14 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 620/2480/21
адміністративне провадження № К/990/4635/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2022 у справі №620/2480/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Північ 17» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Північ 17» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області 2293849/41604793 від 05.01.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 11.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Північ 17» та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №10 від 11.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Північ 17», датою її подання.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 позовні вимоги задоволено.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.01.2022, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 у справі №620/2480/21.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Чернігівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 01.02.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з'ясовано наступні обставини.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 24.05.2021 (прийнятим у порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Повний текст рішення виготовлено 24.05.2021.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, Головне управління ДПС у Чернігівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 22.06.2021 звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.07.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України - ненадання доказів, що підтверджують сплату судового збору. Цією ж ухвалою суд визначив апелянту строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.09.2021, відмовивши у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження строку для усунення недоліків, подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув скаржнику, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали від 16.07.2021 про залишення такої апеляційної скарги без руху.
Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 12.10.2021, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, до суду апеляційної інстанції подано апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 у справі №620/2480/21.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач вказав, що контролюючий орган вже звертався до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі раніше, однак через несплату судового збору, ухвалою суду від 29.09.2021 вперше подану апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. Відповідач зазначив про наявність обставин, які залежать виключно від можливостей бюджету забезпечити фінансування певних видатків контролюючого органу, а також наголосив про визначену процедуру, яка полягає у відповідному зверненні до Державної казначейської служби України з подальшим перерахуванням відповідної суми та наданням платіжного доручення для підтвердження такої сплати. Вказав, що на момент подачі апеляційної скарги вдруге, питання фінансування у необхідному обсязі видатків на сплату судового збору продовжує залишатися невирішеним з незалежних від відповідача обставин. Просить поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк на апеляційне оскарження.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.11.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними; пункту 1 частини п'ятої статті 296 цього ж Кодексу, у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин, а також усунути недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
Таким чином, встановивши факт повторного подання відповідачем апеляційної скарги без доказів, що підтверджують сплату судового збору, а також поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку щодо необхідності залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та у спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України на адресу суду було подано документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Мотивуючи вказане клопотання відповідач вказав, що з метою отримання належного обсягу фінансування видатків на сплату судового збору контролюючий орган звертався до ДПС України з листом щодо наближення фінансування кошторисних призначень для сплати судового збору у цій справі, а також зазначив про блокування його рахунків у зв'язку з безспірним списанням коштів. На переконання відповідача, несплата судового збору є наслідком обставин, на які апелянт не може впливати, оскільки це залежить від можливостей бюджету забезпечити фінансування певних видатків.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.01.2022, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 23.11.2021 визначив відповідачу достатній строк на реалізацію свого права щодо надання, крім іншого, обґрунтованого клопотання (заяви) про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.
Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Суд звернув увагу відповідача, що норми процесуального законодавства не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору у визначеному законом розмірі та подачі апеляційної скарги у передбачений процесуальним законодавством строк.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог до апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо повної та своєчасної оплати судового збору.
А отже, як вказав суд, обставини, пов'язані з фінансуванням, відсутність коштів для сплати судового збору, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, помилки при його розрахунку не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність посилань скаржника на безспірне списання коштів з його рахунків, яке, як зазначив апелянт, перешкоджало сплаті судового, оскільки безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку, а проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Крім того, як вказав суд, звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд вважає, що попереднє звернення з апеляційною скаргою, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення, неможливість сплатити судовий збір не є об'єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Як встановив суд, з моменту постановлення судом першої інстанції оскаржуваного рішення від 24.05.2021 до моменту повернення первинної апеляційної скарги (29.09.2021) минуло чотири місяці, впродовж яких скаржник не виконав свого обов'язку з подання до суду доказів сплати судового збору. Лише 03.12.2021 скаржником проведено оплату судового збору, тобто через 6 місяців з моменту постановлення судом першої інстанції рішення.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору, тривала внутрішня адміністративна процедура погодження виділення коштів на його сплату, помилки при розрахунку розміру чи під час сплати є суто суб'єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Сама ж по собі сплата суб'єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Суд апеляційної інстанції наголосив, що в цьому випадку саме по собі швидке подання апеляційної скарги вдруге не може свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки протягом цього часу поведінку відповідача не можна визнати такою, що демонструє сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов'язків, а також вжиття усіх залежних від нього заходів для виконання свої процесуальних обов'язків. Бездіяльність посадових осіб ДПС в частині виконання вимог ухвали про залишення без руху вперше поданої апеляційної скарги, а також ненадання жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій для виконання обов'язку по сплаті судового збору протягом більше шести місяців з дня отримання копії рішення суду першої інстанції свідчить саме на користь висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже Шостим апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.
Враховуючи вищевикладене, Шостий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 у справі №620/2480/21.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2022 у справі №620/2480/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Північ 17» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова