11 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 320/2420/21
адміністративне провадження № К/990/4136/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд),
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року в справі №320/2420/21 за позовом ОСОБА_1 Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, у якому просив:
- визнати неправомірною бездіяльність щодо невиплати вихідної допомоги при звільненні 31.10.2019 у розмірі 28241,68 грн середнього місячного заробітку та щодо невиплати середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги по день фактичного розрахунку;
- стягнути вихідну допомогу в зв'язку із звільненням у розмірі 28241,68 грн, середнього місячного заробітку, обчислення якої здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100;
- стягнути середній заробіток за весь час затримки виплати належної йому вихідної допомоги при звільненні із розрахунку в сумі 1344,842 грн за кожен день затримки розрахунку, починаючи з 31.10.2019 по день фактичного розрахунку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні 31.10.2019 у розмірі 35081,55 грн;
- стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в зв'язку із звільненням у розмірі 35081,55 грн;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року та від 18 січня 2022 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року в справі №320/2420/21 повернуто особі, яка її подала.
28 січня 2021 року до Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року в справі № 320/2420/21.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора, з посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також неврахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц, а саме: що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати; висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 жовтня 2021 року у справі № 640/18439/19, а саме: що частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку на звернення до адміністративного суду.
У касаційній скарзі скаржник посилається також на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 2 Закону України «Про оплату праці», пунктів 1.3, 3.8, 3.9 Інструкцій щодо віднесення структури заробітної плати вихідної допомоги, яка підлягала виплаті прокурорам під час звільнення, та щодо застосування статей 122, 123 КАС України, статті 233 Кодексу законів про працю України щодо строків звернення до суду з цими вимогами.
Суд відхиляє зазначені доводи скаржника, оскільки одночасне посилання на пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України вказує на те, що зміст касаційної скарги є суперечливим та взаємовиключним.
Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв'язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України.
При цьому, Судом установлено, що доводи касаційної скарги зводяться виключно до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судом апеляційної інстанції, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, оскільки відповідно до приписів статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеною наявність підстав касаційного оскарження, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, заявник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
З урахуванням викладеного, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та про зупинення виконання судових рішень вирішенню не підлягають.
Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року в справі №320/2420/21 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є статочною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська