Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" лютого 2022 р. м. ХарківСправа № 922/4286/21
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Новікова Н.А.,
при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.,
розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства “Харківські теплові мережі”, 61037, м.Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код 31557119;
до Приватного акціонерного товариства “Харків-Авто”, 62416, Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, вул. Надії, 15, код 03120457;
про стягнення 41697,97 грн,
за участі представників учасників справи:
позивача - Підгорного Б.Б.,
відповідача - Малихіної В.В.,
КП “Харківські теплові мережі” звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПрАТ “Харків-Авто” про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 8334 від 01.11.2001 за період з лютого по квітень 2021 року в розмірі 83697,97 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вказаним договором в частині оплати спожитої теплової енергії.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.11.2021 у справі № 922/4286/21 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а позивачеві - строк для подання відповіді на відзив.
На виконання зазначеної ухвали ПрАТ “Харків-Авто” (відповідач) 18.11.2021 за вх. № 27253 подав до суду відзив, в якому не погоджується з доводами позивача, викладеними в позовній заяві, просить закрити провадження по справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК у зв'язку з відсутністю предмету спору, з посиланням на те, що позивачем у позовній заяві нараховано відповідачу заборгованість по оплаті теплової енергії за період лютий 2021 року - квітень 2021 року згідно з актами виконаних робіт по відпуску теплової енергії від 28.02.2021, 31.03.2021, від 30.04.2021 на загальну суму 83697,97 грн, а саме: за лютий 2021 року - 28459,25 грн з ПДВ; за березень 2021 року - 58785,70 грн з ПДВ; за квітень 2021 року - 5427,88 грн з ПДВ, однак, ПрАТ “Харків-Авто” вже сплатило зазначену заборгованість у повному обсязі, зокрема, за лютий 2021 року сплачено по платіжним дорученням № 1130 від 20.05.2021 на суму 14000,00 грн та № 1189 від 11.06.2021 на суму 14459,25 грн; за березень та квітень 2021 року сплачено по платіжному дорученню № 1438 від 29.09.2021 на суму 64213,58 грн, що підтверджується доданою до відзиву роздруківкою бухгалтерської карточки по рахунку НОМЕР_1 ПрАТ “Харків-Авто” за 2021 рік.
КП “Харківські теплові мережі” (позивач) 23.11.2021 за вх. 27581 подав до суду відповідь на відзив відповідача, в якій не погоджується з твердженням відповідача про відсутність у нього заборгованості по оплаті теплової енергії за період з лютого по квітень 2021 року, з посиланням на те, що сплачені відповідачем кошти по платіжним дорученням № 1130 від 20.05.2021 на суму 14000,00 грн, № 1189 від 11.06.2021 на суму 14459,25 грн та № 1438 від 29.09.2021 на суму 64213,58 грн були позивачем зараховані в рахунок погашення боргу за попередній період, проте жодних доказів на підтвердження наявності у відповідача заборгованості за попередні періоди та пояснень стосовно того, за які саме попередні періоди були зараховані оплати відповідача, позивачем до відповіді на відзив не надано.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив від 26.11.2021 за вх. № 28048 наполягає на відсутності у нього заборгованості по оплаті теплової енергії, зазначає, що позивачем не вказано, про які саме попередні періоди несплати йде мова та не надано жодних доказів на підтвердження заборгованості відповідача за періоди, що передують спірному періоду з лютого по квітень 2021 року. Крім того, відповідач зазначає, що в наданому до позовної заяви розрахунку заборгованості позивачем вказано про внесення відповідачем оплати за теплову енергію за лютий 2021 року в сумі 8974,86 грн, втім такої суми в бухгалтерському обліку відповідача - ПрАТ “Харків-Авто” не значиться, що підтверджується доданою до відзиву на позовну заяву роздруківкою бухгалтерської карточки по рахунку НОМЕР_1 ПрАТ “Харків-Авто” за 2021 рік, з якої вбачається, що у відповідача за 2021 рік відсутня заборгованість перед КП “Харківські теплові мережі”, оплату за теплову енергію за спірній період лютий 2021 року - квітень 2021 року сплачено відповідачем по платіжним дорученням № 1130 від 20.05.2021 на суму 14000,00 грн, № 1189 від 11.06.2021 на суму 14459,25 грн та № 1438 від 29.09.2021 на суму 64213,58 грн, тому посилання позивача на наявність у відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 83697,97 грн за вказаний період є безпідставним.