10 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 160/17509/20
адміністративне провадження № К/990/4469/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Пасічник С.С., Бившевої Л.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30.12.2021 у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування акта, рішення про застосування фінансових санкцій,
ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування акта, рішення про застосування фінансових санкцій.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.12.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2021.
Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.12.2021, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області оскаржило її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Установлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 позов задоволено.
У червні 2021 відповідачем вперше подано апеляційну скаргу на рішення від 27.04.2021, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.07.2021 залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 4414,20 грн.
27.07.2021 від заявника апеляційної скарги до суду надійшло клопотання про продовження процесуальних строків на усунення недоліків для сплати судового збору. В обґрунтування даного клопотання зазначено, що ним було сплачено судовий збір у сумі 1261,20 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 15.06.2021 року № 1914. Водночас, відповідно до ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 12.07.2021 ставка при поданні апеляційної скарги сплаті підлягав судовий збір у сумі 4414,20 грн. тому заявник звернувся до начальника управління інфраструктури та бухгалтерського обліку з службовою запискою щодо доплати судового збору у цій справі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.0.2021 відмовлено в задоволенні клопотання та апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
08.11.2021 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повторно подало апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2021.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021, апеляційна скарга податкового органу залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення.
На адресу суду від заявника надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обгрунтоване тим, що порушення строку звернення до суду із апеляційною скаргою відбулось за відсутності вини відповідача, оскільки останнім у найкоротший час з моменту повернення первинної скарги було повторно подано апеляційну скаргу у даній справі, а відтак вжито всіх необхідних процесуальних дій для умов використання свого права на апеляційне оскарження рішення суду. Також, відповідач наголошує, що річний термін з дня складання рішення суду у даній справі не минув, відтак відповідач має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. Крім того, відповідач вказує, що повторне подання апеляційної скарги вказує на його бажання реалізувати своє право на апеляційне оскарження.
Приймаючи до уваги те, що підстави, наведені заявником апеляційної скарги для поновлення строку апеляційного оскарження ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.11.2021 визнано неповажними, а також те, що інші зазначені відповідачем обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує норми законодавства України, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.
Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поважними підставами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Виходячи з викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30.12.2021 у справі № 160/17509/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко С.С. Пасічник Л.І. Бившева