Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
08 лютого 2022 року м. ХарківСправа № 922/4987/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Малихіній М.П.
розглянувши матеріали справи у підготовчому засіданні
за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова (61099, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, буд. 36а) в інтересах держави, в особі 1. Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7) 2. Північно - Східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 4 під. 10 поверх)
до 1. Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради (61007. м. Харків, вул. Біблика, буд. 26); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона -8" (61032, м. Харків, просп. Московський, буд. 192/2, кв. 33)
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору про закупівлю робіт
за участю представників сторін:
позивача 1: Замніус М.В., самопредставництво;
позивача 2: не з'явився;
відповідача 1: Ольховський С.В., ордер серія ХВ № 2004000035 від 20.01.2022 року;
відповідача 2: не з'явився;
прокурора: Полякова С.О., службове посвідчення № 057286 від 09.10.2020 року.
Керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі 1. Харківської міської ради, 2. Північно - Східного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до 1. Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона -8" про:
- визнання незаконним та скасування рішення уповноваженої особи Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради за результатами розгляду тендерної пропозиції учасника відкритих торгів на закупівлю "Капітальний ремонт будівлі (басейн) Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 168 Харківської міської ради за адресою: України, Харківська обл., м. Харків, вул. Велика Кільцева, буд. 12 (ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013, код ДК 021: 2015:45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи") Товариство з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона -8";
- визнати недійсним договір № 168-21кр від 19.08.2021 року про закупівлю робіт по об'єкту "Капітальний ремонт будівлі (басейн) Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 168 Харківської міської ради за адресою: України, Харківська обл., м. Харків, вул. Велика Кільцева, буд. 12", укладений між Управлінням освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона -8".
Також до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою суду від 28.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
17.01.2022 року від позивача 1 через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 850) про відмову від позову.
24.01.2022 року від позивача 2 через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 1494).
27.01.2022 року від прокурора через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 1959).
27.01.2022 року від прокурора через канцелярію суду надійшли заперечення (вх. № 1962), у яких прокурор, просить суд, відмовити у задоволенні заяви позивача 1 про відмову від позову.
28.01.2022 року від позивача 1 через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 2080) про залишення позовної заяви без розгляду, у якій заявник, просить суд, прийняти заяву до розгляду, та позовну заяву Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі 1. Харківської міської ради, 2. Північно - Східного офісу Держаудитслужби до 1. Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона -8" визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору про закупівлю робіт залишити без розгляду.
Ухвалою суду від 08.02.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи, судом долучено до матеріалі спари.
Судом у судовому засіданні поставлено на обговорення заяву позивача 1 про відмову позивача 1 від позову та заяву про залишення позовної заяви прокурора без розгляду.
Присутній у підготовчому засіданні представник позивача 1 підтримав надані до суду заяви, та просив суд їх задовольнити.
Присутній у підготовчому засіданні прокурор зазначив, що позовні вимоги підтримує, проти задоволення заяв позивача 1 заперечував.
Присутній у підготовчому засіданні представник відповідача 1 підтримав надані до суду позивачем 1 заяви, та просив суд, їх задовольнити.
Суд дослідивши матеріали справи, заяву позивача 1 (вх. № 850 від 17.01.2022 року) про відмову від позову, із урахуванням позиції присутніх у підготовчому засіданні представників сторін, зазначає наступне.
В обґрунтування наданої до суду заяви (вх. № 850 від 17.01.2021 року) позивач 1 зокрема зазначає, що закупівля послуг в інтересах територіальної громади міста Харкова, здійснена Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради із дотриманням усіх норм та процедур, покладених на замовника Законом України "Про публічні закупівлі". Харківською міською радою та її виконавчими органами не допущено жодних порушень вимог законодавства в сфері державних закупівель, не завдана шкода інтересам територіальної громади м. Харкова. Підстави для звернення Харківської міської ради до суду для захисту порушених прав та інтересів територіальної громади м. Харкова відсутні, а відповідно не вбачається виключних підстав для представництва прокурором інтересів міської ради у суді.
За твердженнями позивача 1, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про протиправне витрачання позивачем чи відповідачами коштів з місцевого бюджету та перевищення ліміту використання бюджетних коштів. Також, не наведений розмір шкоди, яка завдана та взагалі наявність такої шкоди. У зв'язку із чим, на думку останнього, прокурором у своїй позовній заяві не зазначено належних та достатніх підстав звернення до суду з даним позовом, та прокурором не при зверненні із даним позовом до суд не здійснено аналізу економічної доцільності проведення нових торгів та не оцінено наслідків визнання недійсним договору № 168-21кр від 19.08.2021 року про закупівлю робіт з капітального ремонту будівлі (басейну).
Також зазначає, що прокурором не обґрунтовано та не доведено, що Харківська міська рада та її виконавчі органи не здійснюють або неналежим чином здійснюють свої повноваження щодо захисту інтересів територіальної громади України.
На думку позивача 1, прокурором звертаючись до суду з даним позовом фактично втручається в діяльність органів місцевого самоврядування. У зв'язку із чим, позивач 1 відмовляється від позову, та просить суд, задовольнити відмову від позову та закрити провадження у справі (а.с. 200-203).
Як вбачається із матеріалів справи, Керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі 1. Харківської міської ради, 2. Північно - Східного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до 1. Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона -8" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору про закупівлю робіт.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Пунктом 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Суд не приймає посилання позивача 1 на те, що Харківська міська рада не вважає свої інтереси порушеними, та на те, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про протиправне витрачання позивачем чи відповідачами коштів з місцевого бюджету та перевищення ліміту використання бюджетних коштів, та на те, що прокурором не обґрунтовано та не доведено, що Харківська міська рада та її виконавчі органи не здійснюють або неналежим чином здійснюють свої повноваження щодо захисту інтересів територіальної громади України, як на підставу для подання заяви про відмову від позову, оскільки як вбачається із змісту пунктів 1, 2 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом (частини 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, суд враховує, що відмова позивача 1 від позову не є обов'язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача 1 з процесу чи зміни його процесуального статусу. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті.
При вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов'язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю, зокрема якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави; - відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, суд надавши оцінку наявним у матеріалах справи документах, із урахуванням позиції представників сторін, підтримування прокурором позовної заяви, дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви (вх. № 850 від 17.01.2022 року) про відмову від позову у справі.
Суд дослідивши матеріали справи, заяву позивача 1 (вх. № 2080 від 28.01.2022 року) про залишення позовної заяви без розгляду, із урахуванням позиції присутніх у підготовчому засіданні представників сторін, зазначає наступне.
В обґрунтування наданої до суду заяви (вх. № 2080 від 28.01.2022 року) позивач - 1 зокрема зазначає, що участь прокурора у судовому процесі можлива за умови, з - поміж іншого, не просто шляхом абстрактного обґрунтування порушення інтересів держави, як підстави для звернення до суду, а саме повинна бути належним чином доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру"). При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінити належного суб'єкта владних повноважень для захисту інтересів держави. У зв'язку із чим, Харківська міська рада звертає увагу суду на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. У кожному токому випадку прокурор повинен навести та довести ( а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду. Та із посиланням на судову практику викладену у справах № 924/1256/17, № 924/1237/17, № 927/246/18, та № 587/430/16-ц зазначає, що наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 статті 23 цього Закону, згідно якої прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави у суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Проте у позовній заяві прокурора відсутня інформація, що прокурор, до подання цього позовну, оскаржував закупівлю UA-2021-07-12-004636-а до уповноважених органів, які здійснюють контроль у разі виявлення ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, а таким уповноваженим органом була надана відповідь, що такий орган не в змозі самостійно здійснити захист інтересів держави.
У зв'язку із чим, за твердженнями позивача 1, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу, та зазначає, що якщо суд, після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурора інтересів держави у суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
За твердженнями позивача 1, листом Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова від 21.09.2021 року № 51-107-2872 вих-21 не доведено, що виконавчі органи міської ради не здійснюють або неналежним чином здійснюють захист своїх інтересів. У вказаному листі не міститься інформації щодо наявності підстав для здійснення дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, не зазначено у чому саме полягає порушення інтересів громадянина або держави, ґкі були порушені виконавчими органами міської ради тощо. Харківською міською радою листом від 02.11.2021 року № 9829/9-21 з посиланням на норми чинного законодавство надано відповідь, та зазначено, що виконавчими органами Харківської міської ради закупівлю послуг UA-2021-07-12-004636-а у 2021 році здійснено з дотримання вимог чинного законодавства України. Також, Харківською міською радою, даним листом повідомлено, що за результатами оприлюднення в системі Прозорро висновку держаудитслужби Управлінням освіти із дотриманням законодавчих строків 19.08.2021 року оприлюднено аргументовані заперечення до висновку, при цьому, ні в період з моменту оприлюднення заперечень до укладеного договору з переможцем закупівлі, по сьогоднішній день, орган державного фінансового контролю не вчиняв дії щодо притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що у свою чергу свідчить про згоду Держаудитслужби з запереченнями Управлінням освіти та законності дій його посадових осіб під час проведення даної процедури закупівель.
