Провадження № 2-а/537/12/2022
Справа № 537/5353/21
01.02.2022 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:
головуючого судді Мурашової Н.В.,
за участі секретаря Должаніци В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Кременчук в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекціїї Фонду соціального страхування України у Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
12.10.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекціїї Фонду соціального страхування України у Полтавській області, в якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №388, винесену 30.09.2021 року заступником начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Яремченко А.А., про притягнення заступника головного бухгалтера Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О. Богаєвського» ОСОБА_1 до адміністратвної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. в частині порушення п.1 ч.2 ст.15, ч.3 ст.30 Закону України №1105, п.1.,2, п.2.2. Постанови №13. Також позивач ОСОБА_1 просила стягнути на її користь з відповідача Управління виконавчої дирекціїї Фонду соціального страхування України у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати на судовий збір в сумі 454 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 займає посаду заступника головного бухгалтера Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О. Богаєвського».
17.09.2021 року посадовими особами Кременчуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області проведено позапланову перевірку правильності використання Комунальним некомерційним медичним підприємством «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О. Богаєвського» страхових коштів Фонду соціального страхування України в період з 01.04.2019 року по 30.06.2021 року. За результатами перевірки складено Акт №127 від 23.09.2021 року та винесено протокол №78 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.165-5 КУпАП відносно ОСОБА_1 30.09.2021 року заступником начальника управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Полтавській області Яремченко А.А. винесено постанову №388 про накладення адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу в сумі 340,00 грн. За результатами розгляду матеріалів перевірки, відповідачем було прийнято рішення №430 від 30.09.2021 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
ОСОБА_1 вказує, що оскаржувана постанова про адміністративне правопоршуення є неправомірною, зазначає, що жодних вимог закону при нарахуванні та виплаті лікарняних вона не порушувала, нецільового використання коштів нею допущено не було. Рішення про призначення матеріального забезпечення медичним працівникам КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О. Богаєвського», хворим на СOVID-19 приймалося комісією із соціального страхування з дотриманням положень п.1 ч.2 ст.15, ч.3 ст.30 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №1105, які не містять вимог щодо здійснення виплат медичним працівникам по тимчасовій непрацездатності у зв'язку із загальним захворюванням на СOVID-19, яке не пов'язане з виробництвом, саме по завершенню розслідування нещасного випадку на виробництві. У всіх перевірених листах непрацездатності медичних працівників було зазначено загальне захворювання, тому матеріальне забезпечення працівники отримали саме як за тимчасову втрату працездатності, не пов'язану із професійним заховрюванням, а отже не потребували акту розслідування нещасного випадку. Подані медичними працівниками листи непрацездатності були оформлені з дотриманням вимог Наказу МОЗ України №455 від 13.11.2001 року «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», а тому у комісії були відсутні підстави для прийняття рішення про відмову у проведенні виплат у строки, визначені ст. 32 Закону України №1105. Робочий орган виконавчої дирекції Фонду перевірив та схвалив дії та заяви-розрахунки комісії із соціального страхування КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О. Богаєвського» на оплату листів непрацездатності медичних працівників. Незважаючи на наведене, в подальшому робочий орган виконавчої дирекції Фонду провів позапланову перевірку здійснених виплат працівникам коштів до бюджету Фонду. На момент проведення перевірки, завершені всі розслідування щодо професійних захворювань працівників, котрі відображені у акті №127 від 23.09.2021 року. Висновками комісії підтверджено, що такі захворювання працівників не пов'язані з виробництвом чи з виконанням професійних обов'язків. А отже отримання цими медичними працівниками допомоги по тимчасовій непрацездатності за загальним захворюванням було правомірним і жодним чином не порушило порядок використання коштів Фонду. Проте за результатами позапланової перевірки було складено Акт документальної перевірки №127 від 23.09.2021 року, який був оцінений як доказ при винесенні заступником начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Яремченко А.А. постанови про накладення адміністративного стягнення №388 від 30.09.2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.1655 КУпАП із накладенням адімністративного стягнення в розмірі 340,00 грн. за порушення п. 1 ч.2 ст.15, ч.3 ст.30 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхцівння» №1105-XIV, п.1, п.2, п.2.2. Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку із тимчасовою втратою непрацездатності, затвердженого Постановою правління фонду соціального страхування України №13 від 19.07.2018 року за порушення законодавства про загальнообов'якове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності при наданні матеріального забезпечення працівникам КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О. Богаєвського»
ОСОБА_1 стверджувала, що не допускала вказаних порушень, а тому звернулася за захистом до суду з адміністративним позовом, в якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №388, винесену 30.09.2021 року заступником начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Яремченко А.А., про притягнення її, як заступника головного бухгалтера КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О. Богаєвського», до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. в частині порушення п.1 ч.2 ст.15, ч.3 ст.30 Закону України №1105, п.1.,2, п.2.2. Постанови №13.
