Ухвала
14 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 490/2661/20
провадження № 61-1867ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 травня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії ПАТ «Дельта Банк» щодо включення ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів до сьомої черги у сумі 4 265 578, 81 грн.
Зобов'язано ПАТ «Дельта Банк» внести зміни в реєстр акцептованих кредиторських вимог на відшкодування коштів при ліквідації ПАТ «Дельта Банк» і включити ОСОБА_1 до четвертої черги такого реєстру на загальну суму 4 395 853, 78 грн.
У січні 2022 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку ПАТ «Дельта Банк» подало касаційну скаргу в якій, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ПАТ «Дельта Банк» не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 травня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року, залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Воробйова