи І-II ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області» №6-419-VIII від 07.04.2021; скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про ліквідацію юридичної особи; узгодження подальшої долі закладу освіти з громадою села Киріївка (т.1 а.с.45-46).
Також членами громади села Киріївка Корюківського району Чернігівської області направлені на адреси голови Чернігівської обласної державної адміністрації, заступника Міністра освіти і науки України, уповноваженого Президента з прав дитини та дитячої реабілітації звернення про поновлення прав і захист законних інтересів дітей села Киріївка Корюківського району Чернігівської області, порушених рішенням Сосницької селищної ради Чернігівської області №6-419-VIII від 07.04.2021 про ліквідацію Киріївської загальноосвітньої школи І-II ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області», а також звернення на ім'я голови Сосницької селищної ради, начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради та депутата Сосницької селищної ради Масіч Н.В. з вимогою вирішити питання стосовно подальшого функціонування навчального закладу (т.1 а.с.48-59).
У вказаних зверненнях мешканці громади села, зокрема, зазначили, що вони були позбавлені свого законного права висловити свою думку при обговоренні проекту рішення про ліквідацію школи, не було проведено громадське обговорення як це передбачено Законом України «Про повну загальну середню освіту». Зустрічі, проведені сільським головою та начальником відділу освіти, культури молоді та спорту з мешканцями села носили характер інформування про прийняте рішення , а не громадського обговорення на якому цікавляться думкою мешканців громади. Вказували на те, що батьків примушують писати заяви на зарахування їх дітей до Кудрівської загальноосвітньої шкоди І-ІІ ступенів де станом на 1 вересня планується навчання 46 учнів, з яких 26 мешканці с. Киріївка, і лише 20 - села Кудрівка. Наголошували, що серед учнів Киріївської загальноосвітньої школи 11 дітей учні початкових класів. На 01.08.2021 у с. Киріївка кількість дітей шкільного віку та дітей віком до 6 років становить 39 осіб, тоді як у с. Кудрівка -26 осіб, з яких лише шестеро дошкільного віку.
У відповіді на звернення мешканців села Киріївка, наданій Директоратом дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти та науки України №4.5/2636-21 від 08.09.2021 повідомлено про те, що порушене питання не належить до повноважень Міністерства освіти та науки України.
Управління освіти і науки Чернігівської обладміністрації листом від 13.09.2021 №01-14/152, повідомило, що Управлінням рекомендовано місцевим органам управління освітою, в тому числі відділу освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради, при формуванні мережі закладів загальної середньої освіти рішення приймати виважено з урахуванням думки громади, в межах чинного законодавства та виключно в інтересах дітей.
Інших відповідей на вищевказані звернення членів громади села Киріївка Корюківського району Чернігівської області матеріали справи не містять.
Позивач зазначає, що оспорюване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки суперечить нормам Конституції України, частині першій статті 3 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частин 1, 8, 9 статті 65 Господарського Кодексу України та пунктам 2, 12 "Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996, ч.3 ст.66 Закону України «Про освіту», ч.2 ст.32 Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до ч.1 та п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Відповідно до частини третьої статті 66 Закону України "Про освіту" сільські, селищні ради: засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники).
Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Правовий статус, порядок утворення та основні засади діяльності освітнього округу і опорного закладу освіти визначаються Положенням про освітній округ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 532 (далі - Положення №532).
Відповідно до п.8, 9 цього Положення опорний заклад освіти та його філії діють на підставі установчих документів (статуту опорного закладу освіти, положення про філію), що розробляються відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про освіту", «Про загальну середню освіту", цього Положення, інших нормативно-правових актів і затверджуються засновником опорного закладу освіти.
Засновник утворює, ліквідовує, реорганізовує чи перепрофільовує (змінює тип) опорний заклад освіти та його філії (у тому числі шляхом реорганізації закладів освіти, що належать до сфери його управління) відповідно до вимог законодавства.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що рішення про ліквідацію та реорганізацію навчального закладу комунальної форми власності приймає місцева (сільська, селищна, міська) рада, у віданні якої перебуває відповідний навчальний заклад.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та розділу 1 Статуту Киріївської загальноосвітньої школи І-II ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області в новій редакції, затвердженій рішенням четвертої сесії сьомого скликання Сосницької селищної ради №4-136-VII від 05.02.2018 (далі - Статут), Киріївська загальноосвітня школа І-II ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області є комунальною організацією, засновником навчального закладу є Сосницька селищна рада.
Згідно з п.4.1 Статуту управління навчальним закладом здійснюється його засновником Сосницькою селищною радою.
У п.8.1. Статуту визначено, що рішення про реорганізацію або ліквідацію навчального закладу приймає засновник. Реорганізація закладу відбувається шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що до повноважень Сосницької селищної ради Чернігівської області віднесено вирішення питання щодо створення, реорганізації, та ліквідації навчальних закладів комунальної форми власності.
Приймаючи оспорюване рішення відповідач діяв не як суб'єкт владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а як засновник Киріївської загальноосвітньої школи І-II ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області і вказане рішення є рішенням засновника яким реалізоване його право на ліквідацію комунальної установи.
Аналогічні висновки у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 813/1232/18, предметом якої було рішення Сокальської районної ради Львівської області про створення комунальної установи; постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №140/434/19 предметом якою було визнання недійсним та скасування рішення Волинської обласної ради про реорганізацію Іваничівської спеціалізованої школи-інтернату.
У постанові від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України.
Отже, спір у справі відповідно до п. 3 ч.1 ст.20 ГПК України віднесено до юрисдикції господарських судів.
В силу вимог частин першої та третьої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Згідно з ч. 11 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття (ч.4 ст.15 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
Згідно з положеннями статті 13 Закону України "Про місцеве самоврядування України" територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування.
Також відповідно ч.2 ст.32 Закону України «Про повну загальну середню освіту», у редакції на час прийняття оспорюваного рішення, реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника.
Відповідно до пунктів 3 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 996 від 03 листопада 2010 року (далі - Порядок № 996), консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.
При цьому, згідно із пунктами 8-12 Порядку № 996 під час проведення консультацій з громадськістю орган виконавчої влади подає громадській раді проекти відповідних нормативно-правових актів та інформаційно-аналітичні матеріали до них. До участі у проведенні консультацій з громадськістю залучаються в установленому порядку органи місцевого самоврядування.
Органи виконавчої влади під час проведення консультацій з громадськістю взаємодіють із засобами масової інформації, надають їм необхідні інформаційно-аналітичні матеріали.
Консультації з громадськістю проводяться у формі публічного громадського обговорення (безпосередня форма) та вивчення громадської думки (опосередкована форма).
В обов'язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення щодо: проектів нормативно-правових актів, що мають важливе суспільне значення і стосуються конституційних прав, свобод, інтересів і обов'язків громадян, а також актів, якими передбачається надання пільг чи встановлення обмежень для суб'єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами; проектів регуляторних актів; проектів державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішень стосовно стану їх виконання; звітів головних розпорядників бюджетних коштів про їх витрачання за минулий рік.
Відповідно до п.14 Порядку №996, публічне громадське обговорення організовує і проводить орган виконавчої влади у такому порядку: визначає питання, яке буде винесене на обговорення; приймає рішення про проведення обговорення; розробляє план заходів з організації та проведення обговорення (у разі потреби); вживає заходів для забезпечення репрезентативності соціальних груп населення, а також суб'єктів господарювання, інститутів громадянського суспільства, органів місцевого самоврядування та інших заінтересованих суб'єктів (далі - заінтересовані сторони); оприлюднює в обов'язковому порядку інформацію про проведення обговорення на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади або за відсутності відповідної технічної можливості в інший прийнятний спосіб; збирає та аналізує інформацію про оцінку громадськістю ефективності запропонованого органом виконавчої влади шляху вирішення питання; формує експертні пропозиції щодо альтернативного вирішення питання; забезпечує врахування результатів обговорення під час прийняття остаточного рішення; проводить аналіз результатів обговорення; оприлюднює результати обговорення на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади або за відсутності відповідної технічної можливості в інший прийнятний спосіб. Для організаційного забезпечення проведення публічного громадського обговорення орган виконавчої влади може утворювати робочу групу.
Пунктом 15 Порядку №996 визначено, що в інформаційному повідомленні про проведення публічного громадського обговорення зазначаються: найменування органу виконавчої влади, який проводить обговорення; питання або назва проекту акта, винесеного на обговорення; варіанти вирішення питання; адреса (гіпертекстове посилання) опублікованого на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади тексту проекту акта; соціальні групи населення та заінтересовані сторони, на які поширюватиметься дія прийнятого рішення; можливі наслідки проведення в життя рішення для різних соціальних груп населення та заінтересованих сторін; відомості про місце і час проведення публічних заходів, порядок обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників; порядок участі в обговоренні представників визначених соціальних груп населення та заінтересованих сторін; поштова та електронна адреси, строк і форма подання письмових пропозицій та зауважень; адреса і номер телефону, за якими надаються консультації з питання, що винесено на публічне громадське обговорення; прізвище, ім'я відповідальної особи органу виконавчої влади; строк і спосіб оприлюднення результатів обговорення.
Таким чином, консультації з громадськістю проводяться в обов'язковому порядку, зокрема, з приводу розроблення та реалізації програм економічного, соціального та культурного розвитку. Проведення таких консультацій є також необхідним задля дотримання якнайкращого забезпечення інтересів дитини, зобов'язання держави щодо якого визначено у статті 3 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII.
Правова позиція щодо необхідності проведення консультацій з громадськістю у разі вирішення питання про ліквідацію, створення, реорганізацію навчальних закладів викладена Верховним Судом у постановах від 14.08.2018 у справі №359/6814/17, від 06.02.2019 у справі №720/1536/16-а, від 27.02.2018 у справі № 495/7147/16-а, від 12.12.2019 у справі №200/13942/18-а, від 07.04.2020 у справі №2140/1730/18, від 13.05.2020 у справі №324/1296/16-а.
У статті 3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.1989 № 44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, йдеться про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Це означає, що у випадку будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дітей, з урахуванням положень статті 3 Конвенції "Про права дитини", пріоритет повинен надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.
Оскаржуване рішення впливає на таке важливе конституційне право мешканців с. Киріївка (їх дітей), як право на освіту, що є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті таких рішень.
Аналогічний правовий висновок вже було висловлено в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №359/6814/17.
Водночас, оспорюване рішення прийняте відповідачем з порушенням вимог ч.2 ст.32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» (у редакції на дату прийняття рішення) та Порядку, оскільки прийняте без врахування думки територіальної громади у вигляді громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, проведення консультацій з громадськістю, що порушує конституційне право позивача як члена територіальної громади села приймати участь у такому обговоренні.
В матеріалах справи відсутні докази того, що проект оскаржуваного рішення і відповідності до ч.3 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» було оприлюднено у встановлений законом спосіб і строк та доведено до відома населення села Киріївка Корюківського району Чернігівської області.
Відповідач стверджує, що перед прийняттям рішення селищною радою проекти усіх рішень в тому числі і проект оскаржуваного рішення було викладено на офіційному сайті селищної ради (посилання), але у зв'язку з оновленням сайту всі проекти рішень та зокрема оскаржуване рішення оновлення не зберегло. На виконання вимог закону, селищним головою та начальником відділу освіти, культури, молоді та спорту були проведені зустрічі з мешканцями с. Киріївка та педагогічним колективом навчального закладу, батьками учнів даної школи, які носили характер громадських обговорень щодо прийняття оскаржуваного рішення. На зібраннях начальником відділу освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради було надано обґрунтування про причини необхідності ліквідації Киріївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. Крім того, на зборах в с. Киріївка Сосницької селищної ради, керівництвом громади висвітлювалось питання щодо ліквідації Киріївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, де була присутня батьківська громадськість, працівники вищезгаданого закладу освіти. Ці питання висвітлені на офіційному веб-сайті селищної ради (за посиланнями https://www.facebook.com/watch/?=782939615972447; https://www.facebook.com/osvita.sosn/posts/809413809698145).
Крім того, відповідач посилається на публікацію в засобах масової інформації, а саме газеті «Вісті Сосниччини» за 08.03.2021, додану позивачем до матеріалів позовної заяви, де в статті «Прийміть правильне рішення» зазначено про оптимізацію закладів освіти Сосницької селищної ради, що також, на думку відповідача, свідчить про оприлюднення інформації з метою залучення громадян до її обговорення.
При цьому відповідачем не надано суду жодного належного доказу на підтвердження вищевказаних фактів. Разом з тим, твердження відповідача сприймаються судом критично і до уваги не приймаються, виходячи з наступного.
Публікація в засобах масової інформації, а саме газеті «Вісті Сосниччини» за 08.03.2021 стосується оптимізації мережі закладів освіти Сосницької селищної ради із зазначенням кількісного та якісного аналізу даних закладів та не містить посилань на проект рішення Сосницької міської ради щодо припинення діяльності Киріївської загальноосвітньої школи I-II ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області шляхом її ліквідації (т.1 а.с.69).
З роздруківки скріншоту з офіційного веб-сайту селищної ради вбачається, що 10.03.2021 на зустрічі, присвяченій знайомству зі старостами Східного старостинського округу, жителям громади було лише донесено про факт призупинення навчального процесу у Киріївській школі та про прийняття рішення включити Киріївську школу до Плану оптимізації освітньої мережі.
Роздруківка скріншоту з офіційного веб-сайту селищної ради про обрання старости Задесення та прийняття рішення про ліквідацію деяких сільських шкіл, на яку посилається відповідач, датована 08.04.2021, тобто вже після дати прийняття рішення Сосницької селищної ради Чернігівської області «Про ліквідацію Киріївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області» від 07.04.2021 № 6-419-VIII .
Посилання відповідача на публікації на офіційному веб-сайті селищної ради (https://www.facebook.com/watch/?=782939615972447; https://www.facebook.com/osvita.sosn/posts/809413809698145) стосуються лише ознайомлення у серпні 2021 року батьківської громадськості та здобувачів освіти Киріївської ЗОШ I-II ст. з закладом освіти Кудрівською ЗОШ I-II ст. та організацією освітнього процесу в ньому та опубліковані в соціальній мережі Facebook 10.08.2021, тобто через 4 місяці після прийняття Сосницькою селищною радою оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що до прийняття оскаржуваного рішення не було проведено інформаційну-роз'яснювальну роботу серед громадськості щодо ліквідації навчального закладу шляхом проведення загальних зборів громадян села Киріївка Корюківського району Чернігівської області за місцем їх проживання як формою їх безпосередньої участі у вирішенні вказаного питання для врахування їх думки та прийнятих рішень загальних зборів громадян, органами місцевого самоврядування в їх діяльності, що суперечить чинним вимогам законодавства.
Твердження відповідача про те, що оспорюване рішення не є нормативно-правовим актом, а є актом індивідуальної дії, у зв'язку з чим не входить до переліку актів, які мають проходити консультації з громадськістю судом відхилені, оскільки оспорюване рішення, в розумінні пункту 3 Порядку, стосується суспільно-економічного розвитку держави та реалізації прав і свобод громадян та впливає на конституційні права учнів та працівників навчального закладу.
Крім того, за змістом ч.2 ст.32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника
Приймаючи до уваги викладені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Сосницької селищної ради Чернігівської області від 07.04.2021 "Про ліквідацію Киріївської загальноосвітньої школи I-II ступенів Сосницької селищної ради" підлягають задоволенню повністю, оскільки оспорюване рішення прийняте відповідачем з порушенням вимог Законів України «Про повну загальну середню освіту», «Про доступ до публічної інформації», Порядку, без врахування думки територіальної громади у вигляді громадського обговорення, проведення консультацій з громадськістю. Проект оспорюваного рішення не було оприлюднено не пізніш як за 10 робочих днів до дати його розгляду, як це передбачено ч.3 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Оспорюване рішення порушує права та охоронювані законом позивача на участь у місцевому самоврядуванні, який проживає у с. Киріївка (т.1 а.с.24) є членом громади вказаного села, що входить до Сосницької об'єднаної територіальної громади, має двох малолітніх дітей- сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаним рішенням порушено і права дітей позивача на освіту.
Щодо вимоги про скасування запису № 100057110001000006651 від 09.04.2021, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, суд зазначає таке.
Згідно із абзацом 2 частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд зазначає, що заявлена вимога про запису № 100057110001000006651 від 09.04.2021, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення Сосницької селищної ради Чернігівської області «Про ліквідацію Киріївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області» від 07.04.2021 № 6-419-VIII та підлягає вирішенню в цьому провадженні.
Також, судом враховано, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №904/5857/17 зазначено, що особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей, може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення і захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"). Спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в ЄДР є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства. Зазначена вимога має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту в ефективний спосіб.
З огляду на задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Сосницької селищної ради Чернігівської області від 07.04.2021 "Про ліквідацію Киріївської загальноосвітньої школи I-II ступенів Сосницької селищної ради", вимога про скасування запису № 100057110001000006651 від 09.04.2021, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації підлягає задоволенню.
Щодо всіх інших пояснень та доводів учасників судового процесу суд зауважує наступне.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не прийняті судом до уваги як такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (1); розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (2).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 3 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У частинах 3 - 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).
Як убачається із матеріалів справи, позивач у позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в якому зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу складаються з: 1) консультації - 1000,00 грн; 2) аналізу законодавства до подання позовної заяви - 1000,00 грн; 3) аналізу практики Верховного Суду - 1000,00 грн; 4.) витрат на канцелярію та виготовлення копій додатків - 700,00 грн; 5) складання позовної заяви до господарського суду - 3000,00 грн; 6) складання відповіді на відзив - 2500,00 грн; 7) участі у судовому засіданні (одноразова) - 3000,00 грн.
В процесі розгляду справи позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем по даній справі на загальну суму 15 450,00 грн.
На підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу позивач додав до матеріалів справи: договір №49-10/21 про надання правової допомоги від 13.10.2021, укладений між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським бюро «Мірошниченко і партнери» (Бюро) (далі - Договір); калькуляцію виконаних робіт по наданню клієнту правової допомоги станом на 31.01.2022; рахунки-фактури №СФ-0000088 від 13.10.2021; №СФ-0000104 від 24.11.2021; №СФ-0000113 від 13.13.2021; №СФ-0000114 від 13.12.2021; №СФ-0000005 від 25.01.2022; №СФ-0000006 від 25.01.2022; акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000094 від 31.10.2021; №ОУ-0000102 від 30.11.2021; №ОУ-0000109 від 31.12.2021; №ОУ-0000110 від 31.12.2021; №ОУ-0000005 від 31.01.2022; №ОУ-0000006 від 31.01.2022; довідку від 13.12.2021 про використання паперу та ксероксу для виконання робіт по договору №49-10/21 від 13.10.2021; квитанції про оплату наданих послуг від 13.10.2021, 24.11.2021, 13.12.2021, 26.01.2022.
Інтереси позивача у даній справі представляла адвокат Мірошниченко О.А., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ЧН №000201 від 08.09.2017; ордер на надання правової допомоги серії ЧН №093441 від 22.10.2021.
Згідно із п.1.1., 1.2. Договору Клієнт доручає, а Бюро бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Протягом 3 годин після підписання даного Договору, Бюро призначає клієнту адвоката Бюро.
Відповідно до п.2.2. Договору Адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги: складання проекту позову до Господарського руду Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а саме: рішення Сосницької селищної ради Чернігівської області №6-419-VIII «Про ліквідацію Киріївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області» від 07.04.2021 року; складання проекту клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні з викликом сторін; складання проекту клопотання про залучення третьої особи; складання проекту клопотання про виклик свідків; складання проекту відповіді на відзив; представництво інтересів позивача у Господарському суді Чернігівської області.
Згідно з п. 3.1. Договору Клієнт як особа, права і свободи якої захищає адвокат Бюро, або яка звернулася за захистом інтересів родичів та близьких осіб, або котрій адвокат безпосередньо надає правову допомогу в інших формах, передбачених законом, зобов'язується, зокрема, сплатити адвокату кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням угоди (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, переклад та оплата послуг нотаріуса при посвідченні оригіналів і копій документів, оплата телефонних розмов та інші необхідні витрати по справі); своєчасно і у повному обсязі сплачувати обумовлені договором гонорар адвоката Бюро (основний та додатковий) та фактичні витрати, пов'язані з виконанням адвокатом Бюро Договору.
У п.4.3. Договору сторони домовились, що за надання правової допомоги, відповідно до даного Договору, Клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно Рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 16 квітня 2021 року №99 (далі - Рекомендації). Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премії), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення.
Крім оплати гонорару, клієнт відшкодовує адвокату всі витрати, понесені ним у зв'язку з виконанням даної угоди (надалі - витрати). Такі витрати включають: видатки на міжнародний та /або міжміський зв'язок; витрати на факсимільний зв'язок, поштові витрати; фотокопіювання, транспортні та відрядні витрати; переклад на іноземні мови та з іноземних мов; витрати на оплату праці експертів, консультантів із спеціальних питань; інші витрати, пов'язані з наданням послуг (п.4.6. Договору).
Згідно з калькуляцією виконаних робіт по наданню клієнту правової допомоги станом на 31.01.2022, складеної та підписаної сторонами, адвокатом виконано робіт по наданню правової допомоги на загальну суму 15450,00 грн, без ПДВ, а саме:
- складання проекту позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення до Господарського суду Чернігівської області: 3 год х 1000,00 грн = 3000,00 грн, без ПДВ;
- складання відповіді на відзив на позов від 22.11.2021: 2 год 30 хв. х 1000,00 грн = 2500,00 грн, без ПДВ;
- складання: заяви про залучення третьої особи на стороні відповідача від 10.12.2021; клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 10.12.2021; клопотання про залучення співвідповідача від 10.12.2021, разом 3 документи: 2,25 год х1000,00 = 2250,00 грн;
- виготовлення копій документів для сторін: 700,00 грн;
- представництво інтересів клієнта адвокатом Мірошниченко О. А. у судових засіданнях 06.12.2021 р. - 2000,00 грн, без ПДВ; 15.12.2021 - 2000,00 грн, без ПДВ; 31.01.2021 - 3000,00 грн, без ПДВ; разом за судові засідання: 7000,00 грн, без ПДВ.
Сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000094 від 31.10.2021; №ОУ-0000102 від 30.11.2021; №ОУ-0000109 від 31.12.2021; №ОУ-0000110 від 31.12.2021; №ОУ-0000005 від 31.01.2022; №ОУ-0000006 від 31.01.2022.
Згідно з квитанціями від 13.10.2021, 24.11.2021, 13.12.2021, 26.01.2022 позивачем сплачено Адвокатському бюро 15 450,00 грн за надані правові послуги.
Відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру судових витрат і витрат на правову допомогу.
У поданому клопотанні відповідач зазначив, що дані витрати є неправильними та не доведеними і не підтвердженими документально, а тому підлягають зменшенню. Також, відповідач зазначив, що витрати є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи, адже зазначена справа не є складною, у мережі Інтернет міститься велика кількість практики з аналогічних спорів; нормативно-правове регулювання спірних відносин не змінювалося), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/455/19.
Часткова відмова стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права (п. 4.16. постанови Верховного Суду від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19).
З огляду на викладене, дослідивши зміст наданих доказів в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, враховуючи конкретні обставини справи, керуючись такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також критерієм розумності, враховуючи подане відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат і витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню у розмірі 14 750,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст. 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсним рішення № 6-419-VIII (шостої сесії восьмого скликання) Сосницької селищної ради Чернігівської області від 07 квітня 2021 року "Про ліквідацію Киріївської загальноосвітньої школи I-II ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області".
Скасувати запис №100057110001000006651 від 09.04.2021, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення Киріївської загальноосвітньої школи I-II ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області в результаті її ліквідації.
Стягнути з Сосницької селищної ради Корюківського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04412656, вул. Грушевського, буд. 15, смт Сосниця Корюківського району Чернігівської області, на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , 14750 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Сосницької селищної ради Корюківського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04412656, вул. Грушевського, буд. 15, смт Сосниця Корюківського району Чернігівської області, в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у Черніг.обл/тг м.Чернігів/22030101, код ЄДРПОУ 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача: UA098999980313121206083025739, код класифікації доходів бюджету: 22030101), 2270 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст.256 Господарського процесуального кодексу України
Повний текст рішення складено 09.02.2022.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Ю.В. Федоренко