Також ОСОБА_1 вказувала, що оскаржуваною постановою на неї було накладено стягнення після закінчення строків, визначених ст.38 КУпАП.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 15.11.2021 року відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лобов М.О. не з'явився, подав письмову заяву, в якій просив позов задовольнити, справу розглянути без його участі.
Відповідач Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області не направив свого представника в судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи.
Відповідач Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області надав до суду відзив на позовну заяву. Заперечував щодо задоволення позовних вимог. Зазначив, що підставою для оплати страхових виплат потерпілому від нещасного випадку, професійного захворювання є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами. Позивач допустив порушення порядку виплати коштів фонду, оскільки ці кошти були призначені та виплачені без розслідування та з'ясування обставин, за яких стався нещасний випадок (гостре професійне захворювання, акт за формою Н-1/НП відсутній).
Суд, дослідивши матеріали справи, ознайомившись із доводами позову, відзиву на позов, встановив наступне.
Згідно направлення на проведення документальної перевірки № 127 від 17.09.2021 року, що видане Кременчуцьким відділенням Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області відповідно до Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV), на підставі п. 2.6 Порядку перевірки правильності використання страхувальниками страхових коштів Фонду соціального страхування України та застосування фінансових санкцій за порушення встановленого порядку їх використання, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 02.10.2020 року № 23 та згідно наказом Кременчуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 17.09.2021 року № 122-од з 20.09.2021 року- по 23.09.2021 року мала бути проведена документальна планова перевірка правильності використання КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О. Богаєвського» страхових коштів Фонду соціального страхування України за період з 01.04.2019 року по 30.06.2021 року.
За результатами перевірки було складено Акт документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України № 127 від 23.09.2021 року (а.с. 15-36), яким встановлено детальний опис виявлених порушень вимог законодавства, зокрема, виявлено ряд порушень, в тому числі:
1) п.1 ч.2 ст.15, ч.3 ст.30 Закону України № 1105-XIV, п.1.2, п.2.2. Постанови №13 - при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: медичному працівнику, який тимчасово втратив працездатність внаслідок лабораторно підтвердженого інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою короновірусом SARS-CoV-2, і щодо якого наявне повідомлення про нещасний випадок /гостре профксійне захворювання (отруєння), призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності до розсідування та з'ясування обставин, за яких стався нещасний випадок (без встановлення того, що гостре професійне захворювання (отруєння) не пов'язане з виробництвом, відсутній акт за формою Н-1/НП: 18.02.2021 року ЛН від 14.11.2020 року ОСОБА_2 , 14.05.2021 року ЛН від 15.01.2021 року ОСОБА_3 , 30.06.2021 року ЛН від 05.04.2021 року ОСОБА_3 , 18.02.2021 року ЛН від 19.11.2020 року ОСОБА_4 , 18.02.2021 року ЛН від 20.11.2020 року ОСОБА_4 , 18.02.2021 року ЛН від 26.11.2020 року ОСОБА_4 , 23.03.2021 року ЛН від 12.12.2020 року ОСОБА_4 , 23.03.2021 року ЛН від 07.01.2021 року ОСОБА_4 ,
2) п.1 ч.2 ст.15, ч.3 ст., ч.1 ст.31 Закону України № 1105-XIV, п.1.2, п.2.2. Постанови №13 - при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: призначення, нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листку непрацездатності, видано не у встановленому порядку (листок непрацездатності виданий лікуючим лікарем закладу охорони здоров'я незалено від форм власності та не лікарем, що проводить господарську діяльність медичної практики, як фізична особа-підприємець), не розглядалася підстава і правильність видачи листів непрацездатності: 30.12.2020 року ЛН від 03.11.2020 року ОСОБА_5 , 25.06.2020 року ЛН від 06.04.2020 року ОСОБА_6 , 30.06.2021 року ЛН від 05.04.2021 року ОСОБА_6 , 09.10.2020 року ЛН від 17.08.2020 року ОСОБА_7 ,
3) п.1 ч.2 ст.15, абз.2 ч.1 ст.34 Закону України № 1105-XIV, абз.2 п.4, абз.3 п.7 Постанови №12, п.1.2, п.2.2. Постанови №13 - при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: страхувальником подана заява-розрахунок, яка містить недостовірну інформацію (не відповідає документам, на підставі яких здійснено призначення матеріального забезпечення, невірно вказано серію листка непрацездатності); не перевірено правильність заповнення заяви-розрахунку: 18.02.2021: ЛН АДЯ 409565 від 06.11.2020 ОСОБА_8 ,
4) п.1 ч.2 ст.15, абз.2 ч.1 ст.30, ч.3 ст.30, ч.2 ст.33 Закону України № 1105-XIV, абз.1 п.2 Постанови №1266, п.1.2, п.2.2 Постанови №13- при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: виплачена невірно обчислена сума страхових виплат (невірно визначена кількість календарних днів, які підлягають оплаті), не здійснено контроль за правильним нарахуванням матеріального забезпечення: 19.09.2019: ЛН АДЦ 251791 від 18.07.2019 ОСОБА_9 , 09.10.2020: ЛН АДЯ 327620 від 28.08.2020 ОСОБА_10 , 26.12.2019: ЛН АДЦ 034292 від 01.11.2019 ОСОБА_11 ,
5) п.1 ч.2 ст.15, абз.2 ч.1 ст.30, ч.3 ст.30, ч.2 ст.33 Закону України № 1105-XIV, абз.1 п.2, абз.1 п.30 Постанови №1266, п.1.2, п.2.2 Постанови №13 - при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: виплачена невірно обчислена сума страхових виплат за сумісництвом (невірно визначена кількість календарних днів, які підлягають оплаті), не здійснено контроль за правильним нарахуванням матеріального забезпечення: 19.09.2019: ЛН АДЦ 251791 від 18.07.2019 ОСОБА_9 ,
6) п.1 ч.2 ст.15, абз.2 ч.1 ст.30, ч.3 ст.30, ч.2 ст.33 Закону України № 1105-XIV, абз.1 п.2, абз.1 п.3, п.25, абз.1 п.30, п.32 Пстанови №1266, п.1.2, п.2.2 Постанови №13 - при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: виплачена невірно обчислена сума страхових виплат за сумісництвом (невірно визначена кількість календарних днів, які підлягають оплаті; невірно визначено розрахунковий період; невірно обчислена середньоденна заробітна плата: не з нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок), не здійснено контроль за правильним нарахуванням матеріального забезпечення: 09.10.2020: ЛН АДЯ 327620 від 28.08.2020 ОСОБА_10 ,
7) п.1 ч.2 ст.15, абз.2 ч.1 ст.30, ч.3 ст.30, ч.2 ст.33 Закону України № 1105-XIV, абз.1 п.3; п.25 абз.1 п.30, п.32 Постанови №1266; п.1.2, п.2.2 Постанови №13 - при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: виплачена невірно обчислена сума страхових виплат за сумісництвом (невірно обчислена середньоденна заробітна плата: не з нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок; невірно визначений розрахунковий період; невірно враховані календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин ( тимчасова непрацездатність); не здійснено контроль за правильним нарахуванням матеріального забезпечення: 11.11.2020: ЛН АДЯ 327777 від 01.10.2020 ОСОБА_10 ;
8) п.1 ч.2 ст.15, ч.3 ст.30, ч.1 ст.31 Закону України № 1105-XIV, п.1.2, п.2.2 Постанови №13 - при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (на бланку листка непрацездатності більше двох виправлень, невірно вказана назва підприємства (установи, організації), де працює застрахована особа); не розглядалася підстава на правильність видачі та/або заповнення листків непрацездатності: 25.06.2020: ЛН АДЦ 247760 від 23.03.2020 ОСОБА_12 ;
9) п.1 ч.2 ст.15, абз.2 ч.1 ст.30, ч.3 ст.30, ч.2 ст.33 Закону України № 1105-XIV, абз.1 п.3; п.32 Постанови №1266; п.1.2, п.2.2 Постанови №13 - при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: невірно обчислена середньоденна заробітна плата: (не з нарахованої за розрахунковий період 12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок; невірно враховані календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин (відпустка без збереження заробітної плати, тимчасова непрацездатність); не здійснено контроль за правильним нарахуванням матеріального забезпечення: 11.11.2020: ЛН ФДЯ 327777 від 01.10.2020 ОСОБА_10 , 20.02.2020: ЛН АДЦ 268766 від 06.12.2019 ОСОБА_13 , 27.07.2020: ЛН АДЯ 366867 від 01.07.2020 ОСОБА_14 , 30.06.2021: ЛН АЛА 385560 від 01.04.2021 ОСОБА_15
10) п.1 ч.2 ст.15, абз.2 ч.1 ст.30, ч.3 ст.30, ч.2 ст.33 Закону України № 1105-XIV, п.5, 28 Постанови №1266; п.1.2, п.2.2 Постанови №13 - при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: невірно обчислена середньоденна заробітна плата за один календарний день особі, яка не має заробітку з поважних причин перед настанням страхового випадку (тимчасова непрацездатність, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку): не з посадового окладу та шляхом ділення не на середньомісячну кількість календарних днів (30,44); не здійснено контроль за правильним нарахуванням матеріального забезпечення: 22.11.2019 ЛН АДЦ 106324 від 07.10.2019 ОСОБА_16 , 22.01.2020: ЛН АДЦ 122828 від 11.11.2019 ОСОБА_17 , 22.02.2020: ЛН АДЦ 123135 від 12.12.2019 ОСОБА_17 , 26.12.2019: ЛН АДЦ 062768 від 22.10.2019 ОСОБА_18 ,
