ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
11 лютого 2022 року Справа № 923/1529/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., розглянувши справу
за позовом: Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", м. Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Скрипник Катерини Анатоліївни, м. Херсон
про стягнення заборгованості в сумі 2550,00 грн
без виклику учасників провадження.
Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» (код ЄДРПОУ 42502769) звернулась до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Скрипник Катерини Анатоліївни (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення основного боргу відповідно до договору №КБР-169/06/20-Н про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах від 01.06.2020 року у розмірі 2550,00 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2021 р. даний позов передано на розгляд судді Ярошенко В. П.
Ухвалою суду від 24.11.2021 року позовну заяву Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» залишено без руху.
06.12.2021 року за вх. № 9074/21 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 07.12.2021 відкрито провадження у справі № 923/1529/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвала, надіслана на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (АДРЕСА_1) повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п. 99-1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім"ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім"ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Згідно з п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на викладене, враховуючи п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відзиву на позов відповідач не надав.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, суд
01.06.2020 року між Громадською спілкою «Українська ліга авторських і суміжних прав» (надалі - «Позивач»), Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав», Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та Фізичною особою-підприємцем Скрипник Катериною Анатоліївною (надалі також - «Відповідач») було укладено Договір №КБР-169/06/20-Н про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах (надалі - «Договір про правомірне використання»).
Громадська спілка «Українська ліга авторських і суміжних прав» є акредитованою організацією колективного управління у сфері розширеного колективного управління «публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів» (п. 1 ч. 5 ст. 12 Закону України №2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами в сфері авторського права та (або) суміжних прав»), що у порядку, передбаченому законодавством України та чинними міжнародними угодами України, здійснює збір та розподіл винагороди з користувачів за використання ними об'єктів суміжних прав шляхом укладання з користувачами договорів про надання дозволу на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Відповідно до п. 1.1 договору № КБР-169/06/20-Н від 01.06.2020, відповідач доручив Приватній організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими відповідач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів) так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Розділом 3 Договору передбачено, що Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком на 1 Сезон (із автоматичною пролонгацією на кожний наступний Сезон) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.
Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права2 укладається строком на 1 Сезон (із автоматичною пролонгацією на кожний наступний Сезон) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.
За Договорами, зазначеними в п. 3.1. та 3.2. Користувач здійснює оплату за 1 (один) Сезон шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату періодами, які встановлені в Додатку №3 до цього Договору. При цьому Користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі також - «Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права») в розмірі, що зазначений в Додатку №3 до цього Договору (з урахуванням інших положень Договору) на рахунок ПО УЛАСП (Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав»).
Механізм розстрочки передбачений цим Договором діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 5-ти днів з дати підписання цього Договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим Договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо Користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей Договір із додатками до нього.» (п.п. 3.1.-3.4. Договору № КБР-169/06/20-Н від 01.06.2020).
Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов основного договору (Договором про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числа місяця стосовно якого він сплачується) (п.п. 2.1. Договору № КБР-169/06/20-Н від 01.06.2020).
Відповідно до п. 3 Додатку № 3 до Договору про правомірне використання: «Сезоном» визначається період з « 01» травня по « 01» жовтня.
Загалом Відповідачем було сплачено 2 550,00 грн за Договором.
Дата сплати Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права, який не було сплачено, настала 27.08.2020 року. З цієї дати до дати написання позовної заяви минуло більше ніж 2 (два) місяці. Відповідно, це означає, що механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє відповідно до п. 3.4. Договору про правомірне використання, строк оплати для Відповідача на поточний момент настав щодо 1 (одного) Сезону.
Оскільки, механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє, відповідно до п.3.4. Договору про правомірне використання, Відповідач має сплатити за цей період «у вигляді повної передоплати».
Отже, за перший сезон дії Договору, у Відповідача виникла така заборгованість в сумі 850,00 грн.
