ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
14 лютого 2022 року Справа № 923/1506/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., розглянувши справу
за позовом: Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м.Херсон
до відповідача: Чкалівського комунального підприємства "Міф", с.Чкалове Новотроїцького району Херсонської області
про стягнення заборгованості в сумі 11915,10 грн.
Позивач Акціонерне товариство "Херсонобленерго" звернувся до господарського суду із позовом до Чкалівського комунального підприємства "МІФ", Новотроїцького району Херсонської області про стягнення заборгованості в сумі 11915,10 грн.
Ухвалою від 22.11.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
У встановлений господарським судом строк позивачем усунуто недоліки позову, про що подано відповідну заяву і докази.
Ухвалою суду від 26.11.2021 позовну заяву Акціонерного товариства "Херсонобленерго" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
Згідно з ч. 1, 2 ст.161 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Частиною 3 ст.161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами ч.1 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Проте, відповідач відзив на позовну заяву не надав, ухвала господарського суду від 26.11.2021 про відкриття провадження у справі, направлена відповідачу за адресою, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до господарського суду з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд враховує, що згідно з п. 5 ч. 6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, в даному випадку за адресою, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв'язку та її повернення до суду із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвала суду вважається врученою відповідачу в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Крім того, суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, судом дотримані вимоги процесуального закону щодо належного та своєчасного повідомлення учасників про розгляд даної справи.
Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч.2 ст.178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням наведеного, розгляд справи проводився за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів ч.4 ст.240 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд -
Позивач Акціонерне товариство "Херсонобленерго" звернувся до господарського суду із позовом до Чкалівського комунального підприємства "МІФ", Новотроїцького району Херсонської області про стягнення заборгованості в сумі 11915,10 грн.
Як стверджує позивач, 08.04.2020 в ході перевірки працівниками АТ "Херсонобленерго" дотримання Чкалівським КП "МІФ" Правил роздрібного ринку електричної енергії на Об'єкті відповідача - "Артезіанська свердловина №15-255", що знаходиться на вулиці Новоселов с. Воскресеньське, Новотроїцького району Херсонської області, виявлено порушення пп. 5, 6, 8 п.5.5.5 ПРРЕЕ, а саме виявлено пошкодження приладу обліку, які призвели до зміни показів приладу обліку, а саме споживач, з метою безоблікового споживання електроенергії здійснив демонтаж щита обліку, у якому розміщено лічильник типу СА4У-И672М, заводський номер №132892, 5А 380В та трансформатори струму 100/5, виконав нахил щита обліку лицьовою стороною вниз, внаслідок чого при діючому навантаженні диск електролічильника не рухається (не обертається), покази не змінюються, електроенергія не враховується та не оплачується.
За результатами виявленого порушення складено Акт про порушення №134012 від 08.04.2020.
Рішенням комісії АТ "Херсонобленерго" від 20.10.2020, яке оформлене Протоколом № 77, відповідачеві, відповідно до п. 8.4.10 ПРРЕЕ, визначено обсяг недоврахованої електричної енергії в розмірі 3739 кВт/год на суму 11239,74 грн.
За результатами засідання комісії складено протокол, розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії і додатковий рахунок по Акту №134012, які були направлені засобами поштового зв'язку 20.10.2020.
За приписами п.8.2.7 ПРРЕЕ, відповідач мав оплатити розрахункові документи протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Проте, вартість не облікованої електричної енергії в розмірі 11239,74 грн. відповідачем не оплачена, що і зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 01.06.2004 між Акціонерним товариством "Херсонобленерго" та Чкалівським комунальним підприємством "МІФ" було укладено Договір про постачання електричної енергії №1588, за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 197 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Точки продажу електричної енергії зазначаються у Додатку №7 до даного Договору "Однолінійна схема".
Відповідно до Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є Додатком №6/8 до Договору, об'єктом споживача є: Артезіанська свердловина №15-255 Новотроїцький район, с. Воскресенське, вул. Новоселов. Також сторони узгодили, що Споживач несе відповідальність за технічний стан та безпечну експлуатацію ТП-332/100 кВА, провода АС-35 довжиною 8м, кабель ВВГгн 4x50мм довжиною 150м, пристроїв обліку, державної пломби, пломби енергопостачальної організації, пристроїв захисту від к.з. електрообладнання. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок встановлюється на апаратних затискачах спуску від ПЛ-10кВ Ф-584 до роз'єднувача РЛНД1-10 ТП №332.
Постановою від 14.03.2018 №311 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджений Кодекс комерційного обліку, який визначає основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії.
Постановою Національної комісії від 14.03.2018 №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), що регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їхні взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.
Згідно з пунктом 6 зазначеної постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, передбачено, що до укладення договору про надання послуг з розподілу електроенергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або оператором системи розподілу як правонаступником за договорами про користування електроенергією та договорами про постачання електроенергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електроенергією або договорів про постачання електроенергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електроенергією (про постачання електроенергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електроенергією (про постачання електроенергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства. Після укладення договору про надання послуг з розподілу електроенергії договори про користування електроенергією та договори про постачання електроенергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електроенергії тощо.
Відповідно до положень пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії", у разі відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електроенергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання, такий оператор системи розподілу є правонаступником прав та обов'язків, зокрема, пов'язаних з провадженням діяльності з постачання електроенергії місцевими електромережами за договорами на постачання електроенергії та про користування електроенергією.
Як слідує з матеріалів справи, заявою-приєднання від 21.11.2018 Чкалівське комунальне підприємство "МІФ" з 01.01.2019 року приєдналося до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на сайті оператора системи розподілу Акціонерного товариства "Херсонобленерго", на умовах Договору про постачання електричної енергії за особовим рахунком №1588 від 01.06.2004, укладеного між Сторонами.
Означеним договором споживача про надання послуг з розподілу електроенергії передбачено, зокрема, наступне:
- цей договір споживача про надання послуг з розподілу електроенергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електроенергії споживачам як послуги оператора системи, договір укладається шляхом приєднання споживача до умов договору згідно з заявою-приєднання (п.1.1.);
- умови договору розроблено відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ (п.1.2.);
- у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача, порушення вимог ПРРЕЕ та інших нормативних документів, споживач сплачує оператору системи вартість необлікованої електроенергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ (п.8.6.);
- споживач не несе відповідальності перед оператором системи відповідно до вимог п.8.6. договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини оператора системи або внаслідок дії обставин непереборної сили (п.8.7.);
- договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом одного року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання, при цьому, договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.11.1.).
З матеріалів справи вбачається, що 03.10.2017 на об'єкті "Артезіанська свердловина №15-255", що належить Чкалівському КП "МІФ" та знаходиться по вулиці Новоселов с. Воскресеньське, Новотроїцького району Херсонської області, було встановлено електролічильник типу СА4У-И672М, заводський номер №132892, відповідальність за збереження і цілісність якого з пломбами на ньому Актом про заміну приладів обліку і актом про опломбування №183880 покладено на Чкалівське КП "МІФ".
08.04.2020 в ході перевірки працівниками АТ "Херсонобленерго" дотримання Чкалівським КП "МІФ" Правил роздрібного ринку електричної енергії на Об'єкті відповідача - "Артезіанська свердловина №15-255", що знаходиться на вулиці Новоселов с.Воскресеньське, Новотроїцького району Херсонської області, виявлено порушення пп. 5, 6, 8 п.5.5.5 ПРРЕЕ, а саме виявлено пошкодження приладу обліку, які призвели до зміни показів приладу обліку, а саме споживач, з метою безоблікового споживання електроенергії здійснив демонтаж щита обліку, у якому розміщено лічильник типу СА4У-И672М, заводський номер №132892, 5А 380В та трансформатори струму 100/5, виконав нахил щита обліку лицьовою стороною вниз, внаслідок чого при діючому навантаженні диск електролічильника не рухається (не обертається), покази не змінюються, електроенергія не враховується та не оплачується.
