18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
12 січня 2022 року Черкаси справа №925/1271/21
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В., без участі представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовною заявою Приватного підприємства «РИНКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БО ТРЕЙД»
про стягнення 244 120,90 грн,
Приватне підприємство «РИНКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БО ТРЕЙД» заборгованості за договором поставки №01-12/19 від 01.12.2019 у розмірі 244 120,90 грн, з яких: 193 417,85 грн основної заборгованості, 22339,66 грн інфляційні витрати, 9888,27 грн три відсотки річних, 18475,02 грн пені. Позивач також просить відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 3661,81 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки та Специфікацій до нього, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 193 417,85 грн, однак у порушення умов договору відповідач у встановлений договором строк за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем, яку останній просить суд стягнути з відповідача разом із пенею, інфляційними витратами та 3% річних у примусовому порядку.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.09.2021відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 27.09.2021, направлена судом на адресу вказану позивачем у позовній заяві, за адресою його місцезнаходження рекомендованим поштовим відправленням (судом був замовлений Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) та повернулась до суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
Протокольною ухвалою від 03.11.2021 суд відклав підготовче засідання у справі до 14 год 30 хв 30 листопада 2021 року.
03.11.2021 на адресу відповідача судом було направлено ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 про відкладення розгляду справи на 14 год 30 хв 30 листопада 2021 року, яка також повернулась до суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
Протокольною ухвалою від 30.11.2021суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
02.12.2021 на адресу відповідача судом було направлено ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.12.2021 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15 год 00 хв 12 січня 2022 року, яка також повернулась до суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Згідно з частиною 1 статті 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Днем вручення судового рішення відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Застосовуючи положення статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон ЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає, що ним виконано усі необхідні дії з метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи. Ухвали суду направлялись відповідачу за адресою його державної реєстрації, відтак враховуючи інтереси позивача та вимоги Господарського процесуального Кодексу України щодо тривалості розгляду справи, а також право позивача на захист його прав та інтересів, суд вважає, що затягування судового процесу порушить принцип пропорційності та своєчасного вирішення спору у цій справі.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Отже, з огляду на те, що судом виконано усі дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та неподання ним відзиву, суд розглядає справу за наданими позивачем доказами.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні у справи докази, суд
01.12.2019 між Приватним підприємством «РИНКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БО ТРЕЙД» (покупець) було укладено договір поставки №01-12/19 (далі - договір). За умовами цього договору постачальник зобов'язується поставити й передати у власність, а покупець прийняти й оплатити продукцію в асортименті, іменовану далі по тексту договору - товар (пункт 1.1 договору).
Характеристики, кількість, номенклатура, ціна й загальна вартість товару, що поставляється за даним договором, зазначається сторонами у Специфікації до договору, що є невід'ємною його частиною (пункт 1.2 договору).
Товар поставляється постачальником покупцеві партіями, на кожну партію товару покупець виписує товарну накладну (пункт 1.3 договору).
Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару покупцеві або уповноваженої ним особі та оформлення (підписання) сторонами товарно-транспортних накладних документів (пункт 2.2 договору).
Порядок і строки поставки узгоджуються сторонами у Специфікації (пункт 2.3 договору).
Умови оплати та поставки товару узгоджуються сторонами у Специфікації до договору (пункт 3.1 договору).
Вартість товару, погоджена й затверджена сторонами у відповідному додатку (Специфікації) до договору, є фіксованою й незмінною протягом усього строку його дії (пункт 3.4 договору).
Приймання товару по якості та кількості здійснюється при передачі товару постачальником покупцеві або уповноваженій йому особі. Приймання товару здійснюється відповідно до додатку (Специфікації) до договору) (пункт 4.1 договору).
При невиконанні або неналежному виконанні сторонами прийнятих на себе зобов'язань вони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України (пункт 7.1 договору).
При порушенні строків оплати товару покупець сплачує постачальникові неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період прострочення оплати, від вартості несвоєчасного оплаченого товару, за кожний день прострочення (пункт 7.3 договору).
Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 січня 2020 року але у кожному разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (пункт 9.4 договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками постачальника та покупця та скріплений відповідною печаткою Приватного підприємства «РИНКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ».
27.12.2019 до договору сторонами було підписано Специфікації №1, №2 та №3, у яких сторони затвердили характеристики, кількість, номенклатуру й загальну вартість партій товару, який поставляється покупцеві.
У Специфікаціях сторони, серед іншого, визначили строк оплати поставленого товару - покупець оплачує товар перерахунком на розрахунковий рахунок протягом 10 робочих днів з дня поставки (пункт 2 Специфікацій №1, №2 та №3).
На виконання умов договору позивач 27.12.2019 здійснив три поставки товару відповідачу: згідно з Специфікацією №1 на суму 83880,48 грн, що підтверджується видатковою накладною №РТ1175 від 27.12.2019; згідно з Специфікацією №2 - на суму 78937,37 грн, що підтверджується видатковою накладною №РТ1348 від 27.12.2019 та згідно з Специфікацією №3 - на суму 30600,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №РТ1349 від 27.12.2019, а разом на загальну суму 193 417,85 грн.
Відповідач у визначений у Специфікаціях строк не розрахувався з позивачем за поставлений товар, що і стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки разом із пенею, інфляційними витратами та 3% річних.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторонапостачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороніпокупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар вартістю 193 417,85 грн. Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов'язань за договором.
За умовами договору (Специфікацій) остаточний розрахунок за товар покупець здійснює протягом 10 робочих днів з дня поставки. Отже, у силу наведених правових норм після закінчення визначеного строку, у відповідача виник обов'язок з оплати його вартості. Судом встановлено, що відповідач не розрахувався за поставлений товар, його заборгованість становить 193 417,85 грн, розмір якої підтверджено належними та допустимими доказами (відповідними видатковими накладними, які підписані сторонами та скріплені відповідними печатками підприємств). Вказаний розмір заборгованості не заперечений відповідачем, отже вимога про примусове стягнення з відповідача заборгованості за договором у сумі 193 417,85 грн є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (стаття 216 Господарського Кодексу України).
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (статті 217, 218 Господарського Кодексу України).
Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідальність за несвоєчасну оплату товару передбачена договором у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період прострочення оплати, від вартості несвоєчасно оплаченого товару, за кожний день прострочення. На підставі наведених положень договору позивач нарахував відповідачу 18475,02 грн пені за період прострочення з 07.01.2020 до 06.07.2020.
Судом перевірений розрахунок позивача за допомогою калькулятора програми «Ліга-Закон» з врахуванням наведених вище положень законодавства та вихідних даних та встановлено, що розмір пені позивачем зроблено вірно, період, за який позивач нарахував пеню відповідачу, не перевищує шести місяців від дня коли кожна поставка товару мала бути оплачена відповідачем, відтак вимога про стягнення пені підлягає до задоволення у заявленому розмірі.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.
Позивач нарахував відповідачу 9888,37 грн 3% річних за період прострочення з 07.01.2020 до 20.09.2021 та 22339,66 грн інфляційних за січень 2020 року - серпень 2021 року, які також просить стягнути з відповідача. Судом зроблений перерахунок з врахуванням наведених вище положень законодавства та вихідних даних та встановлено, що розмір інфляційних втрат та 3% річних зроблено позивачем вірно, тому вимога про їх стягнення підлягає до задоволення.
Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу Українитастатті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «РИНКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БО ТРЕЙД'про стягнення 244 120,90 грнпідлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачау сумі 3661,81грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БО ТРЕЙД» на користь Приватного підприємства «РИНКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» 193 417,85 грн основної заборгованості, 18475,02 грн пені, 22339,66 грн інфляційні витрати, 9888,27 грн три відсотки річних та 3661,81 грн суму сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 14.02.2022.
Суддя О.І.Кучеренко