про повернення касаційної скарги
14 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 360/3907/21
провадження № К/990/2768/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі №360/3907/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, у якому просив:
- визнати дії відповідача щодо припинення виплати пенсії з 01.07.2012 протиправними;
- зобов'язати відповідача поновити виплату позивачу пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи з 01.07.2012 та виплатити недоотримані суми пенсії з 01.07.2012 по 01.04.2016 в розмірі 560 843,54 грн.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.09.2021, яка була залишена без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021, закрито провадження у цій справі з огляду на те, що є судове рішення Донецького апеляційного адміністративного суду у справі №425/1423/16-а від 09.11.2016, яке набрало законної сили, про той самий предмет з тих самих підстав та між тими сторонами, що й у справі №360/3907/21 в частині невиплати пенсії позивачу з 01.07.2012 по 31.03.2016 та поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2012.
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, у якій просить їх скасувати, натомість, позовні вимоги задовольнити повністю.
За правилом частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Розглядаючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд бере до уваги таке.
Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 про закриття провадження у справі №360/3907/21, яка була залишена без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021, тобто касаційна скарга подана на судові рішення, вказані в частині другій статті 328 КАС України.
Верховний Суд зазначає, що за змістом абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Верховний Суд встановив, що у скарзі не зазначені підстави для оскарження у касаційному порядку судового рішення, які передбачені абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку з положеннями частини другої статті 328 КАС України.
Зважаючи на зміни до КАС України, внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX та які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює відкриття касаційного провадження за відповідною скаргою та її касаційний розгляд.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі заявник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням (рішеннями), беручи до уваги передбачені КАС України підстави для його скасування або змінення (статті 351-354 Кодексу), з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, та одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом чи не були ним застосовані.
Отже, касаційна скарга має містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їхнього) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом під час його (їхнього) ухвалення, та навести аргументи на обґрунтування своєї позиції.
Своєю чергою касаційна скарга стосовно наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції зводиться до незгоди позивача із ухваленими судовими рішеннями судів попередніх інстанцій й ґрунтується на відтворенні обставин, що стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом. При цьому скарга не містить ані (1) конкретизації того, яку норму права неправильно застосували суди першої та апеляційної інстанцій та як, на думку скаржника, відповідна норма має застосовуватися або яка правова норма застосована не була, ані (2) деталізації того, порушення якої норми процесуального права допустили суди під час ухвалення оскаржених судових рішень і в чому саме полягає таке порушення відповідної норми права та як воно вплинуло на ухвалення цих судових рішень.
Пункт 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлює, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на те, що заявник не виклав передбачених КАС України підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Верховний Суд також вважає за потрібне роз'яснити скаржнику, що у тому разі, якщо заявники не мають спеціальних знань у сфері права для належного й ефективного судового захисту своїх прав, держава гарантує надання відповідних правових послуг за кошт Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел для соціально незахищених верств населення Законом України «Про безоплатну правову допомогу».
Зі змісту пункту 3 частини другої статті 13 Закону України від 02.06.2011 № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу» випливає, що безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг як складення документів процесуального характеру.
Отже, на законодавчому рівні закріплені державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги і для реалізації своїх прав скаржник може звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Керуючись положеннями статті 248 та приписами пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі №360/3907/21 повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає заявникові реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Заявнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.
Суддя А.А. Єзеров