11) абз.1 ч.1 ст.34 Закону України № 1105-XIV, п.10 Постнови №12 - повідомлення про проведення виплат коштів застрахованій особі подане страхувальником до Фонду понад місяць з дня проведення виплат: 28.08.2019: заява-розрахунок №5, повідомлення надіслане 08.11.2019; 19.09.2019: заява-розрахунок №8,9,10, повідомлення надіслане 16.12.2019;
12) п.1 ч.2 ст.15, ч.3 ст.30, п.1 ч.2 ст.32, абз.1 ч.1 ст.34 Закону України № 1105-XIV, п.1.2, п.2.2 Постанови №13, п.9 Постанови №12 - при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачувалася не в найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати; не здійснено контроль за своєчасною виплатою матеріального забезпечення: 28.08.2019: заява-розрахунок №5 (а.с.29 -32)
23.09.2021 року головним спеціалістом відділу по роботі зі страхувальниками Кременчуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Христич К.Ю. складено протокол № 78 у справі про адміністративне правопорушення відносно заступника головного бухгалтера КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О. Богаєвського» ОСОБА_1 , відповідно до якого, виявлено такі порушення порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування з листопада 2019 року по вересень 2021 року (22.11.2019, 26.12.2019, 22.01.2020, 20.02.2020, 22.02.2020, 25.06.2020, 09.10.2020, 11.11.2020, 30.12.2020, 18.02.2021, 23.03.2021, 14.05.2021, 30.06.2021), а саме коли страхувальником при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: медичному працівнику, який тимчасово втратив працездатність внаслідок лабораторно підтвердженого інфікування гострою респіраторною хворобою COVID -19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, і щодо якого наявне повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння), призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності без розслідування та з'ясуванняобставин, за яких стався нещасний випадок (без встановлення того, що гостре професійне захворювання (отруєння) не пов'язане з виробництвом; відсутній акт за формою Н-1/НП; призначення, нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (листок непрацездатності виданий не лікуючим лікарем закладу охорони здоров'я незалежно від форми власності та не лікарем, що проводить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа-підприємець); призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності по листу непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (на бланку листка непрацездатності більше двох виправлень; невірно вказана назва підприємства (установи, організації), де працює застрахована особа); не розглядалася підстава і правильність видачі листка непрацездатності; страхувальником подана заява-розрахунок для фінансування, яка містить недостовірну інформацію (не відповідає документам, на підставі яких здійснено призначення матеріального забезпечення, невірно вказано серію листка непрацездатності); не перевірена правильність заповнення заяви-розрахунку, виплачена невірно обчислена сума страхових виплат (за сумісництвом) (невірно визначена кількість календарних днів, які підлягають оплаті, невірно визначений розрахунковий період; невірно обчислена середньоденна заробітна плата: (не з нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок, невірно враховані календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин (тимчасова непрацездатність, без збереження заробітної плати)), невірно обчислена середньоденна заробітна плата за один календарний день особі, яка не має заробітку з поважних причин перед настанням страхового випадку (тимчасова непрацездатність, відпустка по догляду за дитиною до досягнння нею трирічного віку): не з посадового окладу та шляхом ділення не на середньомісячну кількість календарних днів (30,44); не здійснено контроль за правильним нарахуванням матеріального забезпечення;
