Провадження №2/760/3749/21
Справа №760/3278/19
16 грудня 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Усатової І.А., за участю секретаря - Омелько Г.Т., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 122585,22 грн.
Посилається в позові на те, що 27.10.2010 відповідачка звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, в зв'язку з чим підписала Заяву б/н, згідно якої отримала кредит у розмірі 30000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
При встановленні кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі яких відповідачка при укладенні договору дала свою згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України і укладений між ними договір є договором приєднання.
Зазначає, що окрім наведеного, свідченням приєднання до угоди відповідача, дія договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2 ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому Договором.
Відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, таким чином зобов'язання за вказаним договором не виконала.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору станом на 20.01.2019 утворилася заборгованість у розмірі 265468,87 грн., яка складається з:
- 69174,86 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 17441,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 177853,01 грн.- заборгованість за пенею.
Просить звернути увагу, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором №б/н від 27.10.2010 у розмірі 122585,22 грн., що складається з:
- 69174,86 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 17441,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 34969,36 грн.- заборгованість за пенею за період з 27.10.2010 по 01.02.2018.
Виходячи з цього, невиконання відповідачкою умов договору, просить задовольнити позов.
Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 04 лютого 2019 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 20 лютого 2019 року року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачці копію позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов.
На адресу суду повернувся конверт із копією ухвали про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви, який направлявся відповідачу.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30 липня 2019 року за ініціативою суду справа була призначена до розгляду з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, в заяві вказав, що проти розгляду справи без його участі та винесення заочного рішення судом не заперечує.
Відповідач до суду не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Про причину неявки суд до відома не поставив.
Повідомлення про виклик до суду було направлено йому на мобільний номер телефону, підтвердження отримання міститься в матеріалах справи.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 27.10.2010 ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим, підписала анкету-заяву № б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку.
Зі змісту заяви вбачається, що вона виявила бажання отримати зарплатну картку.
Крім того, в цей же день відповідачем було підписано Довідку про Умови кредитування з використанням платіжної картки «КРЕДИТКА Універсальна» 55 днів пільгового періоду.
З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем нараховано заборгованість у розмірі 265468,87 грн., яка складається з:
- 69174,86 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 17441,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 177853,01 грн.- заборгованість за пенею.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
В статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові № 175/4576/14 від 17 липня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, умови договорів приєднання розробляються банком, а тому повинні бути зрозумілі усім споживачам, доведені до їх відома, а тому банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 69174,86 грн. суми загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позивачем не надано доказів на підтвердження укладення кредитного договору з відповідачем, а саме видачі банком кредиту та в якому саме розмірі.
Зі змісту наданих позивачем документів не вбачається і цього не зазначено в позові, яка саме кредитна картка та з яким кредитним лімітом та тарифним планом отримана відповідачем.
Анкета-заява не містить відомостей про оформлення відповідачем кредитного договору на умовах, обумовлених у позові.
Зі змісту наданих позивачем документів не вбачається і цього не зазначено в позові, яка саме кредитна картка та з яким кредитним лімітом та тарифним планом отримана відповідачем.
Як встановлено п. 1.1.1.63 Договору овердрафт - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Тобто, обов'язковою умовою овердрафту є оформлення і видача кредитної карти та відкриття рахунку на ім'я клієнта.
З Анкети-заяви відповідача від 27.10.2010 вбачається, що кредитна картка, визначена Тарифами банку, йому не видавалася, а банком не надано будь-яких доказів, які б підтверджували як її видачу, так і видачу кредиту на умовах, зазначених позивачем.
В свою чергу, Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку, якими обґрунтовується позов, відповідачем не підписані.
З наданих позивачем документів вбачається, що доказів того, чи було задоволено заяву відповідача та відкрито поточний рахунок, чи було видано йому за цим договором платіжний інструмент (банківську картку) у спосіб, що дозволяє однозначно встановити отримання ним такої картки, та чи встановлено відповідний кредитний ліміт і на яку суму, вказану у додатку, матеріали справи не містять. Відсутні докази й щодо здійснення будь-якого руху коштів по рахунку, який просив відкрити відповідач при підписанні анкети-заяви від 27.10.2010 №б/н та з якої можна було б встановити факт користування ОСОБА_1 банківською карткою та наявність у неї заборгованості за кредитом.
У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту та видачу кредитної картки.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Згідно з пунктом 62 положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
АТ КБ «ПриватБанк» не надано доказів на підтвердження видачі відповідачеві кредитної картки та розміру наданого ОСОБА_1 кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу відповідачу не є можливим, отже доводи позивача щодо розміру нарахованих сум не підтверджені належними доказами.
Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу.
Яким чином утворилася заборгованість по тілу кредиту та простроченому тілу кредиту, в позові не обґрунтовано.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої 27 березня 2020 року в справі № 703/3063/18 / провадження № 61-11260св19 / за касаційною скаргою АТ КБ «Приватбанк» в аналогічній категорії справ, у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Даним рішенням Верховний Суд прийшов до висновку, що в зв'язку з ненаданням банком доказів видачі кредитної картки та розміру кредиту, суд позбавлений можливості перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу.
Крім того, зазначено, що наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено укладання кредитного договору.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Надавши до позову розрахунок заборгованості, позивач не довів, що кредит відповідачу був виданий саме на підставі наданої ним Анкети-заяви, на умовах, визначених у ній, та в приведеному в позові розмірі.
Будь-яких інших доказів надання відповідачу кредиту та видачу кредитної картки, які б відповідали принципам доказування, визначеним у ст.ст.76-80 ЦПК України, позивач не надав.
Враховуючи викладене вище, ненадання позивачем на підтвердження своїх вимог належних доказів, суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 525-526, 626- 629, ч. 1 ст. 634, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.А.Усатова