ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
14 лютого 2022 року м. Херсон Справа № 923/129/22
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М., розглянувши матеріали
заяви: Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, б.30, код ЄДРПОУ 09806443)
до:
відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Альтернатива" (75100, Херсонська обл., Олешківський р-н, м. Олешки, вул. Гвардійська, буд. 4, код ЄДРПОУ 39966788)
відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про забезпечення позову
без участі представників сторін
11.02.2022 Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" звернулось до Господарського суду Херсонської області з заявою про забезпечення позову, якою просить вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту, в межах позовних вимог, на приміщення колишнього телятника, загальною площею 655,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (РНОНМ НОМЕР_2 ), що належить ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи заяву Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" зазначає наступне.
Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" (надалі-Позивач, АТ «ТАСКОМБАНК») звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовними вимогами про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Альтернатива" та ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість у розмірі 108 663 гривні 54 копійки.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ТОВ "Фреш Альтернатива" умов Заяви - договору №ID6539262 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») (надалі також - «Кредитний договір»), укладеного 14.06.2019 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ "Фреш Альтернатива" , згідно якого Позичальнику було надано грошові кошти 230 000,00 грн. із строком повернення Кредиту до 14.06.2022.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 (надалі - Поручитель, Відповідач-2) був укладений Договір поруки №Т 05.10.2018 І 7249 від 14.06.2019, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі ТОВ "Фреш Альтернатива", зобов'язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Кредитного договору.
06.08.2021 Банком були надіслані повідомлення-вимоги до Позичальника та Поручителя, однак дані вимоги не були ними отримані.
Не отримання повідомлень-вимог Відповідачами свідчить про умисне ухилення їх від виконання зобов'язань по Кредитному договору.
Заявник зазначає, що станом на 04.08.2021, його загальна заборгованість перед Позивачем складає 108 663 (сто вісім тисяч шістсот шістдесят три) гривні 54 копійки, з яких:
- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 89442,00 грн.
- заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 0,02 грн.
-заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 18214,78грн.
-пеня на суму простроченої заборгованості за період з 04.02.2021 по 03.08.2021- 679,17грн
- штраф за період з 04.02.2021 по 03.08.2021- 327,57грн.
У зв'язку із тим, що відповідач-1 повністю уникає виконання своїх обов'язків з повернення кредиту, заборгованість постійно збільшується.
Так, позичальник навмисно протягом тривалого часу не здійснює виконання зобов'язань за Кредитним договором щодо погашення суми боргу, процентів за його користування: діє недобросовісно, ухиляється від виконання обов'язків, покладених Кредитним договором.
Заявник зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у відповідача-1 ТОВ «ФРЕШ АЛЬТЕРНАТИВА» відсутнє нерухоме майно, за рахунок якого можливо було б, у випадку задоволення позову, задовільнити вимоги Банку.
Також за відповідачами не виявлено будь-якого рухомого майна.
Таким чином, на думку заявника, існує обґрунтована ймовірність неможливості виконання рішення судупро стягнення коштів із боржника, у зв'язку з відсутністю будь-якого майна у ТОВ «ФРЕШ АЛЬТЕРНАТИВА» та ухиленням відновідачем-1 від виконання зобов'язань по Кредитному договору, а тому позивач змушений звернутися до суду з даною заявою про забезпечення позову та накладення арешту на майно поручителя.
Заявник стверджує, що наведених у позовній заяві та в заяві про забезпечення позову обставин вбачається, що предмет позову по даній справі та заявлений позивачем захід забезпечення позову у виді накладення арешту на майно відповідача, є співмірним, а невжиття заходів забезпечення істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно відповідачу-2 ОСОБА_2 на праві власності належить наступне майно: приміщення колишнього телятника, загальною площею 655,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 (РНОНМ НОМЕР_2 ).
У зв'язку з вищевикладеним, заявник вважає за необхідне застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту, в межах позовних вимог, на майно, що належить ОСОБА_2 , а саме приміщення колишнього телятника, загальною площею 655.6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 (РНОНМ 14614411).
Заявник зазначає, що такий захист забезпечення позову є необхідним, оскільки його невжиття може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, подавши позов, оскільки до закінчення розгляду позову поручитель може вдатися до вчинення дій направлених на відчуження власного майна.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи осопорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 ч.1 наведеної норми.
Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 4 згаданої статті передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів.
Згідно пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із подальшими змінами), заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно абзаців 2, 3, 4 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.
Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову.
Однак, саме лише припущення щодо можливості вчинення певних дій щодо нерухомого та рухомого майна не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Суд констатує, що позовна заява АТ "ТАСКОМБАНК" з позовними вимогами про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Альтернатива" та ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість у розмірі 108 663,54 грн. до суду не надходила.
До заяви про забезпечення позову Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" не подано жодних доказів на підтвердження факту вчинення ТОВ "Фреш Альтернатива" та ОСОБА_1 (або будь-якою іншою особою) будь-яких дій, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Таким чином, Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" не наведено жодних достатніх підстав які б свідчили, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Згідно з п.6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
При цьому, відхиляючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст. ст. 74, 136, 137, 140, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У задоволенні заяви Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" про забезпечення позову відмовити.
2. Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України.
Суддя Л.М. Немченко