Згідно пункту 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу не облікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням (п.8.2.5 ПРРЕЕ).
В даному випадку порушення ПРРЕЕ було виявлено в присутності директора Чкалівського КП "МІФ" Рудакової О.В. та зафіксовано 08.04.2020 року в Акті про порушення №134012, який був підписаний з боку АТ "Херсонобленерго" чотирма представниками, а саме: начальником Новотроїцького РЕМ Перегудовим С.А. (посв.3577), контролером Гонзиком Д.В. (посв.3573), контролером Супруновичем О.Л. (посв.3576) та фахівцем з ФЕБ Семчаком Р.Н. (посв.3341).
Представником відповідача Рудаковою О.В. Акт про порушення №134012 від 08.04.2020р. не підписано, у зв'язку з чим представниками позивача на місце події було викликано представників поліції Новотроїцького ВП ГУНП Херсонської області та складено Акт про недопуск.
Акт про порушення та Акт про недопуск від 08.04.2020 підписано двома незаінтересованими особами - представниками Новотроїцького ВП ГУНП Херсонської області старшим слідчим Перепелицею М.Л. та оперуповноваженим Дімітровим М.В.
Згідно п.8.4.4 ПРРЕЕ, факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом. У разі незгоди споживача з фактом впливу на лічильник електричної енергії фізичними полями, зафіксованим індикатором, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, споживач має право (з метою встановлення причин спрацювання індикатора) направити лічильник на експертизу (обстеження) до його виробника або іншої організації (підприємства), яка має право на її проведення згідно із законодавством. Якщо за результатами експертизи (обстеження) встановлено, що індикатор, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, спрацював не через вплив на лічильник фізичних полів, а з інших причин, здійснені згідно з вимогами цієї глави нарахування у зв'язку зі спрацюванням індикатора підлягають скасуванню. У цьому разі витрати споживача на проведення експертизи (обстеження) лічильника відшкодовуються власником лічильника.
Листом від 13.04.2020 №08/60-021448 відповідачу було скеровано Акт про порушення №134012 від 08.04.2020 і Акт про недопуск №1588 від 08.04.2020 та повідомлено, що засідання комісії з розгляду Акту відбудеться 25.05.2020 за адресою смт.Новотроїцьке, вул.Соборна, 178.
Рішенням комісії, оформленим Протоколом №729 від 28.05.2020, ухвалено направити на експертизу лічильник електричної енергії типу СА4У-И672М №132892 та прийняти рішення по Акту про порушення після отримання даних експертизи.
Супровідним листом №23/17-024043 від 29.04.2020 АТ "Херсонобленерго" на адресу Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення дослідження направило ЗВТ типу СА4У-И672М, заводський номер №132892, упакований в спеціальний пакет та опломбований пломбою АТ ХОЕ С57713902, та копію Акту про порушення №134012 від 08.04.2020.
Висновком експертного дослідження Миколаївського НДЕКЦ від 27.07.2020 №39 встановлено, що при встановленні наданого на дослідження лічильника типу СА4У-И672М, заводський номер №132892, так, як зазначено на схемі копії акту про порушення від 08.04.2020р. №134012, відбувається повне припинення обертання диску лічильника, що призводить до повного припинення обліку електричної енергії лічильником без припинення живлення підключеного навантаження. Спожита електрична енергія наданим на дослідження лічильником типу СА4У-И672М, заводський номер №132892, при його встановленні так, як зазначено на схемі копії акту про порушення від 08.04.2020 №134012, не обліковується.
Таким чином, висновком експертного дослідження №39 від 27.07.2020 підтверджений факт втручання Чкалівським КП "МІФ" в роботу ЗВТ типу СА4У-И672М, заводський номер №132892.
Після отримання висновку експертизи позивач листом від 07.10.2020 №08/60-051288 повідомив відповідача про засідання комісії з розгляду акту про порушення, яке відбудеться 20.10.2020 за адресою смт.Новотроїцьке, вул.Соборна, 178. Означений лист отримано особисто директором відповідача Рудаковою О.В.
Рішенням комісії АТ "Херсонобленерго" від 20.10.2020 року, оформленим Протоколом №777, Споживачу визначено обсяг недоврахованої електричної енергії за п.8.4.10 ПРРЕЕ в кількості 3739 кВт/год на суму 11239,74 грн.
За змістом пункту п.8.4.10 ПРРЕЕ, у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт.год) розраховується за формулою: Wдоб = Р • tдоб • Кв, де Р - потужність (кВт), визначена відповідно до п.5 Акту та склала 16 кВт. (Додаток №6/8 до Договору, п.5 Акту про порушення); tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що становить: 24 год. (Додаток №3 до Договору); Кв (Кв.і) - коефіцієнт використання струмоприймачів - вибрано рівним 0,6 (імперативна норма).
Кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок визначено за п.8.4.8 ПРРЕЕ, тобто з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку.
Таким чином, нарахування проведено за період з 19.03.2020 по 08.04.2020.
20.10.2020 Витяг з Протоколу засідання комісії №777 від 20.10.2020 з розрахунком та Додатковим рахунком №1588 по Акту №134012 на суму 11239,74 грн. було направлено відповідачу засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення.
Доказів добровільного погашення відповідачем означеної заборгованості суду не надано.
Враховуючи вищевказане, господарський суд констатує, що факт вчинення правопорушення відповідачем шляхом втручання в роботу приладу обліку електричної енергії доводиться матеріалами справи. Саме наявність такого факту є порушенням умов укладеного з позивачем договору та положень ПРРЕЕ, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 11239,74 грн. вартості не облікованої електричної енергії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, позивач АТ "Херсонобленерго" просить стягнути з відповідача Чкалівського комунального підприємства "МІФ" 675,36 грн. збитків, понесених на оплату експертних досліджень.
Обґрунтовуючи дану вимогу АТ "Херсонобленерго" зазначає, що у зв'язку із порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору та приписів чинного законодавства, що регулює ринок електричної енергії, позивач змушений був понести витрати на проведення досліджень, виконаних спеціалізованою організацією зі складанням судовим експертом висновку експерта (висновок експерта №39 від 27.07.2020). Таким чином, позивач поніс додаткові витрати, які можуть бути розцінені як збитки (втрати, зроблені управненою стороною, ст.224 ГК України).
За наведених обставин позивач просить стягнути вартість проведених експертних досліджень у сумі 675,36 грн. - за проведення судової експертизи, що здійснена Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром.
Згідно ч.1 ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками: 4) вина.
Відповідач не довів відсутності своєї вини в порушенні ПРРЕЕ.
Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром виставлено позивачу рахунок-фактуру №48-Т від 18.06.2020 на суму 675,36 грн.
Наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №Е97209 від 14.07.2020 на суму 675,36 грн. підтверджується факт сплати позивачем вартості проведеної експертизи.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на проведення експертних досліджень в сумі 675,36грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Пункт 3 частини першої статті 129 Конституції України пов'язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов'язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
За приписами ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, вказані вище аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову, приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.
При цьому суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідачем доводи позивача не спростовано та не доведено, що порушення виникли з вини Постачальника електричної енергії або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Враховуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд задовольняє позов та ухвалює про стягнення з відповідача вартості не облікованої електроенергії у сумі 11239,74 грн. та 675,36 грн. витрат за проведення експертизи.
У зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі, судові витрати в сумі 2270,00 грн. судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Чкалівського комунального підприємства "МІФ" (код ЄДРПОУ 30875085, 75320, Херсонська область, Новотроїцький район, с. Чкалове, вул. Поштова, 39) на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (код ЄДРПОУ 05396638, 73003, м. Херсон, вул. Пестеля, 5) - 11239 (одинадцять тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 74 коп. вартості не облікованої електричної енергії, 675 (шістсот сімдесят п'ять) грн. 36 коп. витрат за проведення експертизи, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, встановлені ст.256 ГПК України.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді у період з 31.01.2022 по 11.02.2022, повне рішення складено і підписано 14.02.2022.
Суддя М.Б. Сулімовська