Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
"07" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 922/3788/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильова В.В.
при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.
розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровагонсервіс" про стягнення судових витрат, які були фактично понесені позивачем у зв'язку із розглядом справи (вх. № 665 від 28.01.2022) по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровагонсервіс", місто Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Транспромснаб", місто Харків
про стягнення 633 379,07 грн.
за участю представників:
позивача (заявника) - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа № 922/3788/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровагонсервіс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромснаб" заборгованості за Договором № ЄВС-20-2Д про виконання робіт від 26.05.2020 в сумі 633 379,07 грн., в т.ч.: 576 000,00 грн. - сума основного боргу та 57 379,07 грн. - пеня.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.01.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровагонсервіс" задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Транспромснаб" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровагонсервіс" 436 000,00 грн. основного боргу та 57 378,55 грн. пені, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 700,16 грн.
Провадження у справі № 922/3788/21 в частині стягнення 140 000,00 грн. основного боргу - закрито. В іншій частині позову відмовлено.
28 січня 2022 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровагонсервіс" звернувся до суду із заявою про стягнення судових витрат, які були фактично понесені позивачем у зв'язку із розглядом справи № 922/3788/21 (вх. № 665). Ухвалою господарського суду від 31.01.2022 відповідну заяву було прийнято та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 07 лютого 2022 року.
В судове засідання 07.02.2022 представники сторін не з'явилися, про причини неявки не повідомляли. Судом оголошено, що 04 лютого 2022 року ТОВ "ТВП "Транспромснаб" подало заперечення на заяву про стягнення судових витрат, які були понесені позивачем у зв'язку із розглядом справи (вх. № 2662).
Враховуючи те, що за приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, а також приймаючи до уваги обмежений строк вирішення питання про розподіл судових витрат, суд визнав за можливе прийняти рішення щодо розподілу понесених ТОВ "Євровагонсервіс" витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/3788/21 за відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, надані позивачем докази на підтвердження понесених Товариством витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Так, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом із тим, згідно частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, при здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, господарському суду слід враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Статтею 131-2 Конституції України передбачено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 ЗУ "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається із матеріалів справи, в якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката до матеріалів справи надано Договір № 4 про надання правової допомоги від 01.11.2019, укладений між ТОВ "Євровагонсервіс" (у подальшому також - Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Сергеєв, Боярський і партнери" (у подальшому Адвокатське об'єднання), відповідно до умов якого Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну (правову) допомогу (надалі - Послуги) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Клієнт зобов'язується прийняти Послуги та оплатити винагороду в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором та відшкодовувати витрати Адвокатського об'єднання, понесені ним при виконанні умов цього Договору.
Вичерпний перелік, об'єм та строки надання Послуг Адвокатським об'єднанням по даному Договору, в тому числі спеціальний предмет Послуг та/або спеціальні умови по оплаті Послуг, вказуються в Додатковій Угоді до цього Договору (спеціальні Умови від стандартних умов надання послуг мають перевагу), які підписуються сторонами.
Відповідно до пункту 5.1. Договору сторони погодили, що вартість послуг Адвокатського об'єднання за цим Договором визначається як сума гонорарів Адвокатського об'єднання за надані Послуги та витрат, понесених Адвокатським об'єднанням у зв'язку з наданням Послуг. Гонорари за Послуги Адвокатського об'єднання розраховуються, як правило, шляхом множення погодинної ставки співробітників Адвокатського об'єднання, залучених до виконання доручення клієнта, на кількість годин, витрачених співробітникам Адвокатського об'єднання для виконання доручення.
Погодинні ставки (тарифи) співробітників Адвокатського об'єднання:
- адвоката складають: - 1500,00 грн.
- помічника адвоката складають: - 500,00 грн.
Облік часу і Робіт визначено в пункті 5.2. Договору: з метою визначення суми Гонорарів, Адвокатське об'єднання веде облік часу, витраченого на надання Послуг, при цьому мінімальною одиницею обліку вважається одна шоста частина години. Гонорари підлягають нарахуванню за будь-яку роботу, яка здійснюється співробітниками Адвокатського об'єднання в інтересах Клієнта в зв'язку з наданням Послуг, включаючи, але не обмежуючись, наступним: вивчення та аналіз документів; підготовка документів; участь в переговорах, проведення зустрічей, відрядження, телефонні переговори з Клієнтом та/або його уповноваженими представниками, а також іншими особами у зв'язку з наданням Послуг.
Пунктом 6.1. Договору передбачено, що Акти, які направляються Клієнту, мають містити наступну інформацію: дату надання послуги; опис кожної послуги; кількість годин, витрачених на надання послуги; суму витрат, понесених у зв'язку з наданням послуг.
Згідно Додатку № 4 до Договору № 4 про надання правової допомоги від 01.11.2019 Виконавець надає Клієнту послуги з супроводу розгляду позовної заяви Клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Транспромснаб" про стягнення заборгованості.
Відповідно до пункту 1.2. послуги з даного Додатку включають в себе:
(а) юридичний аналіз документів і обставин, які стосуються надання усних та письмових консультацій щодо Справи, підготовки проектів необхідних документів, претензій, заяв, листів і т.п.;
(б) підготовка юридичних висновків і рекомендацій Клієнту щодо Справи;
(в) надання консультацій щодо стратегії ведення Справи;
(г) підготовка і подача позову, клопотань, заяв, інших процесуальних документів пов'язаних з представництвом Клієнта в суді, включаючи участь в засіданнях суду, а при необхідності в державних органах, органах місцевого самоврядування, а також перед іншими підприємствами, організаціями та особами, щодо або у зв'язку з провадженням у Справі;
(д) представництво Клієнта в державних органах, в тому числі в органах виконавчої служби, щодо даної Справи.
Пунктом 2.1. Додатку погоджено що гонорар за цим Додатком, становить (складається з): 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн., що надаються Адвокатському об'єднанню за цим Додатком, за розгляд справи в одній судовій інстанції.
Вартість послуг, зазначену в пункті 2,1. даного Додатка, Клієнт сплачує на розрахунковий рахунок Адвокатського об'єднання авансом після підписання сторонами цього додатка та протягом 5 календарних днів з дати виставлення рахунку. Клієнт сплачує (компенсує) на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 5 календарних днів витрати (зокрема, транспортні витрати) пов'язані з наданням послуг Клієнту після підписання сторонами Акту виконаних юридичних послуг без зауважень (пункти 2.2., 2.3. Додатку).
На виконання умов Договору Клієнту надано Рахунок № 1 від 24.01.2022 про оплату послуг відповідно до Додаткової угоди №4 від 01.10.2021 до Договору про надання правової допомоги №4 від 01.11.2019. Відповідно до платіжного доручення № 6403 від 25.01.2022, Клієнтом було сплачено платіж за правничі послуги у розмірі 15 000,00 грн.
До матеріалів справи надано також Акт наданих послуг № 1 від 25.01.2022, згідно якого Адвокатським об'єднанням проведено підготування та складання позовної заяви до ТОВ "ТВП "Транспромснаб", що включає в себе: вивчення та аналіз судової практики, ознайомлення з спірними рішеннями, дослідження документів бухгалтерського обліку, підготування правової позиції, участь у судових засіданнях.
Послуги виконані повністю в термін. Клієнт претензій за обсягом, якості і термінів надання послуг претензій не має.
Оцінивши в сукупності зазначені докази, суд дійшов до висновку, що вони можуть бути прийняті як належні, а витрати ТОВ ТОВ "Євровагонсервіс" на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.
При цьому, за змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
В розрізі спірних правовідносин суд також враховує правову позицію, висловлену Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно якої у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Об'єднана палата зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява 19336/04).
Заперечуючи проти стягнення з ТОВ "ТВП "Транспромснаб" судових витрат позивача на правову допомогу, представник відповідача вказує на те, що зі змісту наданих ТОВ "Євровагонсервіс" доказів вбачається, що була складена позовна заява, однак види робіт, які зазначені в Додатку № 4 до Договору про надання правової допомоги № 4 від 01.11.2019 є загальними, не зазначено які саме види конкретних робіт були виконані, скільки часу було витрачено на виконання робіт. Крім того, позивачем не було додатково надано детальний опис виходячи із якого можна було зрозуміти, які саме процесуальні документи були виготовлені, вартість робіт виготовлених процесуальних документів та скільки часу було витрачено на виконання робіт.
Також в жодному із наданих документів не міститься інформації в якій справі представник позивача представляв інтереси позивача, тобто не зазначено номер провадження, номер справи тощо.
В рахунку № 1 від 24.01.2022 вказано, що загальна ціна виконаних робіт становить 15 000,00 грн. за одну годину, тобто вартість години роботи не відповідає Договору про надання правової допомоги № 4 від 01.11.2019. Можна зробити висновок, що представником позивача було витрачено одну годину на виконання робіт вартість якої становить 15 000,00 грн., але в жодному документі даний факт не передбачений.
Таким чином, на переконання відповідача, заявником не подано всіх необхідних документів на підтвердження надання правової допомоги клієнту та понесених стороною відповідача витрат на правову допомогу.
Крім того, відповідач зазначив, що розмір витрат, зазначений в заяві про стягнення судових витрат, є неспівмірним обсягу правової допомоги, наданої адвокатами позивачу. Цей факт обумовлений тим, що представник позивача неодноразово не з'являвся в судові засідання, брав участь в одному засіданні в режимі відеоконференції після того, як суд визнав присутність в судовому засіданні представника позивача обов'язковою. Також представник позивача не надавав жодних процесуальних документів, у тому числі заяву про зменшення позовних вимог, хоча відповідачем майже повністю було визнано позовні вимоги. Відповідно, в задоволенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн. слід відмовити.
Приймаючи до уваги викладене, досліджуючи, чи є заявлений розмір витрат пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову в контексті застосування статті 129 ГПК України; враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) тощо, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодуванні понесених позивачем витрат на правову допомогу, виходячи з такого.
Вивчивши інформацію, яка міститься в Акті наданих послуг № 1 від 25.01.2022, згідно якого Адвокатським об'єднанням проведено підготування та складання позовної заяви до ТОВ "ТВП "Транспромснаб", що включає в себе: "вивчення та аналіз судової практики, ознайомлення з спірними рішеннями, дослідження документів бухгалтерського обліку, підготування правової позиції, участь у судових засіданнях", суд зазначає, що наведений Адвокатським об'єднанням загальний перелік послуг без зазначення витраченого адвокатом часу та конкретної вартості виконаних робіт не може вважатися детальним описом робіт (наданих послуг) в розумінні статті 126 ГПК України, складеним з метою відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за результатами справи, а є лише узагальнюючим документом, укладеним між сторонами угоди, без кількісної конкретизації фактично здійснених адвокатом дій, їх вартості і витраченого часу.
Водночас суд звертає увагу на те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У постанові Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15 вказано, що "від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, а не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права". Отже, детальний опис робіт (наданих послуг) є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відсутність якої тягне за собою неможливість іншої сторони спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
Також у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18 зазначено, що інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Водночас, Акт здачі-приймання правової допомоги згідно Договору не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, позаяк розмір таких витрат має бути не лише доведений та документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
У розрізі спірних правовідносин, аналізуючи заперечення відповідача на заяву про стягнення судових витрат у справі № 9223788/21, суд погоджується із твердженням представника ТОВ "ТВП "Транспромснаб" щодо неспівмірності обсягу правової допомоги, наданої адвокатом, що обумовлено тим, що представник ТОВ "Євровагонсервіс" неодноразово не з'являвся в судові засідання, і брав участь лише в одному засіданні в режимі відеоконференції після того, як суд визнав присутність в судовому засіданні представника позивача обов'язковою. Також лише на письмову вимогу суду представник позивача подав до суду пояснення щодо часткової оплати заборгованості відповідачем.
Крім того, суд враховує, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № ЄВС-20-2Д про виконання робіт від 26.05.2020. При цьому, сам відповідач проти позовних вимог заперечень не висловив. Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, а спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України і великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, такі правовідносини не передбачають. Посилання на судову практику у подібних правовідносинах позовна заява не містить. Таким чином, для Адвокатського об'єднання дана справа є звичайним розрахунковим спором.
Також суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, однак, у даному випадку, приймаючи до уваги заперечення ТОВ "ТВП "Транспромснаб", суд має оцінити рівень адвокатських витрат з урахуванням того, чи є їх сума обґрунтованою. Відповідно, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, з урахуванням обставин справи, суд виходить із встановленої Договором про надання правової допомоги № 4 від 01.11.2019 ставки послуг Адвокатського об'єднання за одну годину у розмірі 1 500,00 грн.
Враховуючи конкретні обставини справи, суд дійшов висновку, що в загальній кількості достатнім, об'єктивним і співмірним зі складністю справи є затрачений час Адвокатського об'єднання у кількості 5 годин (4 години - дослідження документів бухгалтерського обліку та написання позовної заяви + 1 година участі адвоката в судовому засіданні 24.01.2022 в режимі відеоконференції).
Отже, 5 годин витраченого Адвокатським об'єднанням (адвокатом) часу * встановлену Договором про надання правової допомоги № 4 від 01.11.2019 ставку послуг адвоката за одну годину у розмірі 1 500,00 грн. на думку суду становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн., а тому саме таку суму суд вважає за необхідне покласти на відповідача. Залишок понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн. слід залишити за ТОВ "Євровагонсервіс".
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі № 922/3788/21, в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Ухвалити додаткове рішення у справі № 922/3788/21.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Транспромснаб" (місцезнаходження: 61004,м.Харків, вул. Москалівська, буд. 25; код ЄДРПОУ 39665586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровагонсервіс" (місцезнаходження: 65114, Люстдорфська дорога, будинок 140А, оф.1111, місто Одеса; код ЄДРПОУ 41558040) 7 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
В іншій частині - відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України.
Додаткове рішення складено 09 лютого 2022 року.
Суддя В.В. Рильова