Ухвала
14 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 570/1908/20
провадження № 61-750ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 22 червня 2021 року
та постанову Рівненського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним,
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 , в якому просила: визнати недійсним заповіт
ОСОБА_3 , посвідчений секретарем Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області Мельник Н. В. 12 липня 2000 року, реєстраційний № 88; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене Рівненською районною державною нотаріальною конторою Рівненської області 29 жовтня 2002 року, реєстраційний
№ 1-2266; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину
за заповітом, посвідчене 17 вересня 2018 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області
Дацюк С. Г., реєстраційний № 1125.
01 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про визнання недійсними заповіту ОСОБА_3 , посвідченого секретарем Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області Мельник Наталією Василівною 12 липня 2000 року, реєстраційний № 88
та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого Рівненською районною державною нотаріальною конторою Рівненської області 29 жовтня 2002 року, реєстраційний № 1-2266.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 01 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання недійсними заповіту ОСОБА_3 , посвідченого секретарем Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області Мельник Н. В. 12 липня 2000 року, реєстраційний № 88; свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого Рівненською районною державною нотаріальною конторою Рівненської області 29 жовтня
2002 року, реєстраційний № 1-2266, залишено без розгляду.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 22 червня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 22 червня 2021 року залишено без змін.
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 22 червня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду
від 02 грудня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 22 червня 2021 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року. Касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропоновано заявнику надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У лютому 2022 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду
від 20 січня 2022 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучено документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону.
Отже, недоліки касаційної скарги, визначені в ухвалі Верховного Суду
від 20 січня 2022 року усунуті.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Підстави для відмови у відкритті касаційного провадження або повернення касаційної скарги відсутні.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) як на підставу оскарження судових рішень.
Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 402, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу № 570/1908/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
В. В. Сердюк
В. А. Стрільчук