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.01.2021 у справі № 922/4286/21 у зв'язку з тим, що під час дослідження доводів сторін та доказів, наданих сторонами до матеріалів справи, з огляду на обставини, на які посилається позивач у відповіді на відзив відповідача щодо зарахування сплачених відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості за попередній період, виникла необхідність отримання пояснень сторін стосовно наявності заборгованості за попередні періоди та підстав зарахування позивачем сплачених відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди, з метою забезпечення всебічного, об'єктивного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість вийти за межі встановлених ст. 248 ГПК України строків розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та призначити справу до розгляду у порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін на 09.02.2022 о 12:45 й запропонувати сторонам в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України надати суду пояснення з приводу наявності заборгованості за постачання теплової енергії за договором № 8334 від 01.11.2001 за попередні періоди та здійснення зарахування сплачених відповідачем коштів в її погашення, а також пояснення щодо призначення платежів за спірний період.
03.02.2022 за вх. 2595 до суду надійшла заява КП “Харківські теплові мережі” (позивача) про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач, посилаючись на здійснення відповідачем 24.01.2022 часткової оплати суми боргу в розмірі 42000,0 грн з призначенням платежу «за теплову енергію згідно договору № 8334 від 01.11.2001 по рахунку № 17000-2404», що підтверджується банківською випискою по рахунку КП “Харківські теплові мережі” № НОМЕР_2 станом з 24.01.2022 по 24.01.2022, зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті теплової енергії в сумі 41697,97 грн за період березень-квітень 2021 року.
Відповідач - ПрАТ “Харків-Авто” 08.02.2022 за вх. 2949 надав суду пояснення щодо заяви про зменшення позовних вимог, в якій наголошує, що по особовому рахунку відповідача відсутня заборгованість за спожиту теплову енергію, що підтверджується роздруківками бухгалтерських карточок по рахунку НОМЕР_1 ПрАТ “Харків-Авто” за 2019, 2020, 2021 роки, а сплачені відповідачем 42000,0 грн, на які посилається позивач в заяві про зменшення позовних вимог як на часткову оплату заборгованості, це передплата на майбутні періоди, що підтверджується суми боргу в розмірі, що підтверджується роздруківкою бухгалтерської карточки по рахунку 3711 ПрАТ “Харків-Авто” за 2022 рік, посилання позивача на призначення платежу у платіжному дорученні при внесенні оплати на суму 42000,0 грн «за теплову енергію згідно договору № 8334 від 01.11.2001 по рахунку № 17000-2404» є безпідставним, оскільки таке призначення платежу зазначається відповідачем в усіх платежах згідно з вказівкою позивача щодо змісту призначень платежів, яка міститься в листі від 20.05.2021 № 36/ТД-2335.
Протокольною ухвалою від 09.02.2022 прийнято до розгляду заяву позивача в про зменшення розміру позовних вимог 03.02.2022 за вх. 2595, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зменшених позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні 09.02.2022 підтримав позов в повному обсязі і просив стягнути з відповідача заборгованість по оплаті теплової енергії в сумі 41697,97 грн за період березень-квітень 2021 року, зазначив, що заборгованість підтверджується здійсненою відповідачем частковою оплатою від 24.01.2022 на суму 42000,0 грн з призначенням платежу «за теплову енергію згідно договору № 8334 від 01.11.2001 по рахунку № 17000-2404», платежі відповідача по платіжним дорученням № 1130 від 20.05.2021, № 1189 від 11.06.2021 та № 1438 від 29.09.2021 були зараховані за попередні періоди.
На запитання суду стосовно підтвердження наявності у відповідача заборгованості за попередні періоди та за які саме попередні періоди були зараховані оплати відповідача представник позивача відповіді не надав.