на момент перевірки порушення не усунені, що є порушенням: пункту 1 частини2 статті 15, абзацу 2 частини 1 статті 30, частини 3 статті 30, частини 1 статті 31, частини 2 статті 33, абзацу 2 частини 1 статті 34 Закоун України «Про загальнообовдержавне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-ХІУі редакції Закону України від 28.12.2014 №77-УІІІ зі змінами і доповненнями; абзацу 1 пункту 2, абзацу 1 пункту 3, пункту 5, пункту 25, пункту 28, абзацу 1 пункту 30, пункту 32 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 №1266 зі змінами та доповненнями; абзацу 2 пункту 4, абзацу 3 пункту 7 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального стархування України, затвердженого спостановою Правління Фонду соціального стархування України від 19.07.2018 №12; пункту 1.2, пункту 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №13, що передбачає відповідальність згідно з "частиною _ статті 165-4, з частиною 2статті 165-5, частиною _ статті 188-23 КУпАП".(а.с.37-39).
Розгляд справи за вищевказаним протоколом призначено на 30.09.2021 року.
Постановою про накладення адміністративного стягнення заступника начальника управління виконавчої дирекції ФСС України у Полтавській області Яремченко А.А. від 30.09.2021 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 165-1 КпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340.00 грн. за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності при наданні матеріального забезпечення, а саме порушення порядку використання коштів Фонду за період з листопала 2019 року по вересень 2021 року: медичному працівнику, який тимчасово втратив працездатність внаслідок лабораторно підтвердженого інфікування гострою респіраторною хворобою COVID -19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, і щодо якого наявне повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння), призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності без розслідування та з'ясування обставин, за яких стався нещасний випадок (без встановлення того, що гостре професійне захворювання (отруєння) не пов'язане з виробництвом; відсутній акт за формою Н-1/НП; призначення, нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (листок непрацездатності виданий не лікуючим лікарем закладу охорони здоров'я незалежно від форми власності та не лікарем, що проводить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа-підприємець), на бланку листка непрацездатності більше двох виправлень; невірно вказага назва підприємства, де працює застрахована особа;не розглядалася підстава і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності страхувальником подана заяа-розрахунок для фінансування, яка містить недостовірну інформацію (не відповідає документам, на підставі яких здійснено призначення матеріального забезпечення, невірно вказано серію листка непрацездатності); не перевірена правильність заповнення заяви-розрахунку, виплачена невірно обчислена сума страхових виплат за основним місцем роботи і за сумісництвом (невірно визначена кількість календарних днів, які підлягають оплаті, невірно визначений розрахунковий період; не за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи; невірно обчислена середньоденна заробітна плата: (не з нарахованої за розрахунковий період (12 місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок, невірно враховані календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка без збереження заробітної плати)), невірно обчислена середньоденна заробітна плата за один календарний день особі, яка не мала заробітку з поважних причин перед настанням страхового випадку (тимчасова непрацездатність, відпустка по догляду за дитиною до досягнння нею трирічного віку): не з посадового окладу та шляхом ділення не на середньомісячну кількість календарних днів (30,44); не здійснено контроль за правильним нарахуванням матеріального забезпечення. Сума неправомірних витрат складає 43775,52 грн. Такі дії є порушенням: пункту 1 частини2 статті 15, абзацу 2 частини 1 статті 30, частини 3 статті 30, частини 1 статті 31, частини 2 статті 33, абзацу 2 частини 1 статті 34 Закоун України «Про загальнообовдержавне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-ХІУі редакції Закону України від 28.12.2014 №77-УІІІ зі змінами і доповненнями; абзацу 1 пункту 2, абзацу 1 пункту 3, пункту 5, пункту 25, пункту 28, абзацу 1 пункту 30, пункту 32 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 №1266 зі змінами та доповненнями; абзацу 2 пункту 4, абзацу 3 пункту 7 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального стархування України, затвердженого спостановою Правління Фонду соціального стархування України від 19.07.2018 №12; пункту 1.2, пункту 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №13. (а.с.40).
