Ухвала
09 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 127/15014/20
провадження № 61-20340ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Хейніс Олександр Григорович, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКП «Фармацевтична фабрика» про поновлення на роботі. стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та невиплаченої заробітної плати,
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 листопада
2020 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду
від 23 лютого 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Вінницького апеляційного суду від 23 лютого 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 листопада 2020 року, в частині поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та розподілу судових витрат, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ДКП «Фармацевтична фабрика» (далі - ТОВ «ДКП «Фармацевтична фабрика») на посаді фахівця з методів розширення ринку збуту, з 23 червня 2020 року.
Стягнуто з ТОВ «ДКП «Фармацевтична фабрика» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 червня 2020 року по 30 листопада 2021 року у розмірі 481 697,37 грн (без утримання податку й інших обов'язкових платежів). Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стягнуто з ТОВ «ДКП «Фармацевтична фабрика» на користь ОСОБА_1 на відшкодування сплаченого судового збору 2 942,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Стягнуто з ТОВ «ДКП «Фармацевтична фабрика» в дохід держави судовий збір у розмірі 5 657,77 грн.
14 грудня 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Хейніс О. Г., звернулася до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. Заяву мотивувала тим, що суд апеляційної інстанції не здійснив розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді першої інстанції.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Хейніс О. Г., про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Хейніс О. Г.,у якій вона просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені ОСОБА_1 у суді першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга містить клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване посиланням на те, предметом позову є захист трудових прав заявниці, а також, що вона є одинокою матір'ю, що встановлено постановою Вінницького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання її касаційної скарги, оскільки предметом позову є захист трудових прав заявниці. Крім того, у постанові від 01 грудня 2021 року Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є одинокою матір'ю.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у ній доводи підлягають перевірці, за матеріалами справи, а тому згідно частини сьомої статті 394 ЦПК України наявні підстави для відкриття касаційного провадження.
Оскільки ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2021 року цивільна справа
№ 127/15014/20 витребувана з Вінницького міського суду Вінницької області за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКП «Фармацевтична фабрика» необхідності у її витребуванні немає.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Хейніс Олександр Григорович, про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 22 грудня
2021 року.
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКП «Фармацевтична фабрика» про поновлення на роботі. стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та невиплаченої заробітної плати, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Хейніс Олександр Григорович, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 09 березня 2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:Г. І. Усик А. С. Олійник В. В. Яремко