Представник відповідача в судовому засіданні 09.02.2022 проти позовнихх вимог заперечував, просив закрити провадження по справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки ПрАТ “Харків-Авто” сплатило в повному обсязі заборгованість по оплаті теплової енергії за лютий 2021 року - по платіжним дорученням № 1130 від 20.05.2021 на суму 14000,00 грн та № 1189 від 11.06.2021 на суму 14459,25 грн, за березень та квітень 2021 року - по платіжному дорученню № 1438 від 29.09.2021 на суму 64213,58 грн. Згідно з відомостями з бухгалтерського обліку ПрАТ “Харків-Авто” на рахунку 3711 значиться передплата на майбутні періоди по оплаті теплової енергії в сумі 42000,0 грн.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
01.11.2001 між Комунальним підприємством “Харківські теплові мережі” та ПрАТ “Харків-Авто” укладений договір про постачання теплової енергії № 8334 (арк. спр. 7-9), згідно з умовами якого позивач зобов'язаний постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач - оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором (п.1.1).
Відповідно до п. 10.1 договору про постачання теплової енергії № 8334 від 01.11.2001, договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2002. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однієї із сторін.
На підставі п. 10.1 договору № 8334 від 01.11.2001, договір був пролонгований на наступні роки, зокрема на 2021 рік.
Під час дії зазначеного договору сторонами було укладено кілька додаткових угод про внесення зміни до договору.
Згідно з п. 6.3 договору № 8334 від 01.11.2001 в редакції Додаткової угоди від 01.04.2016 до зазначеного договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
За умовами п. 6.4 зазначеного договору в редакції Додаткової угоди від 01.04.2016, споживач сплачує попередню оплату. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує Теплопостачальній організації вартість зазначеної в додатку 1 до Договору кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію Споживач здійснює: до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку; до 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку.
Відповідно до п. 6.6 договору № 8334 від 01.11.2001 в редакції Додаткової угоди від 01.04.2016, при розрахунках без приладів комерційного обліку: якщо обсяг фактично спожитої теплової енергії перевищує сплачений зазначений в Договорі обсяг, вартість такого перевищення сплачується не пізніше 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим; якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого зазначеного в Договорі обсягу, вартість такого перевищення зараховується в рахунок оплати зазначеного в Договорі обсягу місяця, наступного за розрахунковим.
Факт споживання відповідачем теплової енергії в період з лютого 2021 року по квітень 2021 року підтверджується актом підключення споживача № 170/12453 від 01.12.2020 та актом відключення споживача № 170/13415 від 12.04.2021 (арк. спр. 21).
Як вбачається з доданих до відзиву на позовну заяву актів виконаних робіт по відпустку теплової енергії від 28.02.2021 за лютий 2021 року, від 31.03.2021 за березень 2021 року та від 30.04.2021 за квітень 2021 року, відповідачем спожито теплової енергії загальної вартістю на суму 92672,83 грн, а саме: за лютий 2021 року - на суму 28459,25 грн (акт від 28.02.2021; за березень 2021 року - на суму 58785,70 грн (акт від 31.03.2021); за квітень 2021 року - на суму 5427,88 грн (акт від 30.04.2021).
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим до заяви про зменшення розміру позовних вимог, заборгованість відповідача за період з березня 2021 року по квітень 2021 року складає 41697,97 грн. При цьому позивач в зазначеному розрахунку вказав, що відповідачем здійснено часткову оплату вартості отриманої теплової енергії за березень 2021 року на суму 22515,61 грн.
Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України “Про теплопостачання”, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Частиною 1 ст. 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно положень ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно положень ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
У матеріалах справи містяться платіжні доручення № 1130 від 20.05.2021, № 1189 від 11.06.2021 та № 1438 від 29.09.2021, з яких вбачається, що відповідачем здійснено оплату за теплову енергію згідно договору № 8334 від 01.11.2001 на загальну суму 83697,97 грн, а саме: 14000,00 грн по платіжному дорученню № 1130 від 20.05.2021 (арк.спр. 41); 14459,25 грн по платіжному дорученню № 1189 від 11.06.2021 (арк.спр. 42); 64213,58 грн по платіжному дорученню № 1438 від 29.09.2021 (арк.спр. 43), що також підтверджується наданою відповідачем до відзиву на позовну заяву роздруківкою бухгалтерської карточки по рахунку НОМЕР_1 ПрАТ “Харків-Авто” за 2021 рік (арк. спр. 39-40), згідно з якою протягом 2021 року ПрАТ “Харків-Авто” було сплачено за теплову енергію 119538,13 грн, у відповідача відсутня заборгованість перед КП “Харківські теплові мережі” за теплову енергію, спожиту в 2021 році.