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способам.
За частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити (ст. 10, 11 КУпАП).
Питання, пов'язані із здійсненням провадження в справах про адміністративні правопорушення, унормовані Розділом IV КУпАП (статті 245-297-10).
Зокрема, у ст. 245 КУпАП зазначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 1655 КУпАП передбачено, що порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів, - тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 ст. 1655 КУпАП передбачено, що ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначені правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", передбачений обов'язок роботодавця, зокрема, надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків - тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О. Богаєвського» було надано та оплачено застрахованим особам матеріальне забезпечення у зв'язку із настанням страхового випадку - тимчасової втрати працездатності через захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19 (загальне захворювання -1).
Відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 1105-XIV, рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Відповідач не подав суду докази, що саме позивач ОСОБА_1 є особою, до повноважень якої віднесено прийняття рішення щодо про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг із соціального страхування працівників КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О. Богаєвського».
Відповідач не подав суду докази на спростування позиції позивача, що листки непрацездатності, які були надані працівниками до розгляду комісії з соціального страхування КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О. Богаєвського» на вирішення питання про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності оформлені у відповідності до вимог наказу МОЗ України №455 від 13.11.2001 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян».
КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О. Богаєвського» повідомляло Фонд соціального страхування України про наявність випадків захворювання медичних працівників на COVID-19 в порядку, передбаченому постановою КМУ від 17.04.2019 року №337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві».
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 9 Закону № 1105-XIV завданням Фонду та його робочих органів є здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.
Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань, у тому числі, здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи (частина друга статті 9 Закону № 1105-XIV).
Відповідно до положень статті 10 Закону № 1105-XIV, Фонд має право, зокрема, перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування.
Фонд зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів; вживати заходів щодо раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду; контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування; стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.
Однак будь-яких зауважень, уточнень чи відмови від призначення допомоги від органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України не надходило.
Судом встановлено, що у всіх випадках, які були предметом перевірки Фонду, роботодавець отримав від працівників листки непрацездатності у зв'язку із «загальним захворюванням». Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, передбачені ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» були відсутні.
Зі змісту ч. 2 ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова про адміністративне правопорушення повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
З огляду на необхідність дотримання таких засад, суд звертає увагу, що виклад діянь, що ставляться у провину особі має бути гранично конкретизований, це означає, що у формулюванні адміністративного правопорушення повинні включатися всі ті дії (бездіяльність), які відповідають опису об'єктивної сторони адміністративного правопорушення в адміністративно-правовій нормі, в якій передбачена відповідальність за вчинення даного адміністративного правопорушення.
Разом з тим, у постанові про накладення адміністративного стягнення № 388 від 30.09.2021 року не зазначено конкретний час вчинення та конкретні обставини порушень, допущених ОСОБА_1 , за які на неї накладено адміністративне стягнення.
Так, згідно з направленням №127 від 17.09.2021 року перевірка дотримання законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування проводилася за період з 01.04.2019 року по 30.06.2021 року. Відповідно в складеному за результатами перевірки акті №127 від 23.09.2021 року були наведені відомості про допущені порушення, останнє з яких - 30.06.2021 року. В протоколі про адміністративне правопорушення №78 від 23.09.2021 року зазначено, що порушення вчинені 22.11.2019, 26.12.2019, 22.01.2020, 20.02.2020, 22.02.2020, 25.06.2020, 09.10.2020, 11.11.2020, 30.12.2020, 18.02.2021, 23.03.2021, 14.05.2021, 30.06.2021. В той час як в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення №388 від 30.09.2021 року вказано, що порушення були допущені в період з листопада 2019 року по вересень 2021 року, тобто ОСОБА_1 була притягнута до відповідальності за порушення, час вчинення яких виходить за межі періоду, в якому проводилася перевірка дотримання законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Постановою про накладення адміністративного стягнення №388 від 30.09.2021 року ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні декількох епізодів правопорушення, передбаченого ч.2 ст.165-5 КУпАП, сума неправомірних витрат в яких складає 43775,52 грн., в той час як в змісті протоколу про адміністративне правопорушення №78 від 23.09.2021 року при викладенні обставин правопорушення їй не інкримінувалася зазначена обставина, а її дії кваліфіковані за "частиною _ статті 165-4, з частиною 2статті 165-5, частиною _ статті 188-23 КУпАП".(а.с.37-39). В постанові про накладення стягнення на ОСОБА_1 відсутнє обґрунтування перекваліфікації її дій чи виправдання її за частиною _ статті 165-4, частиною _ статті 188-23 КУпАП. (слід зазначити, що вказані статті містять декілько частин, хоча в протоколі не зазначено, за якою саме частиною статті ОСОБА_1 притягається до адмінстртаивної відповідальності).