Як зазначалося раніше, відповідно до п. 3.1 і 3.2 Договору про правомірне використання, ліцензійні договори, що укладалися Відповідачем (Додаток 1 та Додаток 2 до Договору) є договорами, укладеними на 1 (один) Сезон із автоматичною пролонгацією У відповідності до ліцензійних договорів (Додаток 1 та Додаток 2 до Договору про правомірне використання:
« 5.1. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до « 01» жовтня 2020 року, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.
5.2. У випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії цієї Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п.5.1 дати, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення. »
Отже, відповідно до умов Договору, укладеного між сторонами, Відповідач має заборгованість за вересень 2020 року (перший рік дії сезонного Договору) та за період з травня 2021 по вересень 2021 включно (другий рік дії сезонного Договору)
Таким чином, за другий рік сезонного дії Договору, у Відповідача виникла така заборгованість:
850,00 грн. х 5 (кількість місяців у другому році дії договору, за які не була здійснена оплата послуг) = 4 250,00 грн.
Відповідно, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає:
850,00 грн (сума заборгованості за перший рік дії сезонного Договору) + 4 250,00 грн (сума заборгованості за другий рік дії сезонного Договору) = 5 100,00 грн.
В той же час, відповідно до п. 3.5 Договору про правомірне використання, передбачено, що отриманий ПО УЛАСП від Користувача Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок Суміжної ОКУ та на рахунок Авторської ОКУ. Пропорції щодо перерахування на Суміжну ОКУ та на Авторську ОКУ дотримуються ПО УЛАСП завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна ОКУ, а інші 50%> - Авторська ОКУ.»
Отже, Позивачеві належить 50% від винагороди, що підлягає перерахуванню Відповідачем на рахунок Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав», що дорівнює 2 550,00 гривень, та складається з наступного періоду дії Договору:
Позивач вирахував загальну заборгованість Відповідача станом на 02.11.2021 року.
Суд зазначає, що договір про правомірне використання, що є предметом цієї позовної заяви, є таким договором, що витікає з суті правовідносин, що виникають за ним між його сторонами.
Отже, Позивач очікує на виплату винагороди (роялті) за використання об'єктів суміжних прав від користувача (Відповідача), що, згідно Договору про правомірне використання, мають надходити на його рахунки, але такі платежі користувачем (Відповідачем) здійснено не було, що стало підставою подання цієї позовної заяви.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГКУ, іншими законами або договором.
Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання у строк встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зазначені вище положення свідчать про наявність у Відповідача обов'язку із сплати винагороди в сумі 2 550,00 грн.
Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Згідно з ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Окрім понесених витрат на сплату судового збору в сумі 2 270,00 грн згідно платіжного доручення № 2322 від 12.11.2021, позивачем заявлено відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн, про що позивачем подано відповідну заяву до якої додано акт від 17.12.2021 приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті Клієнтом, який підписаний обома сторонами.
Судом встановлено, що 02.11.2021 між Адвокатським об'єднанням "Інтелкрафтс" та Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" укладено договір № 14.693-Н про надання професійної правничої допомоги. Предметом договору обумовлено надання професійної правничої допомоги - підготовка позовної заяви та всіх необхідних документів, пов'язаних з розглядом справи, звернення до суду, представництво позивача в судах всіх інстанцій у господарській справі за позовом Клієнта до Фізичної особи-підприємця Скрипник Катерини Анатоліївни про стягнення заборгованості за договором № КБР-169/06/20-Н від 01.06.2020 року.
Підпунктом 4.1.1. передбачена винагорода за підготовку позовної заяви, звернення до суду та представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції в сумі 2 000,00 грн без ПДВ.
Наданим суду актом від 17.12.2021 передбачено, що сплата винагороди підлягає протягом 30 календарних днів з дати підписання цього акту.
Суд зазначає, що практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно із ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі і впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 та ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позивачем доведено обсяг наданих йому послуг з правничої допомоги та їх вартість є співмірною із заявленими вимогами до відповідача, а тому заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Скрипник Катерини Анатоліївни (код РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (м. Київ вул. А.Аболмасова 5, група приміщень 57, офіс 7, код 42502769) 2550,00 грн основного боргу, 2270,00 грн витрат зі сплати судового збору та 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення 11.02.2022
Суддя В.П.Ярошенко