Позивач не подав у відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України будь-яких доказів на підтвердження наявності у відповідача заборгованості за попередні періоди, не обґрунтував підстав для зарахування здійснених відповідачем оплат по платіжним дорученням № 1130 від 20.05.2021, № 1189 від 11.06.2021 та № 1438 від 29.09.2021 в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди, жодних пояснень стосовно того, за які саме періоди були здійснені зарахування, суду не надав.
З наданих відповідачем до пояснень на заяву про зменшення розміру позовних вимог роздруківок бухгалтерських карточок по рахунку НОМЕР_1 ПрАТ “Харків-Авто” за 2019, 2020 роки вбачається, що по особовому рахунку відповідача відсутня заборгованість за спожиту теплову енергію у 2019, 2020 році (арк. спр. 75-76 та 77-78), а отже посилання позивача на наявність у відповідача заборгованості за попередні періоди не знайшло свого підтвердження матеріалами справи.
Судом відхиляється як безпідставне посилання позивача на здійснення відповідачем 24.01.2022 часткової оплати заборгованості на суму 42000,0 грн, оскільки, як вбачається з роздруківки бухгалтерської карточки по рахунку 3711 ПрАТ “Харків-Авто” за січень 2022 року (а.с. 78), позивачем внесено на рахунок 3711 оплату (аванс) за теплову енергію на суму 42000,0 грн.
Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні 09.02.2022, оплата за вже спожиту теплову енергію здійснюються відповідачем на рахунок 68512, а на рахунок 3711 вноситься передплата (аванс) по оплаті теплової енергії на майбутні періоди. Згідно з відомостями з бухгалтерського обліку ПрАТ “Харків-Авто” на рахунку 3711 значиться передплата на майбутні періоди по оплаті теплової енергії в сумі 42000,0 грн.
Позивач безпідставно посилається на призначення платежу у платіжному дорученні при внесенні відповідачем оплати на суму 42000,0 грн «за теплову енергію згідно договору № 8334 від 01.11.2001 по рахунку № 17000-2404», оскільки таке призначення платежу зазначається відповідачем відповідно до вказівки позивача щодо змісту призначень платежів, яка міститься в листі від 20.05.2021 № 36/ТД-2335 (арк.спр. 54).
На підставі зазначеного, враховуючи здійснені відповідачем оплати за теплову енергію згідно договору № 8334 від 01.11.2001 протягом 2021 року та у січні 2022 року, та враховуючи, що позивач, стверджуючи, що вказані кошти були зараховані в погашення заборгованості за попередні періоди, не надав суду жодних належних та допустимих доказів, як на підтвердження наявності заборгованості за інші періоди, так і доказів зарахування вказаних коштів в погашення такої заборгованості, суд вважає, що позивачем не доведено наявність у відповідача заборгованості по оплаті теплової енергії в сумі 41697,97 грн за період з березня 2021 року по квітень 2021 року, а вважає підтверженою обставину про відсутність предмету спору у звязку із його погашенням.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що станом на момент винесення цієї ухвали відсутній предмет спору, а тому закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 7 Закону України “Про судовий збір” врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним. Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. Приймаючи до уваги вищенаведене, суд зазначає, що сплачена позивачем сума судового збору підлягає поверненню лише після звернення позивача до суду з відповідним клопотанням.
Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 233-235 ГПК України, Господарський суд Харківської області
Закрити провадження у справі № 922/4286/21 у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Ухвала набирає чинності негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в строки та порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 14.02.2022.
Суддя Н.А. Новікова