Вказана постанова є абстрактною та неконкретизованою щодо обставин вчинення правопорушення, зокрема, місця, часу, складеної документації із зазначенням назви, дати, номера, руху, конкретних осіб, на користь яких проведено неправомірні витрати та підстави не виплачувати їм кошти (відсутність страхового випадку, порушення в оформленні конкретно визначених листків непрацездатності, ким допущені та за яких обставин, тощо).
Таким чином, зазначена постанова суперечить засадам юридичної визначеності як складової верховенства права. При цьому протокол про адміністративне правопорушення чи акт перевірки не можуть замінити оскаржувану постанову в частині відповідної конкретизації факту правопоршуення, за яке особа визнається винуватою із накладенням стягнення, та його обґрунтування.
По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи (ст. 284 КУпАП).
За приписами ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частинами третьою - шостою статті 164-14 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 204-1 і 204-2 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення, а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Як вбачається з правових висновків, викладених в п. 17, 18 постанови Верховного Суду від 03.05.2018 року по справі № 487/2854/17, - Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально. Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 року у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Згідно з частини 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суддя зазначає, що об'єктивна сторона правопорушення це, зокрема, зовнішня характеристика правопорушення, що включає протиправне діяння (дію чи бездіяльність), результат діяння і причинний зв'язок між діянням і результатом.
Як вбачається з постанови, що є предметом судового оскарження, до об'єктивної сторони правопорушення відповідачем віднесений елемент повторності, тобто відповідач визначає, позивач, яка була притягнута до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 165-5 КУпАП, та яка була піддана відповідному адміністративному стягненню, на протязі одного календарного року (з дати винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності) знову вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 165-5 КУпАП.
Суддя зазначає, що доказів в обґрунтування твердження про те, що на протязі одного року позивач була піддана адміністративному стягненню за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 165-5 КУпАП, відповідач не надав.
Слід зазначити, що постановою про накладення адміністративного стягнення № 388 від 30.09.2021 року ОСОБА_1 була визнана винуватою у вчиненні в період з 22.11.2019 року до 30.06.2021 року декількох епізодів правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 165-5 КУпАП, яке не є триваючим. Таким чином на ОСОБА_1 було накладено стягнення з порушенням положень ст.38 КУпАП пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення.
Відповідно до положень п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
За наведених обставин, суддя дійшла висновку про те, що постанова заступника начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Яремченко А.А. від 30.09.2021 року № 388 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 не відповідає критеріям, встановленим п.п. 1, 3 ч. 2 КАС України щодо законності та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень.
Така позиція суду першої інстанції узгоджується з правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 05.10.2021 року у справі № 553/1439/21, з правовою позицією Сьомого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 19.01.2021 року у справі № 292/1444/20.
Виходячи з вимог ч.2 ст.77 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанову винесено відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Інші доводи відзиву на позов відповідача на висновки суду не впливають.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на користь позивача судовий збір у сумі 454 грн., сплачений ним за подання адміністративного позову у даній справі.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 388 від 30.09.2021 року, винесену заступником начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Яремченко А.А. про притягнення заступника головного бухгалтера Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О. Богаєвського» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 165-5 КУпАП із накладенням стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області (ЄДРПОУ41319427, місцезнаходження за адресою: 36011, м. Полтава, вул. Гоголя, 34) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) понесені нею витрати на сплату судового збору в розмірі 454,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Крюківського районного суду
м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.