Також зазначає, що позивачем 1 повідомлено, що останній не вважає свої інтереси порушеними. У зв'язку із чим, прокурором не обґрунтовано та не доведено підстави представництва інтересів держави у суді в особі Харківської міської ради, у зв'язку із чим, позовна заява, подана прокурором підлягає залишенню без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічна правова позицію викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 року у справі №924/1237/17.
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Суд зобов'язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.
При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Враховуючи вищевикладене, суд не приймає посилання позивача 1 на те, що у позовній заяві прокурора відсутня інформація, що прокурор, до подання цього позовну, оскаржував закупівлю UA-2021-07-12-004636-а до уповноважених органів, які здійснюють контроль у разі виявлення ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, а таким уповноваженим органом була надана відповідь, що такий орган не в змозі самостійно здійснити захист інтересів держави, та що, прокурором не доведено, що виконавчі органи міської ради не здійснюють або неналежним чином здійснюють захист своїх інтересів, на те, що позивачем 1 (Харківською міською радою) повідомлено, що останній не вважає свої інтереси порушеними, у зв'язку із чим, прокурором не обґрунтовано та не доведено підстави представництва інтересів держави у суді в особі Харківської міської ради відповідно до положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", тому позовна заява, подана прокурором підлягає залишенню без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки останні, спростовуються вищевикладеними нормами.
Крім того, відповідно до правового висновку, викладено у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі № 910/3486/19 прокурор, не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Як вбачається із матеріалів справи, прокурор попередньо в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся із лист від 17.09.2021 року № 51-107-3503 вих-21 до Північно - Східного офісу Держаудитслужби та з листом від 21.09.2021 року № 51-107-3872 вих. 21 до В.о Харківського міського голови - секретаря Терехова І.О. (а.с. 116--117, 124-125).
Листом від 05.10.2021 року № 202031-17/6373-2021 Північно - Східний офіс Держаудитслужби повідомив, що за наслідками моніторингу встановлено порушення абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону в частині невідхилення замовником тендерної пропозиції учасника - переможця. У подальшому між замовником та учасником - переможцем укладено договір про закупівлю від 19.08.2021 року №168/21кр ціна якого становить 2 480 016,83 грн. Також замовником 19.08.2021 року у системі Прозорро оприлюднено аргументоване заперечення щодо висновку за результатами моніторингу. Позов про визнання недійним договору від 19.08.2021 року № 168/21кр до суду не подавався. Також зазначено, що Держаудитслужба, не надсилала до місцевих (окружних) прокуратур листів про сприяння органами прокуратури щодо виконання замовником зобов'язань про усунення порушень. Та зазначено, що у разі подання органами прокуратури позову, Держаудитслужба готова взяти участь у справі у якості 3-ї особи (а.с. 120).
Листом від 05.11.2021 року № 9829/9-21 юридичний департамент Харківської міської ради повідомив зокрема, що підстави для звернення Харківської міської ради до суду відсутні (а.с. 127).
При цьому, Північно - Східний офіс Держаудитслужби є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Харківської області, оскільки Держаудитслужба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель. У цьому випадку з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у пункті 43 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Харківської міської ради та Північно - Східного офісу Держаудитслужби.
Враховуючи вищевикладене, доводи позивача 1 з приводу відсутності підстав представництва інтересів держави в особі визначених позивачів, а саме позивача 1 Харківської міської ради не приймається судом, та спростовується викладеними нормами та матеріалами справи.
У зв'язку із чим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача 1 (вх. № 2080 від 28.01.2022 року) про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 13, 42, 46, 76, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Харківської міської ради (вх. № 850 від 17.01.2022 року) про відмову від позову у справі - відмовити.
У задоволенні заяви Харківської міської ради (вх. № 2080 від 28.01.2022 року) про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 08 лютого 2022 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду, подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Ухвалу підписано 09 лютого 2022 року
Суддя О.